Ексголова Комітету виборців Олександр Черненко: У разі поразки на місцевих виборах партія влади може вдатися й до змін у Конституції

Олександр Черненко

Напередодні нового політичного сезону та офіційного старту електоральної кампанії місцевих виборів портал "Моя Київщина" вирішив узяти невеличке інтерв’ю у колишнього керівника Комітету виборців України, народного депутата попереднього скликання, одного з трьох співавторів Виборчого кодексу України Олександра Черненка. І хоча розмова в основному точилася навколо загальноукраїнських реалій, не оминули ми в ній і регіонального столичного аспекту

- Пане Олександре, свого часу в КВУ Ви постійно моніторили виборчі процеси, як по всій Україні, так і в конкретних областях, тож Вам не звикати до змін у специфіці кожної чергової електоральної кампанії. І все ж які передчуття нині у Вас напередодні місцевої виборчої  кампанії 2020 року?

- Певні застороги перед офіційним стартом кампанії, звичайно, присутні. Дійсно, я був одним із автором Виборчого кодексу країни, але нинішній склад парламенту під соусом покращення тексту його четвертого тому (де, власне, містяться положення про місцеві та регіональні вибори) вніс туди стільки поправок і суперечливих норм, що вони здатні серйозно ускладнити саму організацію виборчого процесу та, на мою думку, не відповідають певним європейським стандартам... 

До дня проведення виборів (до 25 жовтня) залишилося зовсім обмаль часу, а серйозних просвітницьких кампаній я не бачу. І це може завадити самим виборцям розібратися у складній процедурі виборів та членам дільничних комісій під час підрахунку голосів.

Окрім того, на жаль, законодавці теперішнього скликання вирішили суттєво партизувати місцеве життя та навіть там, де маємо невеличкі громади з числом виборців, що не перевищує 10 тис, вони вирішили запровадити пропорційну систему виборів, де місцеві кандидати просто позбавлені права балотуватися до рад шляхом самовисування та тепер будуть йти на поклін до партійних лідерів. 

- Попри те, що соціологія у своїх прикладних дослідженнях традиційно підтверджує доволі низку оцінку самого інституту вітчизняних партій, усе ж експерти весь час наполягають на необхідності партійної розбудови у країні… 

- Звичайно, партійна розбудова для суспільства - річ корисна, але цей процес має йти природнім шляхом - знизу, а не штучним - згори. Виходить, що всіх людей, які прагнуть узяти участь у цих виборах просто заганяють у партії. Тут слід враховувати й загальну низку якість партійних структур у країні та легко передбачувану можливість партійних босів на місцях заробити на цьому, адже в партійні організації масово будуть іти люди, які не стільки розділяють ідеологію тієї чи іншої політичної сили, скільки хочуть потрапити до влади чи зробити собі майбутню кар’єру. Отже, матимемо штучну партизацію, коли партії у своїх засновницьких підвалинах здебільшого не буди спиратися на певні світоглядні засади її членів.

Суттєво ускладнює нинішню виборчу кампанію 2 пандемія коронавірусу, як на стадії агітаційної кампанії кандидатів при організації зустрічей із виборцями, так і при скупченні людей у день голосування та в ніч підрахунку голосів. Це може здорожчити сам виборчий процес та розтягнути його у часі, якщо будуть регулювати, як черги до дільниць, так і дистанцію між виборцями. Хоч це дещо сповільнить виборчий процес, іншого виходу немає…

- Викликів, дійсно, багато. На Вашу думку, чи можуть дезорієнтувати виборців децентралізація та адміністративно-територіальна реформа з утворенням ОТГ та розукрупненням районів?

- Щодо "дезорієнтації", я б цей термін не вживав, оскільки це об’єктивний процес, але ускладнити виборчий процес ці організаційні новації можуть. 

Скажімо, маємо старі партійні осередки, які будуть укрупнюватися. Тоді що можна вважати партійною організацією району, якщо формально на день виборів нові районні юридично ще не будуть оформлені?

Або оскарження результатів через районні суди… Усі ці зміни будуть здійснюватися на ходу та можуть спричинити певний хаос не стільки для пересічних виборців, скільки для громадських активістів і для тих, хто буде безпосередньо організовувати виборчий процес на місцях та в регіонах.

Звичайно, ЦВК певні роз’яснення дає, але їх явно недостатньо.

- Коли Ви працювали у Комітеті виборців, то на сайті вашої організації постійно розміщувалася інформація з місць про певні порушення чинного законодавства під час виборів. Як Київщина продемонструвала себе на загальнонаціональному тлі?

- Звичайно, чим ближче до столиці розташований населений пункт чи район, тим більше було ажіотажу. І тому саме Київська область – непроста, а особливо напередодні місцевих виборів. 

Це пояснюється не тільки самими фактами порушення, скільки реакцією на них із боку громадськості та конкуруючих партійно-бізнесових кіл… Адже тут більше, ніж десь на периферії, зосереджено ресурсів та й сама земля має більшу ринкову вартість, тож і спостерігається бажання людей бути причетним до їхнього регулювання через інститути місцевої влади.

Отже, там, де є за що боротися, завжди боротьба більш напружена. Переконаний, що ці вибори не стануть винятком. 

І вже зараз можемо спостерігати за доволі цікавим процесом партійного перегрупування в регіоні, орієнтуючись на повідомлення: хто від кого та куди йде: в облраду, мерію чи на голову ОТГ.

І вже зараз – на цьому етапі виборчої кампанії - помітні певні спроби застосувати й адміністративний і правовий (або ж правоохоронний) ресурс впливу на потенційних кандидатів на владу. Причому в публічній сфері цей силовий вплив поки що не сильно помітний, але є інформація з місць щодо відкриття нових та активізації старих кримінальних справ проти певних помітних фігур та про погрози вдатися до подібних кроків. 

Поки що подібні сигнали йдуть від тих населених пунктів, які знаходяться поблизу Києва та мають традиційно непросту й бурхливу історію боротьби за мандати та крісла: із Борисполя, Броварів, Бучі, Вишгорода, Ірпеня, Боярки.

Так, традиційних гравців на політичному ринку регіону нова партія влади намагається змінити власними представниками. А враховуючи той факт, що часу на розкрутку нових політиків обмаль, часто-густо прагнуть узяти під контроль старі потужні обличчя. Наприклад, "загнати"мерів до лав правлячої на центральному рівні партії "Слуга народу", а останні в міру своїх можливостей намагаються усіляко вийти з-під їхньої опіки та зберегти певну самостійність. 

Намагання влади порушити моноліт старих сімейно-бізнесових та партійних вотчин робить столичний регіон цікавим, привабливим майданчиком для боротьби за владу ще й на місцевому рівні. 

- Минулого року міжнародні спостерігачі назвали президентську та парламентську виборчу кампанію -  однією із найбільш демократичніших у нашій новітній історії. А чи підтвердить це реноме новітня влада саме на місцевих виборах чи вона вдаватиметься до традиційного методу застосування адміністративного ресурсу впливу на виборців, яке було притаманним для нашого домайданівського періоду?

- Уже зараз можна спостерігати за процесом перерізання представниками влади стрічок на новобудовах, або піар-кампанію партії влади з використанням бюджетних коштів під час реалізації проєкту "Велике будівництво". Також є сигнали про намір використати силовий тиск на популярних осіб, про який я зазначив вище, хоча особливо кричущих фактів поки що немає, але тенденції насторожують…

- А який Ваш прогноз щодо майбутньої політичної мапи на місцях? Раптом правляча партія програє на регіональному та місцевому рівні?

- Якщо влада програє вибори та не візьме під свій контроль ще й місцеве самоврядування, то, ймовірно, робитиме спроби перекроювати під себе Основний закон, аби обмежити їхні права та функції... Слава Богу, свого часу у законодавців від "Слуг народу" вистачило розуму проявити певну самостійність і на початку цього року президентський законопроєкт про зміни до Конституції був по-тихому, без зайвого ажіотажу відкликаний як недемократичний. Однак, зміна конфігурації влади на регіональному та місцевому рівні (утворення ОТГ, адміністративно-територіальна реформа) усе ж таки потребує законодавчого забезпечення, зокрема й на конституційному рівні. Тож у разі поразки на виборах, цілком можливо, що через зміни в Основному законі, після ліквідації державних адміністрацій префектури будуть мати співмірні за обсягом повноваження…

Утім, деякі процеси в децентралізації мають уже незворотний характер. Таким чином, можливо, що при цілком імовірній поразці на виборах чинна центральна влада вдаватиметься й до інших, ніж зміни до Основному закону країни, методів тиску, що будуть нівелювати повноваження місцевого самоврядування. Приміром, як це сталося цього року, коли під видом боротьби з коронавірусом, місцеве самоврядування було позбавлене серйозних доходів. 

- І останнє. Ви якимось чином маєте намір повертатися до влади, і чи будете брати участь у виборах?

- Хіба що як експерт. Поки що, як кажуть, подивлюся за процесом збоку…