Кандидат на посаду Бориспільського міського голови Володимир Борисенко: Реформи або ще 5 років застою?

Володимир Борисенко

Із кандидатом на посаду голови Бориспільської ОТГ від політичної партії "Європейська Солідарність" Володимиром Борисенком ми зустрілися в одному із затишних кафе в центрі міста. Молодий, підтягнутий, усміхнений – зовсім не схожий на тих політиків і чиновників, яких ми щодня бачимо по телевізору і якими їх колись абсолютно доречно малювали в журналі "Перець". "Майбутній мер" – як його називають у команді – замовив чай, зауваживши, що практично не вживає алкоголю, і журналісти "Моєї Київщини" почали розмову

- Пане Володимире, йдучи на вибори міського голови, Ви обіцяєте зробити нарешті Бориспіль по-справжньому європейським. Що це означає для Вас особисто, і що в разі Вашого обрання це означатиме для бориспільчан?

- Поясню. Єдине зауважу, що йдеться не тільки про Бориспіль, а й про села, які ввійшли до нашої ОТГ. І мешканці сіл також заслуговують на те, аби жити достойно. Загалом же у нас просто неймовірна кількість громадян, які потребують допомоги. Це і пенсіонери, і діти-сироти, і учасники бойових дій, і ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС, і багатодітні родини… І допомагати їм – це по-людськи, це по-європейськи. Бо у них часом на найнеобхідніше не вистачає: сплатив комуналку, купив якоїсь їжі і все… Про те, щоб оновити якусь одежину навіть не йдеться… Тут би на ліки щось залишилось…  

- І що ж Ви пропонуєте? Роздавати гроші? Питання – де їх взяти потім? Бо перед виборами це дуже популярна тема: як не гроші, то гречка, як не гречка, то спекуляція на вічних проблемах бориспільчан. Усі як один обіцяють знають, як зробити, аби не відмикали світло, воду, що робити з дорогами і сміттям… От тільки це чомусь забувається, щойно люди приходять до влади.

- Ну, стосовно людей, які у владі, які щось обіцяли і не виконали – це питання, перепрошую, не до мене. Запитуйте про це тих, хто дійсно роками чомусь нічого не робить, або робить дуже мало – попри те, що має для цього усі можливості… Як бачу вирішення ситуації я? Візьмемо пенсіонерів, приміром, які отримують мінімальну пенсію. Як і чому уряд встановив її в такому розмірі, що плакати хочеться – для мене взагалі питання. Але маємо що маємо, як казав один екс-президент.

А що ж можемо мати – якщо ми говоримо про мої плани і підходи нашої команди загалом? Ви чули про таку штуку: "картка киянина"? По суті – це така пільгова програма для тих же пенсіонерів, ветеранів, "чорнобильців" тощо. Тобто, йдеться не просто про шматок пластика, а про реальні пільги на купівлю ліків у аптеках, на проїзд у громадському транспорті… Чому в Києві це можливо, а у нас – ні? Бюджет нашої громади наразі складатиме понад мільярд гривень на рік. Чи можна частину з цих грошей направляти на допомогу тим, хто цю ж громаду свого часу розбудовував, вкладав свої сили і здоров’я? Моя позиція: це наш обов’язок. Тому "соціальна карта бориспільчанина" – це не якась фантастика, а те, що потрібно можна і треба впроваджувати з перших днів обрання нової влади. Більше того, я особисто говорив з багатьма бориспільськими підприємцями, які готові допомагати в реалізації цієї ідеї.

Просто у нас є проблема: коли комусь потрібна допомога – людина йде до якогось свого депутата з простягнутою рукою, принижується, випрошуючи якусь копійку на ліки чи операцію, і все одно далеко не факт, що щось отримає. Бо навіть якщо депутат "змилостивиться" – то після цього треба, щоб він написав клопотання, потім це рішення має схвалити сесія міськради… А так ми одним махом приберемо ось цей людський фактор, чи – якщо хочете – навіть корупційну складову… І наголошу: це ж стосується не лише пенсіонерів… Приміром, я – як багатодітний батько (у мене  три сина і донечка) знаю точно, скільки коштує зібрати дитину до школи… Так, на щастя, у мене немає потреби просити допомоги, але скільком багатодітним родинам це потрібно?! Чи вирішує це питання "соціальна карта бориспільчанина"? Так, вирішує. І ми будемо це робити.

- Гаразд, із цим зрозуміло. А що Ви будете робити з селами? Бо, як Ви зауважили, тепер до Бориспільської ОТГ входить і низка сіл району. І люди реально бояться, що тепер у Борисполі про них усі забудуть, бо в місті і своїх як проблем, так і витрат не бракує… 

- Перше і найпринциповіше: я вважаю, що, однозначно – у нас має бути окремий заступник міського голови, який відповідатиме конкретно за розвиток нових сільських територій. Повторюсь: принципово!!! Людина, яка займатиметься вирішенням проблем і питань саме цих людей, і звітуватиме перед ними ж. Про те, що він конкретно зробив для розвитку цих сіл і поліпшення умов життя їх мешканців…

- Що саме Ви маєте на увазі, говорячи про поліпшення умов життя селян?

- Ну, давайте почнемо з найелементарнішого: з чим у вас асоціюється село? Городи, свині, робота з ранку до ночі… А з розваг – максимум увечері перехилити чарку в сільському барі, якщо такий є… Моя ж мета – як мінімум, благоустрій цих територій. Для початку – парк у кожному селі. Наша Бориспільщина має просто безліч водойм… Так чому, скажіть мені, не зробити на базі цих водойм – озер чи річок – парки? Правда, ці водойми у страшенно занедбаному стані… Нинішня влада докерувалася до того, що змогла "розсмішити коміка": з нас вся Україна включно з президентом Зеленським сміється. Бо в деяких з них – по метру лайна на дні… А я не хочу, щоб з нас сміялися. Мені як корінному бориспільчанину від цього дійсно боляче.

Тому у моїх планах – повисаджувати на берегах цих озер дерева, максимально озеленити… По перше, це – кисень, а відповідно, покращення екологічного стану і здоров’я тих-таки селян… А по-друге… А по-друге – теж здоров’я… Бо замість проведення дозвілля за чаркою – люди зможуть займатись спортом на облаштованих  в цих парках тренажерах, пограти в пляжний футбол чи волейбол… Чи просто посмажити шашлики – не пошкоджуючи природу. Бо, як це зроблено у Європі? В парках там облаштовані стаціонарні мангали, поряд – столики, лавочки, вбиральні, сміттєві урни… Чисто і приємно. А поруч дітки граються на дитячому майданчику (посміхається). Пробачте, тема дітей, їхнього виховання, розвитку мені як багатодітному батьку – дійсно неабияк болить…     

- Так, але ж людське життя – це не тільки дозвілля… Особливо на селі…

- Абсолютно вірно… І в цьому контексті я б хотів розказати про ще одну ініціативу, яку ми з моєю командою плануємо почати реалізовувати негайно. Безкоштовна правова допомога. Місто має можливість надавати мешканцям юридичні консультації, допомагати в оформленні земельних ділянок, спадщини тощо. Тобто люди мають знати, що є конкретне місце, куди можна звернутись, і там їм скажуть, яку заяву написати, які документи зібрати, до якого нотаріуса звернутися тощо. Бо зараз їх ганяють з кабінету в кабінет і всі ці бюрократичні процедури просто виснажують… І ось таке місце має бути не лише в Борисполі, але й у селех. Своя філія ЦНАПУ (Центру з надання адміністративних послуг), якщо хочете.

Тобто мешканці сіл не повинні їхати в район, витрачати свій час і гроші, а це все має бути на місцях. Там має бути ксерокс, сканер: ви принесли документи, віддали, і вам сказали, коли прийти… Скажімо, за три дні, – і отримати все, що треба. І графік роботи створити відповідний – зручний, з урахуванням режиму роботи людей. Бо деякі виїжджають з самого ранку, а повертаються – пізно ввечері. Ну, а в перспективі – також повністю перевести цей документообіг в електронний режим. Щоб навіть не виходячи з дому людина могла замовити ті чи інші документи і отримати повідомлення, що можеш прийти і забрати їх у конкретно визначений час. Тобто не люди йтимуть до влади, а влада до людей. Бо так і має бути.

- Ну, а як буде – покажуть вибори…

- Маєте рацію. Ми багато років поспіль обирали за принципом "аби не гірше"… Тепер є шанс це змінити. Тож вибір за людьми: або чергових 5 років "застою", або європейське майбутнє для бориспільчан. Це і є моєю основною метою.