Депутат Київоблради Наталія Бігарі: Охорона здоров’я стоїть на останньому місці і у влади, і у населення

Інформаційний портал "Моя Київщина" поспілкувався з Наталією Бігарі – депутатом Київської обласної ради від "Самопомочі", головою комісії з питань охорони здоров'я в облраді. Вона розповіла про хід медичної реформи в регіоні, які чинники гальмують цей процес та чому через радянський спадок люди досі не розуміють, що гарне здоров’я залежить, в першу чергу, не від лікаря, а від самого пацієнта 

- Наталія Володимирівна, розкажіть що зараз відбувається в системі хорони здоров’я. Чи не здається Вам, що її реформування просувається повільно і люди ще до неї не готові?

- Реформа відбувається. Як вона відбувається? У кожному регіоні по-різному. В багатьох випадках просування і реалізація реформи залежить від того, наскільки інтенсивно і наскільки правильно розуміють реформи органи місцевого самоврядування. Я хочу звернутися до місцевої влади абсолютно всі рівнів: медреформа стосується не лише медиків, і перекладати її на їх плечі - неправильно! В країні протягом 2018-2019 років відбувається реформа на первинній ланці - формування інституту сімейних лікарів. Змінюється направлення і структура роботи сімейного лікаря. І в даному випадку від місцевої влади залежить облаштування робочого місця сімейного лікаря, забезпечення автотранспортом, і, що не менш важливо, житлом. Це стосується і сільської місцевості, і районів, і міст. Сьогодні молодий спеціаліст з мінімальною зарплатою не виживе.

Ще одна проблема, яке на сьогодні є - нерозуміння населенням медичної реформи. На жаль, 26 років незалежності плюс ще 70 років Радянського Союзу наклали свій відбиток для населення. Чому населення в нас розуміє що проїзд на транспорті - це кошти, що виклик електрика – це кошти, що виклик сантехніка – це кошти, а здоров’я чомусь безкоштовне? Так не буває. Ми за цей період різних влад не навчили людей головного – дбати про своє здоров’я. І поки не зміниться відношення самої людини до свого здоров’я, мабуть, і не зміниться відношення людей до лікарів. Треба зрозуміти, що лікар нікому нічого не винен, він виконує свій функціонал. А за своє здоров’я має відповідати особисто людина. І профілактичні огляди населення робить не для лікаря, не для медсестри, а насамперед для себе...

- Яка нині ситуація на первинній ланці та з підписанням декларацій?

- В плані реформи на первинній ланці хочу акцентувати увагу на тому, що місцева влада має найактивніше взяти в цьому участь: медична субвенція, тобто заробітна плата "первинці" є до кінця 2018 року. З 2019 року держава має заключити з кожним медичним закладом договір по кількості декларацій, підписаних лікарями. Ситуація, яка відбувається в Білій Церкві, по районах області, і взагалі по Україні - приблизно однакова: близько 30% населення підписало декларацію.

Чи підпише декларації до кінця року 100% населення? Це практично неможливо. Людям відбило охоту приходити в лікарню. Людина приходить тільки тоді, коли хворіє. Тому ми прогнозуємо, що 100% декларацій не буде. Заробітну плату на 2019 рік, щоб зберегти кадри, треба буде брати з бюджету розвитку районів і міст. Якщо влада зараз не підключиться, не допоможе медикам, а населення не буде відповідальним, то кошти, які б пішли на розвиток садочків, освіти, придбання обладнання, ми просто будемо брати з бюджету розвитку і давати зарплати лікарям. Хоча  це можна було б зробити і з державного бюджету.

- Скільки лікар отримуватиме з однієї декларації, одного пацієнта? 

- Він отримує 370 гривень на рік. Якщо взяти календарний рік, то це виходить трохи більше 1 грн. на день на одного пацієнта. А на цю гривню лікар має зробити безкоштовний огляд, безкоштовні аналізи, безкоштовне ЕКГ, призначити лікування тощо.  

- Яка нині ситуація із затримкою ліків?

- Затримки ліків дещо є. Якщо взяти державні програми, то зараз постачання в нас відбувається через Департамент охорони здоров’я області  по державним програмам за кінець 2016 року і 2017 рік. Постачання іде в досить непоганих об’ємах, і я думаю, що державні програми в цьому році ми виконаємо більш-менш непогано. Це, зокрема, стосується забезпечення програм ВІЛ, туберкульозу, по вакцинації, гемодіалізу. Зараз, в принципі, картина вирівнюється.

- Скажіть, на Вашу думку, яка найбільш біда, найбільша хвороба Київщини?

- Немає командної роботи і немає системності. Це проблема, мабуть, в абсолютно усіх галузях. І ще одна велика проблема - кадри. У нас немає потрібної кількості хороших фахівців в найважливіших сферах. У бюджетній сфері, на жаль, залишаються мінімальні заробітні плати, в тому вся молодь йде в інші структури - не на державну службу, не в охорону здоров’я, не в освіту. В охороні здоров’я у нас ще такого не було, щоб був такий великий дефіцит медиків. І з кожним роком він росте. Навіть якщо взяти за приклад наш Білоцерківський медичний коледж, то кількість студентів з кожним роком все меншає. 70 відсотків працівників в охороні здоров’я в нас пенсійного або передпенсійного віку. Що нас чекає завтра, ніхто не знає.  

- Чи можна в персональні лікарі обрати саме Вас?

Так, мене обирають, і я беру пацієнтів. Вже, слава богу, працюю в даній галузі біля 20 років. Є постійні пацієнти, з якими ми починали свою роботу, і продовжуємо сьогоднішнє життя. 

- Як «Самопоміч» розцінює ситуацію в облраді та зміну більшості?

- В обласній раді є депутати, і їх переважна більшість, це ті, кого на сьогодні не цікавлять політичні амбіції певних політичних сил. Їхня основна задача, як будь якого депутата якого обирав округ, за якого віддали свої голоси населення, працювати. І політичні амбіції їх не цікавлять. В нас в області дуже багато проблем. Ці проблеми треба вирішувати, хоча вони є більше не політичними, а господарськими. Там дах залатати, там школу побудувати, там амбулаторію збудувати, дорогу зробити тощо. І тут треба виключити абсолютно політику і включити господарську діяльність. Я дуже задоволена тим що в депутатському корпусі є порядні люди, які ще плекають надію, роблять максимум для того щоб щось реалізувалось в області, на благо виключно людей. І я завжди буду підтримувати ту більшість, яка саме відстоює ці позиції, незалежно від того під яким прапором знаходиться депутат. 

- Чи "Самопоміч" виступала проти змін до бюджету?

- "Самопоміч" завжди веде чітку позицію. Всі документи, які приходять на сесію, мають згідно з регламентом відповідати певним нормам. І основна задача аби зміни до бюджету приходили вчасно. Не за 10 годин до початку сесії. Тому що якими б розумними і фаховими ми не були б, має бути час, коли ти спокійно можеш сісти за документ, вивчити свою галузь. До того ж голосую я не тільки за охорону здоров’я і соціальний захист. Є екологічні питання, будівництво, бюджет розвитку тощо. Чи можливо 78 питань вивчити за 10 годин до сесії?..

Ми всі маємо бути не просто депутатами, а депутатами-академіками, аби все розуміти по всім галузям. І це був основний меседж, який ми завжди доводимо і доносимо на всіх сесіях, щоб чітко дотримувались регламенту.

Ми не були проти змін до бюджету. Ми навпаки готові були прийняти бюджет. Адже розуміли, що неприйнятий бюджет означає зупинку розвитку області, відсутність зарплатні, в тому числі соціальні працівники. Я відповідаю за охорону здоров’я, в мене люди з гемодіалізом залишились би без медикаментів. І такий гріх на душу я б не взяла. Але ось цим деякі особи і користуються, на жаль.  

- Скажіть відверто, який відсоток депутатів перед голосуванням не знайомиться із проектами?

- Я думаю що великий відсоток. Мені б хотілося вірити, що не більше ніж 30 відсотків. Населення часто плутає народного депутата і депутата органів місцевої влади, районних, міських, обласних рад. Люди думають, що депутати отримують заробітну плату і займаються тільки депутатством. А насправды кожен має основне місце роботи, допоміжну роботу, на громадських засадах. І ми свій вільний час використовуємо саме на депутатську діяльність. Якщо ти добросовісний депутат, то твоє життя кардинально змінюється. Особистого життя взагалі немає, весь свій вільний час, інколи і робочий час використовуєш на депутатську діяльність. 

- На майбутніх парламентських виборах 2019 року чи плануєте Ви балотуватися у ВР?

- Важке питання, над яким я не думала, але про це мене часто запитують. Я відверто скажу, якщо мені вдасться реалізувати все те, що я задумала саме в цій каденції, якщо я зрозумію, що буде команда, з якою можна працювати, тоді можливо я і піду. Але за умови: якщо дійсно буде команда. Це море цинізму побороти одному дуже важко.

Багато хто прогнозує, що парламентські вибори будуть брудними. Я б дуже хотіла, щоб населення зрозуміло, що вибори це не один день, а п’ять років якісного життя. Вони мають усвідомити це, що 300 гривень "спустяться" буквально за день, а п’ять років пекла доведеться терпіти. Дуже хотілося б, щоб на вибори йшла молодь. При всій повазі до пенсіонерів, молодь має дбати про своє майбутнє...   

Розмову вела Надія Савчук, "Моя Київщина"