Голова Київської ОВА Олексій Кулеба: У нас є фундамент для розбудови столичного регіону
Про відбудову Київщини, ситуацію з
розмінуванням деокупованих територій, комунікацію з військовими, а також
майбутній опалювальний сезон, "Моя Київщина" поспілкувалася з очільником
Київської області Олексієм Кулебою
- Як Ви оцінюєте готовність Київщини до
оборони на п'ятому місяці війни. Яка відмінність від того, що було в лютому?
- Уже майже півроку
йде війна. До 3 квітня Київська область була частково окупована, і з того часу
багато чого змінилося. На сьогодні ми тісно працюємо з військовими, у нас є заходи оборони, які ми вживаємо на кордоні з Білоруссю. Діє координаційний
центр, який працює спільно з військовими, прикордонниками та всіма оборонними
структурами, які мають відношення до цієї ситуації в Київській області.
Зокрема, постійно працює штаб, який діяв і під час військових дій із 24 лютого,
де кожного дня 24 години на добу знаходяться люди. Це допомагає інформаційній,
координаційній роботі, тому що область велика, є багато різних ситуацій, які
потребують термінового втручання.
На сьогодні
ситуація 100% контрольована, немає ніяких застережень.
Київська область має певну особливість: ми і пристолична, і прикордонна
область. Тому ми приділяємо особливу увагу прикордонним громадам і територіям,
де свої військові заходи відпрацьовують кожного дня, а все, що необхідно від
обласної військової адміністрації ми також робимо.
- Що наразі зроблено та які плани відбудови?
Яка ситуація з розмінуванням?
- Тут важливо
сказати, що після деокупації Київської області, першим і основним питанням
стало розмінування, адже ворог залишив дуже багато смертоносних предметів у різних місцях. Ви знаєте випадки, коли вони залишали розтяжки в квартирах, біля
дверей, у побутових речах тощо. Тому перші два місяці в нас активно відбувалось
розмінування населених пунктів: на початку липня був зроблений величезний обсяг
роботи в 270 населених пунктах.
Наразі в нас залишилися великі території лісосмуг. Це величезні території, які ми
будемо розміновувати роками, а можливо й десятиліттями. На жаль, це так. У нашому алгоритмі відбудова і розмінування знаходились на першому місці, адже ми
чудово розуміли, поки ми не розмінуємо основні траси та населені пункти,
ми не зможемо рухатися далі, прибирати території та займатися відбудовою.
- Яка зараз роль генерала Павлюка в
підготовці оборони столичного регіону?
- Генерал
Павлюк зараз знаходиться на своєму робочому місці. Ми перебуваємо в постійному
контакті, у нас чудова комунікація і я йому дуже вдячний за ту роботу, яка була
пророблена. Я вважаю, що мені особисто пощастило й пощастило усій Київській
області – у складний момент разом ми впоралися із серйозними
викликами, які тут були. Його роль у тому, що нам вдалося зробити в Київській
області, дуже важлива. Як показує практика, нам вдалося зробити дуже багато фундаментальних речей для Київщини.
- Чому змінились заступники голови ОВА? Чим
кожен із них займається?
- Це нормальна
практика. Згідно з законодавством, після того як змінюється очільник обласної
адміністрації, усі заступники мають написати заяву на звільнення, тому що
формується нова команда. Така ж ситуація склалася й у Київській області.
Заступники, які були призначені, прийшли зі мною в команді, і зараз кожен із них
отримав свій напрямок, за яким працює. Тому я можу охарактеризувати цю ситуацію як абсолютно нормальну та робочу. Так відбувається завжди, нова команда з новими
задачами, новими викликами, тим більше ми розуміємо в якій ситуації опинилася
Київська область і взагалі вся наша країна.
- Що Вам відомо про антиукраїнську
діяльність родини Гуньків? Що з колаборантами та зрадниками у місцевій владі?
- У Київській області, я вважаю, місцеві керівники, від старост до керівників
районних військових адміністрацій, посадові особи і взагалі всі наші мешканці
області проявили себе як справжні герої, тому що більшість лишилася на своєму місці і виконувала свої обов’язки. Знаєте, мені зараз часто кажуть
про те, що нічого героїчного в цьому немає, адже ці люди мали залишитися і
робити свою роботу. Я завжди на це кажу, що коли йде дощ, сніг чи відбуваються
якісь стихійні лиха, то дійсно люди знаходяться на своєму робочому місці і
виконують свої функції, але просто в екстремальних умовах. А коли йде війна,
ризики зовсім інші і люди ризикують зовсім іншим, зокрема й своїм життям.
Тому передусім представники місцевого самоврядування і будь-який
персонал, який залишився на робочому місці, – це все люди-герої, які залишились
виконувати свій функціональний обов’язок і допомагати громаді.
Щодо тих людей,
які не проявили свою українську позицію, цими людьми займається СБУ і інші
правоохоронні органи. Відносно прізвищ, які ви назвали, думаю, якщо до них є
якісь питання, то це має вивчати виключно правоохоронна система і висновки
мають робити вони.
- Тобто в громадах Київщини немає керівників,
які відсторонилися від виконання службових обов’язків під час вторгнення ворога
на територію області?
- Я не буду
говорити, що цього не було, адже в нас були поодинокі випадки. Це декілька
осіб, які дійсно не вийшли на своє робоче місце 24 лютого та не виконували свої
функціональні обов’язки. Цим зараз займаються правоохоронні органи, які будуть
визначати ступінь їх відповідальності.
- Яка ефективність роботи мажоритарних
нардепів та керівників ОТГ у період після 24 лютого?
- Більшість
народних депутатів-мажоритарників і взагалі народних депутатів, які знаходились
в Київській області та Києві, долучались до допомоги в Київській області,
роботи гуманітарного штабу та інших питань, де необхідна була допомога сьогодні
і прямо зараз. Народні депутати були присутні, допомагали також депутати
обласної ради. Взагалі ця війна, як і будь-яка дуже стресова ситуація, показує
людей повністю такими як вони є, адже неможливо під час військових дій вдягати
якусь маску і вдавати з себе іншу людину. Я радий, що в нас суспільство було
повністю об’єднане і допомагало одне одному. Депутати і керівники
територіальних громад не виняток. У нас були керівники громад, які
проявили дуже серйозну громадянську позицію і не дивлячись на величезний ризик
допомагали активними діями.
- Щодо бомбосховищ і тимчасових
укриттів, це повна відповідальність місцевої влади чи обласна влада долучається
до цього процесу? Якщо так, як це відбувається?
- Якщо ми зараз
говоримо про освітній процес, то дійсно відповідальність на місцевих органах
самоврядування. На сьогодні ми працюємо разом з місцевими громадами
для того, щоб удосконалити систему наших бомбосховищ і укриттів, навіть
найпростіших. Це нова реальність для нас усіх, і, на жаль, ми маємо розуміти, що
дуже довго будемо жити в режимі такому, що нам доводиться і жити, і воювати.
- Як діти продовжать своє навчання з першого
вересня? Як відомо, за результатами перевірки, бомбосховищ і тимчасових укриттів
немає приблизно в половини навчальних закладів Київської області?
- Уряд на початку
літа запровадив для нас певне завдання, для того, щоб ми зробили перевірку
бомбосховищ і укриттів наших навчальних закладів. Є рішення першого вересня
починати навчальний рік офлайн, відповідно ми маємо підготувати всі школи і
садочки для того, щоб це відбулось. У нас в області налічується 1353 навчальних
закладів, що є досить великою кількістю. 5 серпня ми закінчили перевірку усіх
навчальних закладів, і зараз в нас наступний етап: ми беремо ту кількість
навчальних закладів, де ми можемо ще встигнути до першого вересня зробити
ремонт або відновити їх, і бачимо проблематику там, де вже просто фізично немає
шкіл і садочків із найпростішими укриттями. Що робити в такому разі? Тут,
звичайно, ми будемо працювати в режимі оптимізації навчального процесу, тобто
діти будуть підвозитись шкільними автобусами до тих навчальних закладів, де
умови безпеки повністю відповідають можливості проведення навчального процесу.
- Чим наразі займається Гуманітарний
штаб Київської ОВА та якими результатами діяльності може похизуватися?
- Гуманітарний
штаб під час активних бойових дій виконував багато функцій і вони були дуже
важливі, адже в нас були громади, які знаходились на межі гуманітарної
катастрофи. Приміром, Поліська, Іванківська громади пробули більше 40 днів під
окупацією і важливо було надавати їм постійну гуманітарну допомогу у вигляді
продуктів та елементарних засобів гігієни. Це все робилось, і активна фаза
діяльності гуманітарного штабу була до червня місяця. Зараз гуманітарний штаб
дещо змінив напрямки своєї діяльності й працює на те, щоб у нас була постійна
комунікація з усіма 69-ми громадами, аби ми розуміли, що в кожній громаді є не
тільки запас продуктів, води, засобів гігієни, медичних матеріалів. У самому
гуманітарному штабі також є запаси, які дозволять нам, у випадку критичних
ситуацій, виходити з такої проблематики.
- Як Ви особисто ставитесь до тенденції
щодо виходу релігійних громад із протекції УПЦ МП?
- Я нещодавно
дивився соціологію, близько 80% українців, вважають себе
православними, із них лише 5% асоціюють себе з московським патріархатом. Мені
здається, що це дуже виразно говорить про настрої людей безпосередньо в
громадах. Моє завдання як керівника ОВА контролювати законність усіх цих
процесів, не дивлячись на емоції і ті події, які розгорнулися. Наша відмінність
від російського суспільства та армії в тому, що ми намагаємось і повністю
дотримуємось законодавства, робимо все так, як має робитися в цивілізованому
світі. Тому якщо громада прийняла рішення про перехід з однієї конфесії до іншої,
ми просто маємо чітко юридично до цього підійти і проконтролювати
законність.
- Чим, на Вашу думку, має займатись
Управління культури КОВА та чи вдається це реалізувати в умовах війни?
- Мені
здається, що питання культури під час війни залишається важливим. Прикладом
цьому є Бородянка, де в центральній частині міста знаходиться один із символів
Бородянки – пам’ятник Тараса Григоровича Шевченка. Він розстріляний із
крупнокаліберного кулемета. Він похилився від цих пострілів, але встояв. І це є
повний символ того, що відбулося в Київській області. Ми зазнали величезних
втрат: 1339 цивільні особи були вбиті. Це величезна цифра, яку можна
порівнювати виключно з Другою світовою війною.
Культурний
аспект – величезний, тому що ворог прийшов сюди не тільки знищувати життя наших
людей, а й знищувати наш культурний код. Для них це дуже важливо, щоб ми не
знали нашу культуру, забули свої традиції, не пам’ятали своєї мови тощо. На
Київщині під час бойових дій було зруйновано або частково пошкоджено 86
пам’ятників культури, зокрема зруйнований музей із роботами Марії Приймаченко в
Іванкові. Дуже показово, що окупанти приїхали туди цілеспрямовано. Тобто поруч
всі будинки та забудови цілі, і люди, Слава Богу, вціліли, але вони
цілеспрямовано знищили саме краєзнавчий музей в Іванкові. Це говорить краще
будь-яких слів, що вони хотіли з нами зробити і на що вони орієнтуються.
Тому я як очільник ОВА багато уваги приділяю тому, щоб Управління культури і всі
працівники зараз безпосередньо приділяли дуже багато уваги не просто
відновленню того, що зруйновано на Київщині в галузі культури, а й розробили
план дій по усій Київській області щодо заходів, які б поширювали наш
культурний код.
- Яку кількість коштів станом на сьогодні
спрямовано на відбудову постраждалих від російської агресії регіонів Київської
області?
- На
сьогодні 400 мільйонів гривень було виділено громадам на ті райони,
які постраждали від активних бойових дій. Це три райони: Бучанський,
Вигородський, Броварський. Важливо зробити акцент, що ці 400 мільйонів
спрямовані на поточні ремонти першої необхідності: установлення вікон, ремонт
дахів і все, що стосується поточних робіт. Також рішенням обласної військової
адміністрації ми розподілили більше 87 мільйонів гривень додатково на громади.
Гроші отримали і районні військові адміністрації, а також конкретно цільовим
методом гроші зайшли на територіальні громади. Звичайно, що така громада як
Гостомельська, яка в нас за статистикою зазнала найбільше пошкоджень, отримала
10 мільйонів гривень. Зокрема, 10 мільйонів гривень отримала Бородянківська
громада, Ірпінь отримав 25 мільйонів, Буча – 15 мільйонів. Наша логіка
зрозуміла: ми виділяли кошти на ті громади, де більш за все було
руйнувань.
- Яка результативність приїзду іноземних
делегацій в Ірпінь, Бучу та Бородянку?
- Зазначу, що
наразі вже близько 60 різних делегацій відвідали Київську
область. Це для нас має величезне значення. Коли приїздять лідери країн до
Київської області, відвідують Ірпінь, Бучу або інші міста, які постраждали,
вони на свої очі бачать всі жахи перебування російської армії на території
Київщини. Враження представницьких людей після побаченого дуже сильно
змінюється, і повертаючись до себе додому або виступаючи перед своїми
представниками народу, вони розповідають, що саме мали змогу побачити. Можливо, ми сьогодні не можемо навіть усвідомити, наскільки велику роль зіграли всі ці
візити. Але це фундамент на майбутнє в плані розбудови всієї України, не тільки
Київської області.
- Яким чином КОВА готується до
опалювального сезону, що може бути найскладнішим за всю історію незалежності
України?
- У нас дійсно
попереду важкий опалювальний сезон. Якщо в нас 69 територіальних громад, 42 із
яких потрапили під активні бойові дії, зрозуміло, що у нас є проблеми і в
інфраструктурі. Під час активних бойових
дій було зруйновано частково чи повністю 64 котельні. На сьогодні 48 з них ми
вже повністю відновили і вони готові до експлуатації. Утім, є в нас ще декілька
проблемних громад, де ці питання не вирішені, але ми маємо план дій спільно з
Міністерством регіонального розвитку та іншими профільними міністерствами. Ми
працюємо над тим, щоб спокійно пройти опалювальний сезон. У нас постійно діє
оперативний штаб, який збирається щотижня, зокрема працює оперативний штаб на
державному рівні, завдяки чому вдалося вирішити багато нагальних проблем.
Звичайно, всі ми розуміємо, що більшість об’єктів інфраструктури буде
переведено на котельні, які працюватимуть на біопаливі з деревини, до чого ми
також готуємось. Якщо прибрати військову складову, то ми маємо спокійно пройти
опалювальний сезон.
- Яку кількість переселенців прийняла
Київщина? Чим допомогли?
- У нас 240 тисяч
внутрішньо переміщених осіб, які знаходились певний час у Київській області, а
тих, які залишились – близько 80 тисяч осіб. Це також досить велика і серйозна
цифра. Здебільшого це люди, які приїхали до нас з Донбасу, також є певна
кількість людей, які приїхали з Херсонської, Миколаївської області, з Чернігова
і Сум. Тобто географія досить обширна.
Якщо перші
місяці люди приїздили на Південь нашої області, ми їх розміщували в
Білоцерківському районі, Богуславі, Таращі, Сквирі, то зараз вони приїздять і в
Бучу, і в Ірпінь, де розміщуємо їх в модульних містечках. Ці люди отримують
весь асортимент тих послуг, які зараз запропоновано державою, отримують всі
виплати. Дуже важливо, щоб люди відчували себе нехай не так як вдома, але тим
не менш, щоб їм було комфортно на території нашої області.
- Щодо модульних будинків, яка їх кількість
встановлена та яку плануюється встановити найближчим часом? Скільки людей
подали запит на отримання модульного будинку та скільки реально отримали станом
на зараз?
- На
сьогодні в нас встановлено 9 модульних містечок у тих районах, де
відбувалися активні бойові дії. Вони є типовими, кожне модульне містечко
розраховане на 352 особи. Люди проживають в невеличких модулях і мають все
необхідне для того, щоб тимчасово там знаходитись. Підкреслю, що ці проєкти
діють протягом одного року, тобто через рік ми маємо або продовжити терміни з
польським урядом, або повернути їх до Польщі.
Зараз у модульних містечках проживає близько 1300 осіб. Заявка формується також через
органи місцевого самоврядування, куди людина звертається письмово. Орган
місцевого самоврядування формує заявку на певну кількість осіб, і якщо ми
бачимо що їх кількість перевищує 30-40 людей, одразу починаємо розглядати це
місто як можливу локацію для наступного модульного містечка. Таким чином, днями
відкрили модульне містечко в Ірпені. Там, до речі, плануємо відкрити ще одне
містечко, зокрема розглядаємо відкриття декількох локацій у Броварському,
Вишгородському та Бучанському районах.
- Чи знаєте Ви про таку проблему: величезні
черги на отримання дрів від лісгоспів. Люди будуть змушувати купувати у спекулянтів
за завищеними цінами. Чи буде КОВА вирішувати це питання? Як саме?
- Звичайно, ми бачимо ситуацію, яка складається з дровами в Київській області. Наразі контролюємо процес, щоб не було жодних
вирубок дерев, крім тих, які необхідні нам за господарським призначенням. Щодо
спекулятивних цін, звичайно, до цього буде прикута дуже велика увага із
зрозумілих причин, адже це питання хвилює зараз всю громаду Київської області.
Абсолютна більшість господарств буде опалюватися саме дровами, тому, якщо ми
будемо бачити і отримувати такі сигнали, одразу будемо реагувати і вживати усіх
заходів, аби не відбувалось ніяких зловживань із цього приводу.