Міфічне "возз'єднання": Чому "слуги народу" вперто забувають повернути Переяславу історичну назву
Питання про перейменування Переяслав-Хмельницького заглохло через нехлюйство наших парламентарів. Це притому, що в міжпарламентській групі, яка представляє Київщину, налічується більше двох десятків депутатів. Утім, це важлива з історичної та ідеологічної точки зору проблема зависла. Коли ж законодавці підтримають ініціативу переяславчан про поверненню місту історичної назви?
Після довгих зимових канікул відновив свою роботу в сесійному режимі український парламент. Однак не дуже помітно, що законодавці налаштовані на скоріше прийняття постанови щодо перейменування Переяслав-Хмельницького, зареєстрованої ще у квітні минулого року, про яку тоді ж писала «Моя Київщина». Тим паче, що суто формально ініціатива громади Переяслав-Хмельницького не підпадає під дію закону про декомунізацію, а в світлі виборчих баталій цього року може стати предметом спекуляцій з боку сил реваншу.
Нагадаємо історію питання. Лаконічний за обсягом текст проекту постанови (за номером 8307) був зареєстрований у парламенті 19 квітня 2018 року й пропонував «перейменувати місто Переяслав-Хмельницький Київської області на місто Переяслав».
Ініціаторами законопроекту були нардепи Сергій Власенко, Микола Федорук та Сергій Кудлаєнко.
Аби читач зрозумів в чому річ варто мабуть зацитувати текст пояснювальної записки.
«Київська обласна рада звернулась до Верховної Ради України з поданням про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області на місто Переяслав.
Місто Переяслав-Хмельницький є містом обласного значення, яке знаходиться на південному сході Київської області. На сьогодні в місті проживає 27391 мешканець.
Перша літописна згадка про Переяслав датується 907 роком у договорі Русі з Візантією. У середині ХІ століття Переяслав став потужним центром Переяславського князівства, яке певний час мало статус третього княжого столу після Києва й Чернігова. У 1585 році місту надано Магдебурзьке право, а в 1654 році в Переяславі відбулась Переяславська рада, яка визначила подальшу долю України.
12 жовтня 1943 року постановою Президії Верховної Ради УРСР, Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У і Указом Президії Верховної Ради СРСР місто Переяслав перейменовано на Переяслав-Хмельницький.
Перейменування міста Переяслав-Хмельницький ініційовано Переяслав-Хмельницькою міською радою з метою повернення місту його історичної назви Переяслав.
Питання про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області підтримане територіальною громадою на громадських слуханнях, погоджено відповідно до законодавства, розглянуто і схвалено Переяслав-Хмельницькою міською та Київською обласною радами.
Інститут української мови НАН України відзначає, що повернення назви Переяслав не порушує норм чинного українського правопису і відповідає сучасній практиці відновлення історичних назв поселень.
Український інститут національної пам’яті у квітні 2016-го розглянув та підтримав клопотання міської ради щодо повернення місту історичної назви Переяслав, оскільки на думку істориків- «Повернення місту його історичної назви сприятиме відновленню національної пам’яті українського суспільства, а також подоланню історичних міфів про «споконвічне прагнення українського народу до возз’єднання з російським народом», що втілилося у «возз’єднання України та Росії» на Переяславській раді 1654 р. тощо»- йшлося у висновку-рекомендації установи»
Враховуючи усе вище зазначене профільний парламентський комітет (з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування) підтримав відповідне подання представницького органу Київщини.
Втім, враховуючи застарілу традицію – ховати навіть досить потрібні й актуальні законопроекти в довгу шухляду – є сенс нагадати керівництву парламенту про необхідність реалізувати ініціативу наших земляків. Тим паче ефективним лобістом для прискорення процесу відновлення історичної справедливості мали б стати учасники міжфракційного депутатського обєднання «Київщина» у Верховній Раді. До того ж у лютому виповнюється два роки з того дня, коли за ініціативи народного обранця Ярослава Москаленка, й було утворене це депутатське об’єднання. Утім, як розповів «Моїй Київщині» народний депутат від «Батьківщини», співавтор даної постанови Сергій Власенко, постанова уже давно пилиться у голови Верховної Ради Андрія Парубія.
І це притому, що питання Переяслав-Хмельницького – серйозне, ідеологічне. Враховуючи давні російські міфологеми про «Переяславські угоди», оригінал якої ніхто ніколи не бачив, перейменування міста є перезрілим.
Тим паче, що є висновок вчених з Інституту української мови НАН України щодо тези про те, що «повернення назви Переяслав не порушує норм чинного українського правопису і відповідає сучасній практиці відновлення історичних назв поселень». Також варто додати й міркування щодо прикладної орфоепії: подвійні назва важко вимовляти і люди в спілкування їх автоматично скорочують. Інша практика, коли два слова об’єднується в єдине – теж не завжди доцільні. Колись киянин Костянтин Паустовський висловив здивування щодо перейменування Станіславу в Івано-Франківськ, зазначивши – «це все одне, аби Єкатеринбург перейменували в Яково-Сверловськ».
Олександр Воронін, «Моя Київщина»
Читати "Моя Київщина" у Telegram
