День, коли повноваження скінчилися: який прецедент створили у Броварах та Згурівці

Протягом останніх днів про припинення повноважень заявили депутат облради з Броварів Олег Іваненко та голова Згурівки Василь Цвик.

Протягом останніх днів про припинення повноважень заявили депутат облради з Броварів Олег Іваненко та голова Згурівки Василь Цвик. Що стоїть за цими рішеннями, читайте на "Моїй Київщині"

Депутати Згурівської селищної ради задовольнили заяву селищного голови Василя Цвика про дострокове припинення його повноважень. Під час звернення до жителів громади Цвик нагадав, що формальний термін повноважень селищної ради восьмого скликання спливає 26 жовтня, однак відповідно до постанови Верховної Ради рада продовжує виконувати свої обов’язки. Стосовно себе особисто, екскерівник нагадав: у 2020 році заявляв, що йде на посаду тільки на один термін. Про наміри Цвика у Згурівці знали давно, він готував собі тимчасову заміну, тож лише скористався нагодою піти з посади.

А 25 жовтня про завершення депутатських повноважень заявив броварчанин, депутат Київської облради, член фракції «Європейська солідарність» Олег Іваненко. Він пояснив своє рішення наступним чином: каденція Київської обласної ради вважається завершеною, а постанова Верховної Ради № 4621-IX від 8 жовтня 2025 року, яка забезпечує безперервність роботи місцевих рад та голів під час воєнного стану та відтерміновує місцеві вибори до його завершення – не відповідає законодавству та Конституції України. На його переконання, вибори депутатів міських рад треба проводити, адже є чіткі норми повноважень цих обраних органів – 5 років. Іваненко підкреслив, що прийматиме громадян, допомагатиме їм, але на сесії не голосуватиме, оскільки не має на це права.

Отже, обидва представники місцевого самоврядування підставою припинення повноважень вказали закінчення терміну, на який їх обрали наприкінці жовтня 2020 року. Цвик та Іваненко створили прецедент, про який попереджала «Моя Київщина», - після 26 жовтня, закінчення п’ятирічної каденції місцевих рад і голів громад згідно з Основним законом, їх нічого не стримуватиме завершувати свої повноваження. І якщо з міськими або селищними радами вихід із ситуації є, - повноваження голів виконуватимуть секретарі міських і селищних рад, то замість депутатів їхні повноваження виконувати нікому.

Іваненко не закликав колег по фракції повторювати його вчинок, та наскільки відомо «Моїй Київщині», бажаючих зробити, як він – вистачає. Мотиви різні. Хтось психологічно і морально втомився та не планує знову балотуватися. Хтось втратив інтерес, бо за період повномасштабного вторгнення місцеві бюджети ледь зводять кінці з кінцями, грошей бракує на все і тут уже не попіаришся на виконанні депутатських повноважень. А хтось мислить стратегічно: якщо зараз оголосити про припинення повноважень, то до наступних виборів, коли б вони не відбулися, можна сколотити політичний капітал на критиці колишніх колег, які тримаються за крісла. Втекти першим і потім усіх критикувати - неодноразово успішно випробувана технологія.

До того ж виникає правова колізія: Верховна Рада продовжила повноваження нинішніх місцевих рад та чи дає це право партіям заводити нових депутатів замість тих, хто вважає свої повноваження завершеними? Де-юре відмовники лишаються з мандатами, а де-факто відмовляються брати участь у роботі депкорпусу, вважаючи його нелегітимним.

Читайте детальніше – Місцевих виборів не буде: чому громади мають посилити контроль за радами і мерами

Коли Верховна Рада ухвалювала своє рішення, то мотивувалася потребою забезпечити безперервність роботи місцевих рад і голів в умовах війни. Проте реалії можуть виявитися трохи іншими. Якщо слідом за Іваненком піде два-три депутати, це – не критично, коли ж відтік з облради та інших місцевих рад набуде масовості, проблема керованості постане дуже і дуже серйозно.

«Моя Київщина» уважно стежила і стежить за діяльністю місцевих чиновників і депутатів нинішньої каденції. Висновок наступний: на місцях ситуація погіршується. Вона набула характерної ознаки – окремі персонажі поспішають «нацарювати», поки війна дала їм можливість ще трохи посидіти в кріслах. Місцеві депутати морально і фізично застаріли, втомилися. Ні для кого не секрет, що багато де рішення ухвалюються без обговорення, бо панує суцільний «договірняк». А назви фракцій – лишень для галочки. До того ж партійні розклади у радах не відповідають нинішнім політичним симпатіям українців.

Така деградація призводить до гальмування місцевої влади, а отже – до зайвих проблем в управлінні. Скоріше за все, прецедент Іваненка і Цвика не стане повсюдним на Київщині. Втім, не варто виключати, що ним скористаються цілі фракції, аби заблокувати роботу тих рад, де без їхнього голосу не вистачає кворуму. «Ми не прийдемо на засідання, бо каденція вже закінчилася», - зручна позиція. Таких заяв побільшає, коли у повітрі знову запахне виборами, адже всі поспішатимуть мімікрувати із «колишніх» у «нові обличчя».