Робота на підсанкційного Поліщука і бізнес для "ДНР": хто знищує завод ВПК у Броварах

На місці оборонного заводу хочуть побудувати чергові житлові комплекси

Броварський завод порошкової металургії може повторити сумну долю іншого стратегічного підприємства міста – «Радіопередавального центру». Подробиці – в матеріалі «Мої Київщини»

Понад 10 років тому у Броварах зруйнували стратегічне державне підприємство "Радіопередавальний центр", територію якого забудували багатоповерхівками. Внаслідок реалізації цієї злочинної схеми Україна інформаційно програвала, адже цей центр із комплексом "Борей" дозволяв поширювати радіосигнал по всій території України, навіть в окупованих районах. Без нього люди там ворожі голоси чули, а українські – ні.

Нині у Броварах реалізовують схожу схему з іншим підприємством – заводом порошкової металургії. Містяни кажуть: виконавці інші, але зацікавлена особа в обох випадках та сама – забудовник Віктор Поліщук. І схема схожа: банкрутство підприємства, звільнення працівників, продаж за борги, а покупець той, кому під забудову потрібна земля заводу. Тільки в даному випадку схема буде реалізована через приватизацію. А для того, щоб підприємство було дешевше, за даними нашого видання, підприємство штучно забанкротують.

Читайте більше – Як проросійський бізнесмен Поліщук, який знищив стратегічний радіопередавальний центр у Броварах, свою честь та гідність захищав

Поліщук із 14 квітня цього року перебуває під санкціями, запровадженими указом Президента Володимира Зеленського. Проте це рішення ігнорується, проросійський бізнесмен і далі зберігає контроль за девелоперською компанією Alliance Novobud, відомою забудовою Броварів. Формально він вийшов з будівельного бізнесу, проте зберігає вплив на нього через пов’язаних осіб, родину, торгові марки та бізнес-структури.

Читайте також – Фейкові санкції: чому кандидат від промосковського бізнесмена може виграти вибори в Броварах

Щоб провернути схему, потрібні виконавці. Для розуміння того, хто вони, зайдемо здалеку. Завод порошкової металургії почали споруджувати у 1960 році, паралельно з будівництвом нових цехів у Броварах будували й житло для працівників. У заводу був власний спорткомплекс «Металург», своя база відпочинку. Все, що не встигли розікрасти і поламати, переходило з руку у руки від одного «смотрящого» до іншого.

За часів Віктора Януковича це підприємство контролювали Борис Колєсніков, бізнес-партнер Ріната Ахметова, а потім Олег Царьов, народний депутат з Партії регіонів, який став зрадником, утік до росії, де заробляє собі на пляшку обливанням брудом своєї Батьківщини на кремлівських телеканалах. Цей покидьок утік з України після Революції Гідності, а під час тимчасової окупації півночі Київщини засвітився у Бородянській громаді. Звідки накивав п’ятами разом із російськими окупантами.

На місце Царьова у 20104 році на «Порошковий» прийшли люди, яких пов’язували з тодішнім прем’єром Арсенієм Яценюком. Але до відновлення роботи держпідприємства вони особливого інтересу не проявляли. Після зміни влади в країні у 2019 році Завод порошкової металургії отримав нового в.о. директора Миколу Грінєнка. Він – родом із Єнакієвого, яке перебуває під тимчасовою окупацією росії у складі терористичного угрупування «ДНР». Раніше працював на «Укрзалізниці» на Донбасі. В. о. – не повноцінний директор, у виробництві ні за що не відповідає. Але має право підпису та печатку. Цього для реалізації схеми з банкрутства підприємства та його подальшого знищення і продажу землі - більш ніж достатньо.

Грінєнко начебто до «ДНР» стосунку не має, бо виїхав з того регіону давно, проте його дружина Аліна Грінєнко є керівницею і фактичною власницею ТОВ «Дар енд Грін», зареєстрованого у Донецьку за адресою вулиця Савченка, 5 кімната 55. Торгує килимами.

У в.о. директора є радник на прізвище Вушкаленко. Знаючі люди кажуть, що ця особа буцімто і курує схему рейдерства «порошкового». На Вушкаленку значиться кілька фірм у Києві, Запоріжжі, Новомосковську, Нікополі. Сфера діяльності широка – від будматеріалів і палива до торгівлі чорними та кольоровими металами.

Броварський завод має стратегічну важливість для України. Ще у 2014-му багато писали і говорили, що це виробництво має працювати на військово-промисловий комплекс, там може виготовлятися продукція для армії – бронежилети, деталі до техніки, зброя. Натомість броварчани бачать зовсім іншу картину. Мало того, що їх позбавили «Радіопередавального центру», протиядерного укриття, тепер хочуть знищити стратегічно важливе підприємство. Підсанкційний олігарх, особи, чиї родичі ведуть бізнес на окупованих територіях, пронири і досвідчені схемники. Чи не на часі спецслужбам і правоохоронцям розібратися, хто під час війни забезпечує «дах» усім цим особам…