Місія – врятувати лікарів: волонтери знову на передовій

Фото з мережі Інтернет

Сьогоднішні реалії часто порівнюють із 2014 роком. Тоді наша держава теж була не готова до захисту від ворога, і саме волонтерський рух забезпечив значну частину потреб бійців. Нині ситуація така ж, тільки тепер на передовій - медики. «Моя Київщина» поспілкувалася із волонтерами громадської платформи «РазомUA», щоб подивитися на коронавірус та стан медицини регіону очима тих, хто віддано рятує життя наших громадян

«Наприкінці лютого волонтери зрозуміли, що в країні ніхто не готовий і не готується до пандемії, тому ми вирішили організуватися, щоб захистити лікарів. Тим більше, за стільки років війни ми прекрасно знали, у якому стані медицина та обладнання. Тому зібрали волонтерів, з якими після 2014-го пройшли Крим і Рим, і, аби допомагати не стихійно, а згуртовано, вирішили розробити онлайн-платформу», - розповіла волонтер та координатор платформи «РазомUA» Юлія Гончарова.

Наразі в ініціативі задіяно близько 600 волонтерів із усієї України, з них близько 30 координаторів (приблизно по одному на кожну область), які організовують комунікацію та збирають потреби в регіонах. 

«На початку роботи нам перш за все потрібно було дізнатися, які лікарні будуть визначені опорними, щоб зрозуміти, чого їм не вистачає, і швидко зібрати найнеобхідніше. Однак, коли ми побачили список цих медичних закладів, ми були, м’яко кажучи, здивовані. Таке відчуття, що його складали люди, які зовсім не розуміються на щільності населення, віддаленості населених пунктів, і на рівні оснащення місцевих лікарень. Багато факторів не було враховано», - додає координатор платформи у Київській області Ірина Гук (Якуніна).

Зрештою, громадська платформа «РазомUA» представила інтерактивну карту всієї України, на якій розміщено 288 лікарень, що борються з Covid-19. Кожен із медзакладів має певну позначку, що показує рівень його забезпечення та список потреб. Тож відвідувачі онлайн-платформи можуть легко обрати, кому та як вони мають змогу допомогти. Окрім того, на сайті є контакти координаторів, які зорієнтують щодо того, яким закладам і як краще допомогти. Важливо й те, що це прозора система – волонтери звітують про те, кого і чим вже забезпечили.

«Якщо людям лінь шукати маски й інші необхідні засоби, вони можуть просто перечислити кошти на конкретну лікарню. Спочатку ми не хотіли збирати гроші, хотіли лише показати меценатам та людям проблеми лікарень. Але платформа стала майданчиком для об’єднання небайдужих людей – нас підтримав Фонд Соціальної справедливості, зокрема взяв на себе організацію платіжної системи, її обслуговування та звітності. Також його засновиниця Надія Ратке, власне, сама намалювала сайт, і ми з розробниками ночами розробляли структуру і функціонал. А фонд оплатив всю технічну частину», - ділиться Юлія Гончарова.

Через недостатню кількість засобів захисту багато медиків були інфіковані – Україна має один із найвищих показників у світі

Метою волонтерів було допомогти лікарням із забезпеченням захисту, у першу чергу, лікарів, а вже потім із обладнанням та необхідними ліками. Адже саме медичні працівники знаходяться у найбільшій групі ризику, і саме вони найчастіше є переносниками вірусу, якщо їх не захищати, тестувати та лікувати. Коли рівень захворюваності серед лікарів почав рости, платформа підготувала відкрите звернення в МОЗ від імені понад 600 волонтерів та громадських організацій, в якому закликала ввести обов’язкове тестування медичних працівників кожні 7 днів за державний кошт.

Також «РазомUA» взяли участь у благодійному марафоні від каналу «1+1», завдяки якому вдалося зібрати  2 011 210 грн на захисні костюми європейського зразку для лікарів.

«Через недостатню кількість засобів захисту багато медиків були інфіковані – Україна має один із найвищих показників у світі. І тому «1+1» вирішили створити проєкт саме на підтримку лікарів. Одна його складова – це збір коштів. Інша – це марафон у мережі під назвою «Лікарю – ти не один», де постили історії лікарів, які боряться з COVID і поєднували їхнє фото із фото якоїсь зірки. Цим привертали увагу людей до того, що лікарям потрібна підтримка», - розповідає волонтер Анна Гвоздяр.

Засоби захисту були направлені лікарям 20 опорних медичних закладів, які, за даними «РазомUA», потребують допомоги найбільше. Серед них і Київська обласна дитяча лікарня, що знаходиться у Боярці.

Схожий флешмоб запровадили і волонтери ГС Федерації ГО Учасників АТО Київщини. У рамках проєкту #ДЯКУЄМОЗАЖИТТЯ вони розміщують історії лікарів, які борються з коронавірусом та протягом шести років війни допомагають бійцям та членам їхніх сімей. Також на підтримку медиків Федерація спільно з Департаментом освіти і науки КОДА створила обласний челендж вдячності «Діти Київщини – дякують лікарям!», в якому малеча дарує медичним працівникам свою творчість.  

Лікарям забороняли та забороняють звертатися до волонтерів

Як зізнаються волонтери, однією із найбільших проблем, з якими довелося зіткнутися у процесі роботи було те, що працівники медичних установ просто боялися відкрито говорити про свої потреби. Тому «РазомUA» попросили офіційний дозвіл Офісу Президента на те, щоб отримувати дані про потреби опорних лікарень від ОДА, а потім вже з допомогою координаторів в областях формували об’єктивні списки.

«Ми знаємо, що лікарям забороняли та забороняють звертатися до волонтерів. Тому що держава ж нібито розподіляла допомогу між ОДА, штабами при адміністраціях, але в лікарні це іноді так і не потрапляло. Нам відомі випадки, коли медиків примушували і заяви про звільнення писати наперед, і не дозволяли робити фото чи розповідати правду. Совок совком.

Чесно кажучи, лікарі бояться говорити правду більше, ніж боялись, свого часу, командири на війні. Але я їм казала неодноразово – я можу вам допомогти, але якщо ви будете боятися сказати слово більше, ніж померти, ніякі волонтери не допоможуть», - зізнається Гончарова.

«Інтерактивна карта потреб таки викликала справжній фурор. Адже спочатку керівництво областей приховувало реальну ситуацію, розповідало, що всього вистачає. Коли ж усі побачили правду, багато проблем вилізло…

Так, були літаки з гуманітарною допомогою, і кожна область її отримала. Однак, кому, скільки, чого роздали, чітко ніхто не знає. На мою думку, аби не виникало ніяких питань, навіть на сайті КОДА можна було розмістити звітну  інформацію про те, скільки отримали і в які лікарні передали. Але цього не було зроблено…», - додає Ірина Гук (Якуніна).

Одна із найбільш підготовлених українських лікарень до прийому хворих на коронавірус знаходиться на Київщині

Однак, як розповідає координатор, у порівнянні з іншими регіонами, ситуація із забезпеченням лікарень Київщини була на більш-менш нормальному рівні. Свою роль відіграло й те, що таких тяжких випадків захворювання, як у Чернівецькій, Івано-Франківській, Рівненській областях, у Київській, дякувати Богу, не було й немає:

«Якщо взяти, наприклад, навіть дитячі лікарні, то в нас все було більш продумано, ніж в інших областях України. Наприклад, онкологічного відділення немає в жодній із лікарень, які борються з коронавірусом. Тому що всі прекрасно розуміють, наскільки це незахищена категорія дітей. В області для них функціонує онкологічний диспансер. Так само окремо працює й неонатологічне відділення. Таким чином, ці діти не піддаються небезпеці. І в тому, що все так розумно зроблено, велика заслуга ще попереднього складу Департаменту охорони здоров’я, який очолював Олег Ісакович Ременник».

Окрім того, саме на Київщині знаходиться лікарня, яка, на думку волонтерів, мала чи не найкращий рівень підготовки для прийому хворих із таким вірусом:

«Завдяки «вдало» проведеній медичній реформі, наші лікарні не були готові до цього взагалі. Єдина лікарня, мабуть, на всю Україну, яка була, це лікарня в місті Славутич. Один лікар, якого викликали в їхнє інфекційне відділення написав: «Я вперше відчув себе медиком, який захищений, і про здоров’я якого хтось думає». Там блоки поділені на зони: чисту зону, зону дезінфекції; полиці заповнені засобами захисту, висять інформаційні плакати, про те, як ними користуватися тощо. Тобто там дійсно високий рівень і враховані всі стандарти. Їх заклав ще Володимир Удовиченко, який був мером протягом 6 термінів. І пов’язано це, звичайно, з Чорнобильською зоною. Для них це все очевидно. Але, на жаль, інші цей досвід поки не перейняли», - розповіла Ірина Гук (Якуніна).

На жаль, і волонтери, і медики підтверджують, що медична реформа у черговий раз показала свою неспроможність. Лікарні, як України, так і Київської області зокрема, були неготові до такого виклику. Завдяки зусиллям бізнесу, меценатів та інших небайдужих людей наразі рівень оснащення медзакладів вже кращий, проте досі неналежний.

«Наразі ситуація вже змінилася, у порівнянні з початком пандемії. І потреби кожної лікарні відрізняються. Десь ще й досі не вистачає засобів захисту. Деяким медзакладам їх уже навезли достатньо, і вони потребують саме ШВЛів. А є лікарні, які отримали й такі апарати, але не можуть їх використовувати, бо не мають кисневих кнцентраторів, які коштують близько 200 тис грн.

І, звісно, у нас відсутня достатня кількість ПРЛ-лабораторій (тестування, яке є найбільш точним). Через що немає можливості перевірити всіх і доводиться довго чекати аналізів», - додає Анна Гвоздяр.

Зрештою, волонтери не приховують, що за їхніми ініціативами криється мета дещо глибша:

«Наша основна велика мета – привернути увагу до стану медицини, до зарплат лікарів. Саме зараз можна чітко побачити, в яких умовах це все існує. І саме зараз можна примусити владу та меценатів закупити нормальне обладнання, нормальні ліжка, врешті-решт, які теж не всюди були. Коли вірус піде, можливо, і стан медицини все ж зміниться...».