Нардеп Олександр Горобець: Те, що зробили працівники поліції в Кагарлику, це звірство, яке має бути покаране
Буквально через місяць, 17 липня, завершує свою роботу третя парламентська сесія ВРУ 9-го скликання. Портал "Моя Київщина" до цієї дати має намір обговорити перші проміжні підсумки роботи парламентаріїв не тільки з експертами, а й з тими народними депутатами, які безпосередньо представляють у вищому представницькому органі влади країни столичний регіон
І перша така бесіда - із народним депутатом України по 95-му виборчому округу (місто Ірпінь та частина Києво-Святошинського району), головою підкомітету з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій профільного парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олександром Горобцем.
Нагадаємо, що Олександр Горобець потрапив до парламенту під брендом президентської політичної сили "Слуга народу". Сам нардеп - далеко не новачок у публічній сфері регіону. До одержання депутатського мандату він був заступником гендиректора ТОВ "Сфера житлобуд" – генпідрядника ЖК "Софіївська сфера". До цього займав посаду заступника керівника ДП "Укрспирт", чотири роки був заступником директора департаменту в управлінні містобудівного кадастру Київської ОДА, працював у Державному підприємстві "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
І хоча до цього Горобець не балотувався до
Верховної Ради, із парламентською діяльністю також знайомий, оскільки був
помічником-консультантом у народних депутатів України 5-го та 6-го скликання – Євгена Суслова та Юрія Бута.
- Пане Олександре, як би Ви попередньо охарактеризували результати та діяльність
депутатів своєї каденції за перший рік у цілому? Які знакові закони та рішення
були прийняті парламентом за цей час?
- Парламент цього скликання – це кардинально
оновлений законодавчий орган влади. Народними депутатами стало багато людей,
які не мали політичного досвіду, але мали незаплямовану репутацію, любов до своєї країни та велике бажання її
розвивати. Так, були десь і помилки, десь давався взнаки брак досвіду, але в
цілому враження від роботи Верховної Ради цього скликання за перший рік дуже
позитивне.
Нам вдалося те, чого не могли зробити
парламентарі попередніх скликань – продемонструвати, що примарна політична воля, на брак якої постійно всі жалілися, насправді може існувати. І
ми її продемонстрували нашому виборцю. До прикладу, одне з перших, за що
проголосували, – скасування депутатської недоторканності, на що не могли
наважитися всі наші попередники довгі роки, хоча постійно це обіцяли.
Серед інших резонансних для суспільства
законопроєктів, за які було проголосовано, ті, що стосуються імпічменту президента, кримінальної відповідальності за кнопкодавство, штрафів за депутатські прогули пленарних засідань та засідань комітетів.
До плюсів законодавчого процесу нашої каденції
можна віднести також виборчий кодекс, повернення покарання за незаконне
збагачення та багато-багато іншого. А крім таких, так би мовити, знакових
законів не варто забувати й про "рутинну" законотворчу роботу, яка потрібна для
забезпечення життєдіяльності країни. І ми її постійно виконували. Таке ганебне
явище, як напівпорожні зали під час пленарних засідань відійшло в минуле. Бо в
цілому цей парламент дійсно налаштований на те, аби працювати й показувати
результати.
- І все ж чому, на Ваш погляд, нині
монобільшість правлячої партії "Слуга народу" перестала бути такою монолітною,
якою вона була на початку?
- Щодо неоднорідності фракції, як на мене, це цілком нормальне явище, адже кожен народний депутат – це насамперед особистість. Кожен має свої думки, ідеї, переконання. Найголовніше, що наші основні цінності співпадають, а решта – цілком нормальний робочий процес.
- Минулого четверга парламентом у першому читанні було прийнято за основу проєкт Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства". Під час обговорення з’ясувалося, що передбачається коригування більш, ніж 200 з 289 статей Виборчого кодексу, який свого часу постатейно обговорювався і був прийнятий у грудні минулого року. Як Ви ставитеся до пропозиції експертів: задля проходження в місцеві органи влади незалежних лідерів громадської думки зменшити виборчий бар'єр прохідного партійного списку з 25 відсотків до 5 відсотків та суми грошової застави, а також ідею залишити незмінним поріг 90 тисяч мешканців населених пунктів, що дає можливість іти до влади методом самовисування, а не лише через партії?
- Щодо проголосованого в першому читанні
законопроєкту № 3485, на мій погляд, він насамперед спрямований на боротьбу
з двійниками, а також передбачає використання інноваційних технологій і дещо спрощує вимоги до документів кандидатів. Ці, здавалося би, прості та очевидні
речі, дійсно впливають на якість виборчого процесу та його зручність як для
виборців, так і для кандидатів.
Також серед іншого передбачаються такі правильні
речі, як-от: позачергові місцеві вибори, проміжні, перші,
додаткові проводитимуться двічі на рік – в останню неділю березня та останню
неділю жовтня. Отже, ми позбудемося такого явища як безкінечні вибори, що
проходять у різних куточках країни чи не щотижня.
Крім цього, встановлюється "дедлайн", після
якого виборча система на місцевих виборах не може змінюватися в інтересах тієї
чи іншої політсили, посилюється покарання за правопорушення у сфері виборчого
законодавства тощо.
Утім, до другого читання законопроєкт може
бути доопрацьованим, тож не виключено, що деякі з перерахованих вами пропозиції експертного
середовища будуть враховані.
Щодо мого бачення майбутніх виборів на місцевому рівні,
сподіваюся, що все пройде максимально чесно, відкрито, у межах здорової
конкуренції. Головне, аби в результаті до влади прийшли дійсно чесні,
відповідальні та ефективні люди, адже з розширенням повноважень влади на місцях
дуже важливо, аби цю владу могли реалізовувати на благо громад.
- Останнім часом у країні трапилася низка
резонансних злочинів (тортури та згвалтування затриманої у відділенні
Нацполіції у Кагарлику, стрілянина у Броварах, пов’язана з розподілом операторів автоперевезень на
маршрутках, убивство семи силовиків на Житомирщині за неоднозначних обставин.
Як би Ви охарактеризували ці події і чому Вашого прізвища нема в листі окремих Ваших колег з вимогою відставки Міністра МВС Арсена Авакова?
- Звісно ж, ставитися до цих жахливих
подій по-іншому, аніж як із великою
тривогою, просто неможливо. Ну і, звичайно, те, що зробили
працівники поліції в Кагарлику, це звірство, яке має бути покаране відповідно
до всієї строгості закону. А існування таких випадків загалом – це серйозний
привід до роздумів, аналізу та дій, які
унеможливили б подібне в майбутньому.
Щодо міністра внутрішніх справ, скажу тільки,
що кожен депутат має законний інструмент –
визначатися шляхом відповідного голосування у випадку, якщо питання про
відставку буде порушене.
Крім того, у даному контексті хотів би
звернути вашу увагу на законопроєкт №3499 "Про інтерпеляцію", співавторами
якого стали 72 народні депутати, серед яких і я.
Його суть полягає в тому, аби на законодавчому
рівні запровадити однойменний інститут, надавши право щонайменше сорока п’яти
народним депутатам або парламентському комітету, до повноважень якого
належить сфера діяльності окремого члена уряду, на сесії Верховної Ради
звернутися до голови ВР із депутатською вимогою.
За наслідками інтерпеляції може бути прийнята
постанова про незадовільність роботи певного міністра, що тягне за собою
звільнення такого міністра з посади. Введення такого механізму на законодавчому
рівні дозволить посилити контрольну функцію парламенту, а уряд зробити більш
відповідальним та професійним.
- У країні триває фінансова децентралізація та
утворення ОТГ, а паралельно цьому розпочинається чергова спроба проведення
адміністративно-територіальної реформи. Як Ви ставитеся до того, що під час
цього процесу експертами, громадськими активістами, представниками вітчизняного
політикуму та органів місцевого самоврядування було розглянуто декілька схем
утворення шести укрупнених районів замість існуючих 25 на базі створених ОТГ та
погоджено їхні межі та адміністративні центри нових утворень (спірними
залишалися 3-4 версії входження районів і "столиці" нових) натомість
нещодавно (мабуть, через чиєсь анонімне лобіювання) облдержадміністрація надіслала в профільне
Міністерство територій остаточний варіант, де попередні, майже погоджені між
районами напрацювання, були суттєво
перекроєні та зник не тільки
Києво-Святошинський район, але й Васильківський, а замість Ірпеня центром одного
з майбутніх районів стає Буча?
- Загалом децентралізаційні процеси, які
відбуваються, необхідні. Створення спроможних громад з одночасною передачею
більш широкого спектру повноважень на місця – запорука розвитку українських
територій та добробуту людей.
А щодо різних варіацій районування, то тут
сказати можна тільки одне: головне, аби прийняті рішення відповідали закону,
відповідним затвердженим методикам та інтересам людей і держави. І я переконаний,
що політичні моменти та конфлікти – це останнє, що повинне мати місце в даному
питанні. Усе впирається в ефективність, зручність для людей і оптимальність для
держави.
- Безпрецедентною подією поточного року стала
пандемія коронавірусу та оголошений у країні карантин. Як Ви оцінюєте
діяльність влади щодо локалізації цієї інфекційної хвороби, її вплив на
фінансово-економічний потенціал країни та регіону та статки земляків? Як
тривала боротьба з COVID-19 на території Вашого виборчого округу? Чи є у Вас
відчуття, що попереду на нас чекає нова хвиля епідемії і які загалом маємо
зробити висновки, аби зменшити
негативний вплив на Україну та її громадян подібного роду форс-мажорних
обставин?
- Варто зазначити, що коронавірус – це проблема не тільки України. Ми зіткнулися зі світовою пандемією, яка ослаблює національні економіки, породжує кризи, б’є по гаманцям та забирає людські життя. Дії української влади щодо боротьби з коронавірусною інфекцією можу назвати адекватними та цілком доречними. Завдяки вчасному запровадженню всенаціонального карантину вдалося уникнути найгіршого сценарію розвитку подій, коли лікарні були би переповненими, а національна система охорони здоров’я не змогла би надати адекватну допомогу всім, хто би міг її потребувати. Якщо говорити більш прозаїчно, маємо врятовані життя українців. І це головне.
Щодо ситуації на 95-му виборчому окрузі. Як
відомо, Київська область у лідерах щодо поширення інфекції. Це не дивно через
певні соціально-економічні, демографічні та географічні особливості регіону.
Особисто я маю таку позицію, що піаритися на таких речах, як допомога лікарям,
постраждалим, закладам охорони здоров’я неприпустимо. Тому скажу тільки, що
намагався допомагати, як міг, а всі інші моменти залишу поза межами цього
інтерв’ю.
Щодо того, як все було організовано і
відбувалося на офіційному рівні, можу сказати, що бувало по-різному. Десь
система спрацювала добре, десь були збої і навіть підозри на корупцію. Тож як
народний депутат реагував відповідно до своїх можливостей: це були і депутатські звернення, і комунікація із закладами охорони здоров’я щодо їхніх потреб, інформація про що
оперативно передавалася уряду або була використана в межах парламентських
програм допомоги у боротьбі з пандемією. Також намагався максимально часто
інформувати людей про всі зміни та розвиток подій, використовуючи інструмент
соціальних мереж, адже вважаю, що інформування – це не менш важливий елемент у боротьбі з короноварірусом, ніж усі інші.
Наразі бачимо, що ситуація, хоч і досить
повільно та невпевнено, таки стабілізується. Країна потихеньку виходить із
карантину. Попри це, спостерігаємо нові точкові спалахи, невтішну статистику. А
це означає, що говорити про перемогу ще рано. Тому, користуючись нагодою, не
пропущу цієї можливості ще раз нагадати українцям, що послаблення не означає
закінчення карантину. Держава намагається контролювати ситуацію та тримає руку
на пульсі. Але від також кожного з нас залежить те, як все буде далі, зокрема від
нашої пильності, уваги та відповідальності. Тож не піддавайтеся ілюзії безпеки,
не забувайте, що пандемія досі не подолана.
- Уже сьомий рік триває зовнішня агресія проти
України. Зрозуміло, що гібридна війна знекровлює нашу економіку, робить безпеку
земляків залежною від геополітичних впливів та давно вже психологічно втомила
українців. Натомість значна кількість наших земляків не погоджується із тезою "мир за будь-яких обставин". Якими, на Ваш погляд, є головні передумови відновлення
миру та реальні хронологічні перспективи повернення суверенітету України над
Кримом та Донбасом? Чи достатніми є оборонні та зовнішньо-політичні зусилля
чинної та попередньої влади по досягненню цієї мети?
- Це питання переважно до
компетенції президента та парламенту як законодавчого органу в цілому. Проте як
у народного депутата та й просто як у громадянина, у мене, звісно ж, може бути
своя думка. Переконаний, що в Україні не знайдеш людини, яка б не хотіла миру
на рідній землі. І якби була можливість завершити війну просто зараз, ми б це
зробили без жодних вагань. Але справа якраз у тому, що мир будь-якою ціною – це
не зовсім те, на що очікують українці.
Зберегти Україну, повернути додому всіх полонених, повернути окуповані території – ось головні пріоритети, робота над досягненням яких наразі відбувається.
Звісно
ж, сказати про задоволення від ситуації, коли війна досі триває, не можна.
Проте, безумовно, певний поступ є. Насамперед це стосується систематичної
результативної роботи щодо обміну полоненими та політв’язнями. Окрім цього, відбувається діалог, який завмер до обрання діючого парламенту
та президента. Паралельно робиться все можливе для розбудови та зміцнення
української армії.
Тобто активна робота в цьому напрямку
постійно ведеться, і це видно. Президент неодноразово наголошував, що
закінчення війни – це його основний пріоритет. Як парламентарі та члени його
команди робимо все можливе, аби допомогти у досягненні цієї мети. Вірю, що в
Україні будуть мир та процвітання.
-Які, на Ваш погляд, найбільш суттєві проблеми наразі перед країною, столичним регіоном та громадою Вашого виборчого округу?
- У масштабах країни найсерйозніші виклики на
сьогодні це, безумовно, закінчення війни, подолання пандемії та спричиненої
нею кризи. Не слід забувати й про місцеві вибори, які вже не за горами. Від них
багато в чому буде залежати майбутнє країнита її громадян.
Останнє питання як ніколи актуальне й для
жителів 95-го виборчого округу. Крім того, як показує практика по зверненням
громадян, людей найбільше турбують проблеми незаконних забудов, недостатньо
розвиненої соціальної інфраструктури (садочки, школи, медичні заклади), питання
побудови нових транспортних розв’язок.
-Як Ви особисто намагаєтеся вирішити їх на
законодавчому рівні (ініціатором та співавтором яких законопроєктів Ви були
особисто?) та на території закріпленого виборчого округу? Скільки депутатських
запитів Ви направили в органи влади і які відповіді отримали?
- Для вирішення проблем округу та громадян за
період моєї роботи в парламенті надіслано більше 500 депутатських звернень на адресу різних інстанцій, органів влади
різних рівнів та посадових осіб. Також було надіслано 6 депутатських запитів. Я став автором та
співавтором 12 законопроєктів. Усю інформацію про мою законотворчу роботу
будь-хто може знайти на офіційному сайті парламенту.
Звичайно ж, задля більшої ефективності у своїй
роботі взаємодію з органами місцевого самоврядування.
- Як часто здійснюєте прийом виборців і з якими
проблемами до Вас звертаються земляки?
-Досить регулярно. Щоправда, у
період із моменту запровадження карантину і по 1 червня, виникла об’єктивна та вимушена
пауза, у контексті особистого прийому громадян. Проте з будь-яким питанням усі охочі могли звернутися до мене та моїх помічників дистанційно. Однак після пом’якшення
карантинних заходів мої громадські
приймальні знову відновили роботу у звичайному режимі. Нагадаю місця їх
розташування:
• у місті Ірпінь за адресою: вул. Шевченка, 2а
(графік прийому звернень громадян: середа та п’ятниця з 8:30 до 13:00);
• у місті Боярка за адресою: вул. Михайла Грушевського, 39 (графік прийому
звернень громадян: понеділок та середа з 8:30 до 13:00).
• у місті Вишневе за адресою: вул. Європейська, 35 (графік прийому звернеь
громадян: вівторок з 10:00 до 13:00 та четвер із 12:00 до 14:00).
Також записатися на особисті прийоми, що
відбуваються відповідно до календарного плану роботи Верховної Ради, можна за номером (044)
255-34-15 або надіслати лист на електронну адресу [email protected].
Отже, працюю та маю намір й надалі працювати на
благо українців та України. Для цього я і прийшов у політику.
P.S. Як бачимо, народний депутат від 95-го
округу, куди входить місто обласного підпорядкування Ірпінь і частина Києво-Святошинського району, не став ділитися своєю особистою прихильністю
до нарізки районів та міста, яке стане адміністративним центром таких
розукрупнених районів. Мабуть, не захотів псувати стосунки з потенційними
лідерами майбутніх громад і субрегіональних утворень, хоча це питання, судячи
за тоном дискусії у місцевій пресі та у соціальних мережах, хвилює наших
земляків найбільше.
Тож у межах нашого подальшого спілкування з представниками регіону в парламенті пропонуємо нашим землякам надсилати до нашого порталу (зокрема й на адресу нашої сторінки у Фейсбуці) власні гостропроблемні запитання до своїх депутатів.
Читати "Моя Київщина" у Telegram