Хто деребанить Дівичківський полігон?

Минулого року командиром військової частини А 3085, що знаходиться у селі Дівички, Переяслав-Хмельницького району було призначено полковника Олега Дорохова - уродженця м. Попасна, Луганської області, який у 2014-му був командиром самохідного гаубичного дивізіону у Кривому Розі. Дорохов брав безпосередню участь у звільненні міст Артемівськ, Слов’янськ, був у Донецькому аеропорті та багатьох інших гарячих точках Донбасу. Згодом, в жовтні 2017 року, 47-річний полковник  очолив 43-ю окрему артилерійську бригаду, яка, крім іншого, має на озброєнні найбільший калібр гармат, що лише є у ЗСУ. Та попри чималий військовий досвід з Дівичками у командира чомусь не склалося

Свідченням цього є численні звільнення особового складу та нарікання від жителів військового містечка. До слова, військове містечко налічує близько 2000 мешканців, які проживають на території гарнізону. Побувавши у Дівичках журналістам «Моєї Київщини» вдалося насамперед поспілкуватися із представниками органів місцевого самоврядування. Адже вже як рік Дівички є адміністративним центром об’єднаної територіальної громади, яку очолює Тимофій Девко. Та як виявилося, знайти спільної мови голова громади із полковником Дороховим не можуть, і причиною тому, за свідченнями інсайдерів, є неповага та самоуправство останнього. Між тим в ході спілкування з понад двома десятками людей, які так чи інакше мають відношення до військової частини, на наш подив, інформація не тільки підтвердилась, а й доповнилась документальними фактами. Авжеж ми не могли не взяти до уваги свідчення цілої когорти жителів містечка.

За словами депутата Дівичківської сільської ради Валентини Чумак, за останній рік велика кількість військовослужбовців вже звільнилася. І ще більше рапортів на звільнення чекають на підпис. І це сталося тільки за останні декілька місяців. 

"Наразі наша військова частина забезпечена максимум на 30 відсотків. Таке враження, що командир Дорохов навмисно робить усе, аби знищити все, що було створено. Він не любить не лише представників сільської ради, але й своїх підлеглих людей. Вони бояться, що він зіпсує їм кар’єру і звільняються, не хочуть виконувати його наказів і вважають, що краще звільнитися тільки б не посадили. Насправді  ж люди хочуть служити, тільки підуть вони в інші частини" - розповідає пані Валентина 

Люди запевняють нас і в корупційних діях з боку командира бригади. За словами представників місцевої громадської організації "Захист Прав", вони володіють цілим рядом прикладів халатності та злочинних діянь полковника Дорохова. 

"Наша організація стала поперек горла нашому командирові, тому що ми бачимо всі недоліки в його роботі і фактично йому вказуємо на них. Але реакція його на це є настільки неадекватною, що він навіть може обізвати цивільну людину, власне що і трапилось зі мною перед усіма на одній з нарад. За яку б хорошу справу не бралася організація, одразу ставилися палки в колеса. До прикладу, коли в нас створювалась ОТГ, командир висунув вимогу, аби йому на військову частину йшло 30 відсотків податків. Згодом коли став вимагати ще більше, громада стала цьому противитися. І це зрозуміло, адже ОТГ фінансує школи, під’їзд дітей до школи (близько 200 дітей та вчителі), садочок, ремонти приміщень та звичайно ж зарплату (наказ про передачу військового містечка до ОТГ вже підписаний). У жовтні місяці командир відправив  податки десь на Бориспільський район, адже там неможливо перевірити, куди вони діваються. В нього там є якийсь дядечко-бізнесмен, який за пісок згоден робити подібні оборудки. Ось так розбазарюється всі податки. Щоправда, зараз таки вдалося повернути гроші з Борисполя в громаду", - розповідає Леся, секретар ГО "Захист прав".

Та все не так просто. Адже під час створення Дівичківської ОТГ командир Дорохов був в числі кандидатів в депутати сільради. Звісно ж коли полковник  балотувався, то цілком підтримував об’єднання. Та не пройшовши в ряди місцевої влади, настрої у командира докорінно змінилися. І тут не зайвим буде нагадати, що військова частина є чи не основним наповнювачем бюджету.

"Тільки-но пройшли вибори, на яких Дорохов не пройшов, одразу почались незрозумілі розмови про податки. Тим паче, що в лютому 2017-го в кадастровій карті засвітилося, що МВС отримало кадастровий номер на ці землі, якими користувались Збройні сили України. Отже чогось ця ділянка стала не Переяслав-Хмельницьким а Бориспільським районом.  Ми підняли карти з 50-их років, коли радгосп "Дніпро" наділяв ці землі. Не зрозуміло звідки ця помилка, але точно знаємо, що Верховна Рада зміни в межі нашого району не вносила. Від так новий командир Дорохов висловив свою позицію, що це Бориспільська земля, а отже і військова частина належить Бориспільському району. І дійсно податки він почав відраховувати саме туди. На щастя, їх вже повертають, і питання вирішується, адже воно на контролі у Міністерства збройних сил", - розповідає депутат сільської ради Валентина Чумак

Та на цьому фінансові непорозуміння не завершились, адже як запевняють мешканці містечка, нещодавно виявили ще одну серйозну нестачу у розмірі до 300 тисяч гривень. 

"Нещодавно десь ділася досить солідна сума – біля 300 тисяч. Це гроші, які люди сплачують за комунальні послуги у будинкоуправління. І так як там немає свого рахунку, ці кошти йдуть у фінчастину. Гроші як у воду канули, а за них можна було б і ремонти поробити, і будинки перекрити. Якщо чесно, він все робить проти людей. Чому - незрозуміло", – розповідає Леся.

До слова, військове містечко дійсно вже дуже багато років потребує ремонту будинків, дахів, підвалів та самих прибудинкових територій. Та як зазначають мешканці, благоустрій - це мабуть останнє, що турбує Дорохова.

"Співпраці командира і з начальником будинкоуправління як такої немає. Хоча можна було б набагато краще розвивати містечко, робити ремонти, розбудовувати дитячі майданчики тощо. Про що ми говоримо, якщо в нього піску для дитмайданчику не можна допроситися. На прохання реагує обіцянками, а робить зовсім інше. Попередній командир був більш лояльнішим, людина хоч і сувора, але свого слова дотримувалася"- каже мешканка містечка Наталія.  

До слова військове містечко вже незабаром стане надбанням Дівичківської сільської ради, адже Міністерство оборони вже підписало відповідні документи, і наразі створюється спільна комісія, аби прийняти його на баланс. Люди не аби як радіють цьому.

"Натомість командир Ддорохов не хоче йти з головою на контакт та усіляко перешкоджає передачі військового містечка на баланс сільської ради» -розповідає голова ГО "Захист прав" Тетяна Сушко. 

А в тому, що Дорохов неабияк полюбляє гроші, журналістів запевнили не тільки жителі містечка, а й місцеві підприємці.  Як і будь-де, у Дівичках є підприємці, які мають недоліки у своїй діяльності та не зовсім справно платять податки.  Саме з такими підприємцями полковник вирішив «домовитися». 

"Він дійшов до того що з наших підприємців бере хабарі, і не малі, за те що деякі з них працюють незареєстрованими і не платять податки. А бере він як не грошима, то товаром. Людина дуже любить грошики. Для прикладу, виявивши незаконне підключення електрики одного з магазинів до військового містечка, що по суті є крадіжкою, командир запропонував підприємцю домовитися за 20 тисяч гривень. Коли ж хабар був сплачений, електрика в магазині, з подачі командира знову була підключена. Та бізнесмен радів не довго, адже за декілька днів перевірка, про яку заздалегідь було відомо Дорохову, знову відімкнула магазин від мережі та наклала штраф у 42 тисячі гривень" - розповіла місцева підприємиця, попросивши не називати її ім'я.

З неслухняними ж підприємцями, які "винагороди" не давали, Дорохов вирішив чинити, на перший погляд, законним способом. Нещодавно за ініціативи комбрига до містечка приїздила комісія із ДАБІ аби перевірити місцеві ФОПи на законність будівництва (експлуатації) діяльності. Командир написав звернення до ДАБІ про перевірку діяльності цих ФОП. Комісія дійсно перевірила всі зазначені у зверненні підприємства, всі  окрім одного, того самого підприємця, який дає гроші Дорохову. І дає не даремно, запевняє нас голова ГО "Захист прав" Тетяна Сушко : "Документи в цього підприємця точно не в порядку, він веде свій бізнес на об'єкті незаконної капітальної будівлі, яка є тимчасовою спорудою.  Навіть більше, у нас є фотодокази того, що вищезазначеному підприємцю командир не аби як підсобляє. Із світлин зрозуміло, що Дорохов давав солдатів для робіт навколо раніше обгорілого магазину підприємця".

Та містечком ходить слава не тільки щодо моральних якостей військового командира в плані меркантильності.  Як нам розповіли, Дорохов окрім всього зажив слави грубіяна, котрий не гребує ні міцним слівцем, ні образами, ні навіть погрозами. 

"У Дорохова ненормативна лексика як правило завжди присутня, а перед підлеглими взагалі може й руками помахати. Одного разу, в серпні місяці, на плацу, він поводив себе досить неадекватно, почавши по-хамськи звертатись до офіцерів, які вже були в АТО. Офіцери, зробивши зауваження командиру написали скаргу, зібрали підписи та поїхали на прийом до Міністра оборони України, де і вручили листа. Але після цієї скарги офіцерів командир знову відправив в зону АТО. Ось такою була його помста. Стосовно особового складу, то здебільшого всі мовчать, адже знають що на них чекає", - розповідає мешканка містечка Ніна.

І дійсно, як і очікувалось, з особовим складом нам не вдалося відверто поспілкуватися через їхній острах та обережність. Але поряд з тим, чи не усі жителі містечка є чи то родичами, чи то друзями, принаймні щонайменше знайомими. То ж очевидно, що підґрунтя для вищезазначеної інформації дійсно є.

"Відверто хамське відношення та образи відносно наших хлопців спостерігаються постійно. Дуже багато кого не влаштовує служба під командуванням Дорохова. Від так близько половини наших військовослужбовців вже написали заяви на звільнення, які командир звичайно не підписує. Були й такі випадки, коли хлопці навмисно так напивалися, тільки б їх звільнили із лав ЗСУ по статті", - відзначає житель містечка Микола.

Варто сказати що місцеві активісти навіть писали листа до президента України, Міністра оборони і сухопутних військ стосовно неправомірних дій командування військової частини А 3085. В листі йдеться про відмову у видачі довідок та інших документів які потребують засвідчення, грубе поводження з військовими і доведення їх до звільнення із ЗСУ а також перешкоджання передачі військового містечка на баланс Дівичківської сільської ради. Як нам стало відомо, проведена вищезазначеними держустановами перевірка, для командира закінчилась доганою та зняттям з  нього премії. А у офіційній відповіді Міністерства оборони та сухопутних військ зазначалось, що створена комісія, яка провела перевірку, офіційних скарг  від особового складу не виявила. Та це і не дивно, каже пані Тетяна Сушко: "Зрозуміло, люди хочуть працювати. Це їхній вибір, що вони сказали неправду, бо хочуть і надалі служити Батьківщині".

Крім того, з огляду на співпрацю командира з владою Бориспільського району виникає багато питань. І схоже, що зацікавленість полковника у співпраці з сусідами, на думку жителів військового містечка, має свої причини.

"У містечку дуже багато говорять про виділення житла Дорохову в Борисполі. Документального підтвердження на жаль поки що немає, але як нам відомо з райдержадміністрації – це дійсно правда. Адже було багато зацікавлених щоб податки платилися в Бориспіль. Тому цілком можливо, що житло командиру таки виділили. Та от питання, з поверненням податків до нашої громади, чи отримає тепер квартиру командир?" -  говорить голова ГО "Захист прав" Тетяна Сушко

Село Дівички Переяслав-Хмельницького району розташоване на лівому березі Дніпра, за 18 км від районного центру. До Києва - близько 80 кілометрів. Чим не ласий шматок землі для розбазарювання? Останні роки природа відступає під натиском елітних забудов. Як відомо, тут будуються і артисти, і можновладці. Та як зазначають місцеві, це далеко не весь список тих, кому закортіло урвати шматок берегу.  

"Тут не обійшлося без дерибану.Там побудувалися і артисти які позахоплювали береги і вже сунуться на цей полігон. Це стосується і Нацгвардії і "Правого сектору", кого тут тільки немає. На нашому полігоні дача Курченка, яка охороняється нашими ж контрактниками за вказівкою командування. Всі завжди знали, що це містечко є тіньовим, для відмивання грошей. Адже відомо, що ще попередніми командирами вивозився пісок, по 72 машини Камаз на день, що є документально підтверджено. І зараз ситуація далеко не краща, адже повсякчас місцеві бачать як з полігону вивозяться тони лісу та піску. Куди б не зверталися, приходила комісія, поспілкується і на цьому все. Так як це новий командир, то без радників він сам би до цього не додумався. Мабуть за допомогою тих, кому було цікаво розбазарювати землі 800 метрів від Дніпра" –  розповіла мешканка містечка Наталія.

Варто сказати що усі з ким довелося поспілкуватися «Моїй Київщині» майже одноголосно відгукувались про командира як такого, що знаходиться не на своєму місці. Схоже, знайти порозуміння та піти на компроміс сторонам вже не вдасться. Люди чекають на заміну командування військової частини. Адже від цього залежить не тільки доля багатьох військовослужбовців а й добробут громади в цілому.

Микола Тицький, "Моя Київщина"