#

Київщина пам’ятає: бійці 72-ї ОМБР ім. Чорних запорожців Олег Братко, Юрій Бойчун, Владислав Воробйов та Сергій Павлуша

15.07.2018 05:26
Київщина пам’ятає: бійці 72-ї ОМБР ім. Чорних запорожців Олег Братко, Юрій Бойчун, Владислав Воробйов та Сергій Павлуша

Цими днями Київщина вшановує пам’ять ще чотирьох патріотів, що до кінця стояли за мир України – минає четверта річниця смерті великих Героїв

15 липня 2014 року стало фатальним – у результаті обстрілу терористами з ракетної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових у районі міста Амвросіївка Донецької області на полі бою мужньо загинули старшина Братко Олег Анатолійович, молодший лейтенант Бойчун Юрій Олександрович,  старшина Воробйов Владислав Валентинович та солдат Павлуша Сергій Валерійович.

Олег Братко

Народився 6 березня 1980 року в селі Велика Стариця Бориспільського району. Згодом разом з родиною переїхав до міста Березань, де й закінчив 8 класів загальноосвітньої школи №2. Того року у хлопчика помер батько, і він став найстаршим чоловіком у сім’ї, тому мав піклуватися про родину. Таким чином рішення про подальше навчання прийшло відразу – він вступив до Київського радіомеханічного технікуму (нині – Київський радіомеханічний коледж).

У 1998-1999 роках проходив строкову військову службу у 1-й аеромобільній дивізії Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України.  Служба була нелегкою, але Олег дуже пишався тим, що він десантник. Хлопець зарекомендував себе з кращого боку – хоробрий, мужній, справедливий він прийшов з армії у званні старшини.

Після армії з відзнакою закінчив школу міліції. Працював у Печерському районному управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а пізніше – на автозаправній станції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінг" у місті Бориспіль.

20 березня 2014 року Бориспільсько-Баришівським об’єднаним міським військовим комісаріатом Київської області був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром відділення 4-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

15 липня 2014 року солдат Павлуша загинув у результаті обстрілу терористами з ракетної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових у районі міста Амвросіївка Донецької області.

Герой похований на кладовищі міста Березань. Указом Президента від 14.11.2014 року № 873/2014 нагороджений орденом "За мужність ІІІ ступеня" посмертно.

6 березня 2015 року на будівлі загальноосвітньої школи №2, де навчався Олег Братко, було відкрито меморіальну дошку на його честь.

Юрій Бойчун 

Народився 23 серпня 1983 року в селі Малютянка Києво-Святошинського району.

У 2000 році закінчив загальноосвітню школу №286 міста Києва, потім – вищий навчальний заклад, у часи студентства закінчив військову кафедру з присвоєнням військового звання "молодший лейтенант". Після ВУЗу займався підприємницькою діяльністю.

Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції Гідності.

25 березня 2014 року Києво-Святошинським районним військовим комісаріатом мобілізований до лав Збройних Сил України. Молодший лейтенант Юрій Бойчун служив командиром 6-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

 

15 липня 2014 року Герой загинув у результаті обстрілу терористами з ракетної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових у районі міста Амвросіївка Донецької області.

22 липня 2014 року його поховали на кладовищі села Писарівка Старокостянтинівського району Хмельницької області, звідки родом його батьки.

Указом Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Від 15 серпня 2014 року Юрій Бойчун є почесним громадянином Старокостянтинівського району Хмельницької області (посмертно).

20 травня 2015 року в місті Київ на будівлі загальноосвітньої школи № 286 (вулиця Академіка Заболотного, 6а) відкрито меморіальну дошку випускникам загиблим під час антитерористичної операції на сході України, серед яких ім’я Юрія Бойчуна.

14 липня 2017 року в селі Огіївці Старокостянтинівському районі Хмельницької області на меморіалі загиблим землякам під час Другої світової війни, на честь Юрія Бойчуна, відкрито пам’ятну дошку.

Владислав Воробйов

Народився 14 листопада 1973 року в місті Київ, де закінчив середню школу.

У 1990-х роках проходив спочатку строкову військову службу, потім – військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. У складі Миротворчих сил ООН брав участь у забезпеченні порядку і миру у колишній Югославії. Події цієї війни відобразились на здоров’ї Владислава, він отримав інвалідність 2-ї групи.

Після армії мешкав у місті Біла Церква, де здійснював підприємницьку діяльність. Згодом організував бригаду, що займалась проектуванням та будівництвом фасадів.

19 березня 2014 року Білоцерківським об’єднаним міським військовим комісаріатом мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив головним сержантом 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Загинув 15 липня 2014 року в результаті обстрілу терористами з ракетної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових у районі міста Амвросіївка Донецької області.

Героя поховали на Лісовому кладовищі у Києві. У нього залишились батьки, дружина та три доньки.

Указом Президента України № 873/2014 віл 14 листопада 2014 року "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі"  нагороджений орденом "За мужність III ступеня" (посмертно).

14 жовтня 2014 року йому присвоїли звання почесного громадянина міста Біла Церква (посмертно).

11 травня 2016 року в Білій Церкві, у шкільному музеї історії Другої світової війни спеціалізованої школи №9 (вулиця Водопійна, 22), відкрито меморіальний стенд Владиславу Воробйову.

Сергій Павлуша

Народився 24 лютого 1987 року в місті Біла Церква, де закінчив загальноосвітню школу №21, а у 2006 році – професійно-технічне училище №5 (нині – Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П.Р.Поповича).

19 березня 2014 року Білоцерківським об’єднаним міським військовим комісаріатом Київської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив стрільцем-помічником гранатометника 6-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил.

15 липня 2014 року солдат Павлуша загинув у результаті обстрілу терористами з ракетної системи залпового вогню "Град" позицій українських військових у районі міста Амвросіївка Донецької області.

Похований на кладовищі села Храпачі Білоцерківського району Київської області.

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

14 жовтня 2014 року Сергію Павлуші присвоєно звання почесного громадянина міста Біла Церква (посмертно).

24 лютого 2015 року в  Білій Церкві, на будівлі Білоцерківського професійно-технічного училища імені П.Р.Поповича (вулиця Карбишева, 9а), де навчався Сергій, йому відкрито меморіальну дошку.

Читати "Моя Київщина" у Telegram