Київщина пам'ятає: боєць 81-ої окремої аеромобільної бригади Максим Ридзанич

Сьогодні, 20 березня, минає четверта річниця смерті Героя, що був і залишається справжнім прикладом для всіх бійців та гордістю для родини. Максим Ридзанич став пліч-о-пліч з іншими патріотами на кривавому шляху війни за наше з вами гідне майбутнє

Він народився 28 грудня 1977 року  в смт Коцюбинське Київської області. Там і закінчив школу № 18.

"Ми з Максимом вчилися в паралельних класах Коцюбинської школи № 18. Він був хорошим учнем, хорошим другом. Душа компанії – прекрасно грав на гітарі", – розповідає про дитинство та юні роки кіборга коцюбинчанин Роман Власенко.

"У 1996 році нас з Максимом взяли до лав армії. Ми потрапили у Нацгвардію до Криму – місто Сімферополь. До присяги служили в одній навчальній роті "КМБ", потім потрапили до одного полку. Згодом прийняли присягу. Максим захотів служити в батальйоні спецназу. Добре себе зарекомендував і дослужився до старшини гвардії. Переїхав до Бучі, де жив з дружиною і з дітьми", – додає друг дитинства Роман.

Максим здобув дві вищі освіти: геофізик-ядерник і юрист, а також став чемпіоном України з карате, займався боксом. Пізніше працював директором охоронної фірми. Окрім того, був активістом громадської організації "Нові обличчя" та постійним учасником громадського життя Приірпіння.

На фронт пішов добровольцем у вересні 2014 року, спочатку на Житомирському полігоні навчав бійців воєнного мистецтва, потім вирушив на передову, став одним із легендарних "кіборгів" Донецького аеропорту.

В одному із своїх останніх інтерв’ю Максим зазначив: "Росія візьме стільки, скільки ми їй віддамо. Мені треба воювати там, щоб тут було спокійно. Поки ми воюватимемо там, тут діти будуть ходити у школу".

Старшина Збройних Сил України, головний сержант – командир відділення 81-ої окремої аеромобільної бригади – Максим Ридзанич ("Адам") загинув 20 березня 2015 року під час бойового зіткнення біля села Опитне Ясинуватського району Донецької області, потрапивши в засідку російських диверсантів і прикриваючи своїх побратимів. Похований на кладовищі у смт Коцюбинське.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

Згідно з рішенням Бучанської міської ради від вересня 2017 року Максиму присвоєно звання "Почесний громадянин м. Буча" (посмертно). А указом № 27 від 31 березня 2018 р. його нагороджено відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

На честь Максима Ридзанича в місті Буча в 2015 році було перейменовано вулицю та провулок Петровського. Також йому встановлено пам’ятні дошки: на приміщенні ЗОШ №18 та на "Алеї Слави" м. Ірпінь; на будинку, де виріс Герой, та на фасаді будинку, де пройшло дитинство Максима.

У Краматорську відкрили пам'ятник військовослужбовцям, що віддали своє життя в боях за Україну. На самому пам’ятнику зображений Максим Ридзанич, чия група остання виходила з Донецького аеропорту 23 січня 2015 року.