Власниця ферми "Бабині кози" на Тетіївщині Анна Бабіна: Для нас головне – щоб не заважали працювати

Фото з місця події

"Моя Київщина" поспілкувалася із власницею козиної ферми "Бабині кози", що в селі Галайки Тетіївської ОТГ про те, як була створена ферма та як працюється в карантинних умовах

- Пані Анно, розкажіть, як, власне, з‘явилася ідея створення ферми?

- Ідея створення ферми з'явилася у мого чоловіка Олександра ще у 2006 році після відвідання козиних ферм у Чехії, Німеччині, Латвії. На той час козами на теренах України мало хто займався, тому він вирішив зайняти цю вільну нішу. У 2007 році Олександр придбав перших кіз. Це були звичайні українські кози, які давали 1,5-2 л молока в день. У 2009 році стадо кіз налічувало 80 голів. Ці кози були малопродуктивні і нікому непотрібні. Молоко місцевих українських кіз мало специфічний запах і смак, який подобався не кожному. Тому Олександр вирішив закупити породистих молочних кіз. В Україні таких на той час не було, довелося завозити тварин з Латвії.

- Чому така незвична назва?

- Назва ферми – то є і наша торгова марка – «Бабині кози». З'явилася вона випадково – коли кози йшли на пасовище, то люди питали: - А чиї то кози йдуть? У відповідь казали: - Бабіна кози! Бо прізвище Олександра – Бабін. Перших кіз куплено було у місцевих бабусь – це також факт. Зараз ми утримуємо кіз зааненської породи. Це спеціалізована молочна порода кіз, яка була виведена у Швейцарії. Завозили кіз з латвійського племрепродуктора у кількості 65 дійних кіз та 85 козенят.

Такі кози дають в день в середньому 3,5 л молока. А головне – молоко смачне та не має специфічного запаху та присмаку.

- Цікаво, які рецепти сироваріння обираєте та чи є якийсь найоригінальніший з них?

- Щоб налагодити переробку козиного молока на фермі зверталися по допомогу до швейцарської програми, яка надала нам сировара з багаторічним стажем. Саме він поділився секретами сироваріння та основними принципами роботи у цій сфері. Рецепти у нас авторські, оскільки першочергово мали бажання робити крафтовий унікальний продукт.

- Як працюється в нинішніх карантинних умовах? Чи виправдовує себе туристичний бізнес?

- Звичайно, карантин негативно вплинув на роботу ферми, бо стало менше відвідувачів, але відчутно збільшилися продажі через інтернет-магазин.Туристичний бізнес для нас – це чудова можливість познайомити споживачів з процесом виробництва козиного молока та сиру, привчити до продукції з козиного молока. До речі, інформацію про нашу ферму  та продукцію можна знайти за посиланням  http://babynikozy.com.ua/.

До нас приїжджає багато людей, які ніколи живу козу не бачили та не куштували козиних сирів. Ми раді, що маємо можливість відкрити людям нові смаки для себе та зарядитися позитивними враженнями від спілкування з козами та малими козенятами. Багато часу йде на спілкування з туристами, а ще треба кіз нагодувати, подоїти, на зиму сіно заготовити, молоко переробити, продукцію запакувати, відвести, тримати все в порядку та чистоті, бо відвідувачі приїжджають часто, вільного часу дуже мало, а ще до того у нас двоє дітей – син Захар 6-ти років та трирічна донечка Соломія, які також потребують догляду та нашої уваги.

- Як співпрацюється з місцевою владою?

- Часто нас запитують, чим допомагає нам місцева влада. Для нас головне – щоб не заважали працювати. Ми нікого не просимо про допомогу, самі щороку інвестуємо в розвиток нашої справи, але від допомоги нікому не відмовляємо. Хтось допомагає нам просто тим, що купує нашу продукцію та рекомендує її своїм рідним і друзям, хтось дає поради та ідеї для подальшого розвитку, а хтось допомагає просто критикою чи добрим словом.