#

Вибори з російським душком: яким буде другий тур у Броварах

03.11.2020 08:04
Вибори з російським душком: яким буде другий тур у Броварах
Колаж порталу "Моя Київщина"

Прогнозований фаворит виборчих перегонів у Броварах Ігор Сапожко не зумів набрати достатньої кількості голосів, аби стати головою громади в першому турі. Його противником став представник президентської партії Дмитро Ратніков, який зовсім нещодавно повернувся на політичну арену. "Моя Київщина" вивчила ситуацію у Броварах, де за декілька тижнів має відбутися другий тур виборів

Цьогорічні законодавчі зміни серйозно вплинули на проведення місцевих виборів. Перш за все людей обурив той факт, що в громадах понад 10 тисяч виборців кандидати в депутати не могли бути самовисуванцями. Саме тому багато із тих, хто планував іти на вибори, мав терміново шукати собі політичне пристанище.

Зауважимо, що більшість експертів називають такий крок від Банкової способом швидкої побудови партійної системи для "Слуги народу" на місцях, адже за нинішньої ситуації у країні вони ризикували залишитися взагалі без депутатів у регіонах. Проте така модель має головний недолік: до партійного списку подекуди потрапили відверто кримінальні елементи, корупціонери та колишні "регіонали", які отримали шанс повернутися до влади. У тих громадах Київської області, де подібних персонажів було занадто багато, президентська партія ледве подолала прохідний бар’єр.

Ще один серйозний аспект нового виборчого кодексу – імперативний мандат. Законодавець спростив систему відкликання депутатів місцевих рад, якщо вони будуть діяти всупереч партійній лінії. Таким чином "слуги" розраховують тримати новообраних депутатів на короткому повідку.

Читайте також: Партійне кріпацтво на Київщині: як депутати після виборів ризикують потрапити у стійло.

Проте присутні й позитивні зміни. Новий виборчий кодекс передбачає, що другий тур виборів на посаду голови об'єднаної територіальної громади відбудеться там, де кількість виборців становить більш як 75 тисяч, а жоден з кандидатів у першому турі не набрав понад 50% голосів. Відповідно до закону, другий тур виборів має відбутися не пізніше як через 21 день після остаточного підрахунку голосів, який триватиме до 6 листопада включно. Враховуючи те, що вибори мають відбуватися в неділю, орієнтована дата волевиявлення – 22 листопада.

Зауважимо, що раніше вибори міських голів у два тури відбувалися там, кількість виборців становила понад 90 тисяч осіб. Зниження порогу до 75 тисяч є дійсно правильним кроком, адже діючі мери мають можливість застосовувати адмінресурс, але їм вкрай складно протягнути понад 50%. Багато експертів схиляються до думки, що другий тур виборів варто проводити в громадах, де проживає понад 50 тисяч виборців.

Зважаючи на те, що імена фіналістів відомі, варто ще раз нагадати виборцям про їх політичний шлях, а також підкреслити, що кожен із них має зв’язки з Росією.

Ігор Сапожко

Киянин Ігор Сапожко на політичному горизонті Броварів з’явився у 2006 році, коли став депутатом Броварської міськради від "Батьківщини". Протягнув його до ради близький родич Олег Колєсніков – чоловік рідної сестри Сапожка, який був на той час депутатом Київоблради від "Батьківщини" та працював у службі безпеки Юлії Тимошенко. Самостійною фігурою у міськраді він не був, але мав впливового на той час покровителя у вигляді забудовника і депутата Ігоря Трощенка.

Останньому вдалося поставити Сапожка на посаду секретаря Броварської міськради. Згодом міська рада висловила недовіру тодішньому меру Віктору Антоненку. За даними різних джерел причиною звільнення став конфлікт із забудовниками, яким міська влада перестала безкоштовно виділяти земельні ділянки і наполягала на проведенні аукціонів та конкурсів. Через сумнівну судову тяганину Сапожко перебував у статусі в.о. мера Броварів більше двох років і зумів фактично "вкорінися" на території.

Далі ж політична орієнтація Сапожка була спрямована на "Партію регіонів", куди він вступив у 2010 році. Під прапорами "регіонів" переміг на виборах мера Броварів, а в розпал Революції Гідності покинув політсилу, але учасників Майдану називав "екстремістами". На місцевих виборах 2015 року переміг як самовисуванець.

Саме з початком офіційної мерської кар’єри у 2010 році Сапожка почали звинувачувати в сумнівних оборудках із землею. Напряму з мером пов’язують велику земельну аферу в місті, коли з його подачі було змінено цільове призначення території Радіопередавального центру (РПЦ) площею 95 гектарів у Броварах, де розміщувався стратегічний комплекс "Борей".

Дуже скоро виявилось, що така махінація була зроблена під одного з найбільш одіозних підприємців в Україні. Йдеться про Віктора Поліщука, який є власником торгівельної мережі "Технополіс", "Ельдорадо" та ТРЦ "Гулівер" у центрі столиці. Останнім керує його дружина Лілія Рєзвая – племінниця Світлани Мєдведєвої, дружини колишнього прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва. Напередодні виборів до парламенту 2019 року Національна поліція України закрила гучне кримінальне провадження за фактом знищення РПЦ у Броварах і привласнення землі.

Варто додати, що один із фігурантів скандального дерибану землі та знищення стратегічного об’єкту стане народним депутатом від партії "Слуга народу". Мова йде про Анатолія Гунька, який за даними ЦВК переміг на парламентських виборах по 208 виборчому окрузі на Чернігівщині, випередивши головного радикала Олега Ляшка. Дивлячись на ситуацію складається враження, що саме Поліщук лобіював балотування Гунька від "Слуги народу" до Верховної Ради, а його дружини – до Київської обласної ради, де вона гарантовано отримає мандат. Слід зауважити, що у попередньому скликанні облради Наталія Гунько була представницею "Радикальної партії"…

Ігоря Сапожка звинувачували і в лобізмі інтересів комерційних підприємств, і в протягуванні через раду скандальних рішень, і в неефективних, а часом навіть злочинних розтратах місцевого бюджету. Міського голову звинувачують в організації корупційних схем, через які місто Бровари втратило низку земельних ділянок. Також команду мера звинувачували в розкраданні бюджетних коштів. Міська рада спільно з Броварською РДА під керівництвом Сергія Гришка (відомий тим, що привласнює бюджетні гроші, направляючи держзамовлення на власні підприємства – асфальтні та бетонні заводи), разом з директором підприємства "Терра-Енерго" Романом Шибіко займалися привласненням бюджетних коштів, зловживаючи службовим становищем.

У 2015-2016 роках посадові особи Броварського району через скандальну компанію Шибіко провели сумнівні фінансові операції, спрямовані на привласнення бюджетних коштів на суму понад 100 млн грн. Згодом стало відомо,що ТОВ "Терра-Енерго" підписувало договори з суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ознаки фіктивності. Головна мета – переведення коштів у готівку…

Також Сапожко дав "підзаробити" чверть мільярда мутній фірмі з Донецька. Так, у кінці вересня 2020 року Броварська міськрада замовила будівництво молодшої ланки загальноосвітньої школи №10 на вулиці Петлюри Симона, 17-Б у ТОВ "Хозхімсервіс", якому заборонено брати участь у публічних закупівлях до 2023 року. При цьому це товариство та ТОВ  "Леман-Бетон", між якими Антимонопольний комітет встановив змову, заблокували в суді рішення та "взяли" тендерів на суму майже 500 млн грн.

У квітні 2018 року НАЗК направило до суду 14 адмінпротоколів щодо врегулювання конфлікту інтересів, складених стосовно Броварського міського голови, який самовільно встановлював собі премії.

Не менш скандальною є інформація про кримінальне минуле Сапожка. За інформацією різних видань, виходець із Харківського масиву столиці в 90-х входив до бандитського угрупування кримінального авторитета Віктора Рибалки, більше відомого як "Рибка". У далекому 1997 році міліція подавала у розшук Ігоря Сапожка та співучасників злочину, які вбили охоронця магазину в Києві, проте винних не було покарано. Подейкують що Сапожко по даний час зберігає зв’язки з кримінальними елементами.

Дмитро Ратніков

Кандидат від президентської партії "Слуга народу", для якого це вже третя спроба балотування на голову. Спочатку висувався на міського голову в 2006 році, але вибори програв Віктору Антоненку. Удруге – в 2010 році, однак у реєстрації йому було відмовлено.

У 2010 році Дмитро Ратніков був обраний депутатом Київської обласної ради від "Європейської партії України". Станом на березень 2012 року Ратніков входив до фракції "Партії регіонів" у Київській облараді, але штаб спростовує інформацію. Цікаво, що Ратніков пропускав понад 50% засідань сесій, а комісії у 2013 та 2014 році не відвідував взагалі. Варто додати, що через прогульництво його мали б позбавити мандату, але цього не відбулося.

На парламентських виборах у 2012 році на №97 окрузі посів четверте місце, отримавши 12% голосів виборців. Зауважимо, що після програшу він звернув свою громадсько-політичну діяльність. Із 2013 року Дмитро Ратніков обіймав посаду в Міністерстві закордонних справ України і був представником України в комісії з економічних питань при Економічній раді Співдружності Незалежних Держав та Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав та проживав у Москві.

Більшість читачів броварського сайту "Маєш право знати", які взяли участь в онлайн-опитуванні про можливі причини призначення Ратнікова дипломатом у Росії, зійшлися на думці, що такий кар’єрний стрибок броварського політика – це "подарунок влади за відтягування голосів опозиції на виборах 2012 року". За цей варіант проголосував 61% опитаних.

Ще в один скандал потрапив Ратніков навесні 2012 року. Тоді у Броварах відбулося чергове засідання місцевого осередку Комітету Опору Диктатурі – головного об’єднання демократичних сил, котре мало на меті побороти існуючий тоді режим Януковича. До КОДу хотів приєднатися і Ратніков, який вважався мало не головним броварським опозиціонером, але на той час представляв інтереси "Партії регіонів" у Київській облраді.

Як би там не було, у Сапожка є очевидна перевага, адже він діючий мер та має всі можливості, щоб задіяти адмінресурс. Проте деякі критики переконують, що Ратніков банально відіграє роль технічного кандидата на користь діючого мера…

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Анатолій Тихий
журналіст