Дістався й до Київщини: чого хоче Пальчевський за межами столиці
До останнього моменту окрім
білбордів, які розвісили по всій області, фізичної присутності чергового «нового
обличчя» в українській політиці – Андрія Пальчевського – на Київщині не
відчувалося. Утім, схоже, його поява тут була неминуча. Про те, на що
розраховує цей відверто «ватний» персонаж на землях столичного регіону,
розбиралася «Моя Київщина»
Попри наявність головного плацдарму в Києві Андрій Пальчевський останнім
часом почав активно розбудовуватися в інших регіонах. Білборди висять по всій
Україні, але фізично він за Київ до цього часу в якості політичної фігури не
виїжджав. Як розповіли «Моїй Київщині» джерела зі штабу Пальчевського, якщо в
Києві його фінансує одіозний забудовник, нардеп від «Опозиційної платформи – За
життя» Вадим Столар, то на рівні Київщини (і не тільки) його спонсорує такий
собі Ілля Павлюк – вкрай закрита але впливова фігура, яку пов’язують з чорними митними
схемами. За оцінкою журналістів, цей персонаж рік тому завів близько 30-40
нардепів до Верховної Ради від фракції «Слуга народу». Чимало з них – з Київщини.
Справа в тому, що коли минулого року на парламентських виборах готувалися
списки кандидатів, область було фактично розділено навпіл між двома групами
впливу – Ігоря Коломойського та Іллі Павлюка. Подейкують, що за останнім стоїть
екс-голова митниці часів Януковича, ексвіце-спікер ВР, комуніст і горе-власник
величних наділів землі на Київщині Ігор Калєтнік, а десь далі на обрії височіє
тінь олігарха №1 Ріната Ахметова. Він тоді отримав «свою» голову облосередку,
нардепа Ольгу Коваль, доньку ексдепутата Київської облради Володимира Коваля.
Також туди входять мажоритарники Олександр Горобець, Валерій Колюх, Микола
Галушка і Сергій Бунін.
Останній відіграє ключову роль в роботі Пальчевського на Київщині. І
розшукує людей для його команди. Дійшло до того, що аби все ж таки завести
фракцію в облраду там пішли спроби домовитися з деякими популярними
телевізійними ведучими. Наскільки ці перемовини будуть успішними стане
зрозуміло згодом. Але шанси потрапити в облраду у «переможців Пальчевського» тануть
з кожним днем.
Акуратна, але відверто проросійська риторика Пальчевського, його вміння
сподобатися «бабцям Черновецького» (недарма в штабі і в Києві, і в Київській
області працюють люди з команди Алли Шлапак – однієї з членів «космічної
команди» Черновецького, яка розікрала весь Київ) – все це працює на «латентно-ватний»
та пенсійний електорат в Києві. Але за межами Києва Пальчевського майже не
знають.
У четвер стало відомо про вояж Пальчевського на Київщину – за один день він
побував у Броварах (на будкомбінаті) і в Приірпінні. На фотографіях, де пан
Пальчевський демонструє свою команду – жодного відомого обличчя.
«Моя Київщина» довго вдивлялася у світлини. І знайшла таки одного цікавого персонажа в оточенні цього проросійського політика. На фото він – праворуч. Йдеться про такого собі Каріма Ємельяненка.
У 2015 році він балотувався від «Нашого
краю» в Київську облраду по округу на Васильківщині, але з тріском програв. Але
відомий він не цим. У 2012 році Ємельяненко став керівником Київської обласної
дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. І за сприяння
білоцерківського нардепа від «Батьківщини» Вадима Івченка безрезультатно «віджимав»
усю структуру асоціації у її багаторічного очільника Миколи Фурсенка.
Нащо Пальчевському такий не надто успішний персонаж? Є підозра, що він хоче
отримати певний зиск від нього. Як розповідали нам люди, добре знайомі з Ємельяненком,
той довгий час, сидячи в Асоціації, займався дрібним «рєшаловом», і знає корумпованих
сільських керівників, і, вочевидь, саме цими знайомствами він «торгує».
Загалом, сумнівно, що
Пальчевський «взлетить» на Київщині. По-перше, його спонсори-«поводирі»
банально не встигнуть вибудувати «сітки» для голосів, як-то вони хочуть зробити
в Києві (школа Черновецького нікуди не поділася). По-друге, конкурентів тут за «ватний»
електорат – величезна кількість. Це і ОПЗЖ, і «За майбутнє», і «Наш край». Ще
можна додати «Партію Шарія», і ніхто нікуди вже не йде. Водночас ставлення проукраїнського сегменту населення до персонажа, який не вилазить з медведчуківських
телеканалів, розповідаючи «кашу» з банальностей і російської пропаганди –
абсолютно зрозуміле.