#

Фермер Микола Нечай зі Ставищенщини: не заважайте нам працювати і ми нагодуємо не лише Україну

09.07.2021 09:15
Фермер Микола Нечай зі Ставищенщини: не заважайте нам працювати і ми нагодуємо не лише Україну
Микола Нечай

- Пане Миколо, для початку розкажіть про себе: чим займаєтеся, як зветься Ваше підприємство?
- З малих років я займаюся землею. З 1998 року, відколи створив господарство «Роксолана» на своїй малій батьківщині і по сьогоднішній день працюю на землі в селі Бесідка нині Білоцерківського району Київської області. Працюю 22 роки, помаленьку  розвиваємося.

За освітою я – агроном, у 1997 році закінчив університет. У господарстві нині перебуває 1200 га землі, 22 працівника з повних соціальним пакетом. Слава Богу, все вдається.

- Як керівник фермерського господарства, як Ви оцінюєте законодавчі зміни, створення ринку землі, який запущено з 1 липня?
- Ми переживали різні часи. Становлення було важким: у роботі траплялися різні ситуації, зокрема, це стосується і поганого врожаю, й інших проблем.

Зараз у зв’язку із введенням продажу землі ситуація для аграріїв міняється кардинально. На це накладається чимало непорозумінь, які продукують керівники держави, органи влади. Після дозволу на продаж землі, з’являється багато бажаючих загарбати українську землю. І це ключове питання для нашої держави: від цього залежить наше подальше майбутнє.

Водночас є речі, які я оцінюю позитивно. Так, немає проблем з можливістю залучення коштів – йдеться про нульовий  відсоток по кредиту. Та й по системі оподаткування наразі все працює чітко, а якщо бухгалтер на місце, то все працює добре.
- Що найбільше дошкуляє фермерам у державному управлінні?
- Я скажу так: головне, не заважайте нам працювати. Ми виростимо врожай і нагодуємо не лише Україну, а й інші держави.
- Що ви маєте на увазі, коли говорите: не заважайте?
- Перш за все, перед тим, як ухвалювати нові закони, треба запитати, підприємця, одноосібника, фермера, які саме варто створити умови, щоб ми розвивалися, а не загиналися. Починати треба знизу. Там де втручається держава – починається бардак. Тому я й кажу – не заважайте нам працювати.
Для розуміння того, що приносить державі фермерський бізнес. За 2020 рік 3 млн 200 тис грн заплатило моє невеличке підприємство у державний бюджет, з них 1 млн 700 тис грн – в бюджет Ставищенської громади. Про що це говорить? А про  те, що з 1200 га – 3 млн грн! А якби всі великі латифундисти зі своїми десятками и сотнями тисяч гектарів сплачували чесно всі податки, то уявіть, які б суми були спрямовані до бюджету?!
Тому я вважаю, що ми платимо вагомі податки, і піднімати їх, як це хоче влада, було б нечесно по відношенню до всіх, хто справно їх сплачує. Звичайно, існують проблеми з одноосібниками, але піднімати планку зараз буде нечесно.
Краще, щоб влада ввела облік земельних ділянок і щоб всі платили податки, а не дерли шкури лише з деяких.  Зокрема, треба переглянути діюче законодавство у питаннях пайовиків. Я, наприклад, плачу за пайовика 2500 грн, а одноосібники за таку ж площу землі – 700 грн. Диспропорція очевидна
.

- Ви говорили про питання інвентаризації земель. Чи започаткувався цей процес у громаді?
- Варто зауважити, що для того, щоб провести інвентаризацію, потрібні кошти. Поки в бюджеті коштів  на це нема. Але керівник, розуміючи важливість питання, помалу його вирішує. От і зараз в декількох селах вже розпочався процес інвентаризації земель.
- Як Ви вважаєте, яких сюрпризів варто очікувати від інвентаризації землі?
- Я думаю, від 10 до 15 відсотків буде збільшено надходження до місцевого бюджету, тобто 10—15 відсотків землі необліковано. Люди тихенько нею користуються, а податків не платять. Це, на мою думку, дуже вагома прибавка до місцевого бюджету.  Отже, з цього потрібно починати.
- Повернемося до питання продажу землі. Як Ви загалом до цього ставитесь?
- Зрозуміло, що рано чи пізно ринок землі запрацює, хочемо ми того, чи ні. Але треба проводити консультації по питаннях продажу землі і у фермерів, і в одноосібників. Я категорично проти продажу  землі іноземцям. Земля повинна продаватися тільки тим, хто на ній працює, а не шарамижникам, які зараз готують гроші аби купити і потім перепродати землю.
Якщо законом буде захищений власник земельного паю від шахрайських дій, тоді можна буде продавати. Але спішити не треба, а сім раз відміряти і один раз відрізати. Всі ж війни та міжусобиці завжди починалися через землю – через поділ земельних ділянок. Усі сусідські сварки здебільшого також через землю та межі. Законодавча база в цьому плані не готова. На мою думку, можна запустити пілотний проект в одній з областей, щоб побачити гидоту, яка лізе до землі і яка захоче на цьому заробити.
- Ставищенщина – Ваша мала батьківщина. Які, на Вашу думку, найважливіші проблеми існують в громаді?
- Наш район – аграрний. Фактично всі займаються вирощування сільськогосподарських культур. Найперше, що треба, на мою думку – провести ревізію земель, які є в громаді, а також розставити всі питання про сплату податків. Отоді наповнення бюджету буде успішним. В громаді також існує проблема доріг. І їх можна було б вирішити завдяки цьому.

Наразі співпраця з головою ОТГ Леонідом Джужиком забезпечена на нормальному рівні: він цікавиться всім, часто приїжджає, хоче допомогти. Ми завжди раді співпрацювати. Джужик – сам бізнесмен, з ним легко знаходити спільну мову.
Як тільки він прийняв посаду, одразу зібрав всіх сільгосподарських товаровиробників, і на зборах оголосив, скільки ми сплатили до бюджету. Нонсенс.

На початку створення громади було безліч проблем, не всі знали куди бігти і що робити.  А починати треба було з наповнення бюджету.

На початковому етапі  йому було важко працювати, але все збалансовується, налагоджується. Зараз ми працюємо злагоджено і дружно.
- Наскільки місцевий бізнес готовий допомогти з проєктом «Поліцейський офіцер громади» та із встановленням камер відеоспостереження? Чи обговорювали Ви це питання з керівником громади?
- Поки що питання безпеки відкладаємо, бо зараз існує низка проблем із медициною. Перш за все, ми вирішуємо питання медичного обслуговування – повинні бути створені людські умови для лікування людей. Ми в цьому напрямку говорили з керівництвом і вирішили, що в подальшому, звичайно, будемо працювати і над іншими питаннями. Наскільки мені відомо, що якщо в міністерстві внутрішніх справ виділяють великі кошти на ці проекти, то нехай забезпечать.
 - Але громада купує житло і зброю, яким має забезпечити офіцера поліції.
- Зброєю ми і самі забезпечені. У момент пандемії питання охорони здоров’я набагато важливіше.
 Ми вже купити для місцевої лікарні три апарати ШВЛ майже на 1 млн грн. Зараз в стадії вирішення питання з пандусами. В громаді створена і діє спілка сільськогосподарських підприємств, перераховуємо кошти, купляємо все, що треба.
- Тобто бізнес працює згуртовано?
- Звичайно, в переважній більшості всі дружні. Бувають винятки, в сім
ї не без виродка.
- Чому ще допомагає бізнес, крім медицини?
- У своєму рідному селі Бесідка ставлю спортивний майданчик вартістю 120 тис грн. Все біля школи – близько, культурно, гарно. Встановлено також сім тренажерів.
- З якими проблемами до Вас звертаються люди, бо відомо, що до всіх керівників йдуть по допомогу?
- Від «завези в лікарню» до «допоможи купити дочці хату». Треба на машину, на ремонт, на весілля... Ми це все робимо, допомагаємо.
- Це звичайні люди чи малозабезпечені?
- Це звичайні люди, наші пайовики.  Окрім того, у нас в громаді є багатодітна родина, якій я часто допомагаю. Все це напрацьовано часом.
- Чи не було останнім часом рейдерських захоплень
?
- Кілька років тому була спроба рейдерського захвату землі  в селі Любча. Ми допомагали одному фермеру фінансово, бо в нього склалася складна ситуація.
Також ми відстояли власні інтереси разом з «ТОВ Інтерагроінвест». Під час збору нашого врожаю  рейдери перешкоджали нам це робити. Довелося побрязкати зброєю.
- Ви знаєте, хто це був?
- Звичайно, я знаю, але не скажу.  Скажу лише, що це – гидота, яка чатує, чекає продажу землі, аби на цьому заробити. Але зараз все спокійно. Знаю, що рішенням суду їхню власність на спірну земельну ділянку скасовано.
- Наскільки відомо, в громаді стався конфлікт через місцеву птахофабрику, про що ми чули із соцмереж і не тільки. Що можете сказати з цього приводу?

- Є таке підприємство по виробництву яєць (ТОВ «Ясенсвіт», - Ред). Чому люди не задоволені?
Перш за все тому,  що воно зареєстроване в селі Ромашки (Рокитнянська ОТГ, - Ред). Відповідно, всі  податки йдуть туди. А тим часом вони набили свердловин, бо їм потрібно багато води, тобто, використовуючи наші надра місцевої ОТГ, а платять мізерні копійки. До того ж спалюючи у спеціальному крематорії відходи виробництва, вони забруднюють  весь район.

От ми і маємо – вода, сплата податків, забруднення території, руйнування доріг великогабаритним транспортом. Але там така «бронь», яку пробити не можна. Наскільки мені відомо, наше керівництво ОТГ зверталося до голови КОДА Володіна, але нічого не вирішили.

- Зверталися, щоб закрити підприємство?
- Ні, підприємство хай працює, але сплачує за дороги і за воду.

Якщо система буде добре працювати, то все стане на свої місця. Судячи з того, що конкретної відповіді  Володін не дав  нашому керівництву ОТГ, то там ситуація – глуха.

- Можливо, у Вас є звернення до влади?
- Так, є один момент: не заважайте нам працювати, не шукайте інвесторів за кордоном.  Тут ми – інвестори. Нам Європу треба будувати тут. Всім закордонним інвесторам ми будемо давати жорстку  відсіч. Будемо ставити всіх на своє місце.
- Останніми місяцями стало питання землі поперек горла багатьом…
 Я розумію, що правильним було б рішення провести референдум, але цього не зробили. Напевно, президента змушують робити все швидше.

Але якщо щось піде не так, то може спалахнути новий майдан. Тому треба пояснювати людям, консультувати, розказувати.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Тетяна Іванчук
письменниця