Монополіст з Приірпіння: чому проїзд на маршрутці вдвічі дорожчий ніж у Києві

Проблема маршрутних перевезень у Київській області турбує величезну кількість людей. Особливо гострою вона є у Києво-Святошинському районі, де власники маршрутів активно борються за свою "годівничку". При цьому, мало не повсюдно відбувається підвищення цін без реального покращення послуг. Дуже часто за цими компаніями стоять місцеві владоможці обтяжені депутатськими мандатами

Не є виключенням і так званий Ірпінський напрямок. Менше місяця тому на низці маршрутів відбулося чергове підвищення цін на проїзд – в середньому на 2 гривні. Але мешканці Ірпеня, Бучі, Ворзеля, Гостомеля та інших населених пунктів прийняли це підвищення без жодних заперечень. Вочевидь, звикли до наявності монополіста, з яким неможливо нічого зробити.

Справа в тому, що практично усі маршрути цього напрямку належать ТОВ "Ірпінське АТП 13250". У розпорядженні підприємства перебуває 15 маршрутів. Курсують вони зі станцій метро "Академмістечко", "Героїв Дніпра", "Оболонь" і "Святошино". Хто ж стоїть за цим транспортним монополістом Приірпіння?

Виявляється, що кінцевими бенефеціарами компанії є Сергій Терещенко і Леонід Сотников. Саме персона останнього викликає неабиякий інтерес. Сотников тривалий час був директором цього підприємства. Далі спрацював по стандартній "радянській" схемі: приватизував компанію і з часом став монополістом маршрутних перевезень цього регіону. Авжеж, без кооперування з владними органами не обійшлося. А як ще  отримувати щедрі компенсації від держави за пільговиків? Не бізнесом єдиним…

Син Леоніда Сотникова, Олег, наразі є депутатом Бучанської міської ради від "Батьківщини" та очолює там фракцію. Раніше він депутатствував в Ірпінській міськраді, де, подейкують, напрацював чимало землі, яка зараз записана на його батька. До цього всього Сотников-молодший є радником голови Київської облради Ганни Старикової. У свій час, як свідчить ресурс "Посіпаки", він також допомагав народному депутату, а нині очільнику обласної парторганізації "Батьківщина" Костянтину Бондарєву. Враховуючи серйозний вплив цього персонажа на процеси в області, можна говорити про те, що у Сотникових мається серйозний "дах", який дає змогу зберігати монопольне становище в Приірпінському регіоні..

Власне, окрім транспортних питань сімейство Сотникових було поміченим у земельних скандалах. Так, шість земельних ділянок у багатостраждальному парку Котляревського, що в Ірпені, було оформлено на батька нинішнього депутата Бучанської міської ради. До речі, ще один цікавий момент пов’язаний із землею: в період з 2006 по 2012 рік керівником ТОВ “Ірпінське АТП13250” також був Владислав Анатолiйович Вiтенко, який нині значиться підписантом підприємства. Ця особа вже фігурувала в справі з “розпилом” землі під Біличанським лісом, який організовував депутат Коцюбинської селищної ради Владислав Євстєфєєв – теж представник “Батьківщини”.

Виникають і запитання до статків Сотникова-молодшого: згідно його декларації, він заробляє майже 300000 гривень на рік. Але при цьому заощадження, яких він задекларував, становлять понад 9 мільйонів гривень - звідки такі чималі кошти при такому не надто великому заробітку? Цікаво, що Сотников здає майно в оренду Денису Вишнякову – сину скандально-відомого забудовника, колишнього "регіонала" і секретаря Ірпінської міськради Ігора Вишнякова.

Але повернемося до питань транспорту. Особливих нарікань до якості транспортних засобів ніби й немає: автопарк оновлюється, маршрутки №422 та 381 виглядають доволі непоганими. Іноді ще зустрічаються розбиті "Богдани", які йдуть від метро "Святошино". Але основне питання стосується ціноутворення вартості проїзду. Для прикладу можна взяти маршрут №381. Її протяжність становить трохи більше 20 кілометрів. Для порівняння візьмемо маршрут №416 у Києві. Протяжність цього маршруту якого становить майже 25 кілометрів. Але попри більшу протяжність, маршрутка № 416 коштує всього 8 гривень, тоді як №381 - 17 гривень. Тобто, маємо більш ніж вдвічі більшу різницю.

Аналогічна ситуація склалася в усьому Києво-Святошинському районі: перевізники "прихватизують" маршрути за допомогою впливу на владу, після чого встановлюють на них власні правила. І Сотников, на жаль, лише один з багатьох подібних персонажів, які маючи зв'язки у високих кабінетах, можуть робити все що завгодно. Адже як відомо, там, де немає конкуренції, спиться краще, але живеться гірше...

Микола Тицький, "Моя Київщина"