Київщина туристична: найцікавіші місця Бородянського району

Бородянщина - чудовий край

"Моя Київщина" продовжує серію матеріалів, в яких знайомить читачів з туристичними місцями столичного регіону. Ми пройдемося по кожному району області, щоб показати унікальні місця та красоти Київщини

Бородянський район має дуже давню історію. Перші археологічні знахідки датуються пізнім палеолітом (20-25 тис. р. до н. е.), а річки Тетерів та Здвиж, які до сьогоднішнього дні протікають та території Бородянщини, згадуються в Іпатіївському літописі в 1150 році.

Від того часу Бородянський район пережив чимало значних історичних подій. В 1793 році він увійшов до складу Київської губернії Російської імперії, а в 1866 році було утворено Бородянську волость. Проте однією з найважливіших подій було введення на початку 20 століття залізниці Київ—Ковель. Тоді на території району з'явились три залізничні станції — Немішаєве, Клавдієве та Тетерів.

У 1963 році Бородянський район ліквідували, а території та населені пункти були приєднані до Макарівського району та Ірпінської міськради. Проте через чотири роки район знову відродився. Наразі Бородянщина поділяється на 5 селищних рад та 19 сільських рад, які об'єднують 47 населених пунктів і підпорядковані Бородянській районній раді.

Одним з цікавих місць у районі є палац фон-дер Остен-Сакенів, який знаходиться на межі селища Немішаєве та села Мироцьке.

Цей маєток мав багато власників. У 1805 рокі він був подарований графу Карлу Сакену. Після його смерті власником спочатку був його син Іван фон-дер Остен-Сакен, а потім онук Карл Остен-Сакен.

У 1873 році маєток купила дружина київського купця Євдокія Осипівна Астахова. Згодом, у 90-х роках ХІХ ст., будинок переходить до Воронцових-Дашкових, а в 1904 році маєток разом із палацом придбав селянин Андрій Кулик.

Тоді садиба складалася з палацу та двох дерев'яних будинків, які знаходилися у фруктовому садку. Також був ставок на річці Орлянка, через який було перекинуто дерев'яний місток.

Після революції біля палацу збудували біохімічний завод, а в маєтку розташувався клуб підприємства. У листопаді 2000 року в палаці сталася пожежа, яка сильно його пошкодила.

Наразі від маєтку залишилася фактично лише фасадна стіна і залишки вежі. Про наплювацьке ставлення влади до цієї красивої будівлі писали журналісти, але дарма. Парк перебуває у занедбаному стані, а колишні казарми робітників використовуються як приватні житлові будинки. Проте нещодавно церковна громада викупила залишки палацу та має намір його відреставрувати.

Неподалік від села Пороскотень на площі 78 га розкинулося урочище "Бабка". Територія урочища знаходиться в долині річки Стрижень. Тут є  масиви дубово-грабових лісів та ліщиново-трясучковидноосокові діброви. В урочищі росте близько 150 видів судинних рослин. Також зустрічаються рослини, які занесенні до Червоної книги України: любка дволиста, любка зеленоквіткова, коручка чемерникоподібна, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцеподібні, осока затінкова та інші.

На жаль, у цьому чарівному місці не обійшлося без скандалів. У 2013 році під час дослідження кадастрових карт було встановлено, що на території заказника є земельні ділянки, видані з порушенням законодавства. Як ми писали раніше, частину урочища захопили представники "Радикальної партії", зокрема, там своє "Межигір'я" збудував головний "радикал" Олег Ляшко.

Цікаві фото на згадку та для соціальних мереж можна зробити на фоні водонапірної Шуховської вежі, яка знаходиться в селищі Пісківка. Це споруда гіперболоїдної конструкції. Вона була побудована у 20-х роках ХХ століття. Цікаво, що під час Другої світової війни вежа залишилася неушкодженою, хоча біля неї велися запеклі бої.

Наразі вежа використовується за призначенням, але має незадовільний стан.

Особливо цікавою для дітей буде фабрика ялинкових прикрас у селі Клавдієво-Тарасове. Це підприємство уже 70 років дарує людям новорічний настрій.

У 2012 році керівництво фабрики розпочало поетапну реставрацію підприємства. Оновлення зазнав і асортимент.

Відкрита для відвідувачів фабрика кожного дня з 09:00 до 17:00. Частота екскурсій складає близько 15 хвилин. Фабрика працює тільки взимку. 

Для тих, хто любить активно проводити час, гарним вибором буде кінно-спортивний комплекс у селі Мигалки. Тут навколо знаходяться соснові ліси та території з надзвичайно гарними краєвидами. У клубі є кваліфіковані тренери, які можуть всіх охочих навчити верхової їзди. Окрім того, тут можна залишитися на ніч.

У краєзнавчому музеї Бородянщини можна познайомитися  з побутом пращурів, є багато документів, книг, які розповідають про історію України та історію Бородянського краю. Під час екскурсії в музеї відчувається зв’язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу.

Музей знаходиться на вулиці Паркова 1-а на другому поверсі Бородянського районного палацу культури ім. Т. Г. Шевченко.

У селі Нова Буда вражає своєю красою сад Світельських, який заклав і розвиває настоятель місцевого храму Блаженної Ксенії Віктор Світельський. Сад складається з кількох кімнат - Англійської, Японської, Французької та Женевського озера. Природа тут надзвичайно вражає. Найкращий час для відвідин – літо.

Для тих, хто полюбляє екстремальні види відпочинку, гарним варіантом буде аеродром Бородянка. Він був побудований ще до Другої світової війни та використовувався військовими. Проте після введення в експлуатацію аеродрому в Узині, він став резервним.

Проте в свій час аеродром відіграв значну роль під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та повеней в Закарпатській області.

На сьогоднішній день на аеродромі функціонує дропзона Dzboro, здійснюються парашутні стрибки для новачків та професіоналів та відбуваються змагання з парашутних дисциплін. Регулярно проводиться фестиваль аеромодельного спорту "Аерошок".