Президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій: У час війни треба цінувати українського робітника
Європейська
бізнес-асоціація (EBA) раніше закликала уряд якомога швидше відновити
бронювання, адже зупинка цього процесу стала критичною проблемою для бізнесу, що може призвести навіть до закриття підприємств. Це не оминуло і будівельний бізнес. Про
основні виклики для цієї сфери в інтервʼю "Моїй Київщині" розповів президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Костянтин Салій
- Будувати, коли у будь-який момент росіяни можуть це знищити. Чи зараз це доцільно?
- Кажуть, що не треба будувати у воєнний час. А хто робить бомбосховища? Будівельники. Хто робить "зуби дракона"? Виробники будівельних матеріалів. А хто їх встановлює? Як правило, хочуть, щоб приїжджали будівельники і професійно їх встановлювали. Нашим воїнам треба, щоб їхні близькі, які виїхали або знайомі з обпеченої війною території мали житло. А, на жаль, Україна, на відміну від Німеччини, не має запасу житла на кожного українця. На Закарпатті є села, де було десь 450 дворів, а тепер туди приїхали по 1500 людей. І тепер не вистачає навіть води в колодязях. Це непрості речі.
- Із якими основними проблемами зіткнулася
будівельна галузь під час
повномасштабної війни росії проти України?
- Сталося стрімке скорочення робочих рук. По-перше, люди пішли добровольцями. Це, як правило, працівники цехів, водії, геодезисти. Потім почалася поступова мобілізація. І от зараз досягнуто критичного рівня, коли є підприємства, наприклад, на яких було 275 співробітників, а залишилося – 45. Якщо ще 10-15 мобілізують, то воно не зможе виконувати замовлення, тобто зупиниться.
Будівництво починається з видобутку корисних копалин. Первинне – це пісок, граніт, вапно й інші домішки мінеральні. Усе це видобувається із землі. Якщо ж забрати з виробництва вибухотехніків, а армія дуже їх любить, забрати маркшейдера, працівників, які вивозять це, то виходить, що кар'єр або може працювати на 20-30%, або взагалі власнику підприємства доцільніше його призупинити. Але ж треба платити державі різні мита за користування надрами, податки. Власник виходить у такому економічному шпагаті.
- Як керівники будівельних підприємств намагаються вирішити проблему нестачі кадрів. Чи залучають жінок?
- Сподіватися, що все будуть робити жінки, прикро. Не буде багато жінок лізти на ту висоту і там займатися перевантаженням. Будівельні компанії намагаються залучити до роботи пенсіонерів, які раніше працювали у цій галузі. Адже багато виробництв ще працюють за радянським стилем. Проте пенсіонер може рік-два потягнути, але на 10-15 років його не вистачить.
- Які недосконалості Ви вбачаєте у процесі мобілізації робітників?
- Кадровик підприємства зобов'язаний, згідно з законодавством, здається, протягом чотирьох днів, якщо не зменшений норматив, повідомити про прийняття на роботу людини, яка підпадає під мобілізацію. І бувають такі ситуації, що після такого повідомлення на підприємство через пару днів приходять працівники ТЦК і конкретно вишукують нових працівників. Це відлякує, особливо молодь, яка не хоче працевлаштуватися без гарантії бронювання. Коли керівник набрав бригаду віком від 21 до 25, ледь їх сколотив, навчив працювати на обладнанні, а зранку стоїть ТЦК, і вся ця бригада вже не потрапляє на завод. Це гірше ніж диверсія проти виробництва.
- Який вихід із цієї ситуації?
- Треба зрозумілу систему. Я пропонував зробити додаток для Резерву+, щоб, наприклад, там відображалися усі працівники, які є на заводах. Так, і власники підприємств розумітимуть, яка в них ситуація, і держава знатиме, кого можна ще мобілізувати. Буде ясно в якому стані знаходяться документи цих працівників. У нашій галузі кожен керівник або власник підприємства рятується самотужки. І вони просять державу не забирати останні продуктивні сили. Якщо продуктивні сили перестануть працювати, то перестануть надходити податки, які йдуть на армію. І не треба знецінювати працівника, який зараз працює в тилу. Цей працівник має нагодувати пенсіонера, має нагодувати українську армію і годувати свою сім'ю. Я вважаю, що закликайте до мобілізації спортсменів. Вони все життя готувалися до високих напружень і навантажень. Вони не несуть і не генерують жодних гарних грошей для народного господарства. Закликайте наших артистів дуже великих. Ну от всіх їх, косметологов, гримерів і всю цю публіку .
- Можливо, хочете щось ще додати на завершення?
- Людина з робочою спеціальністю - це золотий ресурс народу України. Кожен науковець, який не виїхав за кордон, а продовжує навчати нашу молодь – це золотий ресурс. Заберіть його і потім будете відсилати за великі кошти молодь вчитися за кордон. А за кордоном що? Правильно, 90% не повертають. Тому цінуйте, будь ласка, українського науковця, українського аспіранта, всіх треба цінувати, і українського робітника.
Читати "Моя Київщина" у Facebook