Голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук: На рівні держави не вирішується низка екологічних питань
"Моя Київщина" поспілкувалась із головою Узинської ОТГ Віталієм Гринчуком, який розповів про екологічну ситуацію в Узині, роботу спиртоцеху на місцевому цукровому комбінаті, перепони у проведенні державної екологічної експертизи, а також інші питання, що стосуються недіючого військового аеродрому, медицини та доріг
- Поговорімо, насамперед, про багаторічну екологічну проблему Узина. А саме про роботу деяких підприємств, які негативно впливають на довкілля. Головним винуватцем, як відомо, місцеві жителі називають цех з виробництва біоетанолу ТДВ "Узинський цукровий комбінат". Розкажіть, яка нині ситуація зі спиртоцехом, в якому режимі він працює та які заходи було вжито підприємцями для нейтралізації негативного впливу на екологію?
- Відповідно до меморандуму, який був підписаний в кінці травня цього року, на літній період роботу спиртоцеху було призупинено. Це питання гостро стоїть для жителів міста Узина та для депутатського корпусу. У зв'язку з цим було проведено масу перевірок, створено ініціативні групи, ухвалено низку рішень.
Я особисто здійснив візит до Міністерства екології, Державної екологічної інспекції і низки інших інстанцій з метою об’єктивної оцінки і реагування на ситуацію, яка склалась на території нашої громади, зокрема, у місті Узин. Тому в літній період це підприємство не працювало, а керівництвом заводу було проведено низку заходів: встановлено прес-фільтри, запущено процес пресування так званої барди (залишок після відгонки спирту із бражки; відхід виробництва етилового спирту, - Ред), в результаті чого, за твердженням фахівців підприємства, буде отримуватися вода третьої категорії.
На сьогоднішній день ми звернулися до усіх інстанцій, аби ті дали об’єктивну оцінку, провели аналізи та з’ясували, чи дійсно ця технологія дозволяє вирішити проблему нашого міста. Тож чекаємо відповідь. Відносно ж моєї позиції щодо цеху з виробництва етанолу, як компонента біопалива, то тут я більш покладаюся на компетентні органи і служби з їхніми офіційними заключеннями. Тому будемо реагувати відповідно до висновків, які дадуть нам фахові структури.
Що ж стосується роботи безпосередньо самого цукрового заводу, я повністю підтримую те, що люди, які працюють на цукровому виробництві повинні працювати надалі, отримувати гідну заробітну плату. Відповідно, повинні сплачуватись податки в бюджет.
- Які, на вашу думку, технологічні процеси треба змінити - можливо, обладнання - для того, щоб не зупиняти підприємство, але позбавити людей смороду і зробити повітря чистішим.
- Дуже погано, що у цьому напрямку науковці на рівні держави чомусь не вивчали цю проблему і якось байдуже і несерйозно до неї ставляться. Тому що це є проблемою не тільки для міста Узин, а й для територій усієї нашої держави, де виробляють або спирт або біоетанол: що робити з відходами виробництва біоетанолу - бардою. Дуже прикро, що протягом десятиліть це питання не виведено науковцями на якісно новий рівень.
Сьогодні навіть те підприємство, що працює на теренах нашої громади, знаходиться в постійних пошуках виходу з цієї ситуації. Якби дійсно була якась запропонована технологія – це інша справа. Наскільки я володію ситуацією, цієї досконалої технології в державі немає. Тому я сподіваюсь, що запропонований вихід із встановленням прес-фільтрів, який вони вивчили і втілили в життя, все ж призведе до позитивних результатів і це питання, нарешті, вирішиться на території громади. Але не буду робити поспішних висновків і, знову ж таки, покладаюсь тільки на відповідні служби та компетентні органи, які повинні дати свої заключення.
- А що каже про це закордонний досвід?
- Справа в тому, що за кордоном зовсім інші технологічні процеси виробництва, зовсім інші компоненти і культури, які використовуються для виробництва. Тобто, це не цукровий буряк, а пшениця або інші сільськогосподарські культури. Тому закордонного досвіду як єдиного механізму розв'язання цієї проблеми також немає.
- Ще в 2017 році відбувся суд, який призначив комплексну державну екологічну експертизу вартістю понад 1 мільйон гривень. Як відомо, таких коштів немає, тож що плануєте робити?
- Справа в тому, що ми у минулому році, коли приймали бюджет на 2018 рік, за підтримки депутатського корпусу прийняли рішення і виділили 500 тисяч гривень. Це те, що можливо було направити на проведення цієї екологічної експертизи. Спочатку ми звернулися до різних інстанцій з метою проведення цієї експертизи і запросили інформацію по її вартості. Від державних установ, які проводять такі експертизи отримали відповідь, що її вартість становить від 1,5 мільйонів гривень. Тому ми і тоді зверталися до Київської обласної ради з проханням допомоги у виділенні коштів, і в цьому році знову звернулися до обласної ради. Для цього знову виділили з нашого бюджету ті самі 500 тисяч гривень. Але відповіді поки що зводяться до того, що немає можливості фінансувати саме ці заходи.
- За сім років існування цієї проблеми які губернатори тут тільки не побували, але поки вони були на посаді і йшли бюрократичні листування, очільники КОДА змінювались і все розпочиналось заново. Чи немає такого побоювання, що і зараз ситуація затягнеться до приходу наступного голови обласної адміністрації?
- Наскільки я знаю, одним із перших візитів, який в плані пріоритетності обрав діючий губернатор Михайло Каренович, був саме Узин. Він вислухав людей та нас, як представників влади, за що я йому дякую. Я думаю, що з його приходом і підтримкою, можливо, це питання вирішиться. Тим більше, нещодавно, з трибуни Верховної Ради депутатом Вадимом Івченком піднімалося питання екологічної ситуації в державі. Тому я думаю, що це питання повинно зрушитися з мертвої точки і дійти до логічного завершення.
- Є якась конкретика, що пообіцяв губернатор?
- Він дав низку доручень: на спільній нараді ми створили ініціативну групу та робочу комісію з відстеження цих екологічних проблем. Робочу комісію, в яку увійшла громадськість і фахівці на місцевому рівні, очолює заступник міського голови. Засідання цієї комісії відбуваються кожної п’ятниці, де розглядаються вже опрацьовані або нововиявлені питання, а також питання комплексного підходу вирішення екологічної ситуації на території нашої громади. Кожна робоча комісія надає пропозиції по зверненню до тих чи інших інстанцій, залученню тих чи інших фахівців. Тобто робота комісії не формальна, а дійсно активна і я дякую за цю активність членам комісії.
- Нещодавно під час нашого візиту до Узина ми поспілкувались із його мешканцями. Деякі містяни вважають, що ви приятелюєте із директором цукрового заводу і не зацікавлені в тому аби проблема вирішувалась, адже, так би мовити, "заодно з директором". Як ви можете це прокоментувати?
- Моя позиція така – я заодно з тими підприємствами, які порядно та правильно наповнюють бюджет, які вчасно і по-білому виплачують заробітну плату мешканцям нашої громади, що працюють на цих підприємствах і які дотримуються усіх норм у процесі виробництва. Я дійсно буду підтримувати такий бізнес і громада повністю відкрита для інвесторів, які хочуть вкласти певні інвестиції і створити нові робочі місця. Я це підтримую, але ніколи не буду заодно з тими підприємствами, які шкодять громаді.
- Останній раз ми з вами спілкувались рік тому. Що змінилося за цей час на позитив у громаді?
- Якщо ви спілкувалися з нашими людьми, можливо потрібно було запитати у них, що змінилося на краще? Звичайно, все залежить від людей, як вони це сприймають. Позитивних змін дуже багато. Спілкуючись з людьми, а я це роблю практично кожного дня, бачу що вони дійсно відчувають позитивні зміни, навіть в побуті та інфраструктурі. Громада не стоїть на місці, а розвивається. Я не буду оцінювати і вихвалятися, казати, що вдалося особисто мені чи нашій команді, депутатському корпусу чи виконкому. Все ж таки, це повинні оцінювати люди. А найкращий період для оцінки, це чергові вибори, тому люди повинні прийти і дійсно дати оцінку тій чи іншій владі, як вона працювала.
Ми прийшли практично на повну розруху: проблем, що в ЖКГ,, що в інших напрямках була маса. Приміром, техніки в житлово-комунальному господарстві практично не було. Проблем із житловим фондом також була маса, як інших питань, які стосуються не тільки міста, а й взагалі усіх населених пунктів, які ми сьогодні намагаємось вирішувати разом з депутатським корпусом і старостами несених пунктів. Тож повторюсь, як ми це робимо, чи вдається нам це вирішувати чи ні, оцінювати людям.
- На скільки відсотків збільшилось техніки у ЖКГ громади та які це одиниці техніки?
- Протягом півтора року, думаю відсотків на 90 ми збільшили технічно парк ЖКГ. Це різна техніка: трактори, вишки, малогабаритний транспорт тощо. Приміром, цього року люди в Узині нарешті відчули, що таке розчищені вулиці взимку, в тому порядку і тих об’ємах, в яких вони повинні розчищатись. Можливо, ми ще далекі до досконалості, але ми справляємося із погодніми умовами вже своєю, а не залученою технікою.
- До речі, про думки людей. Ми чули не дуже позитивні відгуки відносно медичної галузі загалом, відсутності медичного обладнання, медпрепаратів, зокрема, таких як інсулін….
- Щодо інсуліну, то ще під час приїзду губернатора Терещука було звернення щодо його недоступності. Але коли буквально під час наради, його помічник поїхав, аби купити інсулін та паралельно перевірити його наявність, виявилося, що все є в аптеці і все доступно. Що стосується обладнання,то і, завдячуючи нашому народному депутату, і за рахунок місцевого бюджету і спецкоштів, які є в лікарні, за півтора року було придбано багато обладнання.
Минулого року ми зробили ремонт терапевтичного відділення, утеплили фасад поліклінічного відділення Узинської лікарні, а вже цього року плануємо утеплити фасад стаціонарного відділення, в якому саме проводимо ремонт. Не можна зробити все за рік-півтора, але все, що від нас залежить, ми намагаємось робити.
- Як залучаєте в медицину молодих фахівців?
- На сьогоднішній день ми робимо все можливе для того, щоб залучити в медицину гідних фахівців, і, особливо, їх утримати. Якщо залучена нова молода людина, яка є фахівцем в тому чи іншому медичному напрямку, треба надати їй можливість аби вона не тільки працювала, а й мала де проживати. Місце роботи ми надали, а тепер стоїть питання, де цей фахівець буде проживати. Тому ми, з метою з підтримки молодих медичних фахівців, нещодавно придбали і вручили службове житло молодому лікарю дитячого відділення. Найближчим часом буде вирішено питання ще по двох фахівцях.
Житло надається на території містечка у багатоквартирних житлових будинках. Це однокімнатні, двокімнатні та трикімнатні квартири, там, де медпрацівник зможе проживати з родиною. Так, це комунальне житло, але працівник має право на його приватизацію через певний термін, який він відпрацював в громаді.
- Також Узином ширились розмови про необхідність віддячити медперсоналу, простіше кажучи, дати хабар за надану послугу. Чи відомі вам такі випадки в медустановах Узинської ОТГ?
- Це, мабуть, питання до правоохоронних органів. Справа в тому, що відколи я працюю тут, жодного такого звернення на прийомі громадян не було. Думаю, на те є правоохоронні органи, які повинні розбиратися і відслідковувати такі випадки, адже це їх компетенція.
- В якому стані нині дороги, зокрема, дорога державного значення Біла Церква - Узин, яка давно потребувала ремонту?
- Питання доріг в нас стоїть гостро. Дорога державного значення М-02 Біла Церква-Узин, яку обслуговувала служба ватомобільних доріг, мала велику ямковість та потребувала ремонту. На сьогоднішній день ця дорога, звісно, не з новим шаром покриття, але відремонтована, і я дякую за підтримку також керівнику служби автомобільних доріг Володимиру Козаку, який дійсно допомагав у цьому.
У нас також гостро стоїть питання по обласних дорогах. Я не розумію, чому питання не вирішується, адже це має фінансуватися через департамент капітального будівництва. Зараз в напрямку Узин-Михайлівка зроблено поточний ремонт частини дороги, але більша її половина має таку ямковість, що вже доходить до критичної точки.
Ми пишемо багато звернень і просимо відреагувати на це питання. Так само відкрите питання обласної дороги у напрямку на Василів. Те, що стосується комунальних доріг, то лише цього року капітально відремонтовані вже 8 об’єктів. Поточний ремонт низки доріг здійснено і в населених пунктах, і в місті Узин. Звісно, ще є проблеми, але ми, найближчим часом з цією метою будемо купувати техніку, яка дозволятиме самостійно проводити поточний ремонт доріг.
- А яка ситуація із камерами відеоспостереження? Наскільки відомо, в Узині запроваджено програму "Безпечне місто". Скільки наразі вже встановлено камер та коли вони з’являться в населених пунктах?
- Фактично з першого дня, як тільки я прийшов на посаду, ми з депутатським корпусом почали впроваджувати програму "Безпечне місто". Зараз обладнано 16 камер на усіх в’їздах і виїздах з міста Узин, всіх основних перехрестях, центрі міста. І це, звісно, дуже допомагає нашим правоохоронним органам в розкритті злочинів. Наступний крок, який ми будемо впроваджувати: в усіх населених пунктах громади, принаймні, на в’їзді і на виїзді населеного пункту, плануємо також встановити камери відеоспостереження.
- Яка подальша доля Узинського аеродрому?
- Річ в тому, що аеродром, який на сьогоднішній день не працює, це ще одне дуже складне питання для нас. Чомусь Управління Держохорони нікого не допускає до цього об’єкту. Я, як мер, обраний жителями, не можу потрапити на територію аеродрому, тому що охорона УДО розповідає, що там нібито проводяться навчання. Тобто, прямого доступу немає і це питання стоїть гостро, адже декілька разів зверталися інвестори з різних країн, які хотіли подивитися цей об’єкт, виявили бажання реалізовувати серйозний інвестиційний проєкт, але зупинялися, коли дізнавались, що на низку об’єктів оформлене право власності на Управління Держохорони. І це при тому, що більшості цих об’єктів де-факто немає. Але ці перепони, які чомусь створені штучно, заважають реалізації глобального інвестиційного проєкту, який потрібен на сьогоднішній день для держави та дуже потрібний для громади. Ми багато разів зверталися до Міністерства оборони, яке перенаправляло нас на управління Держохорони. А останні відписуються: мовляв, в зв’язку з напруженою військовою ситуацією в державі, цей об’єкт використовується як центр тренувань. Хоча тренування відбуваються тільки тоді, коли приїздить якась чергова перевірка по доцільності утримання цього об'єкту. Всі решта дні цей об’єкт взагалі закритий і невідомо, що там розтаскується і розбазарюється.
- Які наступні кроки? Очільнику області певно відомо про цю проблему?
- Ми вже звертались в усі інстанції, куди тільки можна було звернутися. Так, ми озвучували очільнику області цю проблему під час його візиту. Ми також зверталися з листом і, думаю, що зараз листи знаходяться на розгляді у губернатора. Я, все ж таки, впевнений, що цей об’єкт повинен працювати на громаду і на благо нашої держави. Я впевнений, що найближчим часом і до цього об’єкту, так би мовити, дійдуть руки, почнуться якісь позитивні зміни. Найголовніше, що ми зверталися, щоб передати землі із статусу земель Міністерства оборони в комунальну власність, а потім, коли це відбудеться, звісно, підуть інвестиції і розвиток.
- Як сьогодні в громаді себе почувають АТОвці, адже відомо, що з отриманням земельних ділянок не так все радісно?
- У нас, на теренах громади створені свої ГО Асоціація учасників бойових дій, Асоціація матерів та дружин учасників бойових дій. Ми в постійному діалозі з цими громадськими організаціями. Завдячуючи цій співпраці, нам вдалося реалізувати саме цей напрямок. Я думаю, він один із кращих на теренах Київщини, не знаю, як в державі тому, що і питання індивідуального будівництва, під садівництво, під особисте селянське господарство ми намагаємось вирішувати не тільки в Узині, а й в населених пунктах. Ми завжди в пошуку і виявленні земельних ділянок, які можуть бути запропоновані для учасників бойових дій.
Приміром, вже близько 70 ділянок виділено тільки під індивідуальну забудову. Така ж ситуація по виділенню ділянок для ведення особистого селянського господарства. Там, де ми знаходимо земельні ділянки, проводимо інвентаризацію і тоді виділяємо. В нас співпраця - максимальна, ми запропонували територію під офіс для розміщення цих громадських організацій. Зокрема, знаходимось у повній підтримці і відносно реабілітації учасників бойових дій. Всі звернення ми намагаємось максимально задовольняти тому, що ми розуміємо, що ці люди поклали своє здоров’я, а дехто поклав навіть своє життя за незалежність нашої держави.
Спілкувалася Надія Савчук, "Моя Київщина"
Читати "Моя Київщина" у Facebook