Перлина Київщини: Як живе громада Ржищева після створення ОТГ

У рамках проекту «Пульс», курс якого спрямований на зміцнення місцевого самоврядування, відбувся прес-тур представників регіональних та місцевих ЗМІ до Ржищіва та окремих навколишніх сіл, які увійшли до спільної з цим містом Об’єднаної територіальної громади. «Моя Київщина» вирішила подивитися, як функціонує дане ОТГ

Колись розташований на узбережжі Дніпра історичний  Ржищів (заснований за часів Київської Русі в 1151-му році) входив до складу Кагарлицького району, але у 1995 році йому було надано статус міста обласного підпорядкування. Зазвичай такий статус надається містам з великою кількістю населення або з вагомим економічним потенціалом. У випадку з Ржищевим, невеличким містечком, тут окрім фактору багатої історико-культурної спадщини та своєї промисловості головну роль у відокремленні зіграло й географічне розташування: місцевим жителям іноді було значно легше потрапити до сусідніх райцентрів чи до Києва, аніж до свого власного – Кагарлика.

Минулого року, у переддень святкування Дня Незалежності України, місто знову змінило свій статус, ставши адміністративним центром не тільки для містян, але й для селян із дев’яти сусідніх населених пунктів, які до цього входили до складу шести сільрад Кагарлицького району. До  Ржищева приєдналась Балико-Щучинська сільська рада (села Балико-Щучинка та Уляники), Гребенівська сільська рада (села Гребені та Юшки) Півецька сільська рада (села Півці та Онацьки), Піївська сільська рада (села Пії та Липовий Ріг), а також Яблунівка з власною сільрадою.

У цьому сенсі місцевих жителів випередило лише одне місце обласного підпорядкування на Миколаївщині, яке ще раніше зуміло об’єднати навколо себе прилеглі села.

Причому тут слід нагадати, що серед міст обласного підпорядкування Ржищів – найменше за кількістю населення місто: в ньому мешкає сім з половиною тисяч людей, а всього у новоутвореному ОТГ – трохи більше десяти тисяч мешканців. У перспективі є надія, що ця кількість збільшиться за рахунок приєднання до ОТГ ще кількох сіл з Кагарлицького та Миронівського районів, однак там керівництво сільрад, схоже, хоче зберігати свою сільську «незалежність» до останнього. Втім, наступний рік примусить їх до об’єднання з якимось ОТГ, оскільки передбачено, що виконавча влада буде об’єднувати громади вже у директивному порядку, відповідно до регіональних програм розвитку.

Голова об’єднаної територіальної громади Крістіна Чорненька зазначила, що тривалий процес підготовки до утворення ОТГ (кілька разів ЦВК переносило вибори) став для міськради своєрідним стимулом для наведення порядку у місті, аби селяни побачили – до кого власне приєднуються.

Слід зазначити, що досвід централізації ржищівчани вивчали не тільки на вітчизняних прикладах, але й за кордоном, у першу чергу в Швеції та Данії. Причому не тільки з точки зору фінансово-організаційного аспекту, але й технологічного.

Керівниця ОТГ розповіла (а згодом ми це побачили й на власні очі), як здійснили ремонт у дитячому садочку та завершуються у школі. При школі, до речі, відкрито інклюзивно-ресурсний центр, який відвідують понад сотні діточок з особливими потребами з усієї округи.

Між іншим, раніше у школі в холодну пору року було знаходитися некомфортно. Приміром, через недосконалість старої опалювальної системи у бібліотеці, зокрема, доводилось сидіти у верхньому одязі. А після встановлення нової – тепло рівномірно розподіляється по всій будівлі школи. А наприкінці весни і на початку осені, коли буває спекотні дні, педагоги вже просять місцеву владу: запланувати на майбутнє встановлення кондиціонерів…

Завдяки збільшенню фінансування (субвенція на формування інфраструктури ОТГ на цей рік – близько двох мільйонів гривень) вдалося суттєво покращити постійну вітчизняну біду – стан внутрішніх доріг, але тут ще робіт й робіт…

Побували ми і у приміщенні колишньої аптеки, де нині завершується переобладнання під офіс надання адміністративних послуг.

«Розширюєте адміністративні послуги за рахунок звуження медичних?»- запитуємо у господарів. З’ясувалося, що у місті існує ще з п’яток приватних аптек, з якими комунальна аптека не зуміла конкурувати і закрилася (нажаль, це повсюдне явище, яке є наслідком не контрольованості ситуації з аптеками в МОЗ), ось міська влада і вирішила дати нове життя своїй комунальній нерухомості.

Олександр Воронін, «Моя Київщина»