Кандидат на посаду голови Тетіївської ОТГ Олег Онищук: Наша громада може стати успішною, але без популістів при владі

Олег Онищук йде самовисуванцем на голову Тетіївської ОТГ

Журналісти "Моєї Київщини" поспілкувалися з Олегом Онищуком – відомим на Тетіївщині політиком, якого зараз добре знають як заступника генерального директора "ТАК-Агро". До слова, ця аграрна компанія є однією з найпотужніших на теренах півдня Київщини. Підприємство виступає співорганізатором щорічної виставки-демонстрації техніки в полі "Битва агротитанів", що проходить території села Степове.

Утім, цього року є можливість пізнати Олега Олександровича з іншої сторони, адже він балотується на посаду голови Тетіївської об’єднаної територіальної громади. Варто додати, що Онищук свого часу був заступником мера, тому чудово розуміє, які проблеми чекають на громаду після виборів. У своєму інтерв’ю він розповів про стратегію розвитку успішної Тетіївської ОТГ

- Розкажіть трохи про себе, адже не всі жителі громади з Вами знайомі. 

- Я народився в селі Войкове на Кримському півострові. Саме там пройшло моє дитинство та юність. Як сказав би романтик, свіжий подих моря змішаний із теплим ароматом степу. На жаль, через російську окупацію Криму українці не можуть там відпочивати. Але Крим наш, і в цьому не можу бути сумніву. Мабуть, багато змін відбудеться у світі, але півострів повернеться до України.

Мій батько, Олександр Семенович, був корінним кримчанином, працював водієм вантажівки у тресті "Кримводбуд". Підприємство в той час здійснювало інтенсивне будівництво Північно-Кримського каналу, меліоративних, зрошувальних систем, штучних водосховищ, очисних споруд для води та багато іншого. Він був сильною особистістю, лишив глибокий слід у моїй пам’яті, відігравав велику роль у формуванні мене як людини. Для нас із молодшим братом тато був беззаперечним прикладом того, як чесно жити та працювати. У нього було непросте, але порядне життя. На жаль, минуло вже багато років, як його не стало.

Моя мама, Валентина Андріївна, нещодавно відсвяткувала своє 83-річчя. Родом вона із Херсонщини, а все життя працювала бібліотекарем. Саме від неї я почерпнув безмежну любов до книги. Це захоплення проніс через усе життя, досі люблю побути наодинці з книгою.

Попри непогані результати  навчання у школі, вступити до ВУЗу з першого разу не вдалося. Як тоді зазвичай говорили: "Не пройшов по конкурсу". Але сидіти на місці я не хотів, тому в сімнадцять років почав заробляти перші гроші. Працював будівельником-бетонником у тому ж таки "Кримводбуді".

Далі проходив службу в армії, як і більшість юнаків того часу. Служив водієм бойової розвідувально-дозорної машини та бронетранспортера в розвідувально-десантній роті в Чехословаччині. Там я пройшов неймовірну школу життя, по-справжньому відчув, що таке честь та чоловіча дружба, навчився долати труднощі. Саме в армії я полюбив спорт та отримав перший розряд із легкої атлетики.

Після звільнення в запас повернувся у "Кримводбуд", де отримав посаду водія вантажівки. За кермом МАЗу проїхав чимало доріг колишнього Радянського Союзу, адже зазвичай працював на дальніх рейсах. У дорозі було вдосталь часу подумати над тим, ким хочу стати в житті. Згодом вирішив пов’язати своє життя саме з автомобілями.

Із першої спроби вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту, що зараз має назву Національний транспортний університет. Навчався на факультеті, що мав назву "Автомобілі та автомобільне господарство". Чесно кажучи, навчання було нелегким, нас дійсно вчили бути спеціалістами, давали багато знань і практики.

По завершенню інституту ми всі отримували розподіл, тому в 1987 році в мене був вибір – їхати на роботу в Макарів або Тетіїв. Значну роль у моєму виборі тоді відіграло те, що мій однокурсник і добрий товариш Ігор Кобилецький, із яким ми познайомилися в інституті, був родом із Тетієва, тому інший варіант відпав само собою. Ось так уже більше 33 років я тетіївчанин. Тут народилися та виросли мої сини, бігає по цій прекрасній землі й моя чудова онука. 

- Чим займалися по приїзду в Тетіїв?

- Почав працювати на посаді начальника служби експлуатації "Тетіївського АТП 13241", що більше знають як автопарк. Пам’ятаю той час, як приїхав до Тетієва, жив у готелі. Вечорами виходив прогулятися. Мені подобався центр міста – парк, фонтан, я активно знайомився з місцевістю та людьми. Робота приносила задоволення: любив усе, що пов’язане з технікою, автомобілями та автобусами.

За плечима вже мав певний досвід, тому з колективом відразу знайшов спільну мову. На той час автотранспортне підприємство було потужною організацією, де працювало близько 250 осіб, налічувалося до 120 одиниць техніки. Через три роки був призначений на посаду заступника  директора підприємства, яким керував Василь Бевз.

- Відомо, що Ви свого часу очолювали власне підприємство. Чому вирішили розпочати власну справу?

- Після здобуття Незалежності настали важкі часи в економіці країни. Поступово криза дійшла до автопарку. Я дуже любив свою роботу та колектив, але на той час мені треба було дбати про сім’ю і двох малолітніх дітей, тому змушений був зайнятися власною справою. На подаровані бабусею кошти, які зберігалися на ощадній книжці, купив КамАЗа, зробив капітальний ремонт і знову сів за кермо – заробляти гроші для родини. Справи пішли добре, я створив приватну фірму і з часом придбав дві фури, так поступово став керівником свого власного підприємства. Але з 2003 року ринок транспортних послуг почав перенасичуватися, став приносити менші прибутки, а інколи був збитковим.

- Далі ви пішли в політику. Розкажіть, як потрапили до міської ради?

- Мене запросив згаданий раніше Василь Бевз. У період із 2006 по 2010 роки я знову працював під його керівництвом, але вже на посаді першого заступника голови Тетіївської міськради. Про цей час можу розповідати годинами, адже багато в чому розібрався та досконало знаю, багато чого встигли зробити, але на втілення безлічі проєктів не вистачило часу. Чого коштувала реконструкція міської мережі водопостачання та водовідведення, відновлення закинутого будівництва станції другого підйому води та системи знезалізнення, хоч і недосконалої в порівнянні з теперішніми технологіями.

У зв’язку з різким зменшенням дебету води в "радгоспних" свердловинах в екстреному порядку доводилося розробляти проєкт, вишукувати кошти та проводити зимою водопровід від центрального водогону (біля лікарні) на Плоханівку. Хочу наголосити, що вже зараз потрібно проводити комплексну реконструкцію мережі. Вважаю, що зробити вдалося багато, але далеко не все…

Можу сказати лише одне: із артезіанських свердловин добувається дуже хороша вода, але її якість втрачається по дорозі до споживачів. Основна проблема – застарілі та аварійні водопровідні мережі, які потрібно негайно замінювати. Це лише одне з чисельних стратегічних завдань для нової влади, якими потрібно займатися негайно.   

- Як відомо, із 2010-го року Ви перейшли працювати у приватну компанію. Чому так сталося?

- Того року з невеликою різницею в кількості голосів я програв вибори Руслану Майструку, тому пішов з посади першого заступника міського голови. Отримав пропозицію стати заступником генерального директора ТОВ "ТАК-Агро", що належить власнику групи компаній "ТАК" Руслану Голубу.

Особливо перекваліфіковуватися не довелося, бо робота знову була пов’язана з людьми,  будівництвом, автомобілями та співпрацею з сільськими радами, але з дещо іншою специфікою. Вважаю, що людині, яка приходить працювати керівником на нове місце, потрібно мінімум рік-півтора, щоб освоїти досконало свою ділянку роботи та повести за собою людей. Гадаю, що я чудово впорався з цим завданням, адже майже десять років працюю в "ТАК-Агро".

Взагалі звик багато працювати і помічаю, що вільного часу майже немає. За останні п’ять років усе, що можу собі дозволити, – тижневий зимовий відпочинок у Карпатах у компанії близьких друзів.  Рідко виходить, але в сезон полювання люблю побродити по лісі, отримати насолоду від природи та фізичного навантаження. Кілька разів на рік вдається порибалити наодинці від усього світу, тоді в голову приходять хороші ідеї.

- Як вважаєте, чи правильним було рішення влади щодо проведення адміністративно-територіальної реформи?

- Я переконаний, що ми рухаємося в правильному напрямку. Проте мушу зауважити, що на законодавчому рівні потрібно остаточно розмежувати повноваження органів місцевого самоврядування та державної влади. Але вже зараз зрозуміло, що ставка на громаду як ключову одиницю прийняття рішень на місцях була правильною.

- Чому вирішили балотуватися самовисуванцем, адже партійні кольори можуть додати трохи відсотків?

- На вибори я йду самовисуванецем, але приємно констатувати, що мою кандидатуру підтримують не тільки колеги, але й окремі партійні осередки, що представлені в Тетіївському районі, зокрема "Рідна країна", "Батьківщина" та "Наш край". Також мені висловили підтримку деякі керівники підприємств і бізнесмени району.

Я категорично проти того, щоб голова громади був висуванцем лише однієї політичної сили, оскільки потенційний переможець відразу ставить себе в залежність перед політичними структурами та їхніми лідерами. Я переконаний, що постійні переходи кандидатів під знамена чергової партії-фаворита заважають нормальному та послідовному розвитку громади в цілому.

Олег Онищук разом із депутатом Київської облради Віктором Світовенком

- Як прокоментуєте появу на окрузі претендента, що має таке ж прізвище, як у Вас?

- Коли визначилися всі основні кандидати на голову ОТГ, я зустрівся майже з усіма. Ми домовлялися, що будемо вести "чисту" виборчу кампанію, без застосування сумнівних політтехнологій. Але, на жаль, щодо мене усна домовленість не збереглася. Тільки так я можу розуміти появу мого "клона" на ім’я Денис, який прописаний у столиці.

Попереднє опитування підтвердило, що мою кандидатуру на голову ОТГ підтримують близько 20% виборців. Ще більше земляків досі не визначилося, за кого голосувати. У моєї команди є чимало аргументів, щоб їх переконати.

- Яка у Вас передвиборча програма?

- В основу програми покладене вирішення тих проблем громади, які ми отримали після опитування земляків. Та й загалом я вважаю, що керівник має приймати рішення лише після того, як почує усі думки з приводу того чи іншого питання. Я переконаний, що новий очільник громади має здійснити ретельну та неупереджену інвентаризацію земельних і водних ресурсів.

Ми маємо серйозні проблеми в медичній галузі. Потрібно сприяти відкриттю мережі аптек у всіх амбулаторіях громади, щоб люди отримували ліки відразу після призначення лікарем. Також вважаю, що очільник ОТГ має подбати про запрошення в громаду молодих медиків, які будуть забезпечені житлом. Я переконаний, що ми це зможемо зробити, але в співпраці з інвесторами.

Оскільки наш район аграрний, а центральна влада оголосила курс на створення ринку землі, вважаю, що голова ОТГ має активно відстоювати права всіх власників земельних паїв та сприяти утвердженню толерантних стосунків між ними та орендарями.

Необхідно буде проаналізувати стан доріг, освітлення вулиць у нашій громаді. Я чудово розумію, що власних коштів на вирішення усіх проблем не вистачить, тому необхідно залучати обласні програми для розвитку громади.

- Експерти загалом переконані, що це останні вибори до районних рад. Як вважаєте, це дійсно так?

- Згоден із цією думкою. Вважаю, що вибори до укрупнених районних рад (у нашому випадку – Білоцерківської) відбуваються тому, що такий порядок прописано в основному законі країни. Коли до Конституції будуть внесені відповідні зміни, що відповідатимуть реаліям децентралізації, потреба в райрадах відпаде, оскільки в місцевому самоврядуванні ключовою одиницею стануть саме громади.

- Що потрібно робити людині, аби досягти успіху?

- Переконаний, що всі люди народжуються з якимись задатками. Але одних лише здібностей недостатньо. Для того, щоб кимось стати, треба натхненно працювати. Для мене принципово важливим є те, щоб робота приносила користь. Я готовий взяти на себе відповідальність і працювати, щоб наша громада розвивалася, а життя в ній ставало кращим. Я відчуваю в собі силу, маю вдосталь знань та досвіту, щоб реалізувати все задумане.

Тетіївчани вже давно зрозуміли, що владі потрібно займатися не фейковими проєктами заради власного піару, а реальними справами. Необхідно акумулювати, залучати кошти, розробляти та втілювати стратегічно важливі проєкти, щоб людям жилося комфортно і сьогодні, і в майбутньому. Хочу звернутися до виборців з великим проханням – прийдіть на виборчі дільниці 25 жовтня і зробіть свій вибір, адже від цього залежить майбутнє нашої громади.