День Незалежності України: 30 років в складних умовах гібридної війни

Фото з мережі Інтернет

У цьому році Україна відзначає ювілейну 30-ту річницю з дня проголошення незалежності в складних умовах затяжної гібридної та інформаційної війни, розв’язаної російським агресором

За незалежність нашої держави  віддали життя кращі сини і доньки України.

Щороку, починаючи з 1992 року, 24 серпня  відзначається День Незалежності Украї́ни — державне свято України, на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що вважається датою відновлення незалежної держави Україна.

Цьому передувала ідеологічна боротьба, як на теренах України, так і за її межами. Варто нагадати, що вперше День незалежності України відзначався українцями з діаспори  22 січня – в річницю Акта Злуки.

Подальші події розвивалися так, що під час проведення  17 березня 1991 року єдиного в історії СРСР Всесоюзного референдуму про збереження СРСР, Народним Рухом України за перебудову було ініційоване та проведене республіканське консультативне опитування: «чи згодні ви, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України». Позитивно на нього відповіло більше 80 % опитаних. Цим самим було зроблено важливий крок  крок до незалежності — республіканську владу було зобов’язано розробити і прийняти Декларацію про суверенітет України.

Оскільки  16 липня 1990 року Верховною Радою УPCP прийнята Декларація про державний суверенітет Украї́ни — документ про проголошення державного суверенітету України, то, відповідно, того ж 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про День проголошення незалежності України». У ній зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,

підтверджуючи історичну вагомість прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Вважати день 16 липня Днем проголошення незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

24 липня 1991 року на надзвичайному позачерговому засіданні Верховної Ради УРСР, що відбулося за три дні після придушення путчу консервативних сил у Москві, було проголошено Акт незалежності України, за який проголосували 346 депутатів, в тому числі й комуністи, а представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

1 грудня 1991 року Акт незалежності України підтримав народ на Всеукраїнському референдумі,  на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни підтвердили Акт. Найкращу підтримку виявили у Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України», у якій  зазначено:

Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності,

підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року,

Верховна Рада України постановляє:

1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.

2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність.

Після завершення позачергового засідання 24 серпня 1991 року,  прямо біля трибуни опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців, який  підхопили навіть мітингувальники на вулицях. Примітно, що чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. На  самому історичному документі про державний суверенітет України депутати залишили написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо». Тоді ж, одразу по завершенню засідання, В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. Прапор також підняли над куполом парламенту та на офіційному флагштоку біля Київської міськради. Вперше з червня 1920 року українські жовто-блакитні прапори замайоріли над Києвом і заполонили весь Хрещатик.

Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук: 5 грудня 1991 – 19 липня 1994;

Далі президентами України були:

Кучма Леонід:  19 липня 1995 – 23 січня 2005;

Ющенко Віктор:  23 січня 2005 – 25 лютого 2010;

Янукович Віктор:  25 лютого 2010 – 22 лютого 2014;

Турчинов  Олександр:  23 лютого 2014 – 7 червня 2014;

Порошенко Петро:  7 червня 2014 – 20 травня 2019;

З 20 травня 2019 року Президентом України обрано Зеленського  Володимира.

24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений Дню проголошення Незалежності України.

Рум’яний ранок, наче немовля,

До сонця простягає рученята.

Святкує ювілей моя земля,

Моя пречиста Україна-мати.

Така у неї доля непроста,

Такі шляхи, тривожні і бентежні.

Червоним маком в полі пророста

ЇЇ в боях здобута незалежність.

Хоча терзають розбрату вітри,

І хижий птах-орел клює їй груди,

Та жовто-синій прапор майорить

Понад світи, ще й гімн звучить повсюди!

Нехай сини вертаються з доріг –

Уже давно їх зачекались вдома,

Бо наш козацький, український рід

Ніколи не здолати і нікому!

Заколоситься нива врожаєм,

Земля загоїть спогади і втрати.

І ми на ній щасливо заживем!

Шануймося, бо ми всі того варті!