Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко: Через небажання молоді працювати на селі з кадрами склалася катастрофа

Трошки більше року тому на Переяславщині з’явилася Дівичківська об’єднана територіальна громада. Уже зараз можна підвести  висновки стосовно переваг та недоліків ОТГ. Кореспондент порталу «Моя Київщина» поспілкувався головою громади Тимофієм Девко та дізналася, як живе ОТГ, що вдалося зробити за цей час, а що поки доводиться з тих чи інших причин відкласти на потім. Також Тимофій Петрович розповів про те, як їм доводиться уживатися з військовим містечком, а також про нагальні проблеми громади. Про це та інше читайте в сьогоднішньому інтерв’ю  

- Тимофій Петрович, рік тому утворилась Дівичківська об’єднана територіальна громада, у яку увійшло 7 населених пунктів. Як Вам враження?

- Так, минув рік як ми об’єдналися. Це був жовтень 2017 року, і за цей рік є відчутні результати. Не все, звичайно, склалося так як хотілося, але на сьогоднішній день ми працюємо для того, щоб конкретні зміни відчула громада. До складу Дівичківської сільської ради ОТГ входять такі села як Стовп’яги, Веселе, Гречаники, Кавказ, Дівички, Ковалин і Єрківці.

Варто сказати що до того як очолити громаду, я 30 років  працював сільським головою Стовп’язької сільської ради. Коли прийшов у Дівичківську сільську раду, побачив що багато роботи попереду. Найперше що застав тут, це відсутність опалення та холодні батареї. Тому ми створили умови для спеціалістів та набрали команду.  Так почали працювати. Зрозуміло, що наразі є чимало невтіленого в життя, але досить немало вже вдалося зробити за цей рік.

- Які є конкретні досягнення за цей рік?

- Перш за все, сьогодні по кожному селу ми зробили генеральний план, адже без цього документу ми не можемо рухатися далі.  Сьогодні ми також працюємо над детальним планом нашої території і над стратегією розвитку громади. Бо від цих трьох документів і залежить розвиток громади.  Зосереджено нині працюємо над розвитком інфраструктури наших населених пунктів.  Відносно культурно-освітніх питань,  то на сьогодні в колишньому приміщенні дитячого садка вже функціонує хоч і невеликий, але сучасний будинок культури на 80 посадочних місць, якого раніше в селі не було взагалі.

Далі перейшли до с. Єрківці, де зробили капітальний ремонт даху будинку культури, який протікав. Також в с. Стовп’яги на базі школи ми зробили реорганізацію бібліотеки яка стала медіатекою. Бо як відомо, бібліотеки радянського типу не користуються попитом. А зараз і дорослі і малі можуть прийти і попрацювати з комп’ютером. І треба сказати, щоб із сучасними умовами і обладнанням молодь почала йти в новий заклад. 

Також сьогодні ми закінчуємо будівництво інклюзивного центру в селі Стовп’яги, що дасть змогу нашим діткам, які мають  вади розвитку, займатися з дефектологом, логопедом тощо. І основне, що ми зробили - підготувалися до приходу першокласників в класи, які повинні відповідати програмі «Нової української школи». Було зроблено поточні ремонти класів, забезпечено необхідними меблями та інтерактивним обладнанням.  По Ковалинській сільській раді, яка також увійшла в нашу громаду, ми зробили поточний ремонт дороги, капітальний ремонт даху котельні та провели частину вуличного освітлення. А в медичну амбулаторію дали водопостачання і санвузол, щоб хоч якось покращити умови для людей. І це далеко не весь список, потроху кожен населений пункт змінюється на краще.

- Як відомо, на території сільської ради також знаходиться військове містечко та військова частина. Яку роль вони відіграють в житті громади?

- Так, є в нас військове містечко, яке було раніше дещо відокремленим. Але сьогодні в нас склалася гарна співпраця із активом та депутатами військмістечка. Нині ми розглядаємо питання щодо прийняття програми його розвитку, а також поліпшення умов проведення служби нашими військовослужбовцями. Військовим частинам А3085 і А 22399 ми надаємо щомісячну субвенцію в розмірі 100 тисяч гривень.

Зрозуміло, що одразу постало і питання розвитку інфраструктури військового містечка. Для початку було побудовано спортивний майданчик з баскетбольними щитами та волейбольною сіткою. Також наразі будуємо сучасну зупинку, яка захищатиме від погодніх умов як дорослих, так і дітей. Адже з містечка щоранку шкільним автобусом ми перевозимо до нашої Дівичківської школи близько 140 дітей. І таких поточних питань наразі вирішується багато.

На мою думку,  громада - це і розвиток села, і розвиток держави в цілому.  Хоча, чесно кажучи, коли прийняли закон про утворення громад,  я скептично дивився на це питання.  Але об’їхавши Черкащину та Житомирщину я зрозумів, що це дійсно перспектива розвитку села і України.

- Чи був опір місцевих чиновників чи підприємців в процесі об’єднання та під час  проведення виборів до ОТГ?

- Був опір місцевих чиновників, тому що не хотіли нас випускати з району. Є сьогодні бажання об’єднатися і в інших сільських рад, але їм чомусь сьогодні не дають. Але що примітно, опір був на місцевому рівні, а в області мене підтримали, за що я дякую голові Київоблдержадміністрації та його заступникам. Мені вдалося обґрунтувати те, що ми - спроможна громада і можемо розвиватися і працювати на благо людей.

- Які підприємства функціонують на території громади? Як відомо, тут багато фермерських господарств. То ж які кошти ви освоїли за майже рік?

- Ясно, що основними підприємствами є сільськогосподарські виробники. Але основним платником податків в нас є саме військова частина. З нашого бюджету, який нам надходить в рік, близько 35 мільйонів гривень – 12 мільйонів це ПДФО військової частини. Але є також такі сільськогосподарські підприємства як ФГ Геркулес, ТОВ Агротрейд груп, ТОВ Ніка, ТОВ Автогарант, які також сплачують непогані податки.  Касові видатки за 10 місяців склали 32 мільйони гривень. Левова частина в нас йде на заробітну плату, решта на енергоносії та розвиток громади.    З самого початку я не став просити допомоги тих чи інших підприємців.  Ми зібралися і прийшли до такого рішення, що фермерські господарства, підприємці і інші фізичні особи, які розташовані на території громади, повинні сплачувати податки, а влада їх розумно та ефективно використовувати. Не хотілося до когось йти із протягнутою рукою, і бути залежним. Влада повинна сьогодні сприяти розвитку малого та середнього підприємництва тому що це є перспективою для розвитку громади. І ми прозорі в цьому питанні, звітуємося перед депутатами адже прийшли щоб використати податки ефективно і люди це побачили. 

- Розкажіть щодо об’єктів соціальної інфраструктури, чи їх вистачає?

- Загалом на території нашої громади є всі необхідні об’єкти для задоволення соціальних потреб населення.  На території Дівичківської сільської ради є три старостинські округи. Це Стовп’язький, в якому розташовані школа, садочок, сільський будинок культури та фельдшеросько-акушерський пункт, поштове відділення, зубний кабінет, ряд торгових відділень, кафе. Наприклад у с. Веселе розташований ФАП, у Дівичках є сільський будинок культури, бібліотека, школа, садочок.  Дошкільний навчальний заклад також є і у військовому містечку. На території Ковалинського старостинського округу знаходиться будинок культури який до речі також незабаром підлягатиме капітальному ремонту.  Є бібліотека, ФАП, школа та дитсадочок. Це стосується і Єрковецького старостинського округу, де також виготовляється проектно-кошторисну документацію на реконструкцію лікарні із квартирою для лікаря. Тобто об’єкти для задоволення соціальних потреб населення є, але треба привести їх в належний вигляд. 

- Зазвичай в селах спостерігається проблема із нестачею кваліфікованих кадрів. Яка ситуація в Дівичківській ОТГ?

- Мушу сказати, що з кадрами дещо катастрофічна ситуація. Чомусь молодь не бажає працювати в громаді, мотивуючи це малою заробітною платою. Але ж сьогодні є ріст та перспектива. В основному зарплата в громаді рядового спеціаліста близько 8 тисяч. Тим, хто на державній службі доплачуються надбавки, відповідно мають близько 10 тисяч. Я, наприклад, не приховую що отримую зарплату у розмірі 22 тисячі гривень, враховуючи 30 років стажу.  Загалом сьогодні робочі місця в громаді є.

Дуже не вистачає людей робітничих професій, бо вони, так би мовити, стали немодними. Але підтримка молоді все ж є. Вони бачать, що ми працюємо на розвиток громади, наприклад, коли ми запроваджуємо такі проекти як тренажерний зал, який будемо ремонтувати. Також проектуємо стадіон для будівництва в наступному році.  Адже на спорт ми покладаємо великі надії, бо таким чином є змога відлучати молодь від певних негативних звичок.

- Назвіть три найнагальніші проблеми які на Вашу думку потребують  вирішення вже зараз? 

- Найнагальнішою проблемою треба визнати ремонт доріг. Сьогодні дороги, які є на балансі облавтодору, знаходяться в плачевному стані. Особливо це стосується дороги с. Гречаники та дороги, яка веде від військового містечка до Дівичок. До речі, ця дорога зараз знаходиться на балансі Міністерства оборони, яке йде нам назустріч і найближчим часом передасть її громаді. Треба сказати що дороги в нас давно не ремонтувались, не робився ані поточний ані капітальний ремонт.  А люди, звісно хочуть бачити дороги в належному стані. 

Другою проблемою я відмітив би поштове обслуговування. Сьогодні воно на низькому рівні, а люди хочуть читати пресу, знати новини тощо. Разом з тим заробітна плата працівників поштового відділення дуже низька – 1500  грн. Тому і лунають заяви працівників, що вони не носитимуть пенсію в зв’язку з тим, що держава не підвищує відсотки. Ми сьогодні йдемо на зустріч поштовикам, робимо два поштових відділення які відповідатимуть сучасності. Це  ремонт, опалення тощо. 

Ще однією проблемою, як і скрізь в державі, є сміття. Ми звичайно якимсь чином працюємо у напрямку її вирішення, щоб зібрати його та десь утилізувати. Можливо, якщо в м. Бориспіль колись побудується завод по переробці сміття, то може і ми долучимося до цього. А поки ми стараємося кожного місяця від населення вивозити сміття на полігон, але він сьогодні дещо не в тих умовах, у яких мав би бути.   

Розмову вела Надія Савчук, "Моя Київщина"