Хто є хто у Київській облраді: екс-мер, забудовник та помічник Царьова під прапорами "УКРОПу"

Політична партія «УКРОП» показала непогані результати на останніх місцевих виборах – загалом по Україні мандати отримало понад 2 тисячі депутатів. Власну фракцію отримали вони і в Київській обласній раді, яка складається із семи депутатів. «УКРОП» входить до неформальної антипрезидентської більшості під проводом «Батьківщини» та веде опозиційну до владної вертикалі політику. Про те, хто входить до цієї фракції, розбиралася «Моя Київщина».

До нинішньої обласної ради «УКРОП» завів доволі строкату фракцію, серед яких є як одіозні персонажі з неоднозначним минулим, так і імениті на Київщині волонтери. Треба говорити по кожному окремо. А розпочати варто традиційно з першого номера фракції.

Володимир Майбоженко

Досвідчений політик Володимир Майбоженко зараз є депутатом Київської обласної ради від партії «УКРОП» і входить до президії партії, займаючи посаду першого заступника голови облради. Раніше він встиг побувати членом НДП та БЮТ. Від цих політичних партій двічі балотувався до Верховної Ради, але перемогти не зміг.

Натомість в Київській обласній раді він вже не вперше. Під час п’ятого скликання (2006-2010 рр.) Володимир Майбоженко був головою облради, представляючи БЮТ. З цією партією у Майбоженка виник серйозний конфлікт. Так, за часів Януковича йому приписують «клонування» обласного осередку «Батьківщини». Оскільки у Майбоженка залишилася партійна печатка, йому вдалося сформувати партійні списки з лояльних до «Партії регіонів» людей і подати їх до ЦВК. І хоча справжня «Батьківщина» подала свої списки, в реєстрації їй відмовили. В результаті, Майбоженку вдалося зірвати вибори до облради політсилі Юлії Тимошенко, яка тоді мала всі шанси отримати одноосібну більшість в представницькому органі Київської області.

Зараз Майбоженко позиціонує себе як відданого солдата партії «УКРОП». Будучи першим заступником голови Київської облради, у випадку відсутності Старикової саме він є головним. Цікаво, що саме його називають одним із потенційних кандидатів на посаду голови замість Ганни Старикової. Окрім того, попри те, що обласний осередок партії «УКРОП» очолює інша особа, реальний вплив на політичну силу залишається у Майбоженка.

Входить у вузьке коло осіб (разом з Качним, Бондарєвим та Москаленком), які протягом останніх років ухвалюють та втілюють у життя стратегічні рішення на Київщині.

Володимир Боднар

Володимир Боднар переміг у сусідньому окрузі  в смт Козин та прилеглих селищах (округ № 42), член політичної партії "Українське об’єднання патріотів – УКРОП", Виконавчий директор Фонду інтелектуальної співпраці "Україна-XXI століття".  Так само не є представником місцевої громади, бо проживає в Києві. Був депутатом ВРУ України від "Блоку Юлії Тимошенко" (6 скликання) і депутатом Київської обласної ради від "Блоку Юлії Тимошенко". У 2010 р. потрапив до "Чорного списоку" БЮТ, що налічує 102 особи, які починаючи з 2010 року, за часів "Партії регіонів" в Україні нібито вчиняли протиправні дії зі спотворення волевиявлення громадян на виборах депутатів усіх рівнів, виконували окремі замовлення "Партії регіонів" при недопущенні політичних партій до виборчого процесу, приймали протизаконні та антинародні рішення щодо мирних протестів громадян та системно зловживали наданими їм владними повноваженнями. Зокрема, Боднару закидають те, що він  разом з Володимиром Майбоженком та Богданом Губським "клонували" ВО "Батьківщина" в Київській області та, зокрема, Обухівські міську та районні організації в 2010 році.

Боднара пов’язують із  нардепом ВР 3-6 скликань від "БЮТ" Богданом Губським. У 2000-му році Богдан Губський заснував Фонд інтелектуальної співпраці "Україна-XXI століття", виконавчим директором якого зараз є Володимир Боднар. Також Губський є засновником БФ "Українська скарбниця", в якому на керівних посадах свого часу працював Боднар. Губському приписують рейдерські захоплення підприємств та земельних ділянок зокрема в Київській області та організацію дерибану Біличанського лісу.

У 2008 році засвітився у скандалі із будівництвом "будинку МЗС" на Пейзажній алеї в Києві, разом з низкою інших політиків. Боднар згадувався у складі власників ТОВ "Камертон-2004", а ця компанія, у свою чергу, входила до сфери інтересів власників ВАТ "Українське майно", з якою МЗС у 1995 році уклало інвестиційний договір про будівництво житлового будинку для працівників МЗС, і з ТОВ "УМ-Інвест", компанією-забудовником, яка безпосередньо здійснювала будівництво. Також з цими двома фірмами пов’язане ТОВ "Маджестік", яке свого часу нібито очолював Володимир Боднар.

В облраді працює в комісії з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою. З огляду на те, що децентралізація пов’язана із об’єднанням територіальних громад, то земельні питання перебуватимуть у полі зору комісії.

Денис Борисенко

Уродженець Павлограду Дніпропетровської області з’явився на Київщині у 2009 році. Тоді він став помічником голови ради відділу забезпечення керівництва. Щоправда, протримавс на цій посаді півроку. Побувши трохи помічником народного депутата Олега Царьова (хоча сам Борисенко цю інформацію спростовує), який виявився сепаратистом, Борисенко відправився до Державно агентства земельних ресурсів України, на посаду виконуючого обов’язки начальника управління комунікацій, щоправда, протримався він на цій посаді всього місяць. 

У 2016 році Борисенко став головою секретаріату партії «УКРОП» замість Геннадія Корбана. В обласній раді є секретарем комісії з питань сім’ї, молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму Живе в Ірпені (місцевому «УКРОПу» закидають співпрацю з «Новими обличчями» Карплюка), але пройшов до облради по Бородянському району. До слова, спроби потрапити у велику політику Борисенко робив з 2006 року, коли вперше балотувався до Верховної Ради. Всього, на рахунку «укропівця» чотири балотування до парламенту, три з яких від «України майбутнього» - партії Ігоря Коломойського, яку очолював Святослав Олійник, в якого Борисенко трудився помічником. Окрім Царьова та Олійника був помічником Богдана Губського, Юрія Трегубова.

Микола Ляшенко

Депутат обласної ради Микола Ляшенко вже спробував себе у місцевій політиці. Раніше він був головою міськради Вишневого (2010-2011). До того, як обійняв цю посаду, політик був безробітним і безпартійним. Позиціонувався як лідер ГО “За Вишневе!” Після цього, працював в Святошинській РДА на посаді в.о. начальника відділу охорони здоров’я.

В 2011 році депутати міської ради Вишневого зняли Ляшенка з посади голови. Верховна рада прийняла рішення проводити достроково вибори голови і Ляшенко вирішив участі у виборах не брати. Як зазначають ЗМІ, саме перед виборами Ляшенку дали посаду - заступника голови Києво-Святошинської РДА. На момент обрання до обласної ради значиться головним спеціалістом відділу охорони здоров’я Києво-Святошинської РДА.

Те, що Ляшенко здав позиції голови без бою і не брав участі у виборах, згодившись на нову посаду, дозволило тоді регіоналу Іллі Дікову, який був секретарем ради, виграти тоді на виборах.

Зараз попри те, що чиновник Ляшенко пішов до облради в лавах “Укропу”, він був позапартійним. Депутат, який працює на посаді чиновника, може бути залежний від влади й голосувати всупереч інтересу громади. В обласній раді Ляшенко входить в комісію з питань капітального будівництва та архітектури.

Наразі ж Ляшенка виключено з фракції «Укропу» через те, що той долучився до ініційованого «БПП» міжфракційного депутатського об’єднання. А згідно статуту партії, такі рішення член фракції не може приймати одноосібно.  

Армен Шахар’янц

Уродженець Вірменії Армен Шахар’янц вже тривалий час живе на Київщині, а саме в Яготині. Це місто він представляє в Київській обласній раді. В Яготині персона Шахар’янца широковідома. Мав місцевий копіювальний центр та магазинчик по ремонту та продажу принтерів та ксероксів. Зараз же бізнес відійшов на другий план, а сам підприємець бере чималу участь у волонтерстві для армії. Активно підтримував Євромайдан – возив їжу та припаси учасникам протестів.

Після початку антитерористичної операції на сході України продовжив волонтерську діяльність але вже для військових та добровольчих батальйонів. В 2015 році вирішив спробувати свої сили в політиці і став депутатом обласної ради від «Укропу». Але зараз, Шахар’янц є одним із найбільших прогульників серед депутатів. Пов’язано це з частими поїздками на лінію фронту, куди депутат регулярно возить волонтерську допомогу. Користується повагою серед мешканців Яготина, а також серед військових. Виступає проти розселення біженців в таборі в Яготині, мотивуючи це тим, що краще було б там поселити учасників АТО, які захищали нашу країну. В обласній раді входить до комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції.

Денис Нестеров

Уродженець Горлівки Денис Нестеров став депутатом Київської обласної ради 22 червня 2017 року. Він підтягнувся по партійним спискам через трагічну смерть Миколи Семеняки, який помер в червні 2016 року через серцевий напад. Тобто визнання депутатом Нестерова затягнулося аж на рік. Одразу після визнання його депутатом, Нестеров став керівником фракції «Укропу» в Київоблраді.

За даними Центрвиборчкому, Денис Нестеров народився в 1982 році в Горлівці Донецької області, працює на посаді заступника директора з виробничої діяльності ДП "Укрекоресурси".

За даними Єдиного державного реєстру, в рідній Горлівці, яка перебуває нині на окупованій території, у Дениса Несторова є бізнес у вигляді колективного підприємства "Сігаль", що займається орендою нерухомості. Воно не перебуває в стані ліквідації. Крім нього в списку співзасновників цієї компанії перебувають Валентина Григорівна Нестерова і Дорогань Оксана Леонідівна.

Мар’яна Лук’яненко

Представниця Баришівського району в облраді від «Укропу» Мар’яна Лук’яненко на момент виборів була тимчасово безробітною й проживала в с. Пасічна. Відомо, що вона закінчила Академію державної податкової служби України і цілих 10 років (з 2002 до 2012 року) пропрацювала старшим інспектором-ревізором у Баришівській ОДПІ. 

У 2013-2014 роках оформлена як бухгалтер у ФОП Сергія Лук’яненка, імовірно, свого чоловіка, який став депутатом Баришівської райради від того ж УКРОПу. 

Раніше Сергій Лук’яненко, теж був депутатом Баришівської райради. У 2010 році балотувався як кандидат від “Партії зелених”. За результатами моніторингу ЧЕСНО, чоловік новообраної депутатки облради Сергій Лук’яненко,якого знову переобрали, через прогули у2012 - 2014 роках став кандидатом на відкликання.

Ймовірно, що свекор депутатки облради Мар’яни Лук’яненко - місцевий Баришівський перевізник. 

У облраді Мар’яна Лук’яненко входить до складу Комісії з питань бюджету та фінансів.