#

Депутат Білоцерківської міської ради Ігор Гейло: Як змінити спортивну систему, якщо по вертикалі сидять старі "пофігісти"

21.04.2020 05:00
Депутат Білоцерківської міської ради Ігор Гейло: Як змінити спортивну систему, якщо по вертикалі сидять старі "пофігісти"

Про ситуацію у футболі в найбільшому місті Київщини, проблеми з розвитком спорту, дефіцит кадрів, наше видання поспілкувалося з депутатом Білоцерківської міської ради Ігорем Гейлом

- Як Ви опинилися у футболі?

-В 2006 році я виставляв команду на чемпіонат міста Біла Церква на аматорському рівні. У турнірі брали участь мої друзі, а я був в якості спонсора. Хоча це були досить скромні кошти. В результаті наша команда ФК "Оріон" стала чемпіоном міста серед аматорів.

Тоді меценат та підприємець Юрій Горобець запропонував співпрацю: мовляв, давайте брати участь у чемпіонаті Київської області на аматорському рівні. Тоді ми стали чемпіонами області, виграли суперкубок області, брали участь у чемпіонат України серед аматорів і цього ж року отримали статус професійної команди.

Я працював на посаді спортивного директора в спортивному клубі "Арсенал-Біла Церква". Далі була друга, а згодом перша ліга, але потім команда в зв’язку з відсутністю фінансів закінчила виступи на професійній арені. Разом з тим, ми створили дитячу академію "Арсенал", яка і сьогодні виступає на чемпіонатах Київської області та України, представляючи Білу Церкву. Ось так я опинився у футболі…

- Декілька місяців тому Ви стали членом виконавчого комітету Київської обласної асоціації футболу. Розкажіть, що це для Вас означає і в чому тепер полягає робота?

- Як ви знаєте, я входжу в комітет розвитку дитячого футболу, працюю з дітьми у виконкомі Білоцерківської федерації, яка займається змаганнями, розвитком дитячого футболу, його популяризацією тощо. В Київській обласній асоціації більш об’ємні задачі, адже ця робота стосується не лише Білої Церкви. Хоча 30-40 відсотків команд області – це білоцерківські команди. Але як би там не було, в обласній асоціації більш широка і об’ємна робота.

До карантину було проведено декілька нарад відносно розвитку спортивних заходів. Приміром, планували чемпіонат Київської області, але в зв’язку із карантином він, на жаль, переноситься на невизначений термін.  Тож, поки вивчаємо можливості, аби його розпочати, все контролюємо і моніторимо, перейшовши на дистанційне управління. Але футбол, звісно, потребує поля та руху….

- А ще потребує коштів… Що з питанням фінансування? Адже ми знаємо, що управління фізкультури і спорту КОДА, м’яко кажучи, працює надто пасивно, вибірково, і часто не на користь розвитку спорту. Принаймні, нам про це відомо з різних поінформованих джерел…

- Київська обласна рада ухвалила програму підтримки дитячого футболу  та оплачує послуги перевізників, тобто автобуси. Це суттєва допомога для дітей, клубів тощо. На програму закладається, наприклад, 2-3 мільйони гривень. Ці кошти виділяються на клуби, в свою чергу клуби оплачують перевізників, а вже ті возять дітей на змагання по Київській області.  Ось така співпраця.

До речі, за такий механізм я більше дякую депутатам Київської обласної ради, аніж управлінню фізкультури і спорту КОДА, як органу, що просто існує на папері. Адже це управління діє як об’єкт переговорного процесу, через який по суті просто перераховуються кошти. Керівник цього управління з нами не співпрацює, тобто, що він є, що його немає – однаково. З рештою, рішення про фінансування ухвалює Київська обласна рада відповідно до програми.  

- Поговорімо про спорт на Білоцерківщині, а саме проблеми та позитивні зміни.

- Що тут сказати? Спорт залишився на залишковому фінансуванні, адже всі рахують, що це "так просто". А для мене спорт – це основа здоров’я.  Сьогодні в плані політичному, наприклад, разом з депутатами міської ради ми ухвалили низку програм підтримки спорту в місті Біла Церква. У нас працює 6 спортивних шкіл і їх бюджет не маленький – близько 20 мільйонів гривень на рік. Ефективно чи не ефективно використовують ці кошти, окреме питання. Але школи  працюють і спортивна база  на Київщині – непогана. До речі, в Білій Церкві працюють і три обласні школи.  Щодо  інфраструктури в Білій Церкві, то ми будуємо спортивні майданчики при школах. В основі цього має стояти дитина, бо за прикладом інших країни, Америки приміром, дитину, яка професійно займається спортом, держава підтримує фінансово. А у нас випустили спортсмена і забули. Куди він далі йде – незрозуміло.

У Верховній Раді протягом близько 6-7 років лежить законопроєкт  про меценатство спорту, який би надав підприємцям можливість фінансувати спортивні клуби на свій розсуд.  На мою думку,  спортивні клуби – це один із варіантів розвитку спорту як в Білій Церкві так і в Україні в цілому. Тож, якби був прийнятий цей закон, то підприємці з радістю підтримували б ці клуби. Наразі дитина, спортсмен, чемпіон України після ДЮСШ нікому не потрібен. Якщо хтось його підбере та працевлаштує, це буде добре. Як ви думаєте, коли від Білої Церкви був представник на Олімпійських іграх?  Був колись привезений із Закарпаття і представлений від Білої Церкви.  Тобто фундаментального підходу і ефективної роботи я не бачу.

- Певно, проблемою є і зарплатні тренерів і те, що в спорті залишились в основному старі кадри?

- Старі кадри – також проблема. Зарплати? Я б не сказав, що це проблема, адже сьогодні їх піднімають. Але ефективність роботи тренерів віком  за 50 років, на жаль, не найкраща. Молодих тренерів дуже мало, їх відсотків 10 від загальної кількості.     

- Ви сказали, що міська рада виділяє на спортивні заклади більше 20 мільйонів на рік, і важко відстежити наскільки ефективно використовують ці кошти. Чому так і яким чином це можна змінити?

- Я ставив ці питання міському управлінню спорту, профільним заступникам і просив їх розібратися. Але віз і нині там. Варто сказати, що з 6 спортивних шкіл, які в нас є, один лише директор має вік 40 років, а іншим вже по 60-70 років. Теж саме і з тренерами. Тобто змінити цю систему важко. Є, наприклад, 9 ставок тренерів по легкій атлетиці, відповідно легкою атлетикою має займатися щонайменше 200 дітей. Я запитую: покажіть, де ці діти виступали? Як зрозуміти, що ті дев’ять тренерів цими дітьми дійсно займаються? Сьогодні тренер отримує зарплатню, і незрозуміло, кого він веде, які там діти і скільки їх. Знову ж таки повторюсь, держава повинна надати механізми для реалізації цих питань. На Заході є кошти, умовно 10 мільйонів на спорт, які йдуть прямо до людини чи дитини. В нас кошти йдуть на школу і ці гроші незрозуміло куди діваються. Ефективність буде тоді, коли, наприклад, в Білій Церкві буде 10 тисяч учнів, які хочуть займатися спортом і саме на кожну дитину через клуб йтимуть ці кошти. 

- Давайте визначимо критичні точки, які б Ви назвали більш занедбані спортивні напрямки, які варто було б відродити в Білій Церкві?

- Сьогодні бачу проблематику велоспорту. У нас є відділення велоспорту, яке знаходиться в КП "Богатир". Щоб забезпечити дітей велосипедом, потрібно від 6 до 100 тисяч гривень на кожного, в залежності від рівня спортсмена.  Раніше держава надавала ті велосипеди, була їх ремонтна база, а сьогодні, щоб вийти на рівень чемпіонату України або стати "збірником",  треба витратити від 40 до 150 тисяч гривень на велосипед. Теж саме стосується і важкої атлетики. Сьогодні в підвальному приміщенні школи №4 займаються штангою, але тому підвалу вже сто років і він весь протікає.  Ми купили одну чи дві штанги, але щоб придбати спеціальну штангу, аби підготуватись до чемпіонату України, треба 60-100 тисяч гривень на одну одиницю.  Окрім цього, потрібні кошти на перчатки, костюми, виїзди тощо. Інше питання, якщо навіть є кошти на змагання, то немає кого туди везти.  До речі, в першій спортивній школі є фехтування, є ставки, а тренерів немає. Аналогічні проблеми – у баскетболі та волейболі.

- Ви достатньо активний депутат міськради в спортивних питаннях. Розкажіть про ваші ініціативи відносно спорту  і які з них міська рада підтримала, а які ні?

- Сьогодні, з потугами, але міська рада підтримує. Вже півтора роки я займаюсь створенням комунального підприємства "Спортивний клуб Біла Церква". Зараз воно на стадії завершення та чекаємо реєстрації. Ці півтора року я доказував нашим чиновникам, що це потрібно. Після реєстрації винесемо питання на сесію, щоб виділити фінансування. Будемо сподіватися, що міський голова і депутати підтримають, щоб цей проєкт запрацював і наші команди та спортсмени представляли наше місто в Україні і світі, як спортивне місто!

- Раніше Ви були директором стадіону "Трудові резерви". Чому полишили і яка Ваша думка відносно нового очільника Назара Коваленка, а точніше, його історії з допінгом, про яку нещодавно багато говорили в мережі?

- Я три роки працював на посаді директора стадіону "Трудові резерви".   Комітет мені зробив пропозицію очолити стадіон, адже попередній директор звільнився. Після трьох років роботи змінилось керівництво, відповідно провели конкурс, де переміг Назар Коваленко.  Моя думка відносно допінгу така – це його відповідальність, як людини, що займалась спортом.  Антидопінговий комітет – це комітет не якихось чиновників, а міжнародна організація, яка контролює, щоб в спорті не застосовувались заборонені препарати. Там прийняли рішення і надали Коваленку три роки дискваліфікації, а всі нагороди зняли. Тобто це особисто його відповідальність. 

- А як оцінюєте ситуацію на Київщині загалом?

- Сьогодні, в зв’язку із створенням ОТГ фінансування стає менше.  От візьмемо за приклад  Фурсівську ОТГ. Скажіть, в Фурсівській ОТГ є тренер? Немає. Держава прибрала з себе повноваження контролю і на місцях беруться за спорт в останню чергу.  Бо є питання доріг, світла, амбулаторій, культури, освіти тощо, а спорт потім. Раніше була Білоцерківська районна спортивна школа, яка мала 25 ставок. Тобто в декількох селах був тренер по певному напрямку і команди виступали на змаганнях. А зараз яка адміністрація контролює, що робить ОТГ тих самих Фурсів? Ніяка.  Бази ми побудуємо, але щоб виховувати дітей треба десятиліття, аби ці люди звикли займатися спортом та полюбили його. Це робота, але не моя і не ваша, а державна робота.  Треба не заробляти на схемах, як це в нас роблять, а займатися розвитком спорту. З іншого боку, як змінити систему, якщо по вертикалі з міністерства до області, міста, району знаходяться старі "пофігісти"?.. 

Надія Савчук, "Моя Київщина"

Читати "Моя Київщина" у Facebook