Дякую Богу за те, що дає мені сили жити і творити - заслужена діячка мистецтв України Наталія Багмут

Наталія Багмут

«Моя Київщина» поспілкувалася із заслуженою діячкою мистецтв України, композиторкою, поетесою, виконавицею, авторкою гімну міста Бровари, багаторічною ексочільницею відділу культури Броварської міської ради, нині автором та ведучою програми «Час української пісні» в Америці -  Наталією Багмут

- Пані Наталю, розкажіть, будь ласка, де Ви народилися та трохи про свою родину.

- Народилася я на Чернігівщині в селі Лосинівка Ніжинського району. Моя мама – Паша Михайлівна, змалечку навчала мене і мою старшу сестру Валентину робити всяку домашню роботу. Вона працювала агрономом в Лосинівському колгоспі, завжди була в пошані у людей, і ми рівнялись на неї. А тато - Багмут Андрій Микитович  був трактористом і душею нашої сім’ї, бо дуже гарно грав на баяні. Музика була його любов’ю на все життя. Тому мене, маленьку дівчинку, тато влаштував навчатися до музичної школи, яка тоді якраз відкрилася у нашому селі, а згодом купив мені піаніно. Це була дивина на все село. Піаніно везли у кузові грузовика з Чернігівської музичної фабрики і коли заїхали в моє село, а потім на наше подвір’я, зійшлися всі сусіди, і мені довелося давати їм свій перший «концерт» на кузові вантажівки.

- Де отримували ази музичної освіти та як саме починався Ваш шлях до пісні?

- По закінченню Лосинівської середньої школи і паралельно Лосинівської музичної школи я вступила на музичний факультет Чернівецького педагогічного училища, яке закінчила з відзнакою. Після навчання доля занесла мене у місто Бровари, де я розпочала свою трудову діяльність музичним керівником у дитсадочку «Світлячок». Саме там я почала писати свої перші дитячі пісні украінською мовою, оскільки 90 відсотків дитячого матеріалу було російською мовою. Свої перші дитячі пісні я спочатку наспівувала своїм рідним дітям - сину Роману і донечці  Яні, якщо їм подобалось, то значить - пісня хороша. Мої пісні тоді швидко розлітались по дитячих садках Броварів і ставали популярними. До сьогодні пам’ятаю, як завзято співали дітлахи пісні: « Кобзарики», «Кучерявий чорнобривець», «Кошенятко, «Лялька Барбі», « Броварські козаки», «Моє село», « Мій дідусь»та інші. Наступним моїм місцем роботи став Броварський Будинок дитячої та юнацької творчості. Два роки я працювала акомпоніатором у вокальній студії а далі - очолила позашкільний заклад. На цей відрізок часу мого життя випало багато творчоі і натхненної праці. Навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв,який я також закінчила з відзнакою, написання нових пісень, уже для професійних артистів України. Працюючи директором Будинку Творчості я разом з талановитим музикантом і композитором Юрієм Добробабенком створила першу в місті Бровари студію звукозапису, яка дала можливість записувати нові  пісні для талановитих дітей та молоді, відкривати яскраві таланти рідної Київщини.  Десять років керівної роботи у творчому позашкільному закладі були для мене дуже плідними у творчому плані. Саме тоді я написала Гімн місту Бровари -  « Бровари- місто свободи» і такі пісні , як «Броварський вальс», «Молитва за Україну», «Вальс шкільний останній», «Є у мене вишиванка»,«В маминому дворику», «Ми з Київського краю»,«Ми діти України», «Любові і висота», «Любов врятує нас»,«Болить в душі моїй Чорнобиль», «Відродися, Земле!» - та багато інших.

- Чи впливає якось місце роботи на творчість, натхнення та здійснення  нових творчих проєктів?

 Далі в моєму житті настав новий етап – керівництво міста запропонувало мені  очолити міський відділ культури. Це вже була державна служба, але для творчої людини то не вирок, а навпаки, з’явились нові можливості для натхненної праці заради людей. За п’ятнадцять років роботи начальником відділу культури Броварської міської ради я весь час намагалася втілити в життя нові культурологічні проекти для броварчан різних вікових категорій - від дошкільнят до людей поважного віку. Таких творчих проектів у мене було пару десятків: Конкурс поетичної творчості - «Кришталеве перо», класичної музики - «Класична нота», Фестиваль християнської творчості -  «Троянда духовна», Конкурси краси і талантів -  «Міні моделька», «Міс Бровари», а для людей поважного віку-  «Пані Золота осінь» та «Пан мудрість» . На 20-ту річницю Незалежності України  мені довірили організацію та проведення обласного конкурсу краси «Міс Київщина», в якому взяли участь красиві дівчата з кожного району і міста Киівськоі області. То було неймовірне свято краси і талантів. Надзвичайно яскравими були мої проекти з історичної реконструкції : «Парад історії міста Бровари», і мега «Парад Історії Київщини», в якому взяли участь всі райони і міста Київської області. Тривав парад  майже  п’ять годин. То було грандіозне і величне дійство  славної історії та сьогодення  нашої Київщини. Обидва паради потрапили до Книги рекордів України. А ще на один із Днів міста Броварів я організувала виступ п’ятитисячного дитячого хору дітей міста на Майдані Свободи у Броварах, які співали гімн Броварів –  «Бровари - місто свободи» і я, як автор, диригувала тоді найкращим хором у світі! До речі, тоді ми також встановили рекорд і потрапили до книги Рекордів України знову. Незабутніми для мене стали також мої останні проекти у місті Бровари - то святкові «Танцювальні бали для людей поважного віку» та надкреативний дитячий турнір з «Бейблейду»  на День захисту дітей, на який до Броварів з’їхались юні блейдери  майже з усієї України. То був наймасштабніший турнір у світі і мав би потрапити також до книги рекордів Гіннеса!

- Наскільки нам відомо, Ви тепер живете і працюєте в Америці. Розкажіть, будь ласка, про Вашу авторську програму «Час української пісні», дворічний ювілей якої святкуватимете 11 лютого. Кого із знаменитих українців запрошуєте на програму?

- Шляхи Господні не звідані і так сталося у моєму житті, що на даний час я живу і працюю в США в столиці Каліфорнії  - місті Сакраменто. Америка –  то країна можливостей, якщо ти хочеш, знаєш як і прагнеш щось зробити, у тебе обов’язково все вдасться. Америка відкриває двері амбітним і творчим людям і дає можливість розкрити свої таланти і здібності. Я створила на Ethno Fm Radio в Каліфорнії власну мистецьку авторську програму «Час української пісні», навколо якої об’єднуються українці Америки та українська діаспора усього світу. 11 лютого 2019 року програма  «Час української пісні» вперше вийшла в ефір на американській хвилі Ethno Fm Radio в столиці Каліфорнії - Сакраменто, нашій програмі виповнюється два роки. За цей час в моїх онлайн ефірах на радіо взяли участь близько 70-ти народних та заслужених  артистів України, це – Тарас Петриненко, Оксана Білозір, Анатолій Матвійчук, Ніна Матвієнко, Іво Бобул, Алла Кудлай, Наталія Бучинська, Юрій Рибчинський, Вадим Крищенко, Оксана Пекун, Павло Зібров, Петро Мага,  Олександр Пономарьов, Гурт «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ» - Сергій Танчинець,  Олег Скрипка, Віталій та Світлана Білоножки, Олег Марценківський,  Дмитро та Назарій Яремчуки, Анатолій Гнатюк, Микола Янченко, Жанна Боднарук,  Степан Гіга, Микола Свидюк,  Катерина Бужинська, Ярослав Броута, Ніколо Петраш,  Мар’ян Гаденко, Алла Попова , Квартет «Гетьман», Олександр Василенко,  Степан Галябарда, Леонід  Нечипорук, Наталія Шелепницька,  та багато, багато  інших співаків, поетів, композиторів, молодих виконавців, творчих і талановитих українців Америки з різних штатів! Українська пісня дійсно всіх нас об’єднує. На американському радіо звучать наші рідні українські пісні, українське слово, українська мова. Я маю радість також ділитися і своїми авторськими піснями з українцями Америки. Це такі пісні, як  «Щасливим будь» у виконанні Анатолія Матвійчука,  яку ми написали разом з народним артистом України - Анатолієм Матвійчуком (муз. А. Матвійчука сл. Н. Багмут), «Сім’я – колиска роду» –  у виконанні народних артистів України Світлани та Віталія Білоножків (муз. Руслана Ківнти сл. Н. Багмут), «Любов на все життя» –  у виконанні народного артиста України Олега Марценківського ( муз. та вірші Н Багмут), «Любов і висота»- солістка Ансамблю Збройних сил України  Юлія Олійник (муз та вірші Н. Багмут). Також українські хіти у виконанні народного артиста України  Михайла Поплавського: «Сало» (Муз. Ю. Пономаренка сл. Н . Багмут), «Варенички мої» та «Український борщ»( Муз та вірші  Н. Багмут). «Весільна розгуляйна» –  Квартет «Гетьман» (муз Ю. Пономаренка, вірші Н. Багмут).  До речі, у репертуарі квартету «Гетьман» є моя авторська пісня «Київщина - серце України» – дуже класна! І моєю новою роботою в Америці стала пісня «Мамина хустинка», яку я присвятила своєму оберегу - маминій хустинці, що завжди зі мною. Цю пісню я виконую сама, бо вона пройшла через моє серце і душу, і я з радістю ділюсь своїми емоціями з українцями. Дякую Богу за те, що дає мені сили жити і творити, нести по світу нашу рідну крилату українську пісню з безмежною любов’ю до України!

І  завершити  наше інтерв’ю  хочу власним віршем, а вірнііше, піснею з репертуару прославленого українського  квартету  «Гетьман» - «Київщина – серце Укранїи!»  Низький уклін Україні, низький уклін – рідній Київщині! З повагою та шаною – Наталія Багмут.

Як сонечко у небі – у світі ти одна,

В калиновім намисті- вродлива, як весна,

Звеличена у праці, оспівана в піснях,

І доля твоя квітне на білих рушниках!

 Київщина – пісня солов’їна!

 Київщина – рідна сторона!

 Київщина – серце України!

 Ти під небом зоряним – одна!

Ти по обидва боки Славутича – Дніпра,

Розкинулась ланами любові і добра.

Хлібами золотими шумлять твої поля,

Благословенна Богом- свята моя земля!

 Київщина – пісня солов’їна!

 Київщина – рідна сторона!

 Київщина – серце України !

 Ти під небом зоряним – одна!