Перша сесія Київської облради-2020: політичні ігри та резонансні звернення

У вівторок, 21 квітня, як попередньо і анонсував портал "Моя Київщина", відбулося пленарне засідання позачергової 33-ої сесії Київської обласної Ради 7-го скликання, більшість запропонованих до розгляду питань були суто технічні, якщо не вважати окремих заяв та депутатських звернень: сесія відмовилась погоджувати запропоновані мером Києва Віталієм Кличком межі столиці, засудила поведінку нардепа від "Батьківщини" Костянтина Бондарєва та закликала законодавців внести зміни до Виборчого кодексу

На відміну від попередньої, рекордної за кількістю питань, планової бюджетної сесії, яка відбулася в грудні, на порядок денний нинішньої позачергової виносилось лише з десяток пунктів, тому депутати вклалися у півтори години сесійного часу.

Традиція, одначе: планові рішення приймати  без обговорення

З планових рішень, які попередньо обговорювалися на засіданнях профільних комісій, депутати прийняли поправки до обласного бюджету на поточний рік, які прийняли на сесії - 19-го грудня. Як кажуть, не пройшло і місяця…

Нагадаємо, що в рамках проведення медичної реформи, тоді ж було ухвалено рішення про реорганізацію 19 обласних медичних закладів. У вівторок до них додалося ще три, зокрема, депутати дали зелене світло для створення комунальних некомерційних підприємств "Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", "Київська обласна клінічна лікарня" та "Київський обласний онкологічний диспансер". Як повідомила нам голова комісії з питань охорони здоров’я  Наталія Бігарі, - затримка була пов’язана з тим, що на місцях не встигли провести тендерні процедури. Таким чином нині на Київщині нараховується 24 обласних комунальних закладів охорони здоров’я.

Також під час позачергової сесії депутати  розглянули  питання "Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 23 грудня 2016 року № 215-11-VII "Про затвердження структури, чисельності та штатного розпису виконавчого апарату Київської обласної ради". Йдеться про запровадження трьох штатних одиниць в управлінні комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату КОР, до функціональних обов’язків яких входитиме взаємодія з комунальними медичними закладами.

Окрім того, депутати без обговорення внесли зміни до поточної Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури регіону. Власне, саме в цьому питанні ховаються цікаві елементи "депутатської роботи"...

Нарешті, більшістю голосів депутати внесли зміни і до іншої програми - сприяння розвитку  громадського суспільства на Київщини. Окрім всього іншого, домовилися, що ключовою профільною комісією, яка контролює виконання цього документу стане комісія зі свободи слова, яку очолює Галина Єрко.

Однак позачергову сесію облради було розпочато із розгляду депутатських звернень, які обговорювали найбільш емоційно.

Межі Києва: обласна влада прагне публічності та врахуванням інтересів місцевих громад

Депутати Київської обласної ради підтримали рішення про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва. За подібну відмову проголосувало 54 депутати.

“Повторно відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва, розробленого комунальним підприємством “Київський інститут земельних відносин” та погодженого рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 року №445/8018 “Про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Києва”, – йдеться у рішенні.

Проєкт передбачає збільшення території міста з 82 635 га до 85 351 га за рахунок земель Київської області – Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. При цьому столиця готова віддати Київщині лише 55 га земель.

Варто відзначити, що затвердженим у 2013 році проєктом про встановлення меж Києва, місто було готове віддати області більше землі – 659,3 га, а забрати – 2075,7 га.

Але 2 січня обласна рада відмовила КМДА у погодженні проєкту, оскільки при його підготовці не було враховано думку мешканців населених пунктів, які він зачіпає. Крім того, в області вважають, що прийняте Київрадою рішення суперечить важливим міжнародним нормам, зокрема, Хартії місцевого самоврядування.

У той же час, при обговоренні цього рішення, депутат Олексій Дорошенко нагадав, що протягом багатьох десятиріч поспіль, в міру урбанізації столиці, до неї періодично відходили землі прилеглої округи. Останні раз великий шмат Київщини відійшов до меж Києва ще у далекому 1989-му році. Тож потреба в контактах між містом та областю – річ - об’єктивна, особливо на тлі розмов про створення столичної агломерації.

Не важко здогадатися, що у контексті реформи адміністративно-територіального устрою країни та утворення на базі  створених ОТГ округів, замість районів, а головне – місцевих виборів, обласна Рада вирішила пригальмувати процес уточнення меж столиці,- для майбутніх не тільки економічних, але політичних торгів з потенційними партнерами по бізнесу та виборчих перегонах…

Колишніх однопартійців Костянтина Бондарєва не влаштовує стиль політичної полеміки очільника обласної організації "Батьківщини"

Так сталося, що на даній сесії вперше публічно заявила про себе нова депутатська група - “За розвиток Київщини” у складі 13-ти депутатів, яка утворилася восновному на уламках колись правлячої в облраді фракції "Батьківщина".

Лише напередодні на порталі представницького органу влади з’явилося корегування у складі партійних фракцій та відомості про те - хто саме увійшов до цієї депутатської групи.

Як сказав нам перед початком сесії один з учасників нового депутатського утворення Олександр Кищук, в своїй подальшій роботі його колеги мають враховувати насамперед інтереси пересічних виборців. У той же час не виключив можливості, що згодом група може укласти альянс з якоюсь політичною силою для участі в майбутніх місцевих виборах.

Одначе, керівництво  обласної організації "Батьківщина" в особі його керівника народного депутата України Костянтина Бондарєва - не у захваті від перспективи того, що певна кількість їхніх колишніх соратників відійшла від партії і пустилася у самостійне політичне плавання.

Разом з тим, депутати Київської обласної ради з другої спроби ухвалили звернення до Верховної Ради про неналежну поведінку народного депутата України, “батьківщинівця” Костянтина Бондарєва. Його звинувачують у порушенні норм депутатської етики.

З відповідним зверненням перед депутатами виступив депутат облради Микола Дворник (депутатське об’єднання “За розвиток Київщини”), якого разом з колегою Давідом Ерікяном 15 січня не допустили до Президентського готелю, де мали проводитися збори з питання відкликання цих та ще шести депутатів облради з метою замінити "розкольників" іншими – більш дисциплінованими однодумцями. Сталася сутичка з партійними охоронцями. Також на місці подій, зокрема, був Костянтин Бондарєв, поведінка якого викликала питання у присутніх.

Отже у зверненні до Верховної Ради, Національної поліції та Київського обласного виборчого комітету йдеться про порушення закону “Про статус депутатів місцевих рад” та протиправних дій народного депутата, голови Київської обласної організації партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Костянтина Бондарєва.

У зверненні депутати просять Верховну Раду розглянути питання про дотримання народним депутатом норм депутатської етики, Нацполіцію — про наявність в його діях складу адміністративного або кримінального правопорушення і притягти нардепа до відповідальності, а Київську обласну виборчу комісію — врахувати факти порушення прав виборців та депутатів при проведенні наступних зборів щодо відкликання.

Про подробиці інциденту біля Президентського готелю досить докладно розповіли наші колеги з "Києввласть". Аналізуючи спробу застосувати норму про імперативний мандат, журналісти видання нагадали, що аналогічні зусилля інших партій також не увінчалися успіхом: "Влітку 2016 процедуру щодо двох обранців Броварської міськради ініціювала “Свобода”. Через рік обласна БПП, яку тоді тільки-но очолив Ігор Конененко забажала позбавити мандатів депутатів Київоблради Романа Сімутіна та В’ячеслава Соболєва. Провели збори з “тітушками”, Соболєва і Сімутіна на них не пустили, всі пересварилися. Проте мандатів так нікого і не позбавили ні в “націоналістичному”, ні “порошенківському”  таборі"

Про те, що й "Батьківщина" не зуміє цього досягти, говорить і ліміт часу: занадто мало його залишилося до дати місцевих виборів.

Але повернемося до самої сесії. Після першого голосування за прийняття звернення, зясувалося, що не вистачило одного голосу. Тоді  депутат Наталія Бігарі закликала депутатів згадати про те, в яких нестерпних умовах постійного шантажу з боку Костянтина Бондарєва доводилося раніше працювати депутатському корпусу регіону. Тож при повторному голосуванні документ підтримала більшість депутатів.

Без поправок до Виборчого кодексу – місцеві вибори будуть недемократичними

Першого січня як відомо, набрав чинності Виборчий Кодекс України. Але експерти з виборчого права підрахували, що відтепер за участь кандидатам треба внести до ЦВК грошового задатку майже в 40 разів  більше, ніж було. Тому  найпершим зверненням до парламентаріїв того дня  був офіційний лист до Верховної Ради, який озвучив представник фракції "Свобода"  Ігор Сабій. Він зазначив, що така практика не тільки - недемократична, але не дає країни змоги позбавитися від впливу на політиків з боку олігархів, причому відтепер не тільки на центральному, але і на регіональному та місцевому рівні. Разом з тим, він погодився, що певна сума грошової застави потрібна, аби відсіяти від участі у виборах технічних кандидатів.

Аби дізнатися про сучасну арифметику витрат суб’єктам виборів пропонуємо прочитати аналітику громадського руху "Чесно", з якою інформаційний портал "Моя Київщина" вже знайомив свої читачів.

Також нагадаємо, що наприкінці грудня на Київщині пройшли чи не останні у регіоні вибори у двох об'єднаних територіальних громадах столичного регіону: Калинівській та Зазимській. Перемогу цілком очікувано здобули самовисуванці, продемонструвавши абсолютну слабкість партійних структур в Київській області.

Разом з тим, депутати облради все ж таки підтримали звернення до Верховної Ради про необхідність внесення змін до статті 225 Виборчого Кодексу України щодо суттєвого зменшення розміру грошової застави.

По закінченні сесії голова облради Микола Стариченко, коментуючи це рішення, зауважив, що внесення змін до законів - виключна прерогатива парламентаріїв, про те, йому відому, що в інших регіонах місцева  політична еліта теж не у захваті від таких сум застав кандидатів у депутати та мери, тож висловив сподівання, що законодавці дослухаються до думки своїх регіональних колег.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"