Офіцер загону безпілотних систем НГУ "Тайфун" Олександр Павленко: Інженери зараз, як Святий Ґрааль

Офіцер загону безпілотних систем НГУ "Тайфун" Олександр Павленко

Від маркетолога до офіцера розвідки – це шлях Олександра Павленка за останні майже три роки. До повномасштабної війни чоловік жив та працював у Києві. У столицю Олександр переїхав із Краматорська 2014 року. Розповідає, що зміни треба починати із себе і не чекати ні від кого допомоги. Тому він не став чекати, а в березні 2022 року долучився до лав війська, а з 2024 – до новоствореного загону НГУ "Тайфун". Нині вони з побратимами та посестрами виконують завдання на Покровському, Запорізькому та Купʼянському напрямках. У чому ж крутість роботи оператора БпЛА? Які ворожі цілі нищить "Тайфун"? І за якими технологіями майбутнє на полі бою? – Олександр Павленко розповів інформаційному порталу "Моя Київщина"

– Чому вирішили працювати саме з безпілотниками?

– Спочатку це був власний інтерес. 2022 року невеликий дрон "Аutel" потрапив мені до рук. Стало цікаво. Потім сам купив дрон. Почав вчитися, як із ним працювати, проходив онлайн-курси для військових. Згодом познайомився із FPV-дронами. Я купував деталі, збирав, налаштував, вчився літати і з вагою і без.

– Що крутого в роботі оператора дрона? 

– Основне – захист наших людей. Звісно, сам факт польоту – це круто. Особливо, якщо ми говоримо про FPV. Адже коли ти дивишся на екран телефона, планшета – це прикольно, але немає ефекту занурення. А з FPV-шкою ти прям там, і ти реально летиш. Теж багатьом людям подобається ця боротьба невидима, технічна, тобто боротьба думки. А що придумати, а що як зробити, знайти вихід, можливо придумати якусь нестандартну тактику застосування? Звичайно, подобається, коли долітаєш і влучаєш. Так ти розумієш, що день пройшов недаремно. І, можливо, на якихось 0,001% стало легше, бо ми вразили якусь важливу ціль.

– Як за ці роки змінилася повномасштабна війна?

– Активність бойових дій дуже велика. Війна постійно змінюється. Грубо кажучи, люди, які брали участь у бойових діях 2023 року, то тоді не було такої щільності застосування дронів: розвідувальних, ударних. А, наприклад, 2024 року є вже стрімке нарощення кількості тих же дронів FPV. Вони літають "полчищами". 

– Які найбільші цілі вдалося вразити вашому підрозділу?

– Наш підрозділ достатньо молодий. Його презентація була цьогоріч 31 серпня. Із останнього – це було враження установки РБ-301Б "Борисоглібськ-2" на Покровському напрямку. В основному танки, піхота. Також рухомі цілі – це те, що кидає виклик оператору дрона. Зараз стала актуальна тактика, коли малими піхотними групами або малими бронегрупами роблять, намагаються робити прориви. Наприклад, щоб наздогнати того ж мотоцикла, це вже треба добре налаштований дрон і високі навички оператора, щоб наздогнати й уразити. 

– Ви говорите мотоцикли, а що ще росіяни використовують на фронті? 

– Усе, що їде, а особливо все, що швидко їде. Ми поширювали відео, де вражали мотоцикли, квадроцикли, інколи малі бронегрупи, тобто легка броньована техніка, машини. 

– За ким перевага у кількості дронів: у нас чи росіян? 

– Якщо ми говоримо про FPV, то наразі FPV у ворога більше.

– Чи ми маємо щось цьому протиставити? 

– Звичайно, ми над цим працюємо. Це питання РЕБів, тактики, ефективності використання. Плюс радіоелектронна розвідка, щоб знати, коли саме той РЕБ включати і на яких частотах. Тобто постійне змагання: хто краще може адаптувати, зорієнтуватися і ефективніше використати ті ресурси, які є на цьому напрямку. 

– Ми з вами говоримо у грудні. Попереду ще два місяці зими. Чи впливають такі погодні умови на вашу роботу на фронті?

– Напряму впливають. Якщо мрячка, сніг, дощ ти не використаєш дрон або якщо якимось дивом це і вдасться зробити, то ефективність буде мінімальна. До того ж видимість. Наприклад, якщо при нормальній погоді дрон літає на висоті 100-150 м, щоб його не так видно було, не збили і так далі. А в таку пору року хмарність може бути нижчою, і тому ти змушений спускатися нижче. Отож, дрон, як мінімум, може бути вразливіший для зброї противника, РЕБів і так далі.

– Якої техніки не вистачає вашому підрозділу? 

– Шукаємо засоби відповідно до напрямків. Зокрема це й пошук правильних конфігурації звичайних FPV. Знову ж таки наступний розвиток – це розвідувальні, ударні літаки. Вони мають більший радіус дії, порівняно з FPV, можуть порівняно легше подолати зону РЕБ, де звичайний дрон упав би. 

– Де ви берете дрони? Держава забезпечує чи волонтери? 

– Держава забезпечує. Від волонтерів допомогу також отримуємо, зокрема засоби для переробки дронів. Адже держава поставляє дрони в одній комплектації і не завжди вона може бути ефективною на якомусь напрямку, тоді треба ресурси, щоб переробити дрони. 

– Яка ситуація з рекрутингом у вашому підрозділі?

– Ми працюємо з рекрутингом, намагаємося бути медійними, намагаємося давати корисну і актуальну інформацію. Люди, які звертаються через сайт, через анкети, часто задають одні і ті ж питання. Перше, це чи точно вони попадуть до нас чи ні? Людей лякає бюрократична система. Зараз вже напрацювали механізми, коли ми маємо змогу мобілізувати напряму, без ТЦК. Ще запитують про посади, багато питань  чи потрібен їм сертифікат, а чи я можу навчитися, а де я можу навчитися і так далі. 

– Чи може людина без досвіду управління безпілотниками потрапити у ваш підрозділ?

– Можна, немало таких людей є. Процедура достатньо довга. Це, що очевидно, добре для цивільної людини. Тобто, вона приходить, далі БЗВП (базова військова підготовка – ред.). Зараз БЗВП – це 50 днів. Далі час навчання залежить від різновида безпілотника, наприклад, мавок – це декілька тижнів, FPV – два-три тижні, "Крило" – приблизно місяць. Після цього ще декілька тижнів злагодження. Виїжджаємо вже з досвідченими інструкторами на місце, де умови наближені до бойових. Ідеться й про житло, і про специфіку виконання завдань. Усе, щоб отримати відповідний досвід. Загалом навчання триває десь три місяці. 

– Вам вистачає людей у підрозділі?

– Потрібно більше. Треба вмотивовані, які хочуть весь час тримати руку на пульсі подій і розуміти, що відбувається. Адже відстав від трендів – програв на реальному полі бою. У нас широкий вибір вакансій. Це і радіоелектронна розвідка, і водії, аналітики, різного типу пілоти, інженери. Люди, які мають інженерну освіту, знання, можливо, були не дуже популярні останні роки. А зараз ці люди як Святий Грааль. Вони розуміють, як працюють технології і можуть їх поліпшити. 

Актуально: Вакансії загону безпілотних систем НГУ "Тайфун" 

– Які у вас плани далі? Що хочете розвивати у підрозділі?

Зараз активно працюємо над ударними літаками. Бачимо, скажімо так, перспективи у них. Ми працюємо з вірою, що наші люди можуть змінити події на лінії фронту. І, власне, що ми зможемо перемогти.