Депутат Київської обласної ради Сергій Яременко: До мене звертаються за допомогою онкохворі

"Моя Київщина" поспілкувалася з представником "Свободи" в Київській облраді Сергієм Яременком, який розповів про ситуацію в його політсилі та проблеми в діяльності влади на обласному рівні, а також в Білій Церкві, звідки він родом

- Чи вважаєте ви свою роботу в облраді ефективною? На скільки відсотків вдалося виконати передвиборчу програму?

- Почнемо з того, що передвиборча програма кожного "свободівця"- це програма захисту українців. Ми ніколи не використовуємо ніяких гасел, аби сподобатись електорату. Я вважаю, що обманювати людей несправедливо. Тому в усіх свободівців однакова програма. І я не можу відокремлювати себе від своєї фракції. Ми - фракція націоналістів.

Що ж до відсотка виконання наших обіцянок, мені важко сказати, адже наша фракція не така чисельна, як наприклад БПП - ми маємо лише 7 депутатів в облраді. Відповідно, ми не мали усіх тих важелів впливу, які хотілося б мати. Загалом, можу сказати впевнено: те, що я обіцяв людям, про що ми з ними розмовляли, я це роблю.  Під час спілкування з виборцями претензій я ніколи ніяких не чув. 

- Чому у "Свободи" так послабились рейтинги за останній час?

- На мою думку, у нас дуже багато втомлених від війни, діє ворожа пропаганда як з території ворожих держав, так і на нашій території. Нас, націоналістів, малюють кровожерливими, з ружбайками в руках. З іншого боку, в нас дуже багато людей, які хочуть сидіти вдома, смачно їсти, нічого не робити. Зміни багато кого лякають, мабуть тому… А вже коли зашкварчить гарненько - знову згадають за нас, як це завжди бувало.

- У вас є приймальня у Білій Церкві. З якими проблемами до вас звертаються люди та кому здебільшого допомагаєте?

- Так, кожної третьої середи місяця я проводжу прийом громадян. На жаль, в приймальний день, як до депутата обласної ради, люди приходять тільки за матеріальною допомогою. Це трохи сумно. З іншими нагальними проблемами мене знаходять просто так, адже мій телефон знайти не важко.

Що ж до матеріальної допомоги,то дуже часто просять кошти на лікування. Ви ж знаєте який стан з онкозахворюваннями у Київській області. Ті 500 тисяч на рік з депутатського фонду в мене розходяться за 6-7 місяців. На другому році свого депутатства я взяв на себе відповідальність та визначив для себе такі пріоритети: по "матеріалці" в мене, в першу чергу, йде допомога АТОвцям, які мають хвороби та інвалідність, а друга черга - онкохворі. Хоча насправді АТОвці звертаються нечасто, в основному - теж онкохворі.

Мушу сказати, що в Білій Церві є і професійні попрошайки.  Мої колеги свого часу розповідали мені про одну пані, яка ходить до усіх депутатів, мовляв, прийде і до мене. Дійсно, вона  знайшла мене по телефону, не в приймальні години.  Жіночка сама приїхала на зустріч, де розказувала за свої численні хвороби та показувала довідки. Розповідаючи про себе, постійно плуталась, не забувши сказати і про свій негарний балкон та наміри зробити ремонт на кухні. Все жалілась, що в неї дуже погані житлові умови, але, повсякчас, коли я напрошувався до неї в гості, то в нас якось не співпадало по часу. Окрім того, я побачив у неї аркуш із списком депутатів обласної ради з галочками.

Для мене це стало трохи підозрілим, але торік я виписав їй матеріальну допомогу на лікування. Наступного року вона вже прийшла до мене мало не з наїздом, що не може мене застати в інші, неприймальні дні. Але тоді я вже зрозумів, що вона і є тією самою професійною попрошайкою.

- Ви є членом комісії питань управління комунальної власності, приватизації та ЖКГ. Яка в Київській області кількість комунальних підприємств чи закладів є збитковими або прийшли в занепад?

- Працюючих підприємств взагалі по області близько 30. Інші законсервовані. Проблемними я вважаю, в першу чергу, тепломережі,  які, до речі, міста просять передати їм на баланс. Загалом, якщо говорити про ці комунальні обласні підприємства, то за них несе відповідальність голова управління і сам директор підприємства. Але якщо говорити про мою рідну Білу Церкву, то тут ситуація значно краща...

- А що ви скажете з приводу об’єктів комунальної власності Київської облради у Білій Церкві, такі як, приміром, будинок органної та камерної музики та театру ім. Саксаганського?

- В чому може бути збитковість будинку органної та камерної музики? Там проходять концерти, виступи, є квитки тощо. На мою думку, те, що відноситься до сфери культури не обов’язково має бути прибутковим. Стосовно театру Саксаганського, я бачу, що вистави йдуть і навіть квитки купити не завжди вдається.

- Але ж в пресі багато писали про ненайкращі часи в театрі через зміну керівництва. Спочатку В’ячеслава Ускова "поміняли"на Богдана Пущака, потім Пущака "поміняли" назад на Ускова?  За ким з них обласний театр насправді зазнав змін на краще або ж ,можливо, на гірше?

- Коли керував Богдан Пущак, я бачив нові вистави, оновлення не тільки колективу, вистав, а й духу в театрі. Мушу сказати, що я спілкувався із рядовими працівниками театру, відповідно, якщо порахувати, то 60-70 % з них були проти Ускова. Тому я вважаю, що ситуація коли керівником театру став Пущак, була кращою. І це навіть не пов’язано з моїм особистим відношенням до В’ячеслава Ускова, бо воно дуже негативне. Це людина, яка в грубій формі відмовила нашим волонтерам у 2014 році на встановлення скриньки для пожертв на армію. Сказав: "Ідіть десь збирайте в іншому місці".  Тож як я можу відноситися до такої людини?

- Знаємо, що ви побували на фронті. Де саме служили та чому пішли? Можливо, взяли приклад зі свого старшого колеги свободівця Олександра Марченка?

- Так, Марченко багато був на фронті, будучи народним депутатом ВР. А коли скінчились його депутатські повноваження, він повністю переключиться на фронт.  Я не знаю, підпише він контракт чи ні. Проте жодного зв’язку з тим, що я там був як і він - не бачу. Єдиний зв’язок між нами це те, що я - "свободівець" і він також.

Загалом, понад 2000 "свободівців" були на фронті. Всім однопартійцям, яким приходила повістка – усі йшли.  Бо в нас було все чітко: якщо тобі прийшла повістка і ти не пішов у військкомат, це автоматично означало виключення з лав партії. Але таких фактів, щоб хтось закосив — я не знаю. В 2015 році я отримав офіційну повістку, відтак мене спочатку направили в навчальний центр Житомира при 95 бригаді. Там під час формування нового підрозділу з новітньою технікою та програмним забезпеченням, побачили, що я - "айтішник".  Тому хлопці мені сказали  робити те, що я вмію. Таким чином я потрапив до 148 дивізіону (148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон, - Ред), де я прослужив до травня 2016 року.

- Не так давно відбулась нарада голови КОДА з учасниками АТО та громадськими організаціями, які представляють їхні інтереси.  Останні наголошували на проблемах, в основному, із виділенням земельних ділянок. У чому справа, на вашу думку, чому герої не можуть отримати земельні ділянки?

- Я вам розкажу... Ви ж чули про передостанню сесію Білоцерківської міської ради? Цікаво, що одним з перших питань розглядалось надання приміщення під ветеранський хаб. Справді, ветерани та активні хлопці з батальйону "Київська Русь" зібрались організувати місце, де ветерани можуть отримати правову допомогу, пройти курси чи підвищення кваліфікації, здобути нову професію та просто прийти туди, де такі самі люди, які тебе розуміють. Ще навесні хлопці звертались про надання нежитлового приміщення в центрі міста до 200 квадратів. Спочатку наші міські очільники казали, що туди краще заїде бібліотека, а вам, мовляв, знайдемо інше приміщення.

Зрештою, ніяка бібліотека туди не заїхала і приміщення наразі пустує. Більше того, й досі не з’їхали орендарі того приміщення, яке мали надати ветеранам замість майбутньої бібліотеки. Зрозуміло, що хлопці зараз знову підіймають це питання, але тепер у депутатів виникають інші питання: мовляв, навіщо ветеранам приміщення в центрі міста. Люди не хочуть бачити, що в нас війна в країні.

У 2014 році ветеранів зустрічали на колінах, а в 2019 кажуть "нащо воно треба". А в 2025 що будуть казати: "Ми вас туди не посилали"?  Як результат, лише 16 депутатів міської ради проголосували за надання приміщення для ветеранів, а всі інші утримались або не голосували.

Я був присутній на цій сесії і також вийшов з промовою на підтримку хлопців, звернувшись не як депутат обласної ради, а як учасник московсько-української війни, але почув вигуки із залу, мовляв, обласні депутати піаряться на ветеранах.  Вірите, я навіть не знав, що відповісти… 

А потім почали  розглядатися земельні питання і стало зрозуміло, що землі для ветеранів немає. Але ж ми знаємо - земля є і на кожній сесії голосуються питання про надання земельних ділянок будь-кому.  Я особисто коли "дембельнувся" ,також хотів отримати земельну ділянку, але мені прийшла відписка про те, що нібито землі немає поки не затверджені нові межі міста. Ось така вибірковість: для когось земля є, а для когось її немає.

- На вашу думку, чому свободівець та секретар Білоцерківської міської ради Вадим Кошель показав не надто переконливий результат на парламентських виборах?

- Тому що не проголосували… Це жарт, звісно. Як ви знаєте, у нас люди голосують за рекламу, і всі останні вибори це підтверджують. Я згадую президентські вибори 2014 року, коли мої знайомі мені казали, вибач, не будемо голосувати за Тягнибока, бо буде війна, а будемо голосувати за Порошенка, бо він зупинить її.  Через рік зустрічаючи цих людей я запитував: -то що, є війна? І кожні вибори так само.

Результату Кошеля я також здивувався, бо очікував набагато більший відсоток.  На мою думку, результат такий, бо, на жаль, люди в нас не аналізують, не роблять висновки, а більше голосують за рекламу і не дивляться, що людина робила раніше і планує робити надалі.   

- Як ви ставитесь до ідеї дострокових місцевих виборів? 

- Негативно, тому що я хочу, щоб наші виборці все ж побачили роботу команди нашого президента. На мою думку, дострокові місцеві вибори планувались тільки з одним наміром: аби на ходу підхопити ще й місцеві ради, поки люди не побачили, що воно є насправді.

Погодьтеся, що президентські, парламентські та ще й місцеві вибори підряд, це вже занадто. Я взагалі не розумію, чому був переполох з парламентськими, адже могли б дочекатися до жовтня місяця. Навіть не кажу вже про те, що на установчій сесії приймалися рішення. Тому я думаю, що все це  було показовим виступом, адже  в нас обрали "Голобородька" з серіалу.  А про призначення я взагалі мовчу. Як може міністр освіти Ганна Новосад писати з помилками? В кожній сфері має працювати професіонал, а тим паче, в міністерствах. 

- А що можете сказати відносно Нестора Шуфрича, який очолив комітет свободи слова в раді?

- Ворог України в Верховній Раді та ще й очільник такого комітету- це взагалі нонсенс для мене. Він ніколи не розмовляв українською мовою, але я не здивуюсь, якщо він її знає і вільно володіє. Примітно, що у прибічників Кремля є принципова позиція не розмовляти державною мовою. Певно, він не зійде із свої принципової позиції, тому я сприймаю його як ворога і більше ніяк.   

- До речі, про місцеві вибори, хто із свободівців буде балотуватися на місцевих виборах?

- Не буду зараз нічого казати. Поки що ця інформація не буде озвучена, в нас свої плани.

- Чи плануєте ви балотуватися  на наступні вбори в обласну раду?

- Це ж не так, що я схотів стати депутатом - пішов і став ним. В нас все по-іншому. Якщо партія довірить мені, щоб я балотувався, і буде така потреба, то звісно я буду балотуватися. Якщо буде  хтось більш гідний, то балотуватиметься він. А взагалі-то, чесно кажучи, я, звичайно, планую балотуватися, тому що задача націоналіста прийти до влади, щоб втілювати в життя програму захисту українців. 

Спілкувалася Надія Савчук, "Моя Київщина"