#

Рік зрад, виборів і переформатувань: чого чекати Київщині у 2019 році

08.01.2019 06:04
Рік зрад, виборів і переформатувань: чого чекати Київщині у 2019 році
Цей рік стане ключевим для політичних "еліт" Київщини

За великим рахунком, нинішній рік стане ключовим для політичних «еліт» столичного регіону. А тому на нас очікує жорстка боротьба як на загальнообласному, так і на локальному рівнях. У тому, чого варто чекати від 2019 року, розбиралася «Моя Київщина»

1. Рік виборів

Уже весною цього року на нас чекають президентські вибори. Від їх результатів залежатиме, які самі групи впливу прийдуть до влади в Київській області. Остаточну крапку в можливому переформатуванні «еліт» поставлять парламентські перегони, що відбудуться восени 2019 року. Дуже схоже, що на нас чекатиме переділ округів – за чутками, у ЦВК готують їх перегрупування.

Також не виключено, що разом з парламентськими виборами, у разі перемоги на президентських Юлії Тимошенко, пройдуть загальноукраїнські місцеві вибори. Вочевидь, такий крок "Батьківщини" буде розрахований на те, щоб максимально швидко підпорядкувати владу в регіонах собі. Але для цього Юлії Володимирівні ще треба перемогти, а боротьба очікується серйозна.

І, нарешті, саме від того, хто стане переможцем, залежатиме, як зміниться керівництво області. Якщо президентом стане Юлія Тимошенко, ми побачимо кардинальне підсилення її команди на чолі з давнім керівником обласного осередку, екс-нардером Костянтином Бондарєвим, яка візьме під контроль Київщину. Якщо ж переможе Порошенко, чинний голова Київської ОДА Олександр Терещук може не зберегти крісло. Не виключено, що він восени піде у Верховну Раду або ж отримає посаду у виконавчих органах влади.

2. Тест для центральної влади

Фактично, саме за ситуацією на Київщині – традиційно протимошенківському регіоні – можна буде судити про реальну силу Банкової. Тому вже весною цього року стане зрозуміло, хто переможе – адмінресурс президентської вертикалі чи місцеві «еліти», які хоч і демонструють лояльність до чинної влади, але, насправді, мають кулуарні домовленості з Юлією Тимошенко.

Команда Петра Порошенка, за великим рахунком, вийшла на побудову більш-менш стрункої вертикалі, прибравши ставленика Ярослава Москаленка - Олександра Горгана, але не виключено, що це сталося надто пізно.

Власне, вже протягом найближчих місяців стане зрозуміло, які мерії, РДА, райради та ОТГ почнуть грати в політичні ігри, і на чию користь. А хто ж, навпаки, відійде вбік і реально представлятиме інтереси громадян, а не влаштуватиме торги з Банковою та Турівською.

3. Командна гра чи сепаратні переговори

Стане зрозумілим і те, хто під час цієї кампанії зрадить чинного президента. Адже, формально, мало не всі за Порошенка. Фактично ж, центральні фігури області ведуть подвійну гру. Яскравий приклад - команда Ярослава Москаленка. Вона, з одного боку, публічно працює на Банкову і бере участь у роботі передвиборчого штабу Порошенка. Але водночас, за інформацією «Моєї Київщини», Москаленко разом із близьким до себе екс-мером Володимиром Карплюком домовляються і з «Батьківщиною» через очільника обласного осередку Костянтина Бондарєва.

4. Переформатування Київської облради

Одне з найцікавіших питань, яке вирішиться вже найближчим часом – чи піде команда чинного президента на заміну керівництва облради, яку наразі контролюють «тимошенківці». За великим рахунком, БПП-«Солідарність» могла це зробити вже досить давно і тим самим значно послабити «Батьківщину» в регіоні. Утім, деякі «доброзичливці» порадили Банковій не знімати голову облради Ганну Старикову. Буцімто, це б навпаки посилило партію Юлію Тимошенко: мовляв, у нас ображених люблять.

Враховуючи той факт, що ці вибори – це змагання адмінресурсу, подібний підхід з боку деяких представників чинної влади схожий на хитрий саботаж.

5. Київська агломерація чи сильний столичний регіон

Також у 2019 році стане зрозуміло, як адміністративно функціонуватиме Київська область. Справа в тому, що команда мера Києва Віталія Кличка явно налаштована реалізувати проект Київської агломерації, що має підім’яти під себе усі міста навколо столиці. Можна очікувати, що в цьому році Верховною Радою буде ухвалено проект закону «Про міські агломерації», який було зареєстровано ще у 2017 році.

Утім, абсолютна більшість міст-супутників не бажає приєднання. На це є кілька резонів. Перший – меркантильний – місцеві «еліти» не хочуть віддавати владу столиці. Другий – логічний – враховуючи проблеми у самому Києві з інфраструктурою та ЖКХ, навколишні міста, села і селища стануть непідйомним тягарем. Тим паче, що всі ці населенні пункти завжди будуть фінансуватися та адмініструватися за залишковим принципом. А тому можна очікувати на серйозну боротьбу між Києвом та столичним регіоном, яка й покаже - матиме Київщина суб’єктність, чи стане придатком для столиці.

Читати "Моя Київщина" у Telegram