Імпотентна облрада: чому Київщині не потрібні "безхребетні" депутати
Команда Зеленського задала дуже швидкий темп роботи і показала, що може прийняти будь-який закон у найкоротший час. Проте, це не завжди потрібно сприймати як позитивний момент, адже у загальному потоці, без урахування думки людей, скоро дійдуть до ухвалення закону, який дасть змогу продавати землю. "Моя Київщина" вирішила розібратися, чому команді Зе не вигідно виносити питання про продаж землі на загальнонаціональний референдум і чому Київська облрада вирішила не сваритися з Офісом президента
Питання продажу земельних ресурсів в Україні завжди було спекулятивним. Перед кожними виборами знаходилися опозиційні політики, які намагалися підняти свій рейтинг, використовуючи лозунги про мораторій земельного ринку, проте, й влада раніше не робила різких рухів у цьому напрямку. До приходу команди Зеленського…
Варто нагадати, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був введений в 2001 році, а з того часу його щорічно продовжують. Останній раз закон про продовження мораторію підписав Петро Порошенко в лютому 2019 року, який буде діяти до лютого 2020 року.
Наразі парламентарі та чиновники одноголосно говорять про переваги від продажу земельних ресурсів, а для більшої ефективності залучають колишніх колег з шоу-бізнесу. Від самого початку президентства Зеленського в Україні постійно проводять закриті соціологічні опитування, аби не тільки розставити пріоритети серед першочергових реформ і почути думки людей, а й не припуститися фатальної помилки. Експерти вже давно помітили: влада говорить тільки ті слова, які подобаються громадянам. Саме так і відбувається у земельному питанні.
Виданню "Моя Київщина" джерела на Банковій розповіли один вкрай важливий елемент роботи "зелених". Проводячи закриті опитування, в команді Зеленського побачили, що більшість українців категорично виступає проти продажу сільськогосподарських земель. Проте, як виявилося, позиція одразу змінювалася після переформулювання питання: коли в українців запитали, чи підтримують вони ініціативу створення ринку землі, то 60% відповіли позитивно, а лише 40 – негативно. Після отримання таких даних усім провладним спікерам заборонено вживати термін "продаж землі", аби не втрачати прихильність електорату.
Жартівливі висловлювання Зеленського, на кшталт "страшилки про китайців, про арабів або про інопланетян, які вивезуть нашу землю вагонами, це маячня" насправді тільки відволікають людей від найголовнішого – монополії, яка з часом може бути побудована в Україні. Згідно з запропонованим законом "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", виключно українські фізичні та юридичні особи будуть мати право на купівлю землі. Проте юрособи цілком можуть бути із закордонними власниками. Утім, наразі невідомо, якою буде остаточна версія законопроекту, адже туди можуть внести будь-які поправки…
За даними відкритих джерел у Київській області площа ріллі становить близько 1 млн 350 тис га. Згідно з опублікованим проектом закону, особа не може купити більш ніж 15% землі в одній області та 0,5% сільськогосподарських земель в Україні. Відповідно, у столичному регіоні не можна буде одній фізичній особі чи компанії володіти площею понад 202,5 тис га землі. Якщо для пересічних громадян ці цифри захмарні, то в країні існують агрохолдинги, які мають набагато більший земельний банк. У теорії вся земля Київщини може опинитися в руках шести великих компаній, проте навряд чи це відбудеться: величезна кількість селян живуть за рахунок обробітку невеликих ділянок і навряд чи просто так віддасть їх латифундистам.
Але для малих підприємців існує ризик, що можуть бути штучно створені умови, за яких займатися сільським господарством стане невигідно, тому вони будуть змушені продати землю. Одним із важелів тиску на дрібних фермерів залишається заниження закупівельної ціни зерна у період збору врожаю, що може мінімізувати заробіток. Цінову політику формують зернотрейдери, які співпрацюють з великими агрохолдингами, тому побоювання аграріїв з невеликою кількістю гектарів є небезпідставними. Але найбільш негативний момент полягає у тому, що іноземці матимуть можливість купити землю за умови реєстрації юридичної особи в Україні. Хоч першочергове право купівлі будуть мати ті, хто зараз орендує паї, проте з іноземним капіталом буде важко конкурувати.
В уряді Гончарука заявили, що старт продажу землі сільгосппризначення розпочнеться з 1 жовтня 2020 року. Саме до того часу має пройти повна інвентаризація та прийняття закону, який буде регулювати дану діяльність. Фактично до першого продажу земельних ділянок залишається трохи більше року, але громадськість уже висловлює своє обурення. У першу чергу це пов’язано з тим, що президент Зеленський обіцяв виносити важливі для держави питання на всеукраїнський референдум. Земельне питання наразі є ключовим, адже тільки цей ресурс за всі роки незалежності залишався недоторканим. Проте воно не буде винесене на загальне обговорення, адже у команді Зе точно знають, що люди категорично виступають проти продажу землі.
У пояснювальній записці, яка додається до майбутнього законопроекту, є один цікавий пункт:
"забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок".
Формально у документі йдеться, що для того, аби офіційно вести селянське чи фермерське господарство, у подальшому потрібно буде викупити у держави землю, яка їм і так належить відповідно до актів на право власності на земельні ділянки. Якщо у громадянина немає коштів на викуп землі, її можна буде здавати в оренду, але продавати її буде не можна.
Урядовці планують в першу чергу продавати державну землю, адже там - чималі земельні ділянки, які будуть цікаві великим холдингам. Влада сподівається, що саме продаж державної землі принесе у бюджет чималі кошти. Проте є один цікавий нюанс: приватної землі в Україні набагато більше, аніж державної. Якщо держзапаси швидко закінчаться, то прийдеться створювати більш жорсткі умови для власників паїв…
Питання продажу землі сколихнуло фермерів та дрібних підприємців, адже вони відчувають загрозу знищення їхньої справи. Зокрема, це змусило їх вийти на всеукраїнські мирні акції протесту проти продажу земельних ресурсів, які відбулися у 15 областях України. Люди разом зі своєю технікою вийшли на узбіччя основних автошляхів України, чим хотіли привернути увагу керівництва країни.
Не залишилися осторонь даного питання й депутати чотирьох обласних рад – Одеської, Херсонської, Полтавської та Хмельницької – які звернулися до президента та голови Верховної Ради з проханням відтермінувати введення ринку землі в Україні, заборонити її продаж іноземцям та іноземним компаніям. Також вони закликали президента ініціювати всеукраїнський референдум з цього питання.
Цікаво, що минулого четверга, 19 вересня, відбулося засідання Київської обласної ради, де на розгляд депутатського корпусу було винесено чимало різноманітних питань. Безумовно, вони були важливими для столичного регіону, але ігнорувати ініціативу продажу землі – неприпустимо. Київщина має велику площу родючих земель, а для частини мешканців області робота в полі залишається єдиним джерелом прибутку, тому обіг землі є дуже делікатним питанням. Незрозумілою залишається позиція частини депутатів, які займаються агробізнесом, адже вони орендують паї у людей, тому їх це безпосередньо стосується.
Проте різких рухів від керівництва обласної ради годі очікувати, адже голова Микола Стариченко є фігурантом численних кримінальних справ по розтраті бюджетних коштів, які поки що залишаються на паузі, але можуть отримати хід в будь-який час. Примітно, що лідер радикалів Ляшко уже висловився категорично проти зняття мораторію на продаж землі, але його однопартієць Стариченко ніби води в рот набрав… В результаті ніхто з усього депутатського корпусу Київської обласної ради не схотів бодай чисто формально підняти дане питання. І схоже, що ніхто нічого робити в Київській облраді в цьому напрямку вже не буде. Наступного разу депутати зберуться на бюджетну сесію, де будуть займатися "розпилом" коштів. А тому їм буде вже не до звернень.
Найгірше у даній ситуації те, що обласні депутати переймаються виключно своїми шкурними питаннями і не хочуть відстоювати позицію тих, хто давав їм повноваження. Кожному з народних обранців варто було б поспілкуватися зі своїми виборцями і почути їхню думку. Їм нарешті потрібно усвідомити, що вони залишаються останнім форпостом державного управління, який поки що не контролюється "зеленими". Якщо вони не здатні проявити характер і донести позицію громадян до керівництва країни, то їх можна сміливо називати політичними імпотентами і відправляти на звалище історії. Враховуючи той факт, що "слуги народу" налаштовані рішуче, особливого спротиву вони не зустрінуть…
Анатолій Тихий, "Моя Київщина"
Читати "Моя Київщина" у Facebook
