Імітатори громадського сумління: або чому раду при КОДА монополізували нікому невідомі персонажі
Громадська рада при Київській ОДА – орган, про який мало хто знає. При цьому люди, які сидять там роками, усіляко тримаються там за крісла, вигадуючи можливості для того, аби залишитися там ще на один термін. «Моя Київщина» дізналася про схему, як позбавити можливості для справжніх активістів потрапити до ради і представляти там інтереси жителів області
«29 січня 2019 року о 14.00 в приміщенні Обласної держадміністрації намічено провести Установчі збори Громадської Ради Київської ОДА нового скликання, чиї повноваження будуть охоплювати цей та наступний 2020-ти роки», - сповіщає офіційний сайт ОДА.
Здавалося б – звичайна для початку будь-якого року інформація з газетної рубрики «звіти й вибори». Проте значна кількість справжніх громадських активістів регіону перебувають в розгубленості. Більшість представників насправді дієвих громадських організації регіону виявилась не в курсі не тільки з приводу завершення терміну легітимності старої ради, а й загалом щодо сакраментального питання: чим власне займалися члени ради протягом останнього часу, і хто персонально входив до цього «ареопагу безсмертних»? Натомість старий склад громадської ради явно намагається пролонгувати свої повноваження ще на одну каденцію. За таких обставин можливе оновлення може обмежитися лише косметичною заміною кількох фігур...
Про те, що існує небезпека нічого не міняти після формального проведення Установчих зборів красномовно свідчить безцеремонне включення до складу ініціативної групи з підготовки форуму громадських активістів області левової частки свого штату та припинення прийому заявок на участь в Установчих зборах ще 29 грудня минулого року.
Йдеться не тільки про намагання вузького кола ГО залишатися монополістом в координації дій третього сектору з владою, але й виявлене заради досягнення цієї мети порушення демократичності процедури кадрового оновлення громадської структури...
Водночас складно пригадати бодай одну реалізовану резонансну ініціативу, яку б могла б собі записати до скарбнички добрих справ громадська рада КОДА. Більш того, попередній персональний склад громадської ради теж знайти не так просто: немов у ньому додержуються конспіраційних принципів товариства "анонімних алкоголіків"...
Дехто може сказати, що громадські ради при органах влади- мертвонароджені й суто формальні та бюрократичні структури, - й буде не правим, адже усе пізнається у порівнянні.
У перші дні Нового року у Facebook проходив віртуальний флешмоб- розміщення особистих світлин десятирічної давнини. За аналогією, попри неоднозначне ставлення багатьох наших земляків до колишнього керманича країни Віктора Ющенка, зараз варто пригадати, що відразу після Помаранчевої революції на усіх рівнях влади досить активно працювали громадські ради, а деякі голови ГР входили до колегій міністерств та обласних й районних адміністрацій.
На Київщині флагманом цього процесу був юрист-адвокат Микола Матьора, який довгий час очолював громадську раду при КОДА. Не всім він подобався через свій характер та наполегливість, але головне полягало в тому, що очолювана ним громадська структура періодично моніторила діяльність обласної влади. Причому працювали не на загальних гаслах, а на конкретиці: збиралися по секціях, напрямках громадського контролю, тобто громадська рада працювала, як дієвий механізм забезпечення участі суспільства в управлінні регіоном.
Сторожили громадського руху області можуть також пригадати, якою була координація дій громадськості із силами правопорядку, коли обласне управління МВС очолювали Віталій Яловенко та його перший заступник Юрій Квятківський. Останній – регулярно брав участь у засіданнях громадської ради при обласній міліції.
За часів президентської каденції Ющенко та другого прем’єрства Тимошенко непогано діяли громадські ради й на міністерському рівні. Зокрема, варто згадати громадську раду при Міністерстві закордонних справ України за часів, коли МЗС очолював нині чинний президент Петро Порошенко, а громадську раду Ігор Жданов, який нині знаходиться на чолі Міністерства молоді та спорту. Тоді Порошенко постійно приходив на профільні засідання громадськості.
В Міністерстві внутрішніх справ, за часів, коли його очолював Юрій Луценко, була досить активна громадська рада, куди входили такі відомі громадські діячі, як правозахисник Євген Захаров та політолог і громадський діяч Олесь Доній. Зараз, коли відомство очолює Арсен Аваков, багато активістів нарікають, що рада при ньому стала схожою на закритий клуб за інтересами…
А що ж ми маємо зараз на рівні КОДА? Ані при губернаторстві Шандри, ані при Мельничуку, ані при Горгані громадська рада як слід не працювала, хоча формально вона була створена й на папері існувала. Утім, не дуже зрозуміло, чому маловідома широкому загалу Київщини громадська рада у нинішньому її складі має представляти на обласному рівні журналістів, активістів та громадських діячів.
Про те, що в громадській раді прагнуть залишитися на тепленьких містечках й надалі свідчить й хронологія та спосіб комунікації.
У середині листопада на сайті ОДА була розміщення інформація, яка за формою є протоколом засідання членів Громадської ради з порядком денним щодо необхідності створення Ініціативної групи з підготовки проведення Установчих зборів Громадської ради нового скликання 2019/2020 роки. Про те, що мова йде перш за все про "себе улюблених" говорить той красномовний факт, що із 19 присутніх на засіданні ГР членів, 15 увійшло до складу цієї групи. Причому заготовлена пропозиція спершу пропонувала кооптувати до цієї групи лише жалюгідну "чортову дюжину" присутніх, але Володимир Барабаш принципово вніс пропозицію: розширити число ініціаторів за рахунок включення ще двох "радників": себе та пана Віталія Гончара, яку побратими по організації одностайно підтримали.
Отже до робочої групи з підготовки установчих зборів для формування нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації увійшли:
• Александров Олександр Олексійович
• Барабаш Володимир Тимофійович
• Близнюк Валерій Олександрович
• Брунько Наталія Володимирівна
• Герасименко Олег Олександрович
• Гончар Віталій Іванович
• Грінченко Руслан Михайлович (Почесний Голова ГР )
• Злиденний Володимир Миколайович
• Каплій Олег Володимирович
• Коваль Олег Володимирович
• Рейніш Леонід Валерійович (Голова ГР)
• Татарчук Наталія Петрівна
• Тютюнник Іван Федорович
• Хачатрян Ліліт Едіківна (Голова ініціативної робочої групи)
• Чайка Андрій Семенович
Преса регіону мовчить про громадську активність вище зазначених осіб. Та що преса, якщо навіть всюдисущий Google не може похвалитися хоч якимись біографічними даними про цих персонажів і дає посилання лише на вищезазначений протокол.
І якщо інформація про це засідання все ж таки на електронному ресурсі обласної влади ще має дату, то наступне рішення, яке, (слід розуміти, було розроблене після теоретичних дебатів між членами ініціативної групи) загалом не має дати свого оприлюднення, проте містить дату припинення прийому документів від громадських організацій регіону - 29-те грудня. Названий й телефон (098-428-13-54) контактної особи - Дмитра Володимировича Іхтіярова.
Тобто можна зробити висновок, що анонс цей з’явився впритул до самопроголошеної дати завершення процедури.
Тим часом одна з членів робочої групи Наталья Татарчук на своїй сторінці у Facebook констатує: "В інформації голови ІГ Хачатрян Ліліт, що прийшла на електронну адресу кожному з членів ІГ, її одноосібним бажанням таким, що у всупереч протоколу засідання ініціативної групи переноситься з 18-го на 21 січня 2019р. Проте на офіційному веб-сайті КОДА на головній сторінці Громадської ради досі відсутня інформація для Інститутів громадського суспільства, Громадських організацій, активістів та громадян. Досі не оприлюднено жодного протоколу (а їх вже чотири) Робочої ініціативної групи з підготовки Установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації."
Але зацитовані рядки – скоріш ілюстрація стилю роботи Громадської ради. Журналістів «Моєї Київщини» цікавить дещо інше. Коли ми зателефонували до найпомітніших активістів регіону, то з’ясувалося, що ніхто з них не чув не тільки про останнє засідання ради (яким волюнтаристські штучно обмежено їхнє право на участь в цій структурі), а ні про усю попередню роботи «підпільно-анонімної» громадської ради.
Створення закритого «міжсобойчику» варто трактувати виключно як знущання над громадою та здоровим глуздом. Адже не було жодного прес-релізу щодо ротації у складі громадської ради в Київській обласній державній адміністрації, не кажучи вже про тематичну прес-конферецію з цього приводу. Звідки можна зробити висновок, що легітимність ново-старо-перепризначеної громадської структури – близька до нуля.
Справжніх активістів громадського сектору участь в Громадської раді – зовсім не сакральна мрія, але у суто практичному сенсі вони, звичайно, не проти того, щоб в його складі були вмілі координатори співпраці з владою, а подекуди й контролери за її діями.
Тож обласна адміністрація має шанс підняти свій авторитет, якби зробила оптимальний крок: сама ініціювала скликання Установчих зборів та відтермінувати дату їхнього проведення, або в громадськості не було підозр у тому, що ОДА створює кишенькову та зручну для себе структуру та всі дієві активісти громадського руху Київщини могли б вдумливо запропонувати своїх принципових та енергійних представників до складу цієї структури.
Олександр Воронін, "Моя Київщина"
Читати "Моя Київщина" у Telegram