Ольга Василевська-Смаглюк: Планую залишитися у політиці і в наступній парламентській каденції
Портал «Моя Київщина» продовжує серію бесід з
народними депутатами України, обраними до Верховної Ради України на
минулорічних парламентських виборах за мажоритарними виборчими округами
столичного регіону. І сьогодні черга дійшла до депутата з правлячої монофракції
«Слуга народу» Ольги Василевської-Смаглюк, обраної на мажоритарному виборчому
округу №96, до складу якого входить міста Буча, Славутич, Бородянський,
Вишгородський, Іванківський та Поліський райони.
- Пані Ольго, про роботу в сесійній залі і в комітеті
ми ще поговоримо, а спершу хотілося дізнатися: на чому власне Ви зосередили
свою роботу в 96-му виборчому округу, чи
не найбільшим за площею на Київщині?
- Переважно на
боротьбі з корупцією та на відновленні справедливості. Думаю, округ знаходиться
в лідерах регіону за кількістю кримінальних проваджень, які порушені за заявами
людей і згодом підкріплені моїми зверненнями в органи влади.
Приміром, по Вишгороду це стосується діяльності
міськради, стосовно прозорого використання бюджетних коштів при закупівлі
автобуса. Маємо приклади практично за кожним районом округу. Стосовно
Бородянського району є факт кримінального провадження щодо незаконного
виділення землі під базар громадянину Дяченку для його модернізації та подальшого
використання.
Якщо говорити про
Славутич, то там загалом окремі кримінальні елементи створюють високі ризики
для безпеки людей. Зокрема, там була банда Хачатряна. Його самого вже посадили
за низку злочинів, у тому числі й за вбивство.
Якщо говорити про
Осещину, що у Вишгородському районі, то
там спостерігались перешкоди для вільного доступу людей до води. Але за моїм
зверненням поліція демонтувала усі загороджувальні споруди у вигляді бетонних
плит, що заважали доступу людей до водного плеса.
В Іванкові за нашої ініціативи та місцевих
активістів правоохоронці досліджували (за допомогою обшуків та вилучення
документів) діяльність керівництва електростанції ТОВ «Біогазенерго».
Що стосується Бучі
– ми зацікавились незаконною забудовою комплексу CAMPA Анатолія Мельничука.
Також ми
відслідковували процедури державних закупівель, у тому числі щодо прозорості
придбання засобів захисту людей від коронавірусу, аби ті ж захисні маски не
купували за спекулятивними цінами.
Отже, наша команда
щільно працює у постійному контакті з правоохоронцями, насамперед з національною
поліцією, аби люди реально зуміли відчути свій запит на справедливість.
- До речі, про правоохоронців: вже кілька років поспіль
триває реформа в їх лавах. Нещодавно в
парламенті звітував міністр внутрішніх справ
Арсен Аваков. Лунала персональна критика на його адресу, а фракція «Голос»
навіть збирала підписи колег про його відставку….
- До мене ніхто не
звертався з цією пропозицією. Разом з тим, відзначу, що, на мій погляд, серед
правоохоронців саме поліція більш-менш стабільно працює, чого не можна сказати
про інші силові структури такі, як прокуратура, ДБР, до решти органів, як
кажуть, теж є питання… Стосовно
взаємодії депутата з представниками цих органів, зазначу, я нікого не
перебудовувала, але хотіла зробити так, аби місцеві еліти, на яких відкриті
кримінальні впровадження за різні оборудки, не втручалися у слідство…
- Депутат-мажоритарник, періодично здійснює прийом
своїх виборців. З чим вони йдуть до Вас?
- Дійсно, в окрузі
досить відчутний запит на поліпшення матеріального забезпечення людей. Щоправда, тут можна констатувати, що це-
загальна проблема нашого суспільства, а бюджет – дійсно не гумовий, аби
вирішити усі потреби людей швидко та у повному обсязі. Я особисто вносила
пропозиції для відстрочки в оподаткуванні тих, хто відкриває власну справу і у
зв’язку з епідемією і тим, що наші села постраждали від аварії на ЧАЕС. Також
виступала за посилення соціального захисту тих матерів, які мають
дітей-інвалідів. Хоча, я особисто, як мати,
розумію, що цих зусиль ще недостатньо, і нам, законодавцям, є ще над чим
працювати.
-До речі, про райони, наближені до зони відчуження. На
останній сесії облради депутат від Іванківського та Поліського районів
Олександр Леляк запропонував зустрітися керівництву регіону з активістами
району, за участі і Вас, як депутата Верховної Ради, і представників
податкового відомства та керівників НАЕК «Енергоатом», аби внести ясність у
подальше існування тамтешніх сіл у контексті не тільки майбутніх змін
адміністративно-територіального устрою, але й нового порядку сплати податків
працюючими.
Річ у тім, що бюджет цих двох районів - не тільки
дотаційний, але й на 70 відсотків поповнюється за рахунок діяльності фахівців
та робітників із Державного агентства з управління зоною відчуження, які тут
працюють переважно вахтовим методом, а мешкають за межами цих районів (а іноді й області) та й за новим порядком
оподаткування їх прибутків, ці відрахування будуть спрямовані за місцем
реєстрації цього персоналу, що фінансово знекровить громади двох і так не
багатих районів…Може, тут могли б запровадити якийсь виняток?
- Ідея зустрічі та
обговорення проблем поповнення бюджету цих, постраждалих від аварії на ЧАЕС
районів, чудова і я її підтримую. З іншого боку, новації в оподаткуванні на зарплату працюючих в цілому - досить прогресивна норма. Погодьтесь, було б
значно справедливіше, аби люди, які працюють у столиці, а проживають у Бучі,
Бородянці та Вишгороді поповнювали своїми податками саме місцеві бюджети, а не київський…
-Що ж, перейдемо до найбільш дискусійного питання цього
літа - прийдешніх адміністративно-територіальних змін. Це непроста тема і для
депутатів-мажоритарників, оскільки Ваша каденція завершиться лише через три
роки, а укрупнення районів передбачено провести вже цього. Тобто територія
виборчого округу в кожного з вас до
нових парламентських виборів залишиться незмінною, але межі колишніх районів
зміняться…
- Я розумію людей, які не підтримують запропонованої моделі децентралізації, оскільки після її запровадження одні райони ніби піднімаються на вищий щабель, в решти сусідів статус зменшується.
Методика
формування районів в Україні базується на географічному принципі. Тих
чиновників, які затверджують райони і діють
виключно в рамках законодавства, не хвилюють ані тисячолітня історія,
ані інфраструктура, ані плани на розвиток та амбіції місцевої влади. Від
початку в Київській області мало бути всього три райони, адже реформа диктує
укрупнення задля економії коштів.
Зараз же
планується шість районів в нашій області. Вони «плодяться», тому що методика
виписана неоднозначно і не всіх влаштовує. Десь
не дозволяє географія (60-кілометрова зона доступності до райцентру),
десь грають роль інші фактори - амбіції місцевої еліти.
- Разом з тим, ваш колега по фракції Віталій Безгін за
результатами недавнього засідання профільного парламентського комітету, звернув
увагу користувачів Facebook на те, що «районування не стосується спроможності
громад та отримання послуг (які ми спускаємо в громади), а торкається лише
розміщення державних адміністрацій (префектур). Воно не призводить до закриття
лікарень/шкіл, як би цим не лякали. В місцевих політиках та елітах, які
втрачають вплив і досі не зрозуміли, що навіть у разі тимчасового збереження
районні ради не будуть мати повноважень та ресурсів, не будуть мати можливості
тиснути на громади».
- Я теж була на
тому засіданні і теж виступаю проти зайвої політизації
адміністративно-територіальної реформи.
На засіданні комітету, а згодом і на зустрічі в облдержадміністрації, я публічно висловила свою позицію з даного питання. На мою думку, щоб уникнути маніпуляцій і подвійності трактувань, при запропонованій конфігурації найповніше методичним рекомендаціям щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня на моєму окрузі з міркувань логістики відповідає смт Бородянка. Вказану позицію я повідомляла голові КОДА Василю Володіну. Однак, той факт, що Бородянка є селищем міського типу – формально не дозволяє визначити її адміністративним центром, згідно з вищезгаданою методикою. Тому, за теперішніх обставин, Буча може бути компромісним рішенням, яке цим рекомендаціям відповідає.
Також вважаю слушною пропозицію голови Вишгородської районної ради щодо необхідності поділу
великого району на 2 менших. Наприклад, у складі:
Вишгородська,
Іванківська та Поліська ОТГ
Бучанська,
Пісківська, Бородянська, Гостомельська, Немішаївська, Ірпінська та
Гостомельська ОТГ.
За моєї ініціативи
було прийнято рішення про продовження обговорення і напрацювання з КОДА та
зацікавленими сторонами. Це буде компромісний варіант, який влаштує вишгородців
та дасть можливість мешканцям віддалених районів діставатися райцентру швидше.
Нагадаю, що
децентралізація і укрупнення замислювались для економії коштів, які зараз
витрачаються на утримання апарату адміністрації та ради. Вся інфраструктура
(поліція, лікарня, податкова, тюрма тощо) залишаються на місцях.
- В інформації, розміщеній на порталі Верховної Ради, не складно помітити, що Ви є абсолютним чемпіоном серед мажоритарників Київщини
за кількістю депутатських запитів до органів влади різного рівня. Розкажіть, як
загалом проходить процедура створення подібного документу?
- В першу чергу запити
народжуються після зустрічей з виборцями, коли вони скаржаться на діяльність
або бездіяльність посадових осіб. Що стосується інших запитів, то в мене є
кілька тематичних пріоритетів перед їхнім направленням. Насамперед, це –
медицина, екологія, боротьба з корупцією і прозоре використання бюджетних
коштів.
Реакція на запити
буває різна, але якщо бути наполегливим, вона може змінюватися на краще.
Приміром, спершу прем’єр-міністр Денис Шмигаль ігнорував мої звернення, або
давав формальні відписки, а зараз він вже дає більш глибокі та змістовні
відповіді. З цих запитів ми, зазвичай, робимо аналітику і при зустрічі з
виборцями пояснюємо, що не ігноруємо їхні звертання і тримаємо вирішення
порушених проблем на своєму контролі.
Чимало запитів
стосувалося долі дітей-сиріт, або позбавлених батьківського піклування. В ході цієї переписки ми з’ясували, що на
утримання кожної дитини у закладах інтернатного типу на рік витрачається понад
сто тисяч гривень, а безпосередньої на їхні потреби припадає не більше десяти
тисяч. Решта йде на зарплату педагогів та на утримання цих закладів. Тому є
нагальна потреба реформувати цю систему так, аби гроші, як кажуть, бігали за
дитиною, а не навпаки: діти недоїдають, доки керівники витрачають шалені кошти
на ремонти.
Ще одним пунктом
депутатського службового листування є боротьба з пожежами. Пам’ятаєте, які
пожежі були нещодавно навколо Чорнобильської АЕС? Тож у листах до представників
влади доводиться зайвий раз підкреслювати, що краще витрати кошти на превенцію виникнення
надзвичайних ситуацій, ніж згодом на ліквідацію їхніх наслідків.
- Ви очолюєте підкомітет з питань функціонування
платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом профільного парламентського комітету з
питань фінансів, податкової та митної політики, за Вашими виступами з трибуни
та з місця, а також з інформації із сайту Верховної Ради, кожен виборець може
дізнатися, що Ви окрім іншого були ініціатором чи співавтором законопроєктів
про Бюро фінансових розслідувань, про внесення змін до правил, які б спрощували
роботу фізичних осіб-підприємців, сприяли б залученню інвестицій та
запровадженню нових фінансових інструментів,
нарешті про вдосконалення процедури публічних закупівель. А що на підході?
- Свого часу одним
з моїх зобов’язань перед виборцями була розробка рішень щодо фінансової
інклюзії, аби фінансові послуги були доступні в кожному селі. Буквально в ці
дні він розглядатиметься на засіданні комітету, щоб на наступному пленарному
тижні винести його на голосування сесійного залу законопроєкт щодо розвитку
поштового банкінгу. Це дозволить людям не шукати банкомату в інших населених
пунктах, мати термінал в кожному селі, де є поштове відділення. Якщо не
вдасться влаштувати стаціонарні апарати, в села будуть приїжджати спецмашини
«Укрпошти», що окрім іншого дасть поштовх для її розвитку.
- Ви були серед тих 64
депутатів, з вашої фракції та від «Батьківщини», які підписали подання
до Конституційного суду України (яке надійшло туди 11 червня) про визнання
неконституційним закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності», також
відомого серед користувачів соцмереж, як «антиколомойський» законопроєкт. Можна
це пояснити тим, що Ви свого часу працювали на телеканалі «1+1»? Там майже 90
аркушів тексту. Можете загалом стисло обґрунтувати свою позицію, особливо для тих, хто не дуже розбирається у фінансах?
- Раджу
ознайомитися з висновком юридичного управління парламенту, де чітко
зафіксовано, що цей законопроєкт запроваджує в Україні експропріацію приватної
власності та порушує одинадцять статей Конституції про право на власність,
право на справедливий суд , на володіння своїм майном.
Щодо моєї роботи
на «1+1» :я на каналі пропрацювала більше десяти років, з моєї зарплати, яка
була прозора та велика, за всі ці роки сплачені мільйони податків і я можу
сказати, що я за своє життя, на відміну від інших журналістів, не робила
жодного замовного матеріалу і мені немає чого стидатися.
- 25 жовтня – місцеві вибори. Було вже кілька
прес-конференцій керівництва обласної партійної організації «Слуги народу» та
обласного штабу. Ви вже визначилися: кого саме маєте підтримати на території
вашого округу на виборах мерів, голів ОТГ, депутатів обласної та міських рад?
-Звичайно, ми
працюємо в тісній співпраці з виборчим штабом і проводимо соціологічні
дослідження щодо популярності тих чи інших кандидатів на електоральну перемогу.
- А про персоналії цих претендентів на кандидацтво від
вашої політичної сили ще не можете сказати?
- Поки що ні. Я в
даний момент переважно виконую на окрузі модерацію з цих питань, а згодом
керівник обласного осередку і мій колега по парламенту Олександр Дубінський, спільно
з регіональною політрадою, розглянуть ці списки та затвердять найбільш
оптимальні кандидатури.
-Торік, коли парламент дев’ятого скликання запрацював
у турборежимі, усі експерти були
вимушені констатувати, що кількість прийнятих у сесійній залі законопроєктів на
одиницю часу реально збільшилась, в порівнянні з попередниками, але згодом
стало помітним гальмування в первинній законодавчій дружній роботі і для одержання результативного
голосування (у 226 мандатів) ви стали
залучати голоси інших фракцій та груп, але іноді навіть їх не вистачає. Це
закономірно, чи маємо феномен різних груп впливу на законодавців?
- Думаю, що не є секретом той факт, що монофракція складається з депутатів різного
штибу та різних груп впливу, тож можливі різні настрої. Що стосується
голосувань, я можу говорити лише про себе, оскільки я йшла на вибори конкретно
під реалізацію програми Президента України та партії «Слуга народу» і голосую
лише за те, що вважаю прийнятним і що не суперечить нашій передвиборній
програмі.
- Я розумію, що Вам не дуже зручно давати оцінку деяким
висловами колег з парламенту (та ще з вашої фракції), які необережно вилетіли з
їхніх вуст під час запеклої дискусії (як це було з головою соціального комітету
Галиною Третьяковою) чи у приватній
бесіді керівника вашою фракції Давида Арахамії з керівником партії Олександром Корнієнком,
яка раптом, без їхнього відома, стала набуттям гласності? Як би прокоментувати
ці скандали?
- Я за те, щоб
кожна людина в Україні мала б базовий дохід, який би дозволив задовольняти його
елементарні потреби і в цьому сенсі я сповідую менш ліберальний підхід, ніж
пані Третьякова. Але вона все ж професійний політик і, думаю було б
несправедливо звільняти її з посади керівника профільного комітету за невдале
висловлювання. Щодо висловів депутатів-чоловіків, то я тут, безумовно на
стороні жінок і вважаю подібну лексику неприйнятною. І я думаю, що Корнієнко
зробив мужній вчинок, вибачившись, а не ховався по кутках. У будь-якому випадку
кожен має робити власні висновки зі своїх вчинків та висловлювань…
- Оскільки час плине дуже швидко, скажіть відверто,
пані Ольго, чи плануєте Ви по
закінченню цієї каденції повертатися у журналістику чи йти, скажімо, на роботу у
виконавчу владу, як це роблять екс-депутати, або все ж маєте намір залишатися у
публічній політиці?
-Так, я дійсно маю намір
брати участь у наступних парламентських виборах та планую залишатися у політичному просторі, щоб
змінювати країну на краще.