#

Київщина під водою: найгірше вже позаду?

23.04.2023 19:03
Київщина під водою: найгірше вже позаду?
Фото від ДСНС

Цьогорічне весняне водопілля спричинило чимало біди на Київщині. Мешканці низки сіл на півночі області постраждали від стихійного лиха, яке підтопило наразі 210 домогосподарств. Про причини, боротьбу з наслідками, евакуацію людей та чи можна було уникнути паводків читайте у сьогоднішньому матеріалі "Моєї Київщини"

Хоча на Київщині все ще очікуються небезпечні гідрологічні явища, ситуація в області дещо стабілізувалася. Води у річках стало менше на 10-15 см, а рівень небезпеки, пов’язаний із весняним водопіллям у Київській області знижений до першого – "жовтого".

За даними Укргідрометцентру, до 24 квітня на річці Дніпро у Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах утримуватиметься затоплення заплавних територій та часткове затоплення прируслових ділянок у ряді прирічкових населених пунктів, але, запевняють у ДСНС вони готові до непередбачуваних ситуацій та евакуації людей.

Як розповіла "Моїй Київщині" керівниця пресслужби ГУ ДСНС України у Київській області Вікторія Рубан загалом із двох районів столичного регіону за період весняного водопілля було евакуйовано більше 50 осіб, а також деяких тварин, які опинилися в пастці у своїх домоволодіннях. Наразі, за її словами, загрози для людей немає, адже усі, у кого були підтоплені домоволодіння, виїхали із небезпечної зони.



За словами ексочільника ГУ ДСНС України У Київській області Василя Слободяника, такого масштабного водопілля у регіоні не було минулих років 10.

"За час моєї каденції таких критичних ситуацій не було. Були, звичайно, підтоплення меншого масштабу. Наприклад, у заплаві річки Ірпінь через порушення норм забудови. Тоді наші підрозділи евакуйовували навіть людей із деяких будинків, але це важко порівняти із тим, що ми бачимо зараз. За 7,5 років мого головування у ДСНС такого масштабного підтоплення не було", - каже колишній голова.

Журналісти "Моєї Київщини" поспілкувалися із колишньою очільницею Державного агентства водних ресурсів України Іриною Овчаренко та ексміністром екології Юрієм Костенком про можливі причини масових підтоплень та чи можна було їх уникнути.

"Наразі ми спостерігаємо весняне явище збільшення рівня води в річках. Чому воно відбувається? По-перше, через танення снігів, а друге – дощові опади. Якщо ми говоримо про Київську область – то Десна та Прип'ять формують збільшення рівня води в Дніпрі. Уникнути цього явища неможливо, адже це нормальний природній процес. Паводки – явище циклічне. Невеличкі локальні підтоплення є кожного року, але масштабні зазвичай повторюється раз на 10 років. Зараз ми спостерігаємо пік підтоплення. Майже така ж за масштабом повінь була в 2013 році", - каже Овчаренко.

Як відомо, головні стоки Дніпра – це територія білорусі й росії. Саме там формується найбільша кількість водних ресурсів, які потім опиняються в Десні – головній притоці Дніпра – й у самому Дніпрі. Цього року в білорусі та росії були інтенсивні снігопади, а зараз в Україні затягнулися дощі, тому паводки, зокрема й на Київщині – наслідки цього.

На думку Юрія Костенка, те, що зараз відбувається із підтопленням у Київській області та й Україні загалом – традиційна ситуація для більшості країн світу. А зараз, в умовах глобальних змін клімату, й поготів. Людина своєю діяльністю все робить для знищення природи, а природа захищається.

"Якщо говорити про захист від паводків, то світова практика показує, що неможливо на 100% убезпечитися. Як ми пам’ятаємо, після урагану Катрін у США Новий Орлеан був майже повністю затоплений. Те саме було й у Німеччині (декілька років тому Рейн виходив із берегів). Тоді ніякі дамби й подібні споруди не зупинили воду. В Україні паводки – велика рідкість. Раніше були традиційні весняні паводки на Десні, тому що це доволі динамічна система, й щороку весною там заливалися луки й пасовиська. Натомість за останнє десятиліття чітко бачимо тенденцію на зменшення паводкової загрози в Україні загалом. Це пов’язано передовсім з тим, що екосистема країни поступово обезводжується через неправильні рішення щодо знищення малих річок, які є основою для формування річкової системи. Відтак, виникло дуже багато проблем із водою, що особливо відчувається в південних та центральних областях – Херсонщина, Одещина, Миколаївщина, Черкащина. До речі, й Поліська зона, де багато болотистих угідь, почала перетворюватися в зону, яка страждає від нестачі вологи. Це наслідок масових меліоративних робіт в Україні, розорювання земель, де били джерела", - каже Костенко.

Колишній міністр пояснює, що на підтоплення впливає й масова вирубка лісових насаджень в Україні.

"Ліс – це природній бар’єр та регулятор водостоків. Корені бука, наприклад, утримують до тони води. Знищення насадження вздовж Дніпра на Київщині, наприклад, призвело до формування масованого стоку й формування паводкових вод. Тому інтенсивна забудова й знищення природніх бар’єрів у цих зонах спричинило підтоплення", - каже пан Юрій.

На думку експерта, на 100% вберегтися від повені неможливо, але вживати заходів все ж необхідно.

"Якщо говорити про підтоплення Києва, то щоб цього уникнути потрібно будувати дамби, зливові системи, треба працювати над тим, щоб екстремальні явища менше приносили збитків. Але в нас питання збереження екосистеми поклали у довгий ящик. На першому місці зараз інтенсивна забудова… Тому ми пожинаємо наслідки недбалого ставлення людини, зокрема й Київської влади, до природи. Плюс в умовах війни вимушено зруйнували багато дамб для захисту Києва. А наразі питання відновлення – складне… Те ж саме стосується й півночі Київщини. Це ж фактично Поліська зона, де традиційно накопичується велика кількість води, як бар’єр до її поступання у Дніпро, через збереження водно-болітних угідь. Болото – це унікальна система накопичення вологи, її утримування. Де зараз ці угіддя? Усе було знищено й розорено. Тому тепер на Поліссі ми бачимо опустелювання й пилові бурі частіше, ніж, наприклад, у Херсонській області. Водно-болотні угіддя, які слугували природніми бар’єрами до паводкових процесів, майже тотально знищені. Тому при появі додаткової вологи у вигляді дощу чи сніготанення уся вода швидко стікає у Дніпро чи його притоки й приводить до підтоплення. Те, що ми бачимо сьогодні, – наслідки злочинної діяльності людини проти природи", - підсумовує Костенко.

Як розповіла колишня очільниця Держводагентства, велику роль у регулювання рівня води грають також ТЕС на Дніпрі.

"Коли приходить багато води, як правило, водосховища підспускають, щоб набрати оці повеневі води. У цьому році такого не зробили, через те, що поблизу Каховського водосховища були воєнні дії. Тому не було куди прийняти оці повеневі води, не було створено пустоти. За її створення відповідає міжвідомча комісія по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ. Вона відповідальна за встановлення оптимальних режимів з урахуванням усіх факторів. Ця комісія на базі Держводагентства", - каже Ірина Овчаренко.

Окрім цього, колишня очільниця Держводагентства розповіла про хаотичну та часто незаконну забудову й, як наслідок, підтоплення домоволодінь.

"У кожної річки є межі, куди вона буде, так би мовити, виходити – це пойма. Оскільки Київ та область дуже урбанізовані, то ці пойми значно зменшені. Ми будуємося відповідно до містобудівних норм, які нерідко зменшують ці межі. Тому будівництво у прибережних захисних смугах чи поймах – це апріорі ризик підтоплення. Людям, які планують купувати житло, потрібно першочергово звернути увагу на те, чи не розташований цей будинок у прибережній захисній смузі. Також потрібно звернути увагу на карту підтоплення, у яку хвилю потрапляє будинок. Хочу зауважити, що будинки, які розташовані у зонах ризику відповідно до карт підтоплень, страхові компанії можуть відмовитися страхувати. Тому це тільки особиста відповідальність", - каже пані Ірина.

Читати "Моя Київщина" у Facebook
Антон Болбочан
журналіст