#

"Реформування" медицини по-білоцерківськи: як пускають кров першій лікарні

25.03.2025 11:58
"Реформування" медицини по-білоцерківськи: як пускають кров першій лікарні
Білоцерківська міська лікарня №1

У лікарнях Білої Церкви за останній рік відбувся кадровий переворот, в результаті якого було звільнено одразу 4 головних лікарів, які очолювали свої посади в медзакладах. Місцеві «реформатори» - керівники міста в особі заступника міського голови Юрія Савчука – обґрунтували таке рішення тим, що строк дії трудових договорів у очільників лікарень закінчився ще наприкінці січня. За логікою влади Білої Церкви, влиття «свіжої крові» в керівну ланку системи охорони здоров’я міста буцімто мало б інтегрувати нові підходи для вирішення низки проблем галузі. Втім, враховуючи ситуацію з браком медичних працівників і фінансуванням, що давно є притаманним для найбільшого міста Київської області, зрозуміло, лише кадровими рішеннями не виправити. «Моя Київщина» розповідає про, м’яко кажучи, своєрідні підходи місцевих чиновників та генеральних директорів ЗОЗ, і почнемо з найстарішої лікарні в Білій Церкві – КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1».

Досліджуючи проблему першої білоцерківської лікарні, «Моя Київщина» писала неодноразово, конкретно у випадку з лікарнею №1 ми залучили інсайдера зі знанням тонкощів роботи зсередини.

Зазначимо, що у серпні 2024 року на посаду генерального директора КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» на умовах контракту було призначено Романа Ревунця. Він є протеже заступника білоцерківського міського голови Юрія Савчука, який і запропонував лікарю очолити вакантну посаду. Більш того, як зазначає наше джерело, Ревунець є родичем посадовця Савчука. Але про це згодом…

Примітно, що інформація про трудову діяльність, фахову підготовку новоспеченого гендиректора лікарні ретельно приховувалась. Хіба що за декілька місяців після призначення він в інтерв’ю місцевому медіа розповів про свій професійний шлях: киянин з 30-річним досвідом роботи в медицині (враховуючи роки навчання) за фахом – уролог, працював також лікарем швидкої допомоги, й завідувачем відділення центральної міської лікарні Києва. Втім, дана інформація не підтверджена жодним офіційним документом. При цьому Ревунець відмітив, що Біла Церква на противагу столиці – відносно маленька громада, тому тут простіше реалізувати зміни закладу охорони здоров’я.

До речі про «зміни»… Вищезгаданий заступник міського голови Савчук вже не вперше докладає рук до «реформування» системи ЗОЗ, та ось тільки наслідки його підходів, мяко кажучи, не дуже сподобались громаді. Мова йде про те як заради «схематозу» у 2020 році було знищено ціле пологово-гінекологічне відділення Білоцерківської районної лікарні. Тоді без будь-яких погоджувальних документів з боку Білоцерківської райради увесь п’ятий поверх відділення площею понад 350 м.кв було якимось чином передано в оренду строком на 25 років такому собі товариству «Сабон» в особі директора Віри Савчук – матері посадовця. І відбулось це за деякий час після проведення у відділенні капітального ремонту за бюджетні кошти у сумі понад мільйон гривень, тобто за кошти Білоцерківської РДА, яку на той час очолював саме Юрій Савчук. Більш того, як з’ясувала «Моя Київщина», вищезгадана Віра Савчук являється тещею Романа Ревунця. Ось такий цікавий вимальовується сімейний підряд.

Як зазначає наше фахове джерело, дії нового генерального директора лікарні №1 Ревунця направлені на знищення підприємства шляхом доведення його до банкрутства, а потім, ймовірно, «прихватизації» зі своїми родичами та друзями. Диструктив полягає у наведених нижче фактах, що на пряму вказують, як мінімум, на відсутність розуміння менеджменту в охороні здоров’я і не бажання його впроваджувати.

Роман Ревунець публічно на робочих нарадах вимагає від головного бухгалтера реєстрацію кредиторської заборгованості. Це стосується нарахувань та надбавок за вислугу років працівникам за останні 3 роки. Простіше кажучи, згідно 28 Постанови КМУ на зарплату повинно використовуватися не більше 85% коштів, тому що закладу необхідно закуповувати медикаменти, харчування тощо. Якщо не вистачає коштів, працівники переводяться на нижчу зарплатню. Зараз керівник піднімає платання про надбавки за той час, коли не працював, і ініціює практично всі 100 % коштів спрямувати на доплати і надбавки в той час, коли не повністю покриваються закупівлі продуктів харчування, медикаментів та оплати поточних послуг, що є грубим порушенням умов контрактування з НСЗУ. Хоча, для комунальних підприємств ця надбавка не носить обов’язків характер. Тобто керівник фактично створює штучну кредиторську заборгованість.

Зауважимо, що КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» кошти на оплату праці з державного чи місцевого бюджетів не отримує, як і дотацій чи субвенцій. Підприємство їх отримує виключно за договором, укладеним з Національною службою здоров’я України.

З розстановкою кадрів, зазначає інсайдер, все також доволі печально. Призначені керівники КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №1» не відповідають кваліфікаційним вимогам. Наприклад лікар-стоматолог Богдан Юрко займає посаду медичного директора кластерного підприємства. Це взагалі нонсенс. Адже відсутність відповідного фахового рівня попросту унеможливлює виконання основного завдання директора: організація надання пацієнтоорієнтованих послуг з медичного обслуговування населення з додержанням галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Що вже й казати про розробку та впровадження системи безперервного удосконалення якості послуг, економічної ефективності, досягнення найкращих результатів на основі наукових знань та доказової медицини. Але дійсно, як тут можна дивуватись таким кадровим призначенням, якщо управління охорони здоров’я БМР очолює агроном?

Разом з тим в усіх відділеннях підприємства було звільнено буфетниць, а харчування пацієнтів було покладено на молодших медичних сестер. Це є грубе порушення санітарно-епідеміологічного режиму і може призвести до спалаху інфекційних захворювань, зокрема суттєвого зменшити надходження коштів від НСЗУ. А ось що вже точно призведе до зменшення надходження фінансів, то це змінений МІС по роботі з НСЗУ, який мав місце на початку 2025 року.

Як зазначає джерело, непрофесійні дії керівника, приниження та шантаж працівників призвели до звільнення як технічного, так і медичного персоналу. Для прикладу на фото можна побачити резолюцію керівника на заяві про звільнення молодого лікаря, яка демонструє рівень культури цієї людини.

 

І найголовніше, станом на сьогодні, лише протягом березня, заяви на звільнення написали вже три висококласні фахівці. Мова йде про завідуючих реанімаційного, пульманологічного, кардіологічного відділення лікарні, які попросту не захотіли працювати в таких умовах. На їх місце призначаються  молоді фахівці, які щойно завершили інтернатуру. Погодьмося, про рівень їхньої фаховості, враховуючи ковід та війну, можна лише здогадуватись.  

Окрім цього є факт блокування підписання щорічного договору на обслуговування програмного продукту для бухгалтерії з її розробником, що, зрозуміло, ставить під загрозу роботу фінвідділу. Ба більше, лікарня не провела процедури закупівель ліків та виробів медпризначення. До прикладу, відділення кардіології (інфарктне) працює на комерційній основі, а щоб зробити безкоштовно коронарографію та стентування, пацієнти з гострим станом госпіталізуються в лікарні м. Києва.

Зрозуміло, що децентралізація кардинально змінила управління медичною системою, перетворивши централізовану модель на організаційно-господарську. Тобто тепер місцева влада сама вирішує, як краще організувати медичну допомогу в громаді, які послуги розвивати, яких спеціалістів залучати. І як наслідок, в громади з’явилися й обов’язки – сприяти зміцненню здоров’я населення та гарантувати його доступ до медичних послуг, а також розвитку ЗОЗ. Відповідно в стратегії розвитку громади має бути стратегічний напрям з охорони здоров’я. Але скидається на те, що влада Білої Церкви сама має брак управлінської спроможності, якщо нові керівники, які ще не набули достатнього практичного досвіду з менеджменту в охороні здоров’я, призначаються на такі посади. Головне – всі свої.

Читати "Моя Київщина" у Telegram
Антон Болбочан
журналіст