Голова Студениківської ОТГ Марія Лях: У нас є можливість зробити з нашої громади маленький "ватиканчик"

Об’єднана Студениківська громада була сформована минулого року. Кореспондент порталу "Моя Київщина" поспілкувалася з головою ОТГ Марією Лях та дізналася про переваги та проблеми об’єднання

- Для початку розкажіть, що змінилося після об’єднання? Чому стало краще?

- Нам всього-на-всього пішов 10 місяць, проте ще до об’єднання ми вже знали, що буде краще. Чому? По-перше, нашою ціллю було об’єднання малої громади, яка буде спроможна розвиватися. Ми йшли до цього півтора року, і прораховували, який буде результат. З 6 сіл громади депресивних у нас... 2,5 (посміхається). Тому ми об’єднувалися, в першу чергу, для того, щоб мати змогу розвиватися.

По-друге, ми це зробили для того, щоб надавати якісні послуги нашому населенню, щоб люди відчували, що вони захищені. Я з впевненістю можу сказати, що сьогодні вони мають краще життя, ніж до об’єднання, і впевнено розвиваються.

Зараз ми узгодили українсько-польський проект, який допоможе нам у розроблені стратегії. Це дасть нам ту зелену карту, завдяки якій ми зможемо підняти депресивні села, а також забезпечити вирішення всіх проблем, які сьогодні є на селі. У першу чергу, йдеться про низьку народжуваність та високу смертність, яка перевищує норму в 5, а то й 8 разів. Для того, щоб змінити ці показники, потрібно створити відповідні умови для населення, забезпечити робочі місця, приймати програми, які зацікавлять молодь і заохотять залишитися тут.

- Чому Ви вирішили балотуватися на голову ОТГ?

- Для того, щоб займатися цим, мені треба було залишити школу, в якій я працювала директором 26 років. Тому, коли мене попросили йти на вибори, я не хотіла, адже знала, що тут треба когось молодого, ініціативного. Окрім мене, балотувалось два хлопці, яким ще не було 40 років. Тоді мені сказали, що в мене сил набагато більше, ніж у тих двох. Пізніше я зрозуміла, що, можливо, це й так. Я вела перемовини з тими хлопцями, більше того, один з них - мій учень, мій випускник. Я з ним багато разів зустрічалася і просила, щоб він йшов у нашу команду, але він не схотів. Мені було дуже прикро, що саме на цьому етапі молодь не розуміла того, що це не вибори в парламент.

70% людей по всіх селах громади проголосували за мене. До речі, я йшла від президентської партії і мені приємно, що люди вірять у мене та в президента. Мушу сказати, що сьогодні громади активізувалися, вони не байдужі до своєї території, до свого селища, не байдужі до того, яка влада. 90% населення вірять в те що, об’єднання допоможе.

- Чого Вашій команді вже вдалося досягти, і що плануєте робити для подальшого розвитку ОТГ?

- Розвиток у нас багатовекторний – дуже багато планів. Мені дуже неприємно, коли на різних форумах, семінарах кажуть, що зараз село і люди в селі мають депресивний характер. Це неправда. Люди хочуть жити у відкритій, демократичній, централізованій державі. І те, що ми можемо зробити на рівні нашої громади, залежить тільки від команди, того, як вона працює та підтримки людей.

За перший квартал у нас було перевиконання більше мільйона. Тоді були пропозиції розділити бюджет між селами, наприклад, відповідно до кількості населення, але я відразу сказала, що цього не буде. Поки ми не розробимо стратегію розвитку, не проаналізуємо всі кричущі проблеми, які є у селах, ми не будемо цього робити. Коли ми закриємо всі першочергові рани, тоді ми будемо вже відповідно працювати. Я дуже дякую депутатам, які підтримали мене. Тому що, наприклад, у селі Переяславське школи немає – вона в аварійному стані. 1/3 зробили, а 2/3 залишилось. А вона потрібна. Як ми можемо говорити про щось інше, якщо це кричуще питання. 95 дітей навчаються в аварійному приміщенні! Це ж просто неможливо. І зараз ми це питання закриваємо.

Звісно, проблеми є, адже це життя: сьогодні там щось прорвало, десь щось не світиться. У нас не всі села були освітлені. За 9 місяців ми вже практично зробили вуличне світло. Крім того, до кожного будинку ми провели дорогу – виділили на це 2 800 мільйона гривень. Люди говорили, що раніше їм це могло лише снитися. Тепер діти можуть проїхати нормальною дорогою, а не залишати за 100 м машину, щоб дійти до батьківської хати. Також ми відкрили пункт екстреної допомоги, який обслуговує нашу громаду. Днями здали документи, щоб отримати ліцензію на свою комунальну амбулаторію сімейної практики. В цю структуру увійде 3 амбулаторії. У наших селах 70 % пенсіонерів, ми не можемо залишити населення без медичного пункту. А коли ми отримаємо ліцензію, будемо думати про мобільну амбулаторію на колесах. Це також зекономить ресурси. Ми вже спланували з лікарями те, як нам краще зробити свою невідкладну медичну допомогу. Наразі в нас 4,5 тис населення і 3 лікаря. Але до них ідуть реєструватися також люди із сусідніх сіл. Ми повинні забезпечити й лікарям відповідні умови, щоб вони мали свою мобільну машину, що дозволило би в будь-яку хвилину надати першу допомогу.

Людям багато не треба, в першу чергу їм потрібна охорона здоров’я та безпека. Тому це першочергові питання. На базі сільської ради збережений пожежний пост – ми зберегли машини, приміщення, людей. І вже працюємо над тим, щоб створити центр безпеки, вже навіть маємо проект на кошторис. Також хочемо для молоді зробити центр на базі будинку культури. Він розрахований на 450 людей, разом з різними залами. Але він потребує бюджетних коштів. Ми плануємо за зиму зробити проект і спробувати взяти якийсь грант, щоб хоча б оплатити 50%. Фахівці оцінили це приблизно в 6-7 мільйонів мільйонів. Наразі ми це не можемо реалізувати.

Також ми виграли конкурс «Соціальне таксі» при Міністерстві соціальної політики. Зараз ми очікуємо отримання цього таксі. Суть полягає в перевезенні інвалідів, людей з опорно-руховими  проблемами, що дасть можливість налагодити сполучення між населеними пунктами. Взагалі, ми намагаємося створити всі умови для того, щоб ввести інвестиційні площадки, зацікавити інвесторів. А ще ми готуємо приміщення для ЦНАПу. 

- А як після об'єднання зріс бюджет?

- Якщо в цілому, то десь в 7 разів. Загалом, завдяки курсу децентрації, завдяки президенту, який його підтримав, ми маємо змогу акумулювати в своїй громаді ті податки, які платить наш основний фонд.

- Громада вже повністю сформована чи Ви плануєте приєднувати ще якісь села?

- У нас маленька громада, ми не можемо зробити свій центр "первинки". Нам для цього потрібно ще приєднати 1,5-2 тисячі населення. Ми запрошуємо бідненькі села. Але люди вичікують: «Ось ви об’єднайтесь, а ми побачимо, що з цього вийде». У березні вже буде три роки, як ми працюємо над тим, щоб об’єднатися. І я можу сказати, що сільські голови свідомо не інформують населення. Чому? Вони сидять у своїх кабінетах, їм зарплата надходить, і більше вони нічого не хочуть. Якщо щось потрібно зробити, вони відповідають: «А в нас грошей немає». Коли плануються якісь збори села, вони не хочуть, щоб ми приїжджали, розповідали....

- Які ще проблеми можете виділити?

Ще одна проблема – це 1200 га колгоспного лісу, який за розпорядженням одного чиновника приєднали до Держлісгоспу. І зараз вони знищують цей ліс, просто вирізають. Громаді потрібно повернути цей ліс. Ми знаємо, що це буде нелегко, але ми обов’язкового будемо за нього воювати. У нас є можливість зробити з нашої громади маленький "ватиканчик", і ми це зробимо.

- Місцевий бізнес допомагає розвитку громади?

- Звісно. Але для розвитку бізнесу потрібно створювати певні умови. Нам дуже пощастило, що в нас є «Нива Переяславщини» (аграрне підприємство, - Ред.) – вона має стабільний, хороший розвиток. У керівництва цього підприємства в планах побудувати на нашій території закритий завод по переробці м’яса за німецькою технологією на понад 200 робочих місць. А це перспектива. Адже надалі треба буде будувати свинокомплекси. Днями вони відкривають вже десятий за ліком свинокомплекс. І в них буде 300 тисяч голів, а планується – 500. Якщо вони будуть розвиватися – ми відповідно теж.  

- Розкажіть про безпеку. Як працює поліція?

- Це дуже складне питання. У нас один дільничний на 11 сіл. Ми хочемо зробити ремонт в одному приміщенні, і виділити його йому. Щоб він був у нас постійно. Також ми його забезпечимо транспортом. Хай обслуговує й інші села, ми ж не проти. Але потрібно, щоб він був у нас і керував нашою муніципальною вартою. І я думаю, що до нового року ми з допомогою області це зробимо. В нас є ресурсні можливості.

Розмову вела Юлія Стрільник, "Моя Київщина"