Храм у Бучі: як нести світло людям

Церква на Пушкінській – не самий великий храм у Бучі, про що говорить архітектурний статус культової споруди – каплиця.  А оскільки вона була освячена три роки тому -  22 грудня 2016-го року, то взяла ім’я Святої Праведної Анни. За три роки місце це стало досить популярним серед вірян округи, тому вирішено, що невдовзі тут буде споруджений більш потужний храм - Різдва Христового

Весь цей час серед благодійників, які допомагають настоятелю храму протоієрею Миколі Кригіну у подоланні суто земних клопотів був, є і залишається керівник Ірпінського підрозділу ПАТ «Київобленерго» Сергій Герамисенко.

Архіви місцевих ЗМІ зберегли ті слова трирічної давнини, які сказав отець Микола під час освяченя храму: «Дякую митрополиту Епіфанію, за те, що він приїхав до нашої каплиці, щоб освятити її. Велика радість від того, що збулася наша мрія. Перша цеглина була закладена 22 жовтня, а 22 грудня – вже відбулося освячення. Ця робота виконувалась досить швидко, і я дякував Богу за те, що він посилав людей, що долучались до будівництва храму».

А днями, буквально за тиждень до Святої Покрови Пресвятої Богородиці, кореспондент порталу «Моя Київщина», разом з одним з благодійників місцевої Громади Успіння Пресвятої Богородиці енергетиком Сергієм Герасименком, побував у церкві Святої Анни та поспілкувався з її настоятелем.

Оскільки того суботнього дня у храмі відбувався обряд Хрещення новонароджених малюків (а Свята Анна вважається покровителькою вагітних, матерів та бабусь)  отець Микола зумів приділити нам не так багато часу, але його таланту богослова вистачило для цікавої розповіді про Святу Анну, яка навіть не згадується у канонічному Святому Писанні, а її життєпис, здебільшого, базується на апокрифічній літературі, зокрема, «Протоєвангелії Якова». Не зважаючи  на це  — мати Діви Марії та бабуся Ісуса Христа – Свята та Праведна Анна одна з найбільш шанованих святих у християнстві.

Як нагадав нам протоієрей Микола Кригін, - «Згідно з апокрифами, сама Анна була донькою священика. Вийшла заміж за багатого і побожного Йоакима, з яким жила у Назареті. Тривалий час лишалася бездітною; прохала у Бога дарувати їй дитину, яку обіцяла присвятити Йому. У відповідь на молитву з'явився ангел, що пророкував чудесне зачаття і народження Діви Марії, через котру буде благословенний увесь світ. Після цього народила дівчинку, яку назвала Марією. Культ вшанування сягає VI століття, відколи імператор Юстиніан I спорудив на честь святої церкву. Її мощі зберігалися у Візантійському Софійському соборі до 1333 року, звідки були вивезені до Франції. В іконографії Анна частіше за все зображується із донькою Марією, яку повчає з книгою; часто із Марією та онуком Ісусом».

До речі, отець Микола свого часу служив у морській піхоті в Сєвастополі. За збігом обставин, бабуся Анна стала тією людиною, яка допомогла її онуку знайти свій шлях до Бога. «Вона була вдовою, після війни залишилася сама з трьома дітьми , допомагав їй у важкі повоєнні роки  дядько-електрик. І бабуся для мене завжди була великим духовним прикладом», - пригадав батюшка. До закриття у Бучі школи-інтернату Микола Кригін викладав для діток основи християнської етики, комп’ютерні технології та дизайн, оскільки окрім закінчення Київської Духовної академії, він  має і диплом  Університету культури та мистецтв за фахом дизайнера.

В академії він захищав дисертацію з історії богословських шкіл 4-5-го століття, коли християнство лише стверджувалося на землях Римської імперії. Тому наше наступне питання було дещо філософським: «З часів розп'яття Христа та діяльності перших апостолів його вчення - наш світ деградував, став кращим, чи майже не змінився?» Кандидат богословських наук відповів метафорично:

«Світ - він як сад, цвіту багато, але не кожен рік багато плодів. Звичайно, усі ми прагнемо, аби більше плодів духовності, моральності було навколо нас і щоб байдужості було менше».

Парафіян у протиірея Миколи - понад тисячу, по-справжньому воцерковлених, звичайно, на порядок менше. Це співвідношення він пояснив так: «Люди переважно живуть буденними турботами і через це іноді втрачають той дорогоцінний час, який могли б приділити своєму духовному зростанню». 

А ще протоієрей Микола Кригін у розмові з нами зазначив: «Церква, як релігійна інституція, покликана не тільки для очищення душ свої прихожан, але й для допомоги нужденним. Наша парафія завжди допомагала дітям–сиротам (більше десяти років я працював у Бучанській школі-інтернаті)  та опікується військовослужбовцями.  У свою чергу ми вдячні багатьом мирянам, які сприяють нам у здійсненні нашої духовної місії , в тому числі, і пану Сергію, який допоміг подолати бюрократичні перешкоди для підключення електрики до церкви. Ясна річ, що зараз держава за допомогою цифрових технологій  намагається зменшити усі організаційні труднощі, але без людини  все одно нічого не зробиш. І коли така людина розуміє, що ця справа - блага і допомогає, то серце не може не радіти. Бо сам Господь сказав: «Де двоє, або троє зберуться в ім’я моє, там і Я посеред них». Це ми сповна відчули на освяченні каплиці, а особливо, на першому для нас святкуванні Різдва Христового, коли тут була відповідна ілюмінація і дітки приходили до храму колядувати»,- зазначив протоієрей наприкінці нашої розмови, додавши, що «без тепла і світла обряд хрещення дітей в церкві здійснювати було б не дуже комфортно».

«Головне, аби не було байдужості, не можна зробити якусь добру справу з байдужими людьми» - ці слова Миколи Кригіна пригадалися і тоді, коли, готуючи цей матеріал до друку, з порталу підрозділу ПАТ «Київобленерго» я дізнався, що керівник його  Ірпінського районного підрозділу Сергій Герасименко отримав відзнаку «За сприяння» з рук представників Всеукраїнського об'єднання громадян «Країна», метою утворення якого є відновлення, розвиток та збереження історії та традицій України, формування сучасної нагородної політики держави та реформування нагородної системи України.

«Дуже приємно, гордо і хвилююче отримувати такі відзнаки. А отримувати їх від таких організацій як Всеукраїнське об’єднання громадян «Країна» – вдвічі урочистіше. Це чергове свідчення того, що ми працюємо добросовісно, відповідально, якісно та сумлінно виконуємо свою роботу і, головне, - турбуємося про своїх споживачів. Вітаємо начальника та колектив районного підрозділу з отриманням відзнаки. Сподіваємося і віримо, що в майбутньому ми тільки примножуватимемо свої здобутки та нагороди», - констатували в цій публікації колеги Сергія Петровича.

Зазначимо, що уродженець Богуславського району, починав свою енергетичну кар’єру спершу у Чорнобаївському районі, що у сусідньому Черкаському регіоні, але згодом повернувся на рідну Київщину, де працював спершу у Бородянському районі, а нині вже три з половиною роки очолює Ірпінський підрозділ ПАТ «Київобленерго».

«Масштаби енергетичного господарства тут значно вищі, ніж на двох перших РЕСах, тому і міра відповідальності вища», - зазначив Сергій Герасименко, який також назвав глибоко символічним той факт, що вшанування православними святої праведної Анни співпадає зі святкуванням його колегами Дня Енергетика. «Наша робота нічим ніби не відрізняється від інших, але вона несе світло людям, а принагідно тепло, зручності та комфорт до їхніх осель», - додав на завершення бесіди наш співрозмовник.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"