Місцеві вибори по-новому: порушення – здебільшого старі

Підвищення престижу мандату депутату місцевої ради, а тим паче -  голови ОТГ чи мера міста об'єктивним чином вплинуло на кількість порушень, зафіксованих спостерігачами, журналістами та правоохоронцями  під час підготовки, проведення та підбиття підсумків місцевих виборів в Україні. Про що засвідчують і спостереження журналістів порталу «Моя Київщина», які в день голосування та у ніч підрахунку голосів побували на багатьох виборчих дільницях регіону  та в приміщеннях, де засідали члени територіальних виборчих дільниць.

У цілому можна сказати, що на нинішніх виборах сірі та чорні виборчі технології використовували не менше, ніж на останніх президентських та  парламентських перегонах.

Але перед тим, як ознайомити вас зі статистикою порушень, яка  ще досі узагальнюється працівниками Нацполіції, офіційними представниками ЦВК, регіональної та окружних ТВК, громадськими активістами з «Комітету виборців України», мережі «Опора», руху «Чесно», а також з безпосередніми враженнями колег з нашої редакції, кілька попередніх нагадувань про те, в яких умовах нині проходила ця виборча кампанія, оскільки без усвідомлення цієї специфіки важко оцінити характер новітніх та традиційних порушень.

Особливості поточного моменту на місцевому ґрунті

Зазвичай, рівень політичної боротьби на місцевих виборах за градусом протистояння в Україні завжди дещо нижчий, аніж на президентській та парламентських виборчих кампаніях. Проте нинішні електоральні перегони суттєво підвищили ставки місцевої політики. І це обумовлено її унікальністю – в порівнянні з попередніми виборчими циклами.

Насамперед,  варто відзначити, що вибори вперше відбуваються за вимогами нового виборчого кодексу, де регламентовані правила обрання депутатів та керівників громад різного рівня в умовах децентралізації та укрупнення районів унаслідок запровадження у країні її нового адміністративно-територіального поділу.

Відповідальні політики, апелюючи до виборців з проханням зробити свій свідомий вибір,  підкреслюють, що чи не вперше виборцю потрібно обирати не менше із зол, а орієнтуватися на дещо ширший спектр пропозицій, оскільки в багатьох політичних колонах, що мріє про свою депутатську квоту у представницькому крилі місцевого самоврядування,  є гідні люди, як є вони і серед тих, хто має намір очолити ОТГ чи велике місто.

Інша справа, що чотири виборчих бюлетені різного кольору, які одержував кожен виборець, стало значно складніше заповнювати, аби вони були визнані  дійсними та порахованими, оскільки лише голів громад (ОТГ чи міст) обирали за мажоритарним принципом простої більшості, у більшості ж випадків потрібно було ще проголосувати за політичну силу, яка виборцю до вподоби та обрати з її лав депутата за відкритими партійними списками та правильно вписати  номер цього кандидата до бюлетеню.

По друге, виборча кампанія та її вінець – день голосування – припав на розпал пандемії та суттєві карантинні обмеження, що певним чином вплинуло на явку виборців  та черги на початку голосування та перед закриттям виборчих дільниць.

Загальну рекомендацію медиків – аби зменшити зайві контакти між людьми – вхід та вихід до виборчих дільниць робити окремо – не скрізь змогли виконати в силу застарілої конструкції багатьох будинків, де було організоване голосування, так саме як і рекомендацію від Офісу Президента: проводити всенародне опитування тільки на виході з дільниць…

Вищезгадана процедура всеукраїнського нерегламентованого соціологічного опитування була ще однією з родзинок цих виборів. Уперше у нашій історії на тлі виборів біля виборчих дільниць паралельно відбулася й спроба провести імпровізоване вивчення громадської думки за президентською ініціативою, хоча поспіхом організована кампанія (що викликала масу нарікань від професійних соціологів) формально не мала навіть статусу плебісциту.

Втім, більшість експертів з виборчого права розглядає спробу провести соціологічні опитування за п'яти пунктами від глави держави – не більше, ніж виборчу технологію, покликану загальнонаціональною тематикою підвищити в очах виборців серйозність намірів президентської команди, в тому числі й на місцевому рівні.

До речі, ті ж експерти закликали журналістів навіть не обговорювати в ефірі або на шпальтах газет проблематику можливої імплементації думок наших земляків, аби не надавати цьому фарсові елементів легітимності. А ті ж з них, хто професійним чином займається політтехнологіями, переконані що одним з побічних завдань цього задуму саме й була спроба перемкнути громадську увагу глядачів та читачів (тобто – виборців) з реальних порушень під час виборчої кампанії у бік обговорення фейкових ініціатив.

Порушники виборів немов оговталися після кампаній минулого року

Нагадаємо, що торік, навіть за свідченнями міжнародних спостерігачів,  і президентська і парламентська виборчі кампанії в Україні пройшли без суттєвих порушень, особливо на фінальній стадії – голосування та підведення підсумків народного волевиявлення.

Не  останню роль в цьому зіграла й незаангажована позиція Національної поліції, яка слідкувала за тим, аби на виборчих дільницях та навколо них не було не тільки явних порушень виборчого законодавства, але й за тим, аби під час самої кампанії на них не використовувалася б «невидима рука» адміністративного ресурсу.

Не сприяли професіоналам легкої електоральної перемоги (завдяки грошам і залежності людей від себе) і певні зміни у виборче законодавство…

Вони, як відомо, приймали на ходу, тож, коли запроваджували обмеження на іменні сувеніри, які раніше будь-який кандидат цілком легально мав би презентувати своїм виборцям випадково вписали не ту відправну точку – процент від неоподаткованого мінімуму громадян, замість мінімальної зарплати...

Тож на практиці так вийшло, що формально зі свого виборчого фонду кандидат в депутати чи на посаду мера може витрати на одного свого пересічного  виборця презент не дорожчий за одну гривню з копійками. Тому навіть шарикова ручка, якою можна заповнювати бюлетень, у цей ліміт не вписувалася, а лише календарик, розміром з візитівку.  Все, що роздавалося дорожче – можна трактувати, як порушення законодавства, а саме – підкуп виборців, що давала підстави членам виборчих комісій зняти з дистанції того чи іншого виборця.

Тож ковалі електоральних вікторій стали діяти більш витонченими методами, тим паче нинішні місцеві вибори були планові, і час для підготовки політичного реваншу (або навпаки для чергового закріплення у владі) був у кожного. Це стосувалося не тільки вербовки однофамільців потенційних суперників, щоб відтягнути від конкурента процент-другий (може й вирішальний для успіху), але й використання політичного туризму за допомоги підвозу до дільниць автобусом людей, які раптово змінили свою  виборчу адресу і до початку вересня сповістили про це відповідну виборчу комісію.

А ще більш плідній роботі кандидатів з виборцями посприяв технічний прогрес. Карантин та дистанційна робота дозволила навіть людям старшого покоління стати більш доступними для спокусливих пропозицій кандидатів, тим паче персональними пластиковими банківськими картками вони навчилися користуватися ще раніше…

У свою чергу, повсюдне розповсюдження соціальних мереж та політико-географічних груп на Facebook полегшило процес дискредитації політичних конкурентів. Причому «чорнуха» здійснюється не власними руками, а здебільшого – найманими анонімними ботами.

Словом, для перемоги артпідготовка (фальшиві соцопитування, завуальована пропаганда у день тиші) до вирішального бою має неабияке значення, але успіх закріплюється в день «всенародного» голосування.

Слово «всенародний» взято у лапки, звичайно, з врахуванням  (не дивлячись на чудову погоду на більшості території країни) рекордно низької явки, яку продемонстрували наші виборці цієї неділі (по Україні вона дорівнювала-36,9 % виборців, на Київщині – 36,6 %). Окрім того, штучне стримування цієї явки (у тому числі й розмови про те, що виборчі дільниці – розсадник ковіду) також можна віднести  до виборчих технологій, адже за таких умов перемагає той, в кого більше ресурсу.

День виборів. А що на дільницях?

Отже, вже вранці в понеділок представники Нацполіції повідомили журналістам, що тільки за порушення виборчого законодавства у день тиші поліція  розслідує 29 кримінальних справ.

Прес-служба Головного управління Нацполіції в Київській області зранку теж узагальнили статистику правопорушень у регіоні, які були зафіксовані у регіоні в період всієї кампанії з 5 вересня до 24 жовтня. Загалом надійшла 791 заява та повідомлення про порушення виборчого законодавства.

Усього працівники поліції столичної області склали 235 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням виборчого законодавства.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 79 кримінальних проваджень: 61 відкрито за фактами порушення виборчого законодавства,  18 – пов’язаних з виборчим процесом.

Але це були, як кажуть,  ще- квіточки, справжні ягоди були зафіксовані у день виборів, коли  до поліції Київщини надійшло понад півтисячі повідомлень про ймовірні порушення виборчого права.

За звичай, скарга на конкурентів по виборах теж входить до арсеналу виборчих технологій, тому поліціянти, з врахуванням цього фактору, намагалися  оперативно та , об’єктивно провести перевірку повідомлень і при потребі  дати подіям правову кваліфікацію та притягнути винних до відповідальності.

Отже, в годину закриття виборчих дільниць до поліції Київщини надійшло 566 заяв та повідомлень про ймовірні порушення виборчого законодавства.

За матеріалами перевірки працівники поліції відкрили 10 кримінальних проваджень: 6 фактів за ст. 160 (підкуп виборців); 2 факти за ст. 158-1 (Незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, викрадення, пошкодження, приховування або знищення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі порушення таємниці голосування); за ст. 159 (Порушення таємниці голосування) ; за ст . 296 (хуліганство ) Кримінального кодексу України.

Які ж вибори без «каруселі» - метода, який був опрацьований ще у 90-ті роки? Тож у неділю працівники Києво-Святошинського відділу поліції викрили і затримали чотирьох організаторів такої забави, які привезли з Луганщини людей для масового голосування за визначеного кандидата в селі Гатне. 4 зловмисників затримано в порядку ст. 208 КПК України, які зараз знаходяться в ізоляторі тимчасового тримання.

За фактом підкупу виборців відкрили кримінальне провадження за ч.4 ст. 160 ККУ.

З'ясувалося, що аналогічний злочин того дня був виявлений  та задокументований у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. Правоохоронці затримали двох осіб у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст.160 (Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму) Кримінального кодексу України.

На абсолютно нову технологію впливу на виборчий процес звернув увагу представників Нацполіції виборець з Броварів, який повідомив, що під час голосування помітив на корінці та бюлетені унікальний номер.

Під час перевірки інформація знайшла своє підтвердження. Як з’ясувалось, корінець та бюлетень має номерний знак, що дозволяє встановити зміст волевиявлення виборців, які взяли участь у голосуванні. За фактом умисного порушення таємниці голосування слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 159 Кримінального кодексу України. Наразі поліція встановлює всі обставини події та осіб причетних до злочину.

 В день виборів  на телеканалах країни прокручували сюжет про застосування адмінресурсу в одеському юридичному вузі, керівником якого є один з кандидатів на мера Одеси Сергій Ківалов, з'ясувалося, що аналогічний метод впливу на виборців використали і в Ірпені, де розташована фіскальна академія.

Встановлено, що за вказівкою командира, яку він виклав у мобільному додатку, курсанти повинні були прийти до виборчої дільниці 25 жовтня за місцем проживання, а саме на одну з дільниць міста Ірпінь і віддати свої голоси за відповідний кандидатів у депутати від певної політичної партії.

Для цього курсанти отримали врази більше грошове забезпечення, ніж передбачено законодавством. Вартість одного голосу коштувала понад півтори тисячі гривень.

Зараз зловмиснику повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 160 – підкуп виборців.

Йому загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Наразі 26-річному командиру повідомлено про підозру у спосіб, визначений законом за ч. 4 ст. 160 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Але найбільше (31) на виборчих дільницях було зафіксовано порушень, які передбачають не кримінальну, а адміністративну відповідальність

Складено 31 адмінматеріал, з них 3 протоколи за ст.183. (Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб) КУпАП, 3 за ст. 212-10 (Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітації референдуму), ще 9 фактів за ст. 212-22 (Публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення в приміщенні для голосування).

Задокументовано порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях за ст. 212-14 та 14 фактів за ст. 212-23 (Пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі або винесення його за межі приміщення для голосування) КУпАП.

Так, працівники Броварського відділу поліції притягнули до відповідальності 47-річного чоловіка, який в кабінці для голосування фотографував бюлетені.

А про ті порушення, які на власні очі бачили журналісти нашого порталу, – ви можете ознайомитися, прочитавши стрічку новин за вчорашній день.

Висновки для політиків, законодавців та… виборців

Оприлюднив свої зауваження щодо місцевих виборів також і Комітет виборців України, а також аналітики з громадської мережі «Опора».

Експерти констатують високо конкурентний характер місцевих виборів, які в цілому відповідали законодавству України. При цьому підкреслюється, що громадяни України мали широкий і різноманітний вибір серед кандидатів (партій), які були забезпечені достатніми умовами і ресурсами для проведення масштабних передвиборчих кампаній.

На думку громадських активістів, «зафіксовані спостерігачами порушення могли суттєво вплинути на результати волевиявлення у конкретних територіальних громадах, але причини їх появи були різними, відповідальність за них розподіляється між різними суб’єктами виборчого процесу і вони не були централізовано спланованими у межах країни».

Експерти підкреслили, що мінімізувати ці порушення можна було б у разі завчасної підготовки держави до імплементації нового Виборчого кодексу, внесених змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення і належної просвіти членів виборчих комісій, представників політичних партій та виборців.

Якщо більшість спостерігачів відмічає потребу в зміні виборчого законодавства, аби уникнути зайвої партізації місцевого життя та на недопущення непродуманих опитувань, які немов  скринька Пандори, може на майбутнє стати плацдармом для федералізації країни, то аналітики «Опори» рекомендують нашому парламентові на законодавчому рівні «комплексно врегулювати процес встановлення неможливості проведення національних і місцевих виборів на конкретних територіях, які унеможливлювали ухвалення непрозорих, необґрунтованих або політично вмотивованих рішень».

Звичайно, з нинішньої виборчої кампанії (яка ще не завершилася, бо у багатьох мегаполісах на виборців чекає другий тур мерських виборів) висновки зроблять не тільки законодавці, але й політики, оскільки вже зараз стало очевидним, що ряснота біл-бордів на центральних трасах – не завжди є гарантією успіху, про що свідчить занадто провальний результат, який одержав кандидат в мери столиці Андрій Пальчевський.