"Еліта" Яготина – фігуранти кримінальних справ. Хто ці люди і чому це важливо знати?

Значна кількість керівництва Яготина звинувачувалися в корупційних схемах

У Яготині, попри порушення антикорупційного законодавства та наявність кримінальних проваджень, низка посадовців продовжує залишатися у владі ухвалювати рішення — керувати комунальними підприємствами, розподіляти бюджет і впливати на життя міста. У відкритих джерелах зафіксовано їхні прізвища, статті законів і функції. «Моя Київщина» зібрала ці дані, щоб показати, як виглядає місцева влада сьогодні.

За офіційною інформацією з антикорупційного реєстру та судових рішень, щонайменше десятеро осіб, які мають порушення в сфері декларування або є фігурантами кримінальних справ, залишаються у владі Яготина. Частина з них — посадовці, частина — члени депутатських комісій або керівники комунальних установ.

Хто саме і на якій підставі згадується у відкритих джерелах?

●     Володимир Гончар, секретар міськради (ЄС) — притягувався до адмінвідповідальності за конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП).

●     Микола Басанець, керівник КП «Ритуал», голова бюджетної комісії — те саме порушення.

●     Світлана Комаренко, начальниця відділу освіти — фігурує в двох адмінсправах щодо конфлікту інтересів і двох кримінальних провадженнях, пов’язаних із підозрою у розкраданні коштів під час ремонту укриттів.

●     Анжела Гладка, підприємиця, членкиня комісії з питань ЖКГ — притягувалася до відповідальності за несвоєчасне подання декларації (ст. 172-6 КУпАП).

●     Валентина Кудрявцева, директорка ліцею №1, членкиня регламентної комісії (ЄС) — порушення аналогічне (ст. 172-6 КУпАП).

●     Володимир Лісовий, фермер, член комісії з питань ЖКГ — те саме (ст. 172-6 КУпАП).

●     Вадим Нескорожений, колишній головний лікар — фігурант кримінального провадження.

●     Андрій Стріха, колишній директор КП «Комунальник», член земельної комісії — кілька кримінальних проваджень.

●     Людмила Лисенко, членкиня бюджетної комісії (ОПЗЖ) — очікується підозра за зловживання владою(ст. 364 ККУ).

●     Іван Шулла, ексдепутат і директор музею (також ОПЗЖ) — фігурує в кримінальному провадженні.

Чому це важливо?

Посади, які обіймають згадані особи, пов’язані з управлінням бюджетом, освітніми та комунальними процесами, а також формуванням міської політики. У час повномасштабної війни, коли кожна бюджетна гривня має бути захищена від зловживань, такі випадки викликають питання. Не лише юридичні, а й суспільні.

Окрему увагу привертає участь у самоврядуванні колишніх представників ОПЗЖ — партії, забороненої рішенням суду у 2022 році. Пряма заборона не означає автоматичну втрату посад окремими особами, але факт залишається фактом: вплив представників проросійської сили в міській політиці зберігся.

Що далі?

Рішення про призначення або відсторонення конкретних осіб — у компетенції органів місцевого самоврядування, правоохоронців і суду. Але обізнаність мешканців про те, хто ухвалює рішення у громаді, — це не привілей, а право. Саме публічність і прозорість можуть стати тією формою контролю, яка не дозволяє перетворити систему на закриту і неконтрольовану. Особливо — в умовах війни.

Це не про боротьбу чи звинувачення. Це — про порядок і справедливість у нашому спільному домі. Бо чесна влада починається не з Києва, а з міської ради, школи, комунального підприємства поруч.