"Еліта" Яготина – фігуранти кримінальних справ. Хто ці люди і чому це важливо знати?

У Яготині,
попри порушення антикорупційного законодавства та наявність кримінальних
проваджень, низка посадовців продовжує залишатися у владі ухвалювати рішення —
керувати комунальними підприємствами, розподіляти бюджет і впливати на життя
міста. У відкритих джерелах зафіксовано їхні прізвища, статті законів і
функції. «Моя Київщина» зібрала ці дані, щоб показати, як виглядає місцева
влада сьогодні.
За офіційною інформацією з
антикорупційного реєстру та судових рішень, щонайменше десятеро осіб, які мають
порушення в сфері декларування або є фігурантами кримінальних справ,
залишаються у владі Яготина. Частина з них — посадовці, частина — члени депутатських
комісій або керівники комунальних установ.
Хто
саме і на якій підставі згадується у відкритих джерелах?
●
Володимир
Гончар, секретар міськради (ЄС) — притягувався до адмінвідповідальності за конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП).
●
Микола Басанець, керівник КП
«Ритуал», голова бюджетної комісії — те саме порушення.
●
Світлана
Комаренко, начальниця відділу освіти — фігурує в двох адмінсправах щодо конфлікту інтересів і двох кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у
розкраданні коштів під час ремонту укриттів.
●
Анжела Гладка, підприємиця,
членкиня комісії з питань ЖКГ — притягувалася до відповідальності за несвоєчасне подання декларації (ст.
172-6 КУпАП).
●
Валентина
Кудрявцева, директорка ліцею №1, членкиня регламентної комісії (ЄС) — порушення
аналогічне (ст. 172-6 КУпАП).
●
Володимир
Лісовий, фермер, член комісії з питань ЖКГ — те саме (ст. 172-6 КУпАП).
●
Вадим
Нескорожений, колишній головний лікар — фігурант кримінального провадження.
●
Андрій Стріха, колишній
директор КП «Комунальник», член земельної комісії — кілька кримінальних проваджень.
●
Людмила Лисенко, членкиня
бюджетної комісії (ОПЗЖ) — очікується підозра за зловживання владою(ст. 364 ККУ).
●
Іван Шулла, ексдепутат і
директор музею (також ОПЗЖ) — фігурує в кримінальному
провадженні.
Чому
це важливо?
Посади, які обіймають згадані особи,
пов’язані з управлінням бюджетом, освітніми та комунальними процесами, а також
формуванням міської політики. У час повномасштабної війни, коли кожна бюджетна
гривня має бути захищена від зловживань, такі випадки викликають питання. Не
лише юридичні, а й суспільні.
Окрему увагу привертає участь у
самоврядуванні колишніх представників ОПЗЖ
— партії, забороненої рішенням суду у 2022 році. Пряма заборона не означає
автоматичну втрату посад окремими особами, але факт залишається фактом: вплив
представників проросійської сили в міській політиці зберігся.
Що
далі?
Рішення про призначення або
відсторонення конкретних осіб — у компетенції органів місцевого самоврядування,
правоохоронців і суду. Але обізнаність мешканців про те, хто ухвалює рішення у
громаді, — це не привілей, а право. Саме публічність і прозорість можуть стати
тією формою контролю, яка не дозволяє перетворити систему на закриту і
неконтрольовану. Особливо — в умовах війни.
Це не про боротьбу чи звинувачення. Це — про порядок і справедливість у нашому спільному домі. Бо чесна влада починається не з Києва, а з міської ради, школи, комунального підприємства поруч.
Читати "Моя Київщина" у Facebook