Працюють корупціонери: як на Київщині АЗС заганяють в тінь

На даний момент в Україні нелегально працюють, як мінімум, 1,5 тис заправок, принаймні, такі цифри наводять різні джерела. Офіційні трейдери жаліються на "нелегалів": мовляв, вони відбирають у них хліб. Справді, у бочках вздовж доріг можна придбати дизель і бензин за ціною нижчою, ніж на іменитих заправках. Фактично, існує недобросовісна конкуренція, де чесні гравці, які сплачують всі податки, перебувають в невигідному становищі. У нелегальних заправок, як правило, нема належно оформлених документів на землекористування, дозволів на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки та інших дозвільних документів. Про те, в якому становищі знаходяться ті, хто поза законом, і, головне, чому так відбувається, мало кому цікаво. Тож "Моя Київщина" вирішила розібратися, чому легалізація заправок - дороге і надзвичайно непросте задоволення. Кому вигідні такі АЗС, хто "кришує" цей бізнес, в яких органах влади відбувається корупція, якою є такса у держструктурах та за якою схемою вони працюють, читайте в цьому матеріалі

Яскравий приклад цього ринку - Біла Церква - місто обласного значення, яке нічим не відрізняться від інших міст Київщини в плані функціонування нелегальних АЗС. У самому місті їх налічується щонайменше десяток. Майже у кожному населеному пункті Білоцерківського району є по одній незаконній заправці. Порушення у всіх різні: невидача фіскального чека, відсутність куточка споживача, розташування поруч з житловими будинками тощо.

Та кого сьогодні здивуєш тим, що такі заправки користуються неабияким попитом? Водії охоче заощаджують, адже в наш час 5-7 гривень на літрі - суттєва економія. Інше питання - якість продукту, яку, до речі, не завжди виправдано називають сумнівною. Можливо, для багатьох це несподівана заява, тому для початку, дізнаємось про якість пального у людей, які так чи інакше досліджують цю тему.

Приміром, голова Білоцерківської ГО "АвтоЄвроСила" Петро Савченко вважає, що  вішати на усіх клеймо торгівців неякісним продуктом не варто:

"Справа в тому, що їх всіх не можна гребти під один гребінець, мовляв, вони не законні. В основному, у тих, хто продає якісне пальне, є практично весь пакет документів окрім ліцензії. Зрозуміло, що ліцензію їм ніхто не видасть по певних причинах… Інші ж торгують взагалі без документів, сертифікатів, незрозумілою речовиною, видаючи її за дизельне пальне. Наша ГО робила аналізи такого сумнівного дизелю, в результаті чого виявили, що там в тисячі разів перевищено норми усіх компонентів, включаючи парафін. Приміром, та речовина, яку ми брали на аналізи останнього разу, при температурі +2 перетворювалась повністю на парафін. І навпаки, ті аналізи, які ми брали у заправних станцій, які працюють хіба що без ліцензії, але продають якісний продукт – всі  показники в нормі, більш того, в рази перевищує якість ніж на стаціонарних брендових заправках".

Виходить, подекуди "нелегали" дають фору брендам і по ціні і по якості продукту. Головне питання: чому ж тоді ці АЗС не легалізують? Так звані "підпільники" у свій захист заявляють, що не проти легалізації на ринку, але зробити це їм просто не дають. І перешкодою тут стають державні органи та корупція в них.

Як відомо, легалізація АЗС обумовлює наявність низки дозволів, на яких спеціалізуються працівники ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція), Держпраці, ДСНС, екологічних інспекцій тощо. І тут починається ходіння по муках, а точніше по кабінетах, де прийнято в обмін на заповітні папери давати інші папірці - ті, що з водяними знаками. Якщо дозволів чи ліцензії немає – ти вже опиняєшся у статусі "тіньовика".

"Хоча такі заправки працюють давно, цікаво що правоохоронці прикривають ті, які працюють з нормальною, якісною соляркою. А там, де продається незрозуміла бурда, як олія – нема проблем. Причому вилазки прокуратура робить точково, та, так би мовити, наносить удари туди, де людина тримає одну заправку і стежить за якістю сировини", - зазначає Петро Савченко.

Кому ж вигідні заправки без документів і хто цей бізнес покриває? Хоча для більшості це питання скоріш риторичне. І звісно Біла Церква не стала винятком у списку загальнодержавного масштабу, де у кришуванні незаконних АЗС звинувачують силові структури.

"Правоохоронці "кришують" незаконні АЗС так, як і будь який інший незаконний вид бізнесу, як, наприклад, ігрові автомати, наркопритони. Вони збирають данину і дозволяють працювати без перешкод, а якщо відбувається демонтаж, то це значить, що їм не долетіли гроші, або ж не домовились. Зазвичай "накриття" таких заправок відбувається під час зміни сфер впливу, тобто зміни влади, приходу нового керівництва тощо. Відбувається це так, що спочатку усіх приземляють, а потім домовляються", -  розповідає Петро Савченко.

Поки більшість тіньовиків працює під прикриттям окремих представників прокуратури, МВС, податкової, всі говорять про втрати державою величезних сум акцизного податку… Але тут варто повернутися до найцікавішого, а саме, механізму отримання ліцензії та розібратися, чому представники малого та середнього бізнесу нарікають на корупцію в органах влади, яка для них часто стає підставою просто відмовитись працювати законно.

В інтерв’ю сайту "Главком" у липні цього року директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн, розповідаючи про реформу на ринку нафтопродуктів, заявив, що зробити ліцензію ніколи не пізно, а вартість її суто формальна - для гуртової торгівлі вона складає 5 тис. грн, для роздрібної – 1 тис грн на рік. При цьому експерт виключає можливість корупції при її отриманні:

"Не думаю, що можливі корупційні схеми типу "домовитися" про ліцензію. Адже перелік документів зрозумілий. І ці документи вимагалися і раніше. Дійсно, в перші дні, як запрацювала реформа на ринку нафтопродуктів ширилися чутки, що можна за $1 тис. вирішити питання. Але мені складно уявити чиновника, який буде ризикувати і видавати ліцензію без необхідного пакету документів. Дуже легко буде це все з’ясувати і покарати цього чиновника", - Сергій Куюн. 

Цікава, дещо утопічна та досить оптимістична думка. Тим паче, маємо і контраргументи. Як це відбувається на Київщині? 

Розібратися в ситуації допоміг голова Асоціації громадського захисту підприємців Михайло Скляр, який розповів "Моїй Київщині" про схеми корумпованих структур, такси чиновників та власний невдалий досвід налагодження даного виду діяльності. Насамперед, проблеми починаються не тільки з низки дозвільних документів, а й з цільового призначення землі: 

"Так, АЗС досить непросто легалізувати через низку дозволів. Дозвільно-погоджувальна система, яка існує в цій галузі ще корінням сидить в радянській "нормативці" і є дуже архаїчною та відсталою. Важливе питання тут – земля. Законодавство вимагає, щоб цільове призначення землі відповідало заявленій діяльності. Малий та середній бізнес дуже важко може знайти ділянку землі, цільове призначення якої відповідає розміщенню АЗС. Як правило, знаходять землі інших категорій. Змінити цільове призначення землі на певній ділянці вартує до 400 тисяч гривень. Для малого бізнесу це дуже великі гроші і це є перший бар’єр, який подолати вкрай важко. А потім йде питання видачі усіх відповідних документів. Є, приміром, організація ДАБІ, яка вимагає акти введення в експлуатацію, аби легалізувати цю заправку. Якщо земля не відповідає цільовому призначенню, ти не отримаєш цей документ. Варто сказати що ДАБІ є дуже корумпованою структурою, де безкоштовно неможливо тримати всі необхідні документи. А є ще багато інших органів….".

На думку експертів, для того щоб автопаливний роздрібний ринок нормально розвивався, то з "нормативки" треба прибрати інтерес корумпованих чиновників і великих гравців. Бо останні використовують ці надмірні державні адміністративні вимоги до бізнесу для того, аби перекроювати ринок під себе.  То ж про які суми йде мова, коли треба отримати дозвільні документи в державних органах та за якою схемою працюють спритні ділки при кабінетах?

Наш співрозмовник Михайло Скляр був потенційним об’єктом для потали чиновницьких апетитів, і теж мав всі шанси стати жертвою цієї корупційної схеми. 

"Це виглядає так: Подаємо документи, в нас їх приймають, але перед тим переглядають і кажуть, що все чудово, чекайте відповіді 10 днів.  Через 10 днів отримуємо листа з відмовою: мовляв, є якісь несерйозні помилки. Ми виправляємо ці помилки, подаємо і нам знову приходить відмова. Але, паралельно з цим, на мій номер телефону починають дзвонити якісь люди і відверто кажуть: "ми знаємо що ви подавали документи в такий-то орган для отримання дозволу на початок виконання робіт. Повідомляємо вам, що ви не отримаєте цей дозвіл. Але, якщо ви хочете його отримати, давайте зустрінемось і проговоримо варіанти для гарантованого отримання цього дозволу". В моєму випадку мова йшла по 30 тисяч доларів, аби вирішити питання з посередником. Варто сказати, що біля кожного такого органу рояться посередники, які вирішують ці  питання", - зазначає Михайло Скляр

Схема проста: орган дає відмову, на людину виходить посередник і пропонує свої послуги. Якщо говорити конкретно про ДАБІ, то, за інформацією нашого експерта, 30 тисяч "зелених" - це середня вартість послуги для отримання дозвільних документів. І це тільки від одного органу… Якщо підрахувати, то для того, щоб зробити навіть невеличку заправку абсолютно легальною і пройти усі процедури,  це коштуватиме, щонайменше, 500 тисяч гривень, а по часу займе рік-півтора роботи. Для порівняння, за 30 тисяч доларів буде достатньо аби облаштувати нелегальну заправку. Висновок напрошується сам собою… За великим рахунком, держава просто заганяє в кут малий та середній бізнес.  

"Будь-який бізнесмен тяжіє до того, щоб працювати легалізовано, бо це спокій та плани розвитку, а не життя в страху. У нас значна частка економіки находиться в тіні, але тут треба розуміти, що в тінь економіку заганяє виключно держава своїми недолугими рішеннями. У нас олігархічна економіка і діалогу ніякого не відбувається. Десь кулуарно йдуть якісь домовленості, в результаті чого з’являються закони чи "нормативка", яка витягує великий бізнес і одночасно знищує малий", - розповідає Михайло Скляр.

В цілому, ситуація зрозуміла, але щоб не грати в одні ворота, мусимо констатувати, робота багатьох нелегалів є занадто нахабною, а недбалість та безвідповідальність подекуди призводить до трагічних наслідків. Зазначимо, що сьогодні торгівля підакцизними товарами без ліцензії передбачає кримінальну відповідальність, а не адміністративну. Наразі поліція активно взялася за нелегальні АЗС. Як повідомив "Моїй Київщині" очільник Нацполіції в Київській області Андрій Нєбитов, їх вилучення тепер будуть проходити на систематичній основі:

"Утримання автозаправних станцій є серйозним бізнесом, який потребує серйозних капіталовкладень, дозволів і відповідних місць розташування, адже це об’єкти підвищеної небезпеки. Часто такі модулі встановлюють на  приватній земельній ділянці чи взагалі де заманеться.Зараз ми спробуємо зрушити цю справу з мертвої точки -  почнемо їх вилучати на систематичній основі,"- повідомив Андрій Нєбитов

Реакція держави на роботу АЗС без дозвільних документів завжди одна: приїздить група фіскалів зі спецтехнікою і забирає все майно. Всі наші співрозмовники, так чи інакше, погоджуються в одному: в переважній більшості випадків, малі підприємці, які обрали для себе цей вид діяльності, при всьому бажанні змушені займатися бізнесом з приставкою "нелегальний". І додають - в Україні на першому плані - інтереси великих мережевих монополістів, на відміну від Європи, де просувають законодавство, яке підтримує малий та середній бізнес.

Надія Савчук, «Моя Київщина»