Регіон небезпеки: чому Київщина - чемпіон країни з ДТП

Те, як вирішити питання величезної кількості ДТП на Київщині, з’ясовували учасники постійного дискусійного клубу "Об’єднана Київщина". Дискусія відбулася у межах двогодинного круглого столу "Безпечна Київщина: міф чи реальність?"

Модератор круглого столу політолог Микола Спірідонов розпочав дискусію із сумної констатації: смерть на автошляхах країни за кількістю загиблих перевищує людські втрати в зоні бойових дій на Донбасі, а за статистикою дорожньо-транспортних пригод, зокрема з летальними наслідками, Київська область - всеукраїнський лідер.

За оновленою статистикою (яка була оприлюднена й на нашому порталі вже після проведення цього заходу), на території Київської області за 11 місяців року сталося 10663 ДТП, у яких загинуло 283 людини, а 2026 осіб отримало травми.

Його колега за політологічним цехом В’ячеслав Дзівідзінський пояснив таку сумну першість й об’єктивним чинником: тією ж статисткою, але вже соціально-демографічною: у "Великому" Києві (столиці й наближених до неї містах, селищах та селах) нині живе та працює кожен восьмий українець.

Адже, дійсно, хай і не усі з числа вимушених переселенців та осіб, які належать до категорії внутрішньої трудової міграції, мають власну автівку, але практично кожен щодня є пасажиром громадського транспорт або принаймні пішоходом. Тобто загальна інтенсивність руху об’єктивно збільшує кількість автомобільних аварій.

Учасники круглого столу дещо розширили дискурс полеміки - від проблем із ДТП на наших автодорогах до ситуації із розгулом криміналітету, корупцією чиновників, безробіттям й необлаштованістю нужденних, пияцтвом та наркоманією серед молоді, обігом наркотрафіку в регіоні тощо. Словом, усе те, що входить у широке словосполучення "Безпека громадян регіону" і мало б корелюватися з однойменною всеукраїнською та регіональною довгостроковими програмами.

Адже навіть опосередковано всі вищі названі вади суспільного буття так чи інакше впливають на аварійність на автошляхах і на той резонанс, який вони займають в інформаційному просторі. Учасники дискусії наводили подібні взаємопов’язані приклади, приміром, коли п’яний "мажор" збиває людину.

Подібну безпеку в широкому сенсі цього слова для пересічного мешканця регіону керівник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко представив проілюстрованими графіками опитування киян та жителів регіону. За його словами, дослідження засвідчило, що мешканці Київщини відчувають себе менш безпечно, ніж кияни. За даними соціологічного дослідження, лише 10,2% жителів області відчувають цілковиту безпеку, у той час у столиці кількість "оптимістів" дещо вища й становить 13,9%.

Експерт також звернув увагу присутніх на цікавий психологічний феномен: хоча суто емоційне сприйняття відчуття безпеки для людей залежить від освітлення територій у вечірній та нічний час та від наявності камер спостереження, офіційна статистика засвідчує незначний вплив наявності такої техніки на рівень злочинності.

Депутат Києво-Святошинської райради Сергій Возний схвально відгукнувся про роботу поліції, а полемізуючи з В’ячеславом Дзівідзінським висловив незгоду з тезою останнього, що на локальному, у даному випадку обласному рівні, проблему вирішити неможливо. "Було б бажання!" підсумував він і закликав органи місцевої влади працювати над проблемою зменшенням аварійності на дорогах спільно з працівниками Нацполіції.

У свою чергу, Сергій Замідра , селищний голова Немішаєвого, навів конкретні випадки подібної співпраці на прикладі власного селища.

На жаль, роботу круглого столу проігнорували на тільки обласні чиновники, але й усі сторони, які мали  змогу суттєво зменшити кількість смертельних ДТП, пов’язаних з незаконною стоянкою фур біля складів мережі супермаркетів "АТБ" на Житомирській трасі у Макарівському районі.

Звичайно, повністю запобігти аваріям на автошляхах регіону (тим паче - викорінити злочинність) неможливо, але, як свідчить кращий закордонний досвід, суттєво зменшити їх кількість цілком реально, якщо займатися цією проблематикою постійно, підходити комплексно та залучити якомога більше зацікавлених осіб та відповідальних структур.

А щоб не вийшло, як у приказці "У семи няньок дитина без ока", той же Сергій Возний запропонував від імені учасників постійного дискусійного клубу "Об’єднана Київщина". сформувати пропозицію до керівництва облдержадміністрації щодо розробки заходів із безпеки для перевізників, навівши непоодинокі випадки ДТП за участі останніх. А у більш широкому спектрі депутат райради закликав керівництво регіону провести координаційну нараду в обладміністрації представникам поліції та прокуратури щодо широкого кола питань безпеки, насамперед - аварійності на дорогах області.

Микола Спірідонов, політолог, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики.

Коли говориш про проблему безпеки руху, спершу хочеться не про причини ДТП говорити (погані дороги, водіння  автомобіля у нетверезому стані або ті, які завжди нагадує водіям Нацполіція (порушення правил маневрування, недодержання дистанції та перевищення безпечної швидкості), а про конкретні резонансні аварії.

Остання гучна ДТП сталася з уповноваженим із прав дитини Миколою Кулебою, коли він летів на червоне світло, ще були нещодавно випадки, коли "мажори" буквально таранили маршрутки.

Днями, а саме 15 грудня в місті Боярка невідомий чоловік на автомобілі скоїв страшну аварію та втік із місця ДТП. Цього ж дня у місті Вишневе 50-річний чоловік переходив дорогу та потрапив під колеса іномарки.

На пам'ять також приходить і смертельна аварія у Бучі, де загинули пасажири маршрутного таксі після зіткнення із автівкою Porche.

Чи варто нагадувати учасникам дискусії, що в кожного із загилих у ДТП залишилися близькі та рідні…

Якщо говорити про безпеку не тільки на дорогах, варто відзначити спалах насильницьких злочинів. Пригадаємо, як біля свого будинку нещодавно був побитий керівник Києво-Святошинського району. І це серед білого дня. Отже, констатуємо: навіть керівники районів не можуть гарантувати собі безпеку, що вже казати про пересічного мешканця регіону?

Чому ж так відбувається? По-перше, на дорогах явно не вистачає камер. Згідно з інформацією, яку я маю, усього в області встановлено 180 камер спостережень. У той же час у ЖК "Софія" на 20 будинків припадає 190 відеокамер, тобто більше, ніш на усі автошляхах регіону. Щодо самих доріг, їхня якість, як кажуть, бажає бути кращою.

Дається взнаки й людський фактор: маємо чимало переселенців із Донбасу, багато машин із єврономерами, чиїх власників складніше ідентифікувати, а відтак, притягнути до відповідальності за порушення дорожнього руху.

Навіть нездорова політична конкуренція впливає на безпеку руху, коли один силовик каже іншому, що призначений за іншою партійною квотою, тож допомагати не буде, або візьмемо розбіжності між гілками влади. Через цей чинник регіональна програма "Безпечна Київщина", прийнята у 2016-му році,  кілька років поспіль загалом не фінансувалася.

Владислав Дзівідзінський, політолог, експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики, Виконавчий директор напрямку технологій розвитку місцевого самоврядування  УІАМП

- Звичайно,  дві електоральні хвилі, зі зміною політичних еліт є визначальними подіями 2019 року, як і в цілому по країні, так і в регіоні, але від таких конкретних речей як процес децентралізації з посиленням влади на місцях, щоб громади зі збільшенням повноважень  могли покращувати життя на місцях (зокрема й у сфері безпеки) переходимо до політичних маніпуляцій, тому що за словом "децентралізація" намагаються вмістити будь-що, і про це свідчать хоча б запропоновані зміни до Конституції із запровадженням інституції префектів.

Але, здається мені, політики на центральному рівні граються в ці поняття для отримання повноважень на місцях, але не для покращення реальної ситуації, у тому числі, у царині безпеки людей. Тобто ми йдемо до своєрідного інституційного розриву, за яким вископосадовцям в Києві важко побачити реальний стан справ на рівні громад. В умовах Київщини ситуація посилюється й тим, що всі працюють у столиці, а мешкають за її межами. Тим, хто визначає життя людей у Київській області не вистачає чи то бажання, чи то часу для налагодження простих речей, які цікавлять мешканців регіону.

Питання безпеки, приміром, ніколи не було пріоритетом у роботі ані для політичних партій, які висували своїх кандидатів у депутати до облради, ані для районних рад, ані для громад. Якщо навіть проаналізувати роботу облради та районних рад згідно з офіційними документами та за кулуарними розмовами, то проблематика безпеки завжди поступалася інтересам окремих сил впливу в галузі забудови, розвитку бізнесу.

Утім, владу іноді вчасно замінює локальна громада з власними ініціативами. Приміром, у столиці задіяний такий дієвий інструмент, як бюджет громадської участі, що дозволяє в конкретних мікрорайонах покращити освітлення, встановити камери відеоспостереження чи встановити додатковий паркан навколо дитячого садочка. У Київський області подібна робота залежить від того, як розподіляються кошти та увага чиновників до цієї проблематики.

Я переконався, що на регіональному рівні максимум, що можна вирішити, це локальні проблеми. Щодо безпеки? Із близького оточення керівництва МВС знаю те, що там важливіше: як силовики спрацюють на черговому мітингу політичних сил, ніж реальна ситуація з безпекою на місцях. І лише якісь резонансні злочини, які під тиском громади можуть призвести до кадрових ротацій, здатні привернути увагу до теми безпеки, та й то лише на певний час, поки подія залишається резонансною. А ніяких системних змін так і не відбувається.

Отже, керівництво області та міст може вирішити лише те, що знаходиться у межах її вузької компетентності й дуже рідко може вплинути на загальну політику держави.  А оскільки в регіоні мешкає кожен десятий українець, то увага до безпеки людей має бути у пріоритеті. Насправді ж головна комунікація місцевої влади навколо столиці - домовитися із забудовниками про виділення їм землі, а щоб житло було ліквідним, приділяється увага головними побутово-житловим аспектам, до переліку яких проблематика безпеки явно не входить, а далі в межах звичної бізнес-моделі забудовник переходить на нові землі та об’єкти. Максимум, що можна добитися від них - побудову школи, дитсадка в мікрорайоні та мінімальне його зовнішнє облаштування.

У таких умовах питання безпеки на регіональному рівні вирішити неможливо. Власне тому завданням таких круглих столів є акцентування уваги на локальних проблемах, аби їх можна було вирішувати на рівні очільників профільних міністерств.

Іван Ступак, депутат обласної ради, голова комісії з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції

-У даний час у багатьох депутатів і чиновників обласного рівня є хибне уявлення, що боротьба із злочинністю або зі зменшенням аварійності на автошляхах регіону - це прерогатива Нацполіцї. То хай поліцейські й працюють, у них є відповідний бюджет та повноваження, а ми тут до чого? Мовляв, програму "Безпечна Київщина" ми розблокували, тож хай вона потроху собі й реалізується… А воно, мабуть, так і буде, бо виділених коштів на 2020-й рік вистачає лише на підтримання системи в роботі, а не на розвиток.

Причиною такого фінансового мінімалізму є та практика, яка складалася роками. Депутати налаштовані на гру в довгу, так би мовити, партію, і турбота про повсюдне встановлення камер спостереження не дає електорального піару на перспективу. Тут не тільки немає традиційної червоної стрічки, але й сам об’єкт турботи (відеокамери) важко пов’язати з конкретним депутатом. Повісили камери - хай собі висять. Інша річ, садочок збудувати чи якусь будівлю, адже при цьому ще й заробити щось можна.

Отже, маємо велику недооцінку важливості безпеки. Окрім депутатів, у виділенні мізерних коштів на програму "Безпечна Київщина" винне й керівництво КОДА, яке завжди прагне на швидкий результат, про який можна прозвітувати.

Який може бути шлях збільшення фінансування програми? Потрібно, аби депутати не були жадібним. Щороку на депутатську діяльність виділяють понад 40 млн грн. Хтось сумлінно використовує ці кошти, а є ті, хто півмільйона змивають на підставних осіб і весь рік ходять із півмільйоном у кишені. Тому вважаю, що цю суму можна скоротити хоча б на третину та спрямувати на вирішення питань безпеки. І це було б раціональніше використання бюджетних коштів.

Сергій Замідра, селищний голова Немішаєвого Бородянського району:

-Щодо безпеки людини та розповсюдження кращого досвіду. Потрібна комплексна аналітика і рекомендації громадам щодо визначення  потенційних гарячих точок небезпеки в кожному населеному пункті: нафтопродукти, місця реалізації наркотиків, продажу алкоголю. Усі ці схеми легко вимальовуються. І такі практики реально є, і громади можуть легко поділитися такою інформацією із поліцією.

До слова, у нас є позитивний досвід співпраці з поліцією щодо профілактики правопорушень серед школярів та пропаганди основ безпеки. Оскільки дільничний поліцейський працює на 6-8 населених пунктів, місцева громада має підтримувати всі добрі ініціативи Нацполіції і вчасно приходити на допомогу в разі потреби. І співпраця нашого громадського формування охорони правопорядку з поліцією є. Велике значення має і людський фактор. Наш дільничний постійно бере участь у засіданнях сесії селищної ради.

Є і " хворе місце" - поворот на Немішаєвський агротехнічний коледж, де періодично трапляються ДТП. Виступили з пропозицією поставити тут певні обмеження, але отримали негативну відповідь від служби автомобільних доріг Київщини.

Якщо поки неможливо встановити тут світлофор, можемо використати позитивний досвід Канади, де скрізь встановленні датчики руху. Якщо ти швидко їдеш, то через сто метрів автоматично буде загоратися червоне світло, що психологічно примушує водія пригальмувати й того, хто їде слід за ним. Таким чином, без усіляких штрафів водіїв можна привчити до обмеження швидкості в небезпечних місцях.  

Микола Жукович, керівник відділу комунікацій облуправління Нацполіції:

- У 2017 році Київською обласною радою були виділені кошти для реалізації програми "Безпечна Київщина", зокрема для встановлення майже 150 відеокамер на основних автомагістралях регіону. Згодом кошти для підтримання функціоналу камер не виділялися, 4 камери загалом були викрадені. Цього року нове керівництво області знову відновило фінансування програми та є домовленість, що надалі ми будемо не тільки підтримувати життєздатність цієї техніки, але й збільшувати її кількість.

Працівники Нацполіції налаштовані співпрацювати з місцевими громадами, де на дорогах місцевого значення змонтовані власні камери фіксації та спостереження для того, аби в перспективі інтегрувати їхні пристрої через інтернет в єдину систему "Безпечна Київщина".

Але тут є певні труднощі. Приміром, у Борисполі та в Білій Церкві придбали камери з російським софтом, що в умовах військового протистояння та запровадження санкцій небезпечно, а підключення до єдиної системи може призвести до витоку інформації. Тому ми радимо місцевим органам влади змінити програмне забезпечення цих відеокамер.

Щодо місцевих ініціатив. Громада села Гора Бориспільського району створила власну систему охорони майна та громадського порядку. Є відеокамери, радіостанції для оперативного зв’язку між членами громадського формування і в разі потреби виїжджають на місце пригоди, затримують правопорушників та оперативно передають їх до рук правоохоронців. Тому злочинність тут зійшла нанівець.

Щодо підпільного грального бізнесу, зрозуміло, що багато нелегалів працюють під вивісками легальних спортивних лотерей і поліція не завжди може на них вплинути. Але тут багато що залежить і від суб’єктивного фактора. Приміром, новий керівник Нацполіції у Василькові за чотири місяці ліквідував левову частку цих точок. Більшість містян висловлює йому вдячність, але дехто скептично констатує, що, мовляв, йде перерозподіл грального бізнесу та сфери його впливу.

Зазначу, що керівник Обласного управління Нацполіції Андрій Нєбитов під час нарад або заслуховування розслідування кримінальних проваджень, завжди налаштовує слідчих та оперативних працівників, аби вони зверталися до міських, селищних та сільських голів із запитанням щодо ролі місцевих органів влади у покращенні кримінагенної ситуації, зокрема того, чи виносили вони ці питання на засідання сесій та виконкомів. Чи розглядаються в них у робочому порядку питанні встановлення тих же камер спостереження, освітлення пішохідних переходів?

Андрій Ляшенко, начальник відділу слідчого управління з розслідування ДТП облуправління Нацполіції:

- Показник загибелі 258 наших земляків за 11 місяців року є найвищим в Україні. Чим це викликано? По-перше, тим, що Київщина - єдиний регіон у країні, крізь який проходять усі дороги державного та міждержавного значення. 

Ще про таке. Зазвичай при ДТП ми частіше говоримо про провину водіїв, але кожне четверте ДТП із смертельними наслідками трапляється через пішоходів.

Щодо відеокамер, які належать органам місцевого самоврядування. Іноді для доказу провини тієї чи іншої сторони ми хочемо одержати відеозапис пригоди, а коли одержуємо, то бачимо, що запис уже переписаний або стертий.

Зрозуміло, скрізь потрібно подбати й про освітлення в пунктах переходу.

Варто поговорити й про обмеження швидкості руху авто в місті до 50 км на годину. Але якщо хтось буде рухатися з подібною швидкістю по Столичному шосе або Набережному шосе, його просто не зрозуміють інші учасники дорожнього руху, тому тут потрібне втручання центральної влади. Щодо проблеми в’їзду до населеного пункту на автотрасі. Як правило, 90% водіїв майже не зменшує швидкість із 110 до 50-ти… І все тому, що немає інституту фото- та відеофіксації швидкості.

Олександр Бондаренко, старший інспектор з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху в Київській області

- Окрім освітлення на переходах, потрібно й тротуари для людей прокладати. Щоб дійти до цих переходів, їм потрібно йти по газону або по узбіччю дороги.

Потрібно вести роз’яснення і серед пішоходів. Скажімо, кілька ДТП трапилося на 21-му кілометрі траси Київ-Одеса, де лівий поворот на село Круглик. Два  пішоходи загинули, оскільки полінувалися скористатися надземним переходом, який розташований лише у півсотні метрів від смертельного ДТП.

Олександр Воронін, "Моя Київщина"