Прикритися громадською радою: як чиновники придумали схему захоплення лісів на Київщині

Відповідно до законодавства, громадські ради створюються з метою залучення громади до участі в управлінні державою, а також забезпечення відкритості та прозорості діяльності органів виконавчої влади. Натомість, дуже часто ці ради перетворюються в "кишенькові". І таким чином - часто навіть не з власної волі - стають ланками одного корупційного ланцюга, своєрідними маріонетками та одними з головних дійових осіб у злочинних схемах деяких можновладців. Як працює громадська рада при КОДА, та чого від неї можна очікувати, розбиралася "Моя Київщина"

Попри те, що громадська рада КОДА має бути посередником між владою та населенням області, мало хто з громадян чув про такий орган. Як показали минулі роки, згадки про нього у пресі обмежуються лише повідомленнями про те, що "раду сформували". Після цього населення може лише здогадуватися про те, чи функціонує вона, і в чому полягає її діяльність. Насправді даний орган мав би відігравати важливу роль у суспільному житті - через нього вирішується багато проблемних питань, а її члени мають чимало можливостей. Саме тому багато активістів і прагнуть туди потрапити. 

Попередній склад ради, що налічував представників 35 громадських об’єднань, був затверджений губернатором Олександром Горганом 22 лютого 2017 року. Метою діяльності громадської ради було істотне сприяння реалізації громадянами їх конституційного права на участь в управлінні державними справами, а також побудова конструктивної, ефективної співпраці між громадською радою та структурами КОДА. Проте, як виявилося, більшість представників насправді дієвих громадських організації регіону не знали, чим, власне, займалися члени ради протягом останнього часу, і хто персонально входив до її складу.

Ситуація склалася таким чином, що громадська рада формально була створена й на папері існувала, але як слід не працювала, оскільки дійсно складно пригадати якусь справді резонансну ініціативу, яку вона реалізовувала. Відтак, стає зрозумілим, що раду при КОДА монополізували нікому невідомі персонажі, що фактично були імітаторами громадського сумління. До того ж, ці люди, що роками міцно трималися за свої владні крісла, робили все можливе, аби пролонгувати свої повноваження ще на одну каденцію.

Конспіраційні принципи попереднього персонального складу "підпільно-анонімної" громадської ради загрожували лише частковим оновленням, так званою "косметичною" заміною кількох фігур. Тому для справжніх активістів громадського сектору участь у раді була майже недосяжною мрією, хоча вони, звичайно, не проти того, щоб до складу входили вмілі координатори співпраці з владою, а подекуди й контролери за її діями.

Але уникнути підозр громадськості щодо створення КОДА кишенькової та зручної для себе структури не вдалося, тож спробуємо розібратися, чим це обумовлено. Так, усі дієві активісти громадського руху Київщини могли б вдумливо запропонувати своїх принципових та енергійних представників до складу цієї структури, але, як мінімум, вони були не проінформовані про її формування, а тому й не подавали відповідні документи.

Так, 9 липня поточного року в.о. голови КОДА В'ячеслав Кучер підписав розпорядження "Про затвердження складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації". Новий склад ради на 2019-2021 роки налічує 33 активних діячі, серед яких тільки 6 були в раді попереднього скликання, що працювала з 2017 року.

Новообрані члени громадської ради повинні займатися збором і передачею КОДА інформації про пропозиції громадських організацій щодо вирішення питань, що мають важливе суспільне значення, а також обов’язкові звітувати про свою діяльність перед громадкістю. Не менш важливим їхнім завданням є проведення громадської експертизидіяльності КОДА та нормативно-правових актів, розроблених КОДА.

Очільником ради обрано боярчанку Наталію Ульянову – жінку з трьома вищими освітами (філолог, спеціаліст із міжнародного права та юрист), голову громадської організації "Союз жінок Київщини", що займається підвищенням статусу жінок у регіоні, поліпшенням їхнього соціального становища, подоланням явищ дискримінації, насильства, приниження людської гідності. Особливу увагу спілка приділяє просвітницькій діяльності: патріотичному вихованню молоді у форматі культурно-мистецьких та краєзнавчих заходів.

Юрист-адвокат Микола Матьора, який тривалий час очолював громадську раду при КОДА минулого "скликання", нині обраний її заступником. Не всім його обрання сподобалося: попри регулярны збори рада не була при цьому дієвим механізмом забезпечення участі суспільства в управлінні регіоном. Тож із-поміж старих-нових членів ради цей персонаж вирізняється фактично нездатністю ефективно реалізувати поставлені цілі.

До оновленого складу громадської ради увійшла Світлана Шеповалова - керівник Центру допомоги учасникам АТО при Київській обласній державній адміністрації, важливим нюансом діяльності якого є те, що навіть АТОвці не зовсім розуміють, чим зараз займається цей Центр. Складається враження, що це своєрідний кол-центр, де просто приймають дзвінки з повідомленнями про певні проблеми, переважно пов’язані з отриманням матеріальної допомоги, необхідної під час реабілітації учасників АТО. Звітів про результати ніхто не бачив, сторінка у Facebook знаходиться в напівзамороженому стані,  а тому, якщо навіть Центр і справді діє, то широкому загалу про це нічого не відомо.

Це не означає, що всі члени ради - нероби. Це буде злочинним перебільшенням. Як відомо, до складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації загалом увійшло чимало людей, чия діяльність безпосередньо пов’язана з учасниками АТО та їх сім’ями: Емма Крестяннікова (глава ГО "Діти війни"), Ігор Міщенко (голова ГО "Союз учасників АТО Боярки"), Володимир Мостовий (голова правління громадської спілки "Федерація громадських організацій учасників АТО Київщини"), Олена Редюк (голова ГО "Союз учасників АТО Сквирщини").

Хотілося б детальніше зосередитися на постаті Олені Редюк. Вона є керівником Центру координації допомоги воїнам АТО та членам їх сімей при Сквирський РДА, активним учасником Революції Гідності (особисто возила матеріальну допомогу активістам на Майдан). Коли розпочалися буремні події на Сході України, старший син Олени, сержант Державної служби з надзвичайних ситуацій, пішов служити добровольцем у зону АТО. А Олена Редюк на громадських засадах почала здійснювати роботу з воїнами АТО. Відтак, вона приклала чимало зусиль задля виділення з районного бюджету фінансування Спілки учасників АТО Сквирщини, а також була цілком справедливо нагороджена відзнакою за волонтерську діяльність.

Голова Громадської спілки "Федерація ГО учасників АТО Київщини" Володимир Мостовий теж невипадково потрапив до оновленого списку громадської ради. Ця непересічна особистість проробила титанічну роботу щодо співпраці з державними структурами, громадськими організаціями та асоціаціями, які опікуються проблемами учасників АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих. Завдяки його волонтерській діяльності було піднято надзвичайно важливі питання,  а також запропоновано шляхи їх конструктивного вирішення.

Але є всі підстави стверджувати, що КОДА хоче прикритися радою, щоб проштовхувати потрібні їм рішення. Так, як стало відомо "Моїй Київщині" з кількох джерел, за допомогою громадської ради в облдержадміністрації хочуть провести передачу лісових масивів та мисливських угідь в оренду приватним конторам. Часто - під забудову різними котеджними містечками, або ж банальну під вирубку. І робити це збираються за давно відомою схемою: а) завдяки роздачі лісових ділянок нужденним ветеранам, які змушені будуть продати цю землю за копійки ділкам; б) людям, які мають далекий стосунок до АТО, які знову ж таки віддадуть цю землю "схемщикам", що діють під прикриттям деяких чиновників в ОДА. Як це виглядатиме на практиці: до повноважень ради входить подача пропозицій, що йдуть через КОДА в облраду. В результаті, облрада і КОДА, ухвалюючи рішення, завжди зможуть пояснити: це не ми складали список... 

Як би це прикро не звучало, але різні заяви про бідних матерів учасників АТО часто використовуються задля того, аби зайнятися швидким дерибаном лісових масивів. При чому з переведенням "стрілок" на громадськість...

Антон Болбочан, "Моя Київщина"