Окупація закінчилась, а життя нема: під Іванковим села досі залишаються ізольованими від цивілізації
Поки всі обговорюють відновлення
Бородянки, Бучі та Ірпеня, на Поліссі, де три роки тому теж прокатилася
російська навала елементарні умови для життя так і не повернулися. Одним з
таких населених пунктів є село Рудня-Тальська в Вишгородському районі.
Незважаючи на офіційну «післяокупаційну» стабільність, життя тут нагадує 19
століття (тільки без коней), а ізоляція від цивілізації досягла критичних
масштабів. Відсутність транспорту, медицини та базових товарів — це лише
частина проблем місцевих жителів. Подробиці – в матеріалі «Моєї Київщини»
Один із основних викликів, з якими стикаються мешканці
Рудні-Тальської, — це відсутність регулярного транспорту. Місцеві жителі не
можуть дістатися до найближчих великих населених пунктів — Іванкова чи Києва.
Автобуси або маршрутки не ходять в село вже понад три роки (і сталося це ще до
російської окупації). Хочете добратися – шуруйте пішки до траси, в сніг, спеку,
дощ… А більшість жителів села (і це далеко не єдине село, до якого не йде транспорт, бо вони не знаходяться на трасі Іванків-Київ) це люди пенсійного віку, яким в принципі тяжко довго
ходити.
Ще одна проблема полягає у відсутності системи охорони
здоров’я: Рудня-Тальська опинилася у ситуації, коли немає доступу навіть до
базових медичних послуг. Відсутність медпункту, медичних працівників і навіть аптеки
є серйозним викликом для здоров'я місцевих жителів. За словами селян, єдиний
шлях до лікаря — найняти автомобіль за чималу суму в розмірі кількасот гривень
(понад 400 гривень в Іванків і назад). Це є непосильним фінансовим тягарем для більшості
пенсіонерів. Нагадаємо, що в селі виплати у три тисячі гривень на місяць – це вже
цілком стандартна ситуація. Відсутність елементарної можливості лікуватися
поставило жителів села на межу існування.
Відсутність магазину в селі, який не працює вже п’ять
років, у купі з відсутністю транспортного сполучення зробила покупку
елементарних продуктів – серйозною проблемою.
На цьому тлі прекрасно себе почувають різного роду
ділки. Вирубку лісу стала регулярною, лісовози їздять через село мало не щодня.
І знову ж – ані пари з вуст з боку керівництва громади.
До речі, бездіяльність місцевої влади, на жаль, є
послідовною в усьому. Після укрупнення громад село Рудня-Тальська була приєднана
до Феневичів. Голова Феневицької сільської громади Галина Козаченко мешкає у «метрополії»,
де є всі необхідні умови для комфортного життя, — супермаркет, аптека, церква.
Однак про села, які знаходяться на околицях громади, таких як Рудня-Тальська,
чиновниця, здається, забула.
Існує правило: держава має забезпечувати громадян базовими
потребами. Про це говорить як Конституція України, так і здоровий глузд.
У Японії протягом трьох років працювала залізнична
станція заради однієї пасажирки. На острові Хоккайдо в поїзд сідала одна
школярка, яка їздила на навчання. Потяг зупинявся там лише двічі на день, щоб
забрати дівчинку та знову привезти після закінчення шкільного дня. На жаль,
військові вибили росіян з наших земель, а українська держава в лиці чиновників
сюди повертатися не поспішає…
