Мер Переяслава В’ячеслав Саулко: Ми спільно вийшли захищати землю, коли ворог був поряд

В’ячеслав Саулко

Про те, як Переяслав живе в умовах війни, допомогу військовослужбовцям, а також про плани на майбутнє «Моїй Київщині» розповів очільник Переяславської громади В’ячеслав Саулко

- Насамперед розкажіть, як громада пережила рік війни?

- Насправді рік пройшов, як і для всієї України – дуже складно і не стабільно. Під час наступу на Київщину ворог був за кілька десятків кілометрів від нашої громади і ми очікували, що саме тут він може наступати в напрямку Києва. Тому усі зусилля були направлені на те, щоб боронити громаду, боронити країну.

- Яка ситуація з фінансами? Чи вдалося за цих умов виконати бюджет?

- Не дивлячись ні на що, нам вдалося прикласти максимум зусиль для того, щоб показники бюджету були виконані повністю. Таким чином до бюджету надійшло 377 млн гривень, - це рекордна сума за останні роки враховуючи, що в країні війна. Якщо говорити мовою цифр, то бюджет був виконаний на 103,8 %. Водночас ми отримали власних доходів в межах 287 млн, що також було дуже важливо. В спеціальний фонд ми отримали близько 6 млн, а на дотації і різні субвенції – 88 млн. гривень.

Власні доходи у 2022 році були збільшені на 21,8 %, і в цілому це склало 51 млн. гривень. Маю наголосити, що ці показники є рекордними для Переяславщини і вони дали змогу направити великі зулля і кошти на оборону нашої держави для Збройних Сил, і працювати перш за все на тероборону.

- Окрім ресурсів спрямованих на оборонні напрямки, якою була найбільша стаття витрат?

- Найбільша стаття витрат в нас була направлена на освіту: 54% затрат від бюджету. Також суттєву частину коштів було виділено на житлово-комунальне господарство, субвенції на соціальний захист. Велика сума коштів пішла на охорону здоров’я, культуру, спорт. Також вдалось виконати обсяг робіт по ремонту водомереж: для цього ми придбали велику кількість спецтехніки, що становить загалом 23 млн. гривень. Дякую за таку позитивну динаміку нашому фінансовому відділу, всім платникам, підприємцям, що накопичували бюджет і працювали дуже чемно.

- У цьому контексті хочемо запитати, яка допомога надається військовослужбовцям, зокрема, яким чином у громаді відбувається забезпечення ДФТГ?

- Мабуть, це найважливіша і найвідповідальніша тема. Ще до повномасштабного вторгнення у нашій громаді уже формувалася територіальна оборона. Зазначу, що тероборона в нашій місцевості і Бориспільському районі були базовими в обороні лівобережної Київщини. Тут були створені цілі батальйони наших ЗСУ ТО, тому допомога в фінансуванні надавалась як міською радою, так і практично усіма старостинськими округами, селищними громадами. Всі сили територіальної оборони, які у нас знаходились, ми повністю взяли на своє обезпечення.

В нас активно працював волонтерський рух – допомагали прості громадяни, працював весь відділ культури, освітяни, вчителі. Паралельно з цим, з початком збройної агресії, в нашій громаді була створена на той час територіальна самооборона. Я вважаю, що це була безпрецендента акція коли наш уряд, наш головнокомадувач надали можливість отримати зброю, дозволили населенню утворити загони самооборони, яких в нашій громаді була рекордно велика кількість. Нам вдалось в дуже короткі рекордні строки, буквально за кілька днів, збудувати спеціалізовані дуже надійні укріплення, бліндажі, захисні споруди для того, щоб ворогу не дати підступитись.

- Відомо, що Ви отримали відзнаку від Верховної Ради «За заслуги перед українським народом». Якщо говорити в контексті війни, то за звичай така відзнака адресується не лише безпосередньо голові, а й представникам громадськості. Кого хочете відмітити?

-  Дуже важко відповісти на це запитання по одній простій причині: хоч і вручили нагороду мені, але я розумію, який об’єм роботи був виконаний нашою громадою. Тому я точно можу сказати, що це виключно не лише моя нагорода. Я навіть не можу виділити когось конкретно, адже за цією нагородою стоїть практично вся наша громада. Насправді складно пояснити, скільки людей в ті дні задіяні були в територіальній обороні – і жінок, і чоловіків, і волонтерів.

Активно, майже цілодобово працювали і депутати, зокрема був створений відповідний штаб з великою потужною командою. По суті, ця нагорода, на мою думку, мала би бути присвячена кожному із них. Так, вона була вручена саме мені за ту організацію роботи, яка була проведена, але повторюю, я завдячую цією нагродою нашій громаді, нашому аппарату міської ради, депутатам, усім волонтерам, вчителям, освітянам. Усім тим небайдужим людям, які допомагали, які були поруч з нами в ті важкі дні, коли ворог практично був поряд і коли велись активні дії вже тут на теренах, на рубежах нашої громади Переяславщини.

- Як відомо, в Переяславі відкрився відділ консультацій для військовослужбовців та їх родин. В чому полягає робота та конкретна допомога цього відділу?

- Так, відділ консультацій у Переяславській громаді був створений одним із перших – при Управлінні праці. В його функціонуванні задіяна ціла група фахових спеціалістів, які мають відповідний досвід. Це і працівники нашого ЦНАПу, які надають послуги населенню. Це і фахівці, які багато років працювали і працюють з людьми, що потребують певної допомоги. Але робота відділу, перш за все, направлена на допомогу вимушено переміщеним особам. Також у нас велика кількість воїнів, які повернулися і  мають певні проблеми, поранення, - вони також потребують психологічної реабілітації і звичайно, що ці люди звертаються туди. Окрім того, звернутись у відділ консультацій також можуть люди літнього віку, люди, як потребують психологічної допомоги та певної реабілітації, отримати консультацію та матеріальну допомогу. Жодних нарікань в роботі цього відділу ми не отримали.

- Як триває на Переяславщині запис у Гвардію наступу? 

-  Наразі ми активно ведемо роботу в цьому напрямку, розуміючи наскільки складно нашим Збройним силам на передовій. Ми бачимо скільки загинуло воїнів-героїв з нашої громади, тому ми вбачаємо потребу в такому наступі зараз і ми повинні створювати такі загони. Першочерговим в цьому напрямку є формування добровільно-штурмових батальйонів з числа сил територіальної оборони ДФТГ, адже це люди, які вже мають певний досвід.

Водночас Гвардія наступу популяризується, ведеться пропагандистська робота. Приміром в нашому місті є велика кількість рекламних стендів та плакатів з пропозицією до жителів, небайдужих чоловіків, які мають певний фаховий рівень, вступити в Гвардію наступу або добровільно-штурмові батальйони. В цьому питанні активно ведемо роботу із відділом поліції та територіальним центром комплектації, а також задіяні старости селищних громад. Робота ведеться активно і є досить ефективною.

- Скільки було витрачено з бюджету на пункти незламності, чи виправдовують вони себе та чи є проблеми з їх роботою, як це відбувається в інших громадах?

- Коли в такій великій громаді ми бачили постійні блекаути, розуміли, що наступають морози і, що реагувати потрібно відповідним чином, ми взяли за негайну, серйозну необхідність створити пункти незламності. І ми їх створили досить багато, зокрема декілька великих у тих місцях, де вони можуть працювати цілодобово. Мова йде про приміщення гімназій, які мають велику територію і оснащені котельнями по використанню змішаного паливного ресурсу.

Паралельно були створені пункти практично в усіх школах, на випадок, якщо виникне така потреба. Більш того, ми створювали не лише пункти незламності, а й ціле Містечко незламності. Воно забезпечене повністю, має окремі кімнати для дітей, досить потужний генератор, систему Starlink та цілодобову охорону. Наразі облаштовано 6 модульних будиночків, які ми отримали від наших закордонних партнерів і куди, в разі потреби, можна заселити людей. Також подібний такий пункт був створений Державною службою України з надзвичайних ситуацій.  

- Ще одним ключовим питанням на фоні ракетних ударів стало енергоспоживання взимку. Чи правда, що завод «Костал» (електроніка для автомобілів), який є одним із головних бюджетоутворюючих підприємств громади, може згорнути виробництво через перебої з електроенергією і взагалі виїде з міста? Кажуть, що релокація можлива на територію Польщі.

- У нас велике місто і велика, досить потужна тепломережа з великою кількістю котелень. Для забезепечення їх роботи, без подачі електроенергії, потрібна велика кількість потужних генераторів, які потребують багато палива, тож забезпечитись ними не було можливості. Але всі наші котельні потрапили в об’єкти критичної інфраструктури і їх потрібно було забезпечити електрикою. Ми отримали мінімальні ліміти і знаходились в таких рамках, що могли використати електроенергію тільки на цю критичну систему. Для нас також стояло пріоритетним і питання водопостачання. Я чітко сказав: «нехай люди будуть без світла, але буде тепло і вода».

Але поряд з цим у нас виникла дуже велика проблема з єдиним найпотужнішим нашим виробником і партнером – заводом «Костал», який функціонує на території нашої громади. Ми провели переговори з керівництвом виробницва для вирішення питання функціонування заводу. Закупити потужні генератори, яких потрібно було дуже багато, ми могли і готові були це зробити, але для цього потрібен був час. А питання призупинки виробництва було неможливим.

Розуміючи, що для нашої громади «Костал» - головний наповнювач бюджету і на ньому працює велика кількість наших людей, ми провели активну роботу з нашим відділенням ДТЕК, обласною адміністрацією, щоб забезпечити виробництво електропостачанням. Ми ризикували усім, навіть в певних випадках виключали освітлення для громади. Варіантів було не багато, адже якщо «Костал» призупинить виробництво по причині відсутності електроенергії, то кращим варіантом для заводу буде перебратися в Польщу, де їх вже готові були зустріти. Але, на щастя, ми цього не допустили, знайшли вихід з положення і я вдячний за порозуміння. Ми жодного разу не зірвали виробництво, тому до сьогоднішнього дня все добре.

- Для Переяславщини є актуальною проблема – нелегальний видобуток піску? Чи контролюєте ви особисто дії щодо попередження чи правового реагування на це?

- Наша громада унікальна в тому плані, що має велику територію лісів. Як правило ці ліси мають велику кількість запасів родовищ піску. А в ситуації, коли в країні йде війна не так легко проконтролювати незаконний видобуток надр. Але ми великі надії покладаємо на сили територіальної оборони. Також це питання підконтрольне поліції. Я особисто також неодноразово на це звертав увагу, тому повинен сказати, що нелегальний видобуток зараз є неможливим і просто не допустимим. Я не можу стверджувати, що нелегальний видобуток, як такий, на сьогодні існує на території Переяславської громади. Принаймні таких фактів в мене не має.

- Чи змінилась ситуація з благоустроєм, дорогою, освітленням тощо за час вашої каденції?

- Перший напрямок в моїй роботі коли, я йшов на посаду міського голови був благоустрій, бо вважаю, що наведення порядку – це мій прямий обов’язок. Благоустрій – це є обличчя міста, обличчя громади, і це одне із тих болючих питань, яке мене хвилювало. Хочу сказати, що в нас пречудовий керівник комунального підприємства, керівник цеху благоустрою, і в нас як ніколи дуже активно проводиться ця робота. Хотів би звернути увагу, що ми закупили рекордну кількість техніки в 2022 році на суму 23 млн. грн., що, до речі, громада високо оцінила. За минулий рік, не дивлячись ні на що, ми провели дегідрування, підсипку на 51 вулиці, а на 38 вулицях повністю зробили ямковий ремонт.

- Які першочергові плани, проєкти для подальшого розвитку життєдіяльності в громаді?

- Стратегія розвитку нашої громади полягає саме в тому, щоб розвиватися в цілому. Найважливішим і першочерговим я бачу розвиток туризму. В зв’язку з цим ми будемо вести активну роботу над відновленням парків, покращувати роботу в напрямку благоустрою. Візитівкою Переяславщини ми плануємо зробити парк в центрі міста на  території колишнього військового містечка. Про нього знає вся Україна, бо це велика історична зона: тут знаходиться Вознесенський собор, збудований в 1700 році великим гетьманом України Іваном Мазепою. Але на превиликий жаль, після Другої світової війни на цій території розмістили військову частину, а згодом це місце перетворилося на звалище зі зруйнованими будівлями та чагарниками. До слова, ми там вже навели порядок, і на сьогодні колишня територія військової частини перейшла в комунальну власність, де ми вже розпочинаємо облаштування парку. Також маємо за перспективну візитівку і набережну, де плануємо чистити берег, посадити паркові дерева, зробити тротури.  

- Яка ситуація з сектором охорони здоров’я, враховуючи, що вас позбавили статусу райцентру і багато функцій забрав на себе Бориспіль?

- В нашій громаді колишнього Переяславського району знаходилась потужна велика лікарня. В останній рік коли була епідемія її було визначено як регіональну для жителів лівобережної частини Київщини. Ця лікарня отримала велике державне фінансування і протягом одного року було повністю відбудовано приймальне відділення та отримано надсучасне обладнання. Діяльність в цілому самої лікарні на рівні держави, розвиток йде в позитивному напрямку. Зараз там функціонують багатопрофільні кабінети. Ми маємо намір і надалі вкладати кошти в покращення роботи лікарні, тому що вона знаходится в обслуговуванні не лише нашої громади, а й в усіх громад району. Тому ми, як правило, вирішуємо питання спільно.