Голова Васильківської РДА Владислав Одинець: Я не маю жодного стосунку до благодійного фонду Михайла Гаврилюка

Кореспондент інформаційного порталу "Моя Київщина" поспілкувався з чинним депутатом Київської обласної ради та головою Васильківської РДА Владиславом Одинцем про досягнення в районі, зв’язки з іншими політиками та скандали навколо його персони

- Проведіть короткий екскурс своєю політичною кар’єрою.

- Я проживаю у селі Варовичі Васильківського району з 1986 року. Активно політикою почав займатися в 2006 році, коли вперше став депутатом районної ради від свого села. Тоді я пройшов у раду від Українського народного блоку Костенка і Плюща.

У 2010 році очолив районну організацію "Фронту змін", яка була на той час новим політичним проектом, і того ж року став депутатом Київської обласної ради. А в 2015 повторно обрався до облради від Блоку Петра Порошенка.

У 2014 році я був призначений головою Васильківської РДА, тоді попрацював півроку і відбулася невелика перерва у зв’язку з тим, що змінився Президент і кандидатуру потрібно було "перезатвердити". Весною 2015 року повторно був призначений і до цього часу працюю на посаді, загалом чотири роки.

- Ви перебували у складі різних партій. З чим пов’язана така політична неперебірливість?

- Поясню. У 2014 році було об’єднання "Фронту змін" з політичною партією "Батьківщина", саме через реорганізацію я і перейшов. Очолив Васильківську районну організацію "Батьківщина". Але 2014 року склав повноваження голови партійної організації, адже на той момент вже працював головою РДА. Ще певний час я був у "Народному фронті", але зараз позапартійний.

- Ви вже тривалий час працюєте в РДА, розкажіть про свої здобутки.

- Якщо проаналізувати весь період, то найбільшим здобутком я вважаю оптимізацію в центральній районній лікарні. Раніше у нас було дві площадки: нова при в’їзді в місто і стара. Остання була збудована відразу після війни, а деякі приміщення й раніше, вона довгий час не ремонтувалася і перебувала в жахливому стані. Ми крок за кроком відремонтували капітальне приміщення і всіх планово перемістили в оновлені приміщення на єдиній площадці. Спільно з районною радою в 2017 році ми відкрили два великі стаціонарні відділення: неврологічне і терапевтичне.

Зараз у нас немає проблем з умовами перебування хворих на території ЦРЛ. Взагалі все, що пов’язано з районною лікарнею, це дуже велика робота. Наразі ми займаємося впровадженням електронної черги, за що потрібно подякувати Ігорю Кононенку, який посприяв отриманню субвенції з Держбюджету. Наша система електронної черги буде максимально сучасна: комп’ютеризовані робочі місця лікарів, які ведуть прийом пацієнтів; сучасна реєстратура, де все буде відкрито та зрозуміло.

В минулому році ми почали, а в цьому продовжуємо, ремонт пологового відділення, де лікарі приймають близько 700 пологів на рік, що є досить непоганим показником враховуючи близькість до столичних пологових відділень. Наша лікарня вибрана центром госпітального округу, адже вона якісно змінилася за останній час, і ми ще багато плануємо зробити.

Районною радою і командою адміністрації було спільно визначено, що пріоритетним напрямком роботи в цьому році є сільська медицина. ФАПи та амбулаторії є тим місцем, куди рано чи пізно звертається кожен місцевий житель, незалежно від того, бідний він, чи багатий.

Тільки за цей рік ми відкрили чотири амбулаторії. У селі Плесецьке є нове приміщення, яке будувалося два роки за програмою Фонду регіонального розвитку. Сучасний медичний заклад відкрили в Лосятинському Будинку культури. У селі Велика Солтанівка ми зробили амбулаторію в будівлі, яка багато років була закинута. За сприяння Глевахівської селищної ради було відремонтовано частину амбулаторії. Відкрили ФАПи у військовому містечку Данилівка, селах Кожухівка та Порадівка. При цьому ми намагаємося робити ці приміщення зі службовим житлом.

Не менш важливим для нас є розвиток освіти району. У Київській області реалізовано пілотний проект на базі Путрівської школи, яка є показовою, адже саме звідти почалося втілення нового освітнього простору. Ми зрозуміли, що це дуже важливо і правильно.  В тому ж напрямку почали змінювати ще вісім великих шкіл у Васильківському районі: чотири опорних заклади, Гребінківську гімназію та школу в селі Іванковичі, ще у двох школах проводимо оптимізацію.

Основні засади нового освітнього простору – це мотивуючий простір, технологічність, енергоефективність тощо. У чотирьох опорних закладах, які наразі змінюються, будуть сучасні вчительські кімнати, лінгофонні кабінети, лабораторії, фойє, актові зали та багатофункціональні майданчики. На жаль, у нас невеликий бюджет, тому ми не можемо багато зробити власними силами, але намагаємося залучати державний та місцеві кошти. Для початку ми стараємося визначити напрямки і чітко по них рухатися.

- Ви працюєте головою РДА і одночасно є депутатом обласної ради. Чи важко поєднувати, адже сесій у цьому році було аж чотири?

- Я вважаю, що немає нічого складного в поєднанні роботи головою РДА та депутатства в  облраді. Вбачаю в цьому тільки позитив для району, адже таким чином я володію більшим об’ємом  інформації та можу ефективно направляти програми і кошти обласної ради на потреби та розвиток Васильківського району.

Дійсно, цього року було чотири сесії, але в минулому більше. Якщо говорити про ефективність обласної ради зараз, то я вважаю, що було би більше користі, якби ми збиралися частіше. Але набагато важливішим є те, які рішення ми приймаємо.

- Чого Вам наразі не вдалося зробити, але є плани це реалізувати?

- Першочерговим завданням є оновлення всіх амбулаторій та ФАПів у районі. У цьому році ми почнемо будівництво медичних закладів у Калинівці, Іванковичах та Путрівці. Другий напрямок – розвиток опорних шкіл та оптимізація навчальних приміщень, яка необхідна для економії енергоресурсів.

- Чи є у Васильківському районі екологічні проблеми?

- У нас могла з’явитися локальна екологічна проблема - будівництво алюмінієвого заводу в центрі села Барахти. Ми вивчили це питання і скасували всі дозволи, які були в підприємства, адже будівництво було не зовсім законним. Але глобальних екологічних проблем чи шкідливих підприємств у нас немає.

Сміттєзбиральне підприємство, яке знаходиться в селах Погреби та Велика Бугаївка, неодноразово перевіряли екологічні інспекції й жодних проблем не виявили.

- З 2018 року діє закон, який зобов’язує населення сортувати сміття. Чи є з боку РДА якісь  ініціативи, щоб люди все ж почали цим займатися?

- Структурний підрозділ адміністрації, який опікується ЖКГ, складається з двох людей. Якщо говорити про сміття, то завдання по збору та транспортуванню відходів до місць утилізації є відповідальністю сільських і селищних рад. Зі свого боку ми проводимо різні заходи у школах, аби діти змалку розуміли, як сортувати сміття і для чого саме це робиться.

- Чи є в районі незаконний намив піску?

- Наскільки мені відомо, ні. Таких звернень ми не отримували.

- А що Ви можете сказати з приводу вирубки лісу.

- Були неодноразові звернення місцевих мешканців про те, що вирізають ліс в Глевасі та Плесецькому. Тоді ми почали перевіряти інформацію. Виявилося, що цим займався структурний підрозділ НУБІПу України "Боярська лісова дослідна станція". Ми потім були на цьому підприємстві, яке є передовим у лісогосподарській галузі та використовує найсучасніші технології. Навіть якщо вони проводять вирубку, то відразу висаджують нові дерева. Про інші факти незаконної вирубки в районі мені не відомо.

- Як ідуть справи з будівництвом Великої кільцевої дороги?

- На жаль, будівництво дороги ніяк не йде. Це питання у нас стоїть на "стопі". Не знаю, як на вищих рівнях, але нарад на рівні району останнім часом не було.

- Чи правда, що частину території, яка проектувалася під будівництво дороги, роздали громадянам?

- Ні. Ще у 2008 році був чітко визначений коридор під будівництво Великої кільцевої дороги шириною 500 метрів. Тому ні адміністрація, ні сільські ради не можуть виділити землю, яка потрапляє в цей коридор, її просто ніхто не погодить. На сьогодні це навіть, певною мірою, проблема для розвитку, адже великі промислові території, в тій самій Глевасі, потрапляють в цей коридор. Об’єктивно, для будівництва дороги вистачило б 100-150 метрів, але визначено – 500. Можна тільки уявити, яка по району проходить зона обмеження.

- Як Ви оцінюєте стан доріг в районі, та коли вони будуть кращої якості?

- Варто почати з того, що більшість регіональних доріг в минулому році були передані на балансі Київської обласної адміністрації в особі  Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства. Але значного фінансування на ремонт немає, є тільки на утримання. Стан доріг жахливий.

Дорога, яка знаходиться в занедбаному стані, це Калинівка-Плесецьке-Перевіз-Дзвінкове. Був проведений тендер, і відремонтовано 2 км дороги за 17 млн грн, а її довжина становить 22 км. А таких доріг у нас багато. Проте при наявності коштів все можна робити.

- Скільки територіальних громад буде в районі по закінченню реформи децентралізації?

- Згідно раніше затвердженого перспективного плану, в районі було тільки дві громади – Гребінківська і Васильківська. Все інше залишалося білою плямою. На даний момент ЦВК призначила вибори до Ковалівської громади, куди ввійшла частина Васильківського та Фастівського районів. Я думаю, що буде сформована також Калинівська громада.

Було бажання з боку Глевахи створити свою громаду, але стоїть питання, які населені пункти захочуть об’єднатися з нею. Якщо говорити про ОТГ, то найголовнішим є питання фінансового забезпечення, адже створювати псевдогромади не потрібно.

Орієнтовно виходить чотири ОТГ в районі: Ковалівська, Гребінківська, Калинівська та Васильківська. Ковалівська громада має великий потенціал за рахунок агрофірми "Світанок", яка є найбільшим платником податків. У Гребінках та Калинівці є великі промислові вузли. Також місто Васильків, навколо якого об’єднаються сусідні населені пункти.

Незабаром ми побачимо новий перспективний план, який буде затверджено обласною радою, тоді буде відома точна кількість громад, можливо, деякі села відійдуть в інші райони.

- У Ковалівці скоро відбудуться вибори, хто є головними претендентами на перемогу?

- Зараз важко сказати. Серед голів сільських рад, які ввійшли до громади, є сильні кандидати. Але є чотири села з Фастівського району, ситуація з якими мені взагалі не відома. Обирати будуть люди.

- Кому Ви дали в борг 130 тис доларів?

- Це взагалі не таємниця. Одинцю Юрію Івановичу, своєму старшому брату. Він займається бізнесом, і я позичив йому кошти, коли в мене була можливість.

- А коли повернете більше 2,3 млн грн кредиту, який взяли в банку "Надра"?

- У 2008 році ми займалися підприємницькою діяльністю, багато будували. Спочатку трапилася одна криза, потім друга. Тоді долар був по 5 грн, зараз по 28, що є великою проблемою. Однозначно поверну, це навіть не обговорюється. Проте на даний момент немає можливості, адже заробітна плата на державній службі не така вже й велика.

- Що Ви будували у 2008 році?

- Приватні будинки в селах Данилівка та Варовичі.

- Як Ви ставитеся до Ігоря Кононенка та його бажання пройти в наступне скликання ВР через виборчий округ №94?  

- Я до Ігоря Віталійовича ставлюся з дуже великою повагою. На мою думку, він робить дуже багато для Васильківського та Обухівського районів. Ми регулярно зустрічаємося з ним, як з головою партійної організації БПП «Солідарність» Київської області. Він дійсно переживає і вирішує проблеми району. Ми отримали 40 млн грн субвенції з державного бюджету - це найбільший обсяг коштів на розвиток за весь період, до цього часу такого ніколи не було.

Він їздить по селах, зустрічається з людьми. Вони хочуть чути і бачити депутата Верховної Ради, а він приїжджає, і будь-хто може ставити будь-які запитання. Людина максимально відкрита для спілкування, а те, що ми бачимо, то тільки позитив. Про нього хороші відгуки в нашому районі.

- Але вся ця "турбота" напряму пов’язана з виборами.

- Розумієте, у нас вибори народних депутатів аж восени 2019 року, і це буде вже після президентських перегонів. Чи буде він балотуватися по нашому округу, мені невідомо, адже ми про це ніколи не говорили. Але я бачу депутата Верховної Ради, який дійсно працює.

- Чи зберігається вплив родини Присяжнюків на Київщину?

- Ми знайомі з Анатолієм Присяжнюком (екс-регіонал, голова Київської ОДА 2010-2014 р., - Ред.). Але на той час, коли він був головою КОДА, ми з ним майже не перетиналися. Він вітав мене з Днем народження, як голова Київської ОДА депутата обласної ради.

З Олександром Присяжнюком (син Анатолія Присяжнюка, народний депутат України від фракції "Народний фронт", - Ред.) я особисто знайомий, в мене з ним товариські стосунки.

Про вплив на всю Київську область мені важко говорити. А щодо Васильківського району можу сказати лише те, що за весь період нашого спілкування, він не просив мене про допомогу. Але якщо в мене виникають якісь питання, то я знаю, що завжди можу звернутися до нього, як до депутата Верховної ради.

- Вас називають одним із співзасновників благодійного фонду нардепа Михайла Гаврилюка. Чому так?

- Я читав про це. Я зробив відповідні витяги з реєстрів, але так і не зрозумів, звідки взялася ця інформація. На сьогоднішні день там є два засновники, але я до фонду не маю жодного відношення. За останні два-три роки не пам’ятаю, щоб я подавав документи, та й він (Михайло Гаврилюк, - Ред.) не звертався до мене з пропозицією бути засновником. Хоча з народним депутатом Михайлом Гаврилюком я знайомий, свого часу допомагав йому на виборах, коли він балотувався по Києво-Святошинському району. Це не таємниця, на той момент я був безробітним.

- Ви маєте які-небудь стосунки із родиною Засух?

- Я дуже поважаю Тетяну Володимирівну (Тетяна Засуха – голова і засновник агрофірми "Світанок", - Ред.). Вона Герой України, народний депутат чотирьох скликань, але з 2012 року не є посадовцем. Ця людина свого часу дуже багато зробила для Васильківського району, зокрема для Ковалівки, що є окрасою не тільки Київської області, а й усієї України. На розвиток цього села зараз витрачаються значні кошти.

Агрофірма "Світанок" є найбільшим платником податків нашого району разом із Саливонківським цукровим заводом. Тому, безумовно, я спілкуюся з Тетяною Засухою і вважаю, що вона дуже багато робить для району і для тих сіл, де підприємство обробляє земельні ділянки, адже сплачує податки по-білому.

- Ви підтримуєте зв’язок із Володимиром Полочаніновим, у якого колись були помічником народного депутата?

- Володимир Полочанінов був головою Київської обласної організації "Фронт змін", заступником секретаріату партії, дуже впливовою людиною в цій партії. Потім цієї політичної сили не стало, а він пройшов до Верховної ради від "Батьківщини". Востаннє ми спілкувалися близько шести місяців тому. Я вважаю, що Володимир Геннадійович дав мені досить серйозний урок в депутатській роботі, особливо в обласній раді.

- Він зараз в партії "Основа", ви не плануєте до нього приєднатися?

- Ні. Я люблю свою роботу. Ми з командою працюємо дуже багато. І мені подобається робота голови адміністрації саме тому, що ти бачиш зміни, які робиш. У нас є велика кількість порівняльних фотографій типу "було-стало", а це найкращий приклад.

Останнє, що ми відкривали, це чотири сучасні вчительські кімнати. Раніше були випадки, коли ми  приходили, а вчитель сидить на старому стільчику,  і просить хоча б новий стілець і стіл. І ми зробили польський варіант учительської кімнати, де є кухня, зона відпочинку, великий конференц стіл, фабрика друку, в кожного індивідуальна шафа. Ми дуже багато змінюємо. Саме результативність приносить задоволення, тому у найближчий період мене не цікавить ніяка опозиційна політична сила. 

- Ви будете балотуватися до Верховної ради?

- Найближчі п’ять років я точно не бачу себе депутатом Верховної ради. Я переконаний, що кожна людина повинна критично оцінювати, на якому місці вона буде максимально ефективно працювати. Я зараз мінімум на два роки вперед можу розписати, що нам потрібно зробити.

У мене, як у депутата обласної ради, є чітко визначений округ. Я максимально сприяю тому, щоб Калинівка, як майбутній центр територіальної громади, отримала необхідний поштовх для розвитку після об’єднання.

Балотуватися до наступного скликання обласної ради я буду, мені подобається ця робота. А  у Верховній раді повинні працювати законотворці, які будуть приймати такі закони, що дозволять нам максимально комфортно жити.

- Як іде співпраця з районною радою?

- У нас дружні стосунки з головою районної ради Наталією Баласинович. Все, що я перераховував до цього, ми робимо тільки спільно. Законодавство так побудовано, що  ефективною може бути тільки спільна робота районної ради та адміністрації У нас є чітко визначені напрямки та пріорітети, по яких ми працюємо.

- Як ведеться робота з учасниками АТО?

Ми входимо в меншість тих районних рад, які учасникам бойових дій кожен рік виділяють певну суму коштів, у нас це 1 500 грн для УБД, особам з інвалідністю в наслідок війни 4 000 грн, родини загиблих отримують одноразово допомогу в розмірі 10 000 грн, а діти загиблих по 1500 грн щомісячно. Річна сума виплат матеріальної допомоги для цієї категорії складає 835 000 грн. Наш район втратив 6 бійців на Донбасі.

Також у нас утворена комісія з питань забезпечення житлом сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов. За рішенням  комісії надаються рекомендації для  отримали грошової компенсації  для придбання житла учасникам АТО з Державного Бюджету.

- От, наприклад, у Калинівці 14 жовтня ми проводили великий фестиваль «Об’єднані Україною». Десять шкіл сформували команди і грали в гру "Загартовані". У кожній команді було по два учасники бойових дій з цих населених пунктів. Ми зуміли зібрати велику кількість патріотичної молоді та організували масштабне свято. Досить багато заходів реалізовуємо спільно з ЦДУ АТО Васильківського району та волонтерськими організаціями.

- Чи отримують учасники АТО земельні ділянки?

- Адміністрація не виділяє землі, таких повноважень у нас немає. У межах населених пунктів вони отримують ділянки під будівництво, за що відповідають сільські і селищні ради. Але чим ближче до Києва, тим більше проблем виникає. Зокрема, у Глевасі більше дев’яноста учасників АТО залишилися без землі, а в тій же Калинівці, де близько тридцяти ветеранів, всі отримали ділянки під будівництво.

Взагалі, на території району є вісім військових частин, а учасників бойових дій у нас близько 500 чоловік У 2015-2016 роках через Державне агентство земельних ресурсів нам вдалося виділити приблизно 500 ділянок. Зараз із такими проблемами до нас ніхто не звертається. Звісно є проблемні місця. як я вже говорив, це Глеваха, але там землі або немає, або повний неліквід.

Окрім того, ми розробили оголошення, яке повинне бути в кожній маршрутці, про те, що учасника бойових дій перевозять з повагою і безкоштовно. Далі слідкуємо за розміщенням та виконанням цієї умови. При виникненні проблемних моментів викликаємо перевізників на комісії і намагаємося врегулювати конфлікт. На жаль, у нас немає коштів на відшкодування проїзду учасників АТО, але ми з перевізниками домовилися, що це соціальне навантаження вони беруть на себе.

- Ми багато говорили про дітей, освіту та медицину, але жодного слова не було сказано про робочі місця.

- Робочі місця є основою всього. Все, про що ми говорили, не може розвиватися без підприємств, які на це безпосередньо впливають. Знову згадаю агрофірму "Світанок", яка вже зробила реконструкцію Саливонківського цукрового заводу. Я переконаний, що за декілька років він буде одним з найкращих в Україні. "Епіцентр" хоче відкрити в наступному році велике виробництво плитки в Калинівці, а це додасть нам більше тисячі робочих місць. Також підприємство "АгроТехСоюз" близько п’яти місяців тому відкрило великий шоу-рум на Одеській трасі в районі Калинівки. У селі Рославичі будується завод м’якої упаковки. Взагалі, як тільки поліпшується економічний клімат в країні, відразу з’являються нові підприємства.

У нас є великий проект, який приведе до великого економічного поштовху. Мова йде про об’єднання окремою дорогою Калинівки Васильківського району з Калинівкою Макарівського району. Вартість будівництва Великої кільцевої дороги складає 2 млрд доларів, це близько 60 млрд грн. На будівництво траси за приблизними підрахунками потрібно 2 млрд грн, а це дозволить зробити сполучення двох міжнародних трас в обхід Києва. Саме такі проекти дадуть додатковий поштовх для розвитку бізнесу.

- Поговоримо про дозвілля. Ви читаєте книги?

- Я постійно збираю своїх працівників у конференц-залі і розповідаю, які за останній час книги прочитав. Хоча зараз мені більше подобається слухати аудіокниги. Я в захваті від маршала Рокоссовського. Нещодавно я прочитав його мемуари "Путь солдата", а зараз прослухав аудіокнигу Сергія Міхеєнкова "Рокоссовский. Клинок и жезл". Також люблю читати Бориса Акуніна, якщо говорити про художню літературу.

З мотиваційної літератури мені до вподоби книга Іцхака Пінтосевича "Живи". На відпочинку я прочитав дуже потужну книгу Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона "Чому нації занепадають". В цій книзі автори показують на конкретних прикладах, як розвивається економіка, та пояснюють, чому одні країни багаті, а інші – бідні. Стараюся читати, адже людина варта стільки, скільки вона прочитала книг.

- Як проводите вільний час? Які маєте хобі?

- Я катаюся на велосипеді. Взяв участь у  Київській сотці, а це 105 км, був невимовно щасливий. Спочатку хотів проїхати за дві години, потім за три, а в результаті дістався до фінішу за чотири з половиною і був дуже радий такому результату.

Нещодавно взяв участь у дев’ятому напівмарафоні Wizz Air 2018 у Києві, планую пробігти марафон. Взагалі, стараюся вранці бігати близько семи кілометрів. Граю у великий теніс. Організовуємо велопробіги, зокрема, у Калинівці, де ми зазвичай катаємося, останнього разу зібралося сто сорок людей. Намагаюся вести активний спосіб життя.