Де будуть поховані Герої? Що відбувається навколо військового меморіального кладовища у Гатному

Створення Національного меморіального військового кладовища триває

В Україні гостро стоїть питання меморіальних військових кладовищ. Хоча війна проти росії триває вже більш ніж десять років, ми досі не маємо єдиного державного бачення як і де ховати полеглих захисників та захисниць України, які памʼятники встановлювати їм на кладовищах: однакові для всіх або ж лишити це на розсуд родини. Ба більше, у столичному регіоні не має кладовища для військових, як, до прикладу, Поле почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові. Про створення Національного меморіального військового кладовища, читайте у матеріалі «Моя Київщина»

Лише 2022-й – рік повномасштабного нападу росіян – став початком дискусій у суспільстві, коли намагалися визначити: де ж створити такий меморіальний комплекс? Премʼєр-міністр Денис Шмигаль пропонував для цього проєкту Лису Гору у Києві. Ідея не мала успіху, бо це землі заповідного фонду. Також розглядали Співоче поле, пустир Виставкового центру і Берковецького кладовища, Биківнянський ліс поруч з Броварським шосе. Останнє місце не затвердили, адже за повідомленням Міністерства культури й інформаційної політики, частина Биківнянського лісу, де мало бути кладовище, досі повністю не досліджена і може мати ще не виявлені поховання.

І от 19 серпня 2023 року Кабінет міністрів України затвердив Порядок реалізації Національного військового меморіального кладовища, визначивши для цього територію Гатненської громади, Фастівського району. Верховна рада це рішення тоді не підтримала. Раніше парламент проголосував за розміщення цвинтаря у Биківні, хоча цей закон так і не був підписаний.

Далі 7 грудня 2023 року Мініветеранів презентувало ескізний проєкт, як може виглядати цей цвинтар у Гантому. Згідно із задумом розробників там планують розмістити військове кладовище, церемоніальну площу, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс та іншу необхідну інфраструктуру:

Після цього Верховна Рада підтримала закон, що дозволяє Кабінету міністрів визначати місце розташування Національного меморіального військового кладовища (далі - НМВК). 

І  вже 15 березня 2024-го Кабмін ухвалив остаточне розпорядження, у якому визначив місця розташування НМВК кладовища у Гатненській громаді на двох ділянках площею близько 259 гектарів і 8 гектарів відповідно. 

Таке рішення уряду збурило місцевих жителів. Люди нарікали, що це призведе до вирубки лісу, нищення екології, вплине на тваринний світ. Також гатнянці говорили, що у них високий рівень грунтових вод, а за таких умов не можна будувати цвинтар. Звучали й інші претензії – це болотиста місцевість, а поховання поблизу сіл можуть зробити воду у колодязях непридатною для споживання. Загалом, позиція зрозуміла: мовляв, гатнянці не проти НМВК, але на іншій, не їхній, території.

Утім, існують певні підозри, що жителі Гатного – здебільшого заможні люди – банально не хотіли, щоб біля їх обійсть з’явиться цвинтар. Ба більше, заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко у коментарі ВВС Україна, що будь-який вплив на екологію виключаються.

За будівництво у Гатному виступила також і патронатна служба «Азову». Представники підрозділу навіть зустрічалися із представниками Гатнянської громади (відео можна подивитися тут). Порозуміння між ними не виникло. Після чого в «Азові» заявили на своїй інстаграм сторінці, що вбачає у такій поведінці місцевих жителів російський слід:

“Ми не звинувачуємо учасників мітингу, але вбачаємо чіткі маніпулятивні та провокаційні заяви вочевидь інспіровані ФСБ росії. Спекуляції та скандали саме на темі поховання військових – справа рук російських агентів. Просимо громаду зосередити свою увагу на провокаторах та тих, хто потенційно міг би бути завербованим росією для подібних інформаційних атак. Тож закликаємо всіх цивільних переглянути свою позицію та навпаки підтримати процес будівництва меморіального комплексу у знак пошани наших Героїв, які віддали життя за Україну та право мирно жити у власній державі”.

До слова, Патронатна служба Азову також опублікувала пост у Інстаграм, де спростувала “страхи” гатнянців щодо НВМК, ознайомитися можна тут.

Свою думку публічно висловив і ветеран війни, історик Юрій Гудименко на своїй сторінці у Facebook:

«Слухайте, це несерйозно. Читати про «екоцид» в країні, де відбувається геноцид – тут, справжній, зараз, щогодини – і що цей «екоцид» розпочнеться через поховання військових – це за всіма межами.
Ви могли б домовлятися з міністерством про конкретні речі. Не будуйте ось тут і ось тут, на цих участках. Давайте отут залишаться дерева. Давайте зафіксуємо наші домовленості письмово. Але ви хочете, за великим рахунком, щоб на землях, які вам не належать, було так, як вам хочеться. Ці землі належали державному інституту і перейшли до державної установи. І глобально держава – з усіма властивими їй недоліками і помилками – вирішила, що меморіальне військове кладовище буде там. І воно буде, більше того – воно мало бути вже давно. Воно потрібно державі – не політикам, а Україні.
Тому моя порада місцевим мешканцям проста. Домовляйтесь про конкретні деталі, фіксуйте їх і слідкуйте за виконанням домовленостей. І це все. Кладовище буде там, бо вже час. Це далеко не ідеальний варіант, але в житті мало ідеальних речей».

І ось історія боротьби місцевих проти влади й активістів отримала фінальний акорд. Проєктна документація на будівництво I черги Національне військове меморіальне кладовище пройшла державну експертизу й отримала позитивний висновок, про це на своїй фейсбук сторінці повідомив виконувач обов’язків очільника Міністерства у справах ветеранів Олександр Порхун:

“Проєкт розроблений відповідно до діючих державних будівельних норм, стандартів та правил: від експлуатаційної безпеки до питань енергозбереження та інклюзії.
Окремо щодо оцінки впливу на навколишнє середовище. Порушень санітарного і епідеміологічного благополуччя населення не виявлено. Впливу на екологію – жодного. Нагадаю, і не було. Тепер це підтверджує і ДП "Укрдержбудекспертиза”.

Тож Національному меморіальному військовому кладовищі у Гатному бути.