#

Отець Ігор Грищенко: Вандали у Білій Церкві не дають збудувати храм

06.09.2018 05:08
Отець Ігор Грищенко: Вандали у Білій Церкві не дають збудувати храм

«Моя Київщина» поспілкувалася з отцем Ігорем Гріщенком, який розповів про ситуацію з будівництвом в Білій Церкві першого Греко-Католицького храму та про усі перепони як з боку місцевої влади, так і деяких мешканців масиву, де власне виділена земельна ділянка під будівництво.

- Отець Ігор, як відомо у ніч на 17 серпня 2018 року, у місті Біла Церква,  невідомі зловмисники повалили бетонну огорожу на місці будівництва храму Різдва Христового – першого у місті храму.  Розкажіть коли і з чого почався цей конфлікт?

- Вся ця справа насправді триває від березня 2016 року. Від того часу як нам були видані всі дозвільні документи на будівництво храму парафії Різдва Христового на масиві Піщаний по вул. Героїв Чорнобиля, 5/8. Відтоді кожного разу як тільки ми розпочинали роботи по будівництву, одразу відбувались якісь непорозуміння. Спочатку один дерев’яний паркан ставили – був знесений, через рік другий паркан ставили, але так і не змогли встановити, бо люди забороняли це робити і навіть лягали під будівельну техніку. Тож було прийнято рішення спочатку домовитися з людьми, аби бригада могла спокійно працювати. Проте всі домовленості проходили так, що для нас кожного разу придумували все нові умови.

Усі дискусії з мешканцями прилеглих будинків йшли в натягнутому руслі. Повсякчас лунали невдоволення: нібито в храмі постійно будуть відспівувати покійників та заважатимуть спокою. Хоча зважаючи на реалії Білої Церкви, насправді дуже мало людей під час поховання заносять до храму, а відспівування  в основному відбуваються на кладовищі. От і виходить, що комусь дзвони заважатимуть, комусь алейка до храму тощо.

- Як відомо, ви не один раз йшли на компроміс. Яких саме заходів Ви вжили аби направити діалог у мирне русло?

-  Так, дійсно, ми пішли на компроміс і зробили візуалізацію храму. Наша парафія розробила макет, на якому було зображено сам храм, його розташування та парк. Ми зробили його презентацію у міськвиконкомі. Якщо чесно серед людей  які прийшли, зацікавлених у храмі було дуже мало, але були і ті що не проти.

Також за умов мешканців масиву нам довелося відмовились від адміністративно-харитативного  будинку, який мав би служити для потреб різних соціально-незахищених осіб – дітей вулиці тощо. Тобто ми у великій мірі йшли на поступки, але коли щоразу починали ставити паркан аби продовжувати будівництво, люди продовжували висловилися проти цього.

-  Розкажіть що стало апогеєм конфлікту?

- Апогеєм конфлікту став випадок, який мав місце 31 липня, коли на нашій ділянці забудовником було вирізано частину невеличких дерев. Тоді люди звинуватили нас в тому, що ми це зробили незаконно, хоча згідно з законом, чітко дотримуючись усіх норм та згідно раніше складеного акту, ми мали право зрізати ці дерева.

Далі, під час робіт по встановленню паркану які тривали з 13 до 16 серпня, мешканець одного із сусідніх будинків, який був напідпитку, прийшов із гранатою РГД-5 до паркану, почав погрожувати та розганяти будівельників. Наскільки мені відомо, на місце події тоді виїхав сам начальник поліції Білої Церкви, який розбирався в ситуації.

Та всі ці події, як виявилося були тільки початком. В ніч із 16 на 17 серпня відбулось зухвале повалення паркану невідомими особами. Варто сказати, що напередодні події забудовник отримав, так би мовити, дружнє попередження про можливий акт вандалізму від одного із мешканців будинку. Я змушений був швидко реагувати: одразу поїхав до відділку поліції та написав заяву аби попередили це. Поліція на місце будівництва таки прибула, але досить не на довго. І вже по від’їзду правоохоронців одразу розпочалося побиття та повалення паркану. За свідченням забудовника в цьому брали участь до 50 осіб, серед яких були підлітки в нетверезому стані. Працівниками поліції, які згодом прибули на місце події, було складено адміністративні акти на певних осіб, яким загрожує тільки штраф.     

- Як ви розцінюєте цей акт вандалізму, і кого підозрюєте у скоєному?

- Ясно що діями всіх цих людей керували певні особи. Наскільки мені відомо, йдеться про одного із мешканців, який проживає в одному з будинків по вул. Героїв Чорнобиля ,і одна особа, яка там не проживає, але є зареєстрованою. Їх імена мені також відомі: Харченко Костянтин, та Ярослав Кузнєцов.

Взагалі-то я не хотів би когось звинувачувати, але назвав би дві групи осіб. Одні займаються бездіяльністю, де треба прикласти певні зусилля для встановлення законного порядку. Це питання до нашого міського голови Геннадія Дикого. Я не побоюсь сказати цього, бо кожного разу він крутить-вертить світом, хоче бути добреньким і з нами, і з ними. Певно це є намагання уникнути відповідальності.

Останній раз, аби нас підвести до компромісу, ініціативна група виступила, щоб перенести будівництво храму на іншу земельну ділянку, що є фізично неможливим. У нас є всі законні підстави щоб будувати, всі документи нам видала архітектура міста, ми отримали декларацію на початок будівельних робіт.

Так виглядатиме храм у Білій Церкві

Що ж до другої групи. До цього можуть бути причетні представники Московського патріархату. Якщо я не помиляюсь, за свідченням певних осіб, вони недавно придбали будинок, який знаходиться за метрів 70-80 від забудови нашого храму, тож вони яро не бажають такого сусідства. Також опосередковано можна сказати, що до цього причетні люди, яких запрошують за певну винагороду валити паркан та говорити образливі слова. 

- У разі таких наступів, якщо вони продовжуватимуться, чи будете ви розглядати варіант побудови храму в іншому місці?

- У нас немає підстав для цього. Це  вже й так є другим місцем, на яке ми перейшли. Я став настоятелем парафії у 2013 році. Тоді до мене звернулися представники міської ради із пропозицією перенести храм, який мав будуватися на місці вже діючого на сьогодні маркету АТБ. Тоді нам пообіцяли грошову компенсацію у розмірі 200 тисяч гривень, але по сьогоднішній день це так і залишилось обіцянкою. Тобто в нас немає підстав довіряти, щоб ще раз кудись переходити. Де гарантія, що нас знову не підставлять і ми знову не робитимемо 2,5 роки документи на будівництво?

- Скільки приблизно в Білій Церкві налічується прихожан греко-католицького сповідання?

- Чесно кажучи, наших парафіян греко-католиків тут ми ще не дуже знаємо. Як би це смішно не звучало, але про нас ще до кінця всі не знають. Чому?.. Тому що немає храму.  Але зараз принаймні їх біля 150-200 чоловік. Ясно, що всі не ходять до храму в зв’язку з тим що в нас мало місця в невеличкій капличці по вулиці Леся Курбаса. Проте дуже багато осіб цікавляться нашою церквою, багато осіб, які зранені так званим сучасним конфесійним православ’ям. Люди хочуть бачити образ справжньої церкви, і я сподіваюсь, що храм буде. Я в це щиро вірю і покладаю всю надію і уповання на Бога…

Спілкувалася Надія Савчук, «Моя Київщина»

Читати "Моя Київщина" у Telegram