Розкрадання на 157 мільярдів: як насправді збагачувався ексвласник білоцерківського заводу "Росава" Жеваго на Полтавщині

Колишній власник Білоцерківського шинного заводу "Росава" бізнесмен Костянтин Жеваго – фігурант численних скандалів і розслідувань. Однією з найбільших афер стала схема з виведення коштів із заводу, що була реалізована через його довірену особу — генерального директора Олександра Далібу, який 2024 року виїхав у службове відрядження за кордон і не повернувся. Цим скандали за участю Живаго не обмежуються. Прокуратура скерувала до суду справу проти чотирьох посадовців гірничо-збагачувального комбінату на Полтавщині, що належить олігарху-втікачу Жеваго. Їх обвинувачують у незаконному видобуванні копалин на понад 157 млрд грн. Детальніше в матеріалі "Моєї Київщини"
Ще 2018 року стало відомо про виведення величезних сум з рахунків "Росави" через офшорні компанії. Під час позапланової перевірки заводу виявили порушення валютного законодавства. За інформацією ДФС, "Росава" перерахувала понад 52 мільйони доларів як аванс за товар, який так і не був поставлений, і не повернула ці кошти.
Схему реалізували за допомогою ПАТ "Банк «Фінанси та Кредит", який належав самій фінансово-промисловій групі Жеваго. За порушення законодавства банк не надавав необхідної інформації податковим органам. Це стало одним із етапів великої афери, у результаті якої багато активів опинилися в руках сумнівних компаній, пов’язаних із російським олігархом Павлом Фуксом.
Даліба та його роль у схемі
Олександр Даліба, який із 2015 по 2020 роки був депутатом Білоцерківської міськради, став одним із головних виконавців незаконних схем. Як гендиректор заводу він не лише сприяв виведенню коштів, але й використовував своє депутатське крісло для захисту бізнес-інтересів Жеваго. Паралельно з цим він пропускав понад 50% засідань міської ради, що неодноразово критикували місцеві активісти. Афера ПрАТ "Росава" щодо виведення коштів в офшори, яку виявили 2018 року, не мала для Даліби серйозних наслідків, тож стала не останньою.
2018 року акціонери ухвалили рішення ліквідувати "Росаву". Як виявилося, це частина шахрайської схеми задля уникнення боргів. До того часу завод накопичив 32 млн євро позик і понад пів мільярда гривень кредитного боргу. Але оскільки підприємство ліквідували, борги, звісно ж, не виплатили...
Розкрадання через "Фінанси та Кредит"
Основною схемою розкрадання стали великі кредити, видані підконтрольними Жеваго компаніями через банк "Фінанси та Кредит". Згідно з розслідуванням Державного бюро розслідувань, у період із 2007 по 2010 роки Жеваго та його спільники створили злочинну організацію, яка вивела 519 млн грн із банку. Ці кошти потім легалізували через офшори. Як результат – сума завданих збитків – понад 1,4 млрд грн.
Читайте більше: Олігарх Жеваго вивів 519 млн гривень з банку "Фінанси та кредит"
2015 року НБУ визнав "Фінанси та Кредит" неплатоспроможним, після чого розпочався процес ліквідації банку Жеваго. Схеми з виведенням коштів через фіктивні угоди і рефінансування призвели до масових втрат як для вкладників, так і для держави.
Втеча Жеваго та його зв'язки з політикою
Наразі Жеваго переховується за кордоном. Його обвинувачують у розтраті коштів, а також у незаконному виведенні великих сум із банку, але він продовжує впливати на українську політику через свої медіаактиви, зокрема телеканал "Еспресо Київ".
Актуально: Розшукуваний олігарх Жеваго продовжує розвивати свій телеканал у столичному регіоні
Проте його майно вже арештоване, і розслідування триває як в Україні, так і у Франції.
Нагадаємо, що ДБР повідомило про підозру Жеваго у створенні та керівництві злочинною організацією, привласненні та розтраті майна, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великому розмірі у складі злочинної організації (ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України). Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років. Раніше ДБР повідомило про підозру Жеваго та низці керівників банку за іншим фактом – організації розтрати 113 млн доларів США фінансової установи.
На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов’язаних з ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також, накладено арешт на майно інших юридичних осіб, які пов’язані з колишнім депутатом. Серед іншого, це 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир, вертоліт, яхта.
Партнер Жеваго Даліба, попри звинувачення у фінансових махінаціях, залишається на керівних посадах у нових компаніях, таких як ТОВ "Росава Тайерс", і навіть отримує нагороди від місцевої влади. Із джерел у правоохоронних органах "Моїй Київщині" стало відомо, що 2024 року Даліба покинув Україну і не повернувся.
Костянтин Жеваго роками збагачувався завдяки численним маніпуляціям із банківськими та корпоративними активами, а також через тісні зв’язки з політичними елітами. Масштабна корупційна схема працює й під час повномасштабного вторгнення. 15 січня Офіс Генпрокурора повідомив, що судимуть топ-менеджерів гірничо-збагачувального комбінату на Полтавщині:
Підприємство, маючи ліцензію на видобуток лише залізної руди, незаконно обробляло та реалізовувало інші породи корисних копалин, що були отримані під час виробничого процесу. Ці породи мали зберігатися у спеціально відведених сховищах, а для їх обробки необхідно отримувати спецдозвіл.
Із 2015 по 2021 роки було видобуто понад 20 млн куб м корисних копалин, що дорівнює приблизно 164 тисячі вагонів.
Сума завданих збитків довкіллю становить понад 157 млрд грн.
Варто зауважити, що йдеться не лише про незаконний видобуток корисних копалин, але й про їхню легалізацію, що реалізовували голова правління комбінату спільно зі своїм заступником та двома керівниками відділів.
Посадовці з використанням потужностей підприємства переробляли видобуті породи на щебеневу продукцію трьох різних фракцій. Її продавали суб’єктам підприємницької діяльності, а для надання своїм діям вигляду законності вносили до звітної документації неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. У такий спосіб легалізували незаконно видобуті понад 885 тис тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 млн грн.
Голові правління комбінату інкриміновано незаконне видобування корисних копалин, зловживання повноваженнями та легалізацію майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом (ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 209 КК України), його заступнику та двом начальникам відділів – легалізацію майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України).