Голова Обухівської громади Олександр Левченко: Ми збудували три лінії оборони

Олександр Левченко

Про те, як одна з найбільших громад на південь від Києва готувалася до відсічі ворогу, як на Обухівщині живуть внутрішньо-переміщені особи та про перспективні проєкти, які можна тут реалізувати, «Моя Київщина» поспілкувалася з міським очільником Обухова Олександром Левченком.  

- Насамперед розкажіть, як початок повномасштабного вторгнення рф, зокрема на Київщині, позначився на Обухівщині?

- В Обухові є логотип, придуманий нашою громадою: “Обухів – це земля, що нам Богом дана”. І дійсно, господь Бог відвів усі погрози і все те, що повинно було прилітати, воно пролітало повз наше місто. Хіба що десь за містом Обухів було збито ракети, частина яких впала в полі. Відповідно ніяких руйнувань не було.

Місто жило в своєму традиційному життєвому ритмі. Під час опалювального сезону було тепло, була гаряча вода, місто прибиралось тощо. Тому ми усією громадою працювали вже над тим, як оборонятися. З почуттям великої поваги я дякую кожному жителю нашого міста за патріотизм та колосальну роботу, яка була задля цього зроблена, адже було побудовано три лінії оборони. Ви знаєте, що у рашистів були плани обійти Фастів, Васильків і заходити з цієї сторони на Київ. Але, в нас були побудовані фортифікаційні споруди, зводні опорні пункти тощо. Все що було зроблено, склалося у великий потужний кулак, який ми приготували, якщо б ворог ступив на Обухівську землю.

- Скільки наразі в громаді проживає внутрішньо-переміщених осіб (ВПО) і яка їм надається допомога органами влади?

- На сьогоднішній день в громаді проживає ВПО більше 9300 чоловік. Спочатку переселенців було ще більше, а зараз частина вже повиїжджала. Є сьогодні ВПО, які розміщені і в приватних будинках і в квартирах, їм надається державна соціальна допомога. Ми отримуємо гуманітарну допомогу, надаємо харчові пайки, одяг і все необхідне для цих людей. Більш того, завдяки програмі “Турбота”, якщо переселенець дійсно потребує грошової допомоги, то ми також приймаємо в цьому участь. Тобто жодна внутрішньо переміщена особа не була обділена нашою увагою.

- Чи притаманна Обухову проблема розкрадання гуманітарної допомоги, як це подекуди спостерігалося в інших містах області?

- У місті Обухові не фіксували таких випадків, адже з самого початку, коли ми почали працювати по гуманітарній допомозі, відкрили 4 склади, де організували облік. З усіма тими компаніями, які надавали нам допомогу, було заключено договори. Між іншим, гумдопомогу ми брали не лише для нашого міста, а ділилися з нашими деокупованими містами.

- Напередодні нового навчального року дуже гостро стоїть питання облаштування укриттів у навчальних закладах. Яка ситуація із цим критично важливим питанням в Обухові?

- Ми сьогодні відновили роботу двох дитячих садочків, де маємо укриття для дітей під час повітряної тривоги. Звісно, ми готуємося до нового навчального року, відтак разом з комісією ТЕБ та НС та нашими пожежниками створили комісію, якою було обстежено усі навчальні заклади нашої громади, а це 15 шкіл і 15 дитячих садочків. Сьогодні місцевою програмою було прийнято рішення про виділення коштів і ми зараз готуємо укриття. Зараз йде потужна робота, зокрема по селах, для того, щоб якщо буде відновлено офлайн-навчання в школах ми мали можливість сховати наших діточок.

- Одне з найбільш дражливих місцевих питань полягає у виділенні коштів на діяльність місцевої оборони. Розкажіть, будь-ласка, про ситуацію з виділенням 25 мільйонів гривень, а саме на що пішли ці кошти, що було придбано тощо?

-  Певно десь пішла якась викривлена інформація, адже коли почалась війна, сесією Обухівської міської ради було виділено кошти у сумі 25 мільйонів гривень. На території міста були створені два добровольчі формування територіальних громад. На сьогодні ми з 25 мільйонів витратили близько 11 мільйонів. Зауважу, їх витратив не міський голова, а Обухівська міська рада, депутати. Таким чином ми для добровольчого формування закупили 700 бронежилетів, 700 комплектів військової форми, каски, берці, спортивний одяг. Зокрема, ми утримуємо обидва ДФТГ на повному харчуванні. На ці кошти ми закуповуємо все те, що необхідно сьогодні і для нашого батальйону територіальної оброни і для нашого ДФТГ. У нас є центр підготовки наших воїнів, який утримується за рахунок міського бюджету, де хлопці з ДФТГ та тероборони проживають і проходять підготовку протягом 10-15 днів. Якщо хтось не розуміє що таке 25 мільйонів, куди вони йдуть і навіщо, то ми готові сказати, що витратили їх за призначенням і робили ту справу, яка пішла на користь нашим Збройним Силам.

Більш того, всім жителям нашої громади, яких призвали в ЗСУ, але які не мали бронежилетів, ми обов’язково видавали і видаємо їх. Також варто сказати, що сесією міської ради було прийнято рішення та розроблена програма, завдяки якій було виділено кошти, де кожному хто підписав контракт і має відношення до добровольчого формування територіальної громади виплачується допомога у сумі 6500 грн кожному. Це, до речі, також входить у вищезгадану суму в 25 мільйонів гривень.

- Останнім часом місцеві засоби інформації переймаються долею ландшафтного заповідника місцевого значення відомого як гора Педина. Наші джерела стверджують, що гора до цих пір не отримала належної фіксації, а відтак її стан (кози, лісоруби, заготівля трави тощо) не відповідає заявленому статусу. Скажіть, є шанси що за Вашої каденції підходи до гори, стежки на ній, оглядові майданчики тощо будуть впорядковані, зокрема, позначені відповідними знаками, стендами тощо?

- Коли від наших жителів надійшла ініаціатива зробити його заповідною зоною, ми залюбки за це взялися і сесією було прийнято рішення відносно цієї території. Так, ми переймаємося цим питанням, і є перші завдання поставлені перед нашими архітекторами, щоб дійсно зробити цю гору приємним, ландшафтним чудовим місцем не тільки для відпочинку наших обухівчан.

Я хочу і мрію зробити це красивим місцем. Скажу, що вже є перші ескізні проекти, і як тільки ми погодимо з громадою, обов’язково це зробимо. Взагалі, це не від мене залежить, а від усієї моєї команди професіоналів, депутатів, які сьогодні розуміють і підтримують нас в цій справі. 

- Те саме питання стосується функціонування неофіційних пляжів на озері Фейхоа в центрі Обухова. Звичайно, ми розуміємо, що територія кар’єру знаходиться в концесії, але чи не хотілося б Вам самому увійти до історії міста як людині, котра створила в його серці оазу краси і відпочинку? Іншими словами — чи власник заводу так і ритиме в середмісті до 2030 року чи, як кажуть, територія заводу буде продана і на його місці постане чергова новобудова?

- Дійсно, це питання ми розглядаємо, і розуміємо що завод, який там є, він вже себе віджив і якість того продукту який він випускає сьогодні не відповідає дійсності. Ми ведемо багато переговорів і інвесторам, які сьогодні приходять до Обухівської міської ради пропонуємо до забудови дану територію, аби зробити там чудове місце не тільки житлового будинку, а й торгово розважального комплексу, в тому числі з облаштованим озером для відпочинку. Це стане можливим як тільки закінчиться процес видобутку глини, а він закінчиться, адже сьогодні є порозуміння власників цього підприємства, що воно має бути закрите.

- Як триває в Обухові процес перейменування вулиць? Є чутки, що значна частина обухівців тримається правила «я за дерусифікацію/декомунізацію — тільки не на моїй вулиці/селі». В цьому відношенні цікаво чи буде перейменованим село Перше Травня, голова котрого, як відомо, плутає власну точку зору і соціологію і кажуть, буде впиратися до останнього?

- Я б не був такий категоричний в тому, що це голова села. Це не голова, це громада, село, де зібралися люди і висловлювали сою думку. З цією думкою треба рахуватися. У багатьох перше травня має різні асоціації, тому ми віддали це рішення на розсуд громади і не маємо права їм нав’язувати як їм називатися. Я вважаю, що Перше травня ніяк не пов’язано з моментами, що треба перейменовувати сьогодні і негайно. Категоричними ми ніколи не були і не будемо, нехай люди самі визначаються.

По усіх інших вулицях та селах нашої громади створена кваліфікована комісія із спеціалістів, де люди приїздять і радяться. Звичайно, більшість цих вулиць будуть перейменовані і будуть носити нові назви, пов’язані з історичним надбанням нашого краю, також носитимуть імена наших Героїв, які віддали свої життя за Україну в нинішній час. Процес перейменування вже на завершальній стадії, проходив він досить активно. У кожному населеному пункті, де була потреба у перейменуванні, населення включалося та допомагало в цьому питанні. Також працювали депутати по округах, які входять в дану комісію, і як тільки закінчиться процес обговорення і буде рішення комісії, на сесії вирішиться це питання.

- І на останок, що Ви особисто після перемоги хотіли б зробити в місті Обухів? Можливо є якісь особливі плани чи унікальні задуми?

- Так, ми обов’язково після перемоги увіковічимо наших Героїв, тому що маємо 17 молодих хлопців з Обухівської громади, які загинули. Кожного разу під час поховання від центральної площі міста перед будинком культури ми віддаємо шану нашим хлопцям. Ми вже передбачили місце, де хотіли б побудувати сквер пам'яті учасників російсько-української війни. Ми обов'язково втілимо це в життя і вже є деякі напрацювання.

Треба сказати, що в цьому питанні для нас буде дуже важлива думка наших громадських організацій, волонтерів, які завзято займаються своєю справою. З огляду на все те, що вони роблять, бере гордість за наших людей. Повірте, це вже інші люди аніж ті, що були до війни.